Ухвала

від 18.12.2023 по справі 120/3165/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2023 р. Справа № 120/3165/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСала П.І.,

за участю:

секретаря судового засіданняРебесайло С.О.,

заявника (позивача) ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в адміністративній справі № 120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області.

Згідно з уточненою редакцією позовної заяви від 03.05.2023 позивач просив суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах у другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб`янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 1000 крб.;

- зобов`язати відповідача провести розрахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням вимог Постанови Ради Міністрів УРСР та Української Ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986, Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168-5, Постанови ЦК КПРС, Президіума Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР ВЦРПС від 07.05.1986, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс, Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 № 153/10-43 за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб`янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 10000 крб., доплати за вихідні та святкові дні 2, 4, 9 травня 1986 року, суточні, добові в розмірі 3 крб. 50 коп. за період з 02.05.1986 по 10.05.1986, оплату праці в надурочний час 12 год в зоні небезпеки зони відчуження (зона іонізуючого випромінювання) при шестигодинному робочому дні;

- зобов`язати відповідача надати позивачу оновлену довідку про перераховане грошове забезпечення за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб`янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

13.11.2023 до суду надійшла заява позивача про перегляд рішення суду у справі № 120/3165/23 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що під час розгляду справи по суті суди не встановили дійсних обставин справи і, на думку позивача, зробили хибний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог. Відтак позивач просить переглянути рішення суду від 19.06.2023 з урахуванням нововиявлених обставин та доказів, скасувати його та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області видати позивачу оновлену довідку про заробітну плату, грошове забезпечення, отриману за роботу в другій та першій зонах небезпеки зони відчуження в травні 1986 року, до якої внести розмір денної тарифної ставки 8 крб. 20 коп та розмір заробітної плати 220,10 крб., з урахуванням грошових винагород-премій 126 крб. та 10000 крб., яка не повинна перевищувати розміру 3 тисяч крб. Водночас, як пояснив позивач у судовому засіданні, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставини згідно із цією заявою він вважає постанову Верховного Суду від 22.08.2022 у справі № 377/9/17 (адміністративне провадження № К/9901/43448/18).

Крім того, 14.11.2023 від позивача надійшли письмові доповнення до заяви про перегляд рішення за нововиявленим обставинами від 13.11.2023, в яких позивач зазначає, що 14.11.2023 він ознайомився із мотивувальною частиною постанови Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, якою було встановлено, що заробітна плата позивача у такій справі на квітень 1986 року становила 178,65 крб., у тому числі 90 крб. посадовий оклад, 110 крб. за звання, 10 крб. за вислугу років, відтак денна тарифна ставка склала 7 крб. На думку ОСОБА_1 , зазначене рішення суду касаційної інстанції підтверджує, що відповідач здійснив розрахунок його денної ставки неправильно, а тому існують підстави для перегляду рішення суду від 19.06.2023 за пунктом 1 частини першої статті 361 КАС України.

Ухвалою суду від 20.11.2023 відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою позивача та, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 366 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 18.12.2023.

27.11.2023 від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача додаткових письвоих доказів. Протокольною ухвалою суду від 18.12.2023 у задоволенні такого клопотання відмовлено за безпідставністю.

15.12.2023 від відповідача надійшов "відзив на позовну заяву ОСОБА_1 ", у якому повністю відтворюється зміст відзиву, який подавався відповідачем під час судового розгляду справи. Протокольною ухвалою суду від 18.12.2023 відмовлено у прийнятті до розгляду цього процесуального документа з мотивів порушення відповідачем вимог щодо його оформлення та строків подання, а також через його очевидну необґрунтованість, яка обумовлюється повторенням виключно тих заперечень позовних вимог, які надавалися відповідачем під час вирішення спору по суті, без урахування, що теперішній судовий розгляд стосується перегляду судового рішення за нововиявленими обставини.

У судовому засіданні позивач підтримав подану заяву та просив її задовольнити. Вважає, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи та не надав об`єктивну оцінку тим доказам, що були подані стороною позивача і які, на думку заявника, підтверджують неправомірність оспорюваних дій відповідача. Крім того, позивач вважає, що висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17 та від 22.08.2022 у справі № 377/9/17, дають підстави для перегляду рішення суду від 19.06.2023 за нововиявленими обставини.

Відпоідач на виклик суду не з`явився, що за змістом частини другої статті 368 КАС України не перешкоджає судового розгляду.

При цьому протокольною ухвалою суд залишив без розгляду клопотання представника відповідача від 18.12.2023 про відкладення судового засідання на іншу дату, оскільки таке клопотання подане суб`єктом владних повноважень електронною поштою, тобто без дотримання вимоги ст.ст. 18, 44, 167 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи заявника, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 120/3165/23 за нововиявленими обставинами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами

Частиною другою цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Отже, перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним і у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, на яку посилається заявник, такою підставою є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти об`єктивної дійсності або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на час розгляду та вирішення адміністративної справи, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення.

Відтак на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами беруться до уваги обставини, які раніше не були предметом розгляду з незалежних від суду та особи, яка звернулася із заявою причин, але вони є суттєвими для можливого їх впливу на результати справи, а також можливої часткової зміни судового рішення, прийнятого раніше, або його скасування взагалі.

Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що необхідними умовами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, їх існування на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких обставин вже після прийняття рішення зі спору.

Водночас не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; також не може вважатися ново виявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами в процесі розгляду справи.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/19414/14, від 05.02.2020 у справі № 607/12044/16-а, від 05.08.2020 у справі № 820/6625/16 та від 10.09.2020 у справі № 802/2344/17-а.

Позивач просить переглянути рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та посилається на те, що лише 14.11.2023 він ознайомився з постановою Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, мотивувальна частина якої містить висновки, які впливають на оцінку правомірності оспорюваних дій відповідача під час оформлення довідки про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Разом з тим суд зауважує, що закон встановлює вичерпні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами і вищевказані доводи позивача не підпадають під жодну із таких підстав.

При цьому, як вже зазначалось вище, необхідною ознакою нововиявлених обставин в розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України є те, що ці обставини на час розгляду справи об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду. Адже вжите законодавцем словосполучення "не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.

В силу приписів ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Тобто не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були та не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/19414/14.

Відтак суд відхиляє твердження позивача про те, що інформація, яка містить у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, не була встановленена судом та не була відома позивачу на час розгляду справи, оскільки, як видно з тексту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023, суд враховував таку постанову при вирішенні спору між сторонами і застосовував наведені у ній висновки суду касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог.

При цьому суд критично оцінює посилання позивача на те, що він лише у листопаді 2023 року дізнався про постанову Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, адже суд застосовував таку постанову у своєму рішенні та посилався на зроблені у ній висновки.

Щодо іншої постанови Верховного Суду, а саме від 22.08.2022 у справі № 377/9/17, на яку також посилається позивач, то, по-перше, факт наявність такої постанови не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставини в розумінні вимог закону, а по-друге, виокремлені позивачем з цієї постанови висновки ніяк не впливають законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення та не свідчить про помилковість зроблених судом виносків.

Суд вважає, що рішення від 19.06.2023 було прийняте за сукупністю підстав і обставин, кожній з яких надано належну правову оцінку, та із зазначенням відповідних мотивів для прийняття саме такого рішення. При цьому, виходячи з принципу диспозитивності, який закріплено статтею 9 КАС України, суд розглядав та вирішував справу за поданою позовною заявою та в межах заявлених позовних вимог.

Натомість як усні, так і письмові доводи позивача про необхідність перегляду рішення за нововиявленими обставинами зводяться виключно до його незгоди з ухваленим рішенням про відмову у задоволенні позову та із зробленими судом висновками і його оцінкою наявних у справі доказів. Водночас це не є нововиявленими обставинами, які обумовлюють необхідність перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу "resjudicata" принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Крім того, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року в справі "Правєдная проти Росії" (заява № 69529/01), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 369 КАС України).

Під час розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 120/3165/23 судом не встановлено умов, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України є необхідними для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Отже, у задоволенні поданої заяви належить відмовити, залишивши відповідне рішення суду в силі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 368 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в адміністративній справі № 120/3165/23 та залишити відповідне судове рішення в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в повному обсязі складена 22.12.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович