Ухвала

від 10.09.2024 по справі 644/9964/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/9964/23

Провадження № 1-кп/644/214/24

10.09.2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100002439 від 01.09.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.246 КК України,-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

1)07.06.2002 за вироком Чугуївського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням на 2 роки;

2)17.03.2004 за вироком Чугуївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнився 17.03.2007 року за відбуттям терміну покарання;

3)10.09.2013 за вироком Шевченківського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням на 2 роки;

4)17.06.2016 за вироком Шевченківського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням на 2 роки; в силу ст. 89 КК України судимість не знята і не погашена,

5)28.02.2018 за вироком Шевченківського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років та 2 місяців позбавлення волі; 30.12.2021 звільнився з ДУ «Темнівська виправна колонія (№100) по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.246, ч.2 ст.190 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100002439 від 01.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.2 ст.246 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.246, ч.2 ст.190 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання прозакриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.190 КК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Обвинувачений ОСОБА_8 проти закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України в частині обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України не заперечував, підтримав клопотання прокурора.

Судом обвинуваченому роз`яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити кримінальне провадження щодо нього.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

09.08.2024 року набув чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

Так, згідно нової редакції ст.51 КпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідальність за ч.2 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 в сумі 2 684,10 грн.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_9 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України 10.10.2023.

Таким чином, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу Українита Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, розмір вартості майна, з якого настає кримінальна відповідальність становить 2 684,10 грн.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_9 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України, яким потерпілому ОСОБА_11 спричинено матеріальну шкоду на суму 1000 гривень, яка не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2023 рік 2 684 грн 10 коп).

Частина 3 ст.479-2 КПК України передбачає, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Враховуючи те, що майнова шкода спричинена ОСОБА_10 є меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону №3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, суд вважає, що з огляду на передбаченийстаттею 58 Конституції Україниістаттею 5 КК Українипринцип зворотної діїзаконув часі та з урахуванням вищенаведеного, вчинене ОСОБА_10 кримінальне правопорушення не підпадає під кримінально карані діяння, передбачені Особливою частиноюКК України.

Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ сума викраденого, з якої настає кримінальна відповідальність за злочини щодо права власності - збільшилася, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, та проти такого закриття не заперечували учасники провадження.

На підставі наведеного, керуючисьЗаконом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284, ст.ст.285-288,372,376,479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК Україниу зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність таких діянь.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ч.2ст.246КК України виділити в окреме провадження та продовжити розгляд кримінального провадження в цій частині.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1