Ухвала

від 16.09.2024 по справі 120/3165/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

справа №120/3165/23

адміністративне провадження № К/990/27034/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах у другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб`янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 1000 крб.;

- зобов`язати відповідача провести розрахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням вимог Постанови Ради Міністрів УРСР та Української Ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986, Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168-5, Постанови ЦК КПРС, Президіуму Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР ВЦРПС від 07.05.1986, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс, Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 № 153/10-43 за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб`янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 10000 крб., доплати за вихідні та святкові дні 2, 4, 9 травня 1986 року, суточні, добові в розмірі 3 крб. 50 коп. за період з 02.05.1986 по 10.05.1986, оплату праці в надурочний час 12 год в зоні небезпеки зони відчуження (зона іонізуючого випромінювання) при шестигодинному робочому дні;

- зобов`язати відповідача надати позивачу оновлену довідку про перераховане грошове забезпечення за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб`янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Вінницький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 19.06.2023 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023) у задоволенні позову відмовив.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 12.07.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (направлена поштовим зв`язком 09.07.2024), в якій скаржник просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, а справу передати на новий розгляд.

У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує незадовільним станом здоров`я. Також послався на введення воєнного стану в Україні як на перепону для вчасного подання касаційної скарги.

Верховний Суд своєю ухвалою від 30.07.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, касаційну скаргу залишив без руху та встановив скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на підтвердження їх поважності. Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копію вказаної ухвали скаржник отримав 10.08.2024.

У якості мотивування, Верховний Суд зауважив, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку. Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги. Водночас скаржник не зазначив будь-яких доводів та конкретних обставин в контексті вказаного вище посилання.

Також Суд вказав про те, що не заслуговують на увагу твердження скаржника про незадовільний стан здоров`я як перепону для самостійного подання касаційної скарги у встановлений процесуальним законом строк, позаяк позивач не був позбавлений права звернутися до суду із касаційною скаргою через представника.

На адресу Верховного Суду 22.08.2024 надійшла заява скаржника про поновлення строків на касаційне оскарження (направлена поштовим зв`язком 12.08.2024), доводи якої є подібними до тих, що викладені у первинному клопотанні.

Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, Верховний Суд вкотре зауважує, що зазначені скаржником у заяві підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.

Також, Верховний Суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Слід зауважити, що у розглядуваній справі відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою із значним пропуском строку, що становить близько 8 місяців та є суттєвою обставиною, яка впливає на розгляд судом питання про поновлення такого строку.

Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження.

У підсумку можна виснувати про те, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній - неповажними. Відтак з наведеного вбачається, що скаржник згаданий вище недолік до теперішнього часу не усунув та поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження на вказав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №120/3165/23.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №120/3165/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін