Постанова

від 16.09.2024 по справі 380/10400/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/10400/23 пров. № А/857/5685/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року (головуючий суддя: Костецький Н.В., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда», 12.05.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 14.04.2023 № 353871 про застосування до ТОВ «Альфа Тіда» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повідомив позивача про час і місце розгляду справи, чим позбавив його можливості надати свої пояснення та заперечення. В оскарженій постанові не зазначено за відсутність яких саме документів її складено. Відсутні будь-які докази того, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz НОМЕР_1 проходив рейдову перевірку. Тому висновок відповідача про порушення позивачем абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є необґрунтованим та безпідставним.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач, 20.05.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки 21.02.2023 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час перевірки транспортного засобу Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , в Івано-Франківській області, на автодорозі «Н-10, Стрий-Мамалига», с. Драгомирчани, вул. Миру, 60, виявлено порушення перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме особистою карткою водія (наказ МТЗУ № 385 від 24.06.2010), відповідальність за які передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки необхідних документів. Ці відомості підтверджені актом від 21.02.2023 № 348741 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідач, 14.04.2023 прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 353871, якою вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за допущення перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржена постанова відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05 квітня 2001 року.

Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону № 2344-III, не є вичерпним.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385).

Згідно з підпунктом 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Відповідно до вказаного підпункту Інструкції № 385 до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

У свою чергу, згідно із пунктами 3.5, 3.6. Інструкції № 385, на перевізників покладено обов`язок забезпечувати водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Також, саме перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що саме на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечення належної експлуатації тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що не пред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому, Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт від 21.02.2023 № 348741, згідно якого під час перевірки транспортного засобу Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , в Івано-Франківській області, на автодорозі «Н-10, Стрий-Мамалига», с. Драгомирчани, вул. Миру, 60, виявлено порушення, зокрема, перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме особистою карткою водія (наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010), відповідальність за які передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки необхідних документів.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що на долученій до відзиву на позовну заяву роздруківці тахографа у верхній графі, не зазначено прізвища водія ОСОБА_1 , який керував вищевказаним транспортним засобом, що, у свою чергу, свідчить про відсутність особистої картки водія у слоті тахографа, а відтак і унеможливлює фіксування режиму праці та відпочинку водія.

Тобто, під час перевірки у водія була відсутня особиста картка водія, яка відповідно до статті 48 Закону № 2344-III та підпункту 3.3. Інструкції № 385, повинна бути у водія.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до вимог статті 48 Закону № 2344-III документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є ТТН.

Згідно із пунктом 11.1 розділу 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Матеріали справи містять ТТН на переміщення алкогольних напоїв № 13529932-1145-1 від 21.02.2023, автомобільним перевізником якого визначено позивача ТОВ «Альфа Тіда» (а. с. 30 зворот).

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, оскільки позивач, як автомобільний перевізник не дотримався обов`язку здійснення контролю за роботою водіїв транспортних засобів, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність накладення на нього адміністративно - господарських штрафів.

Натомість, покликання позивача, що транспортний засіб на якому здійснювалося перевезення вантажу належить ОСОБА_2 , який вона передала у користування ТОВ «Альфа Тіда», не спростовує ту обставину, що позивач є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

Щодо покликання позивача про неповідомлення його про час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості надати свої пояснення та заперечення, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на таке.

Так, на підтвердження виконання відповідачем вимог Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, відповідача надав список № 3106 згрупованих рекомендованих поштових відправлень листів (а. с. 31 зворот), з якого вбачається надіслання на адресу позивача поштовим відправленням № 7905100134282 повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства від 08.03.2023 № 14609/31/24-23, в якому міститься інформація про дату 12.04.2023, час з 10:00 год. до 13:00 год., та місце Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, буд. 659А/2 розгляду справи ( а. с. 30).

Згідно з долученим трекінгом поштового відправлення за № 7905100134282, повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства від 08.03.2023 вручено позивачу 15.03.2023, тобто завчасно до розгляду такої справи (а. с. 33).

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Отже, за встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що покликання позивача про неповідомлення його про час і місце розгляду справи, є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є правомірною, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 380/10400/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін