Рішення

від 03.09.2024 по справі 522/21344/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21344/23

Провадження № 2/522/1739/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року Приморського районного суду міста Одеси у складі:

головуючого судді СвяченоїЮ.Б.,

при секретарі судового засідання Сировій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2023 року представник позивача адвокат Троян Олександр Сергійович звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 належить транспортний засіб марки «Ford Fusion» д/н НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 14.04.2023 року.

28.04.2023 року приблизно з 17:40 17:50 на зазначений транспортний засіб, що належить позивачці, та був припаркований за адресою: АДРЕСА_1 , впав вуличний ліхтар, який пошкодив задню частину транспортного засобу (розбив скло, пошкоджена кришка багажника, ліве заднє крило тошо). Вказаний транспортний засіб було припарковано у дозволеному місці.

На місце події позивачем було викликано патруль поліції для фіксування та оформлення вказаної події, що підтверджується заявою від 28.04.2023 року, поясненнями позивача, листом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відділ поліції №2 від 25.05.2023 року.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу «Ford Fusion» д/н НОМЕР_1 від 03.06.2023 року за №742/23 вартість відновлюваного ремонту завданого власникові автомобіля складає 99227,69 грн.

Відсутність транспортного засобу завдає позивачу значного дискомфорту, порушує усталений ритм її життя, що призводить до душевних хвилювань та дискомфорту, у зв`язку з чим позивач вважає необхідним відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Крім того, позивачем понесено витрати на оплату оцінки колісного транспортного засобу №742/23 від 04.06.2023 року у сумі 3800,00 грн.

Відповідно до Акту огляду світильника, який розміщено на вул. Рішельєвська, кут вул. Жуковського у м. Одеса від 15.05.2023 року, світильник зовнішнього освітлення та опора, які впали, на балансі КПЕМЗО «Одесміськсвітло» не числяться.

Відповідно до відповіді Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради від 23.10.2023 року за №01-16/101 на адвокатський запит, після проведення реконструкції на вулиці Рішельєвській у м. Одеса в 2018-2109 роках, елементи благоустрою, а саме: опори освітлюваної мережі тощо не передані рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради на баланс експлуатуючих організацій.

Відповідно до п. 3.4. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради, затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 року, Виконкому підпорядковуються районні адміністрації, департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи ради.

Враховуючи вищевикладене,позивач вважає,що внаслідокнедбалості Виконавчогокомітету Одеськоїміської ради,було заподіянопозивачу матеріальнушкоду урозмірі 99227,69грн таморальну шкодуу розмірі10000,00грн,а такожпонесені витратина оплатуоцінки колісноготранспортного засобу у сумі 3800,00 грн.

10 травня 2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та просить відмовити у їх задоволенні, обґрунтовуючи це тим, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не є належним відповідачем у вказаній справі, до того ж позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між дією чи бездіяльністю та завданням шкоди. Крім того, зазначає, що матеріальна шкода у сумі 99227,69 грн, яку просить відшкодувати позивач це вартість відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу, у той час як вартість саме матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу FORD FUSION, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок падіння вуличного ліхтаря зовнішнього освітлення, що сталося 28.04.2023 року, становить 62522,43 грн. Щодо моральної шкоди у позовній заяві, на думку відповідача відсутнє її обґрунтування та не додано доказів моральних страждань.

02.07.2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява про залучення до участі у справі №522/21344/23 в якості співвідповідача Управління дорожнього господарства, який на думку позивача несе відповідальність за пошкодження належного йому майна.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 від 02 липня 2024 року про залучення співвідповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено, залучено до участі у справі співвідповідача Управління дорожнього господарства (ЄДРПОУ 26506412; юридична адреса: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд 22) та визначено залученому співвідповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

29 липня 2024 року від Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представником зазначено, що позовні вимоги до Управління дорожнього господарства, як до співвідповідача він вважає безпідставними, оскільки Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.02.2016 року №39 Управління визначено замовником з розробки проектно-кошторисної документації та виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації та виконання робіт з будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонту вулично-дорожньої мережі та об`єктів благоустрою комунальної власності та загального користування, розташованого у м. Одесі, в межах фінансування, виділеного з бюджету міста на кожен бюджетний рік, не являючись при цьому балансоутримувачем об`єктів, тому експлуатація електричних мереж зовнішнього освітлення і світового оформлення м. Одеси, а також технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт електричних мереж, освітлювальних установок, трансформація і передача електроенергії не є завданням та функціями Управління. Враховуючи вищевикладене, Управління вбачає відсутність у позові ОСОБА_1 безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та діями Управління, а також вини Управління у заподіянні пошкоджень автомобілю, тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовну заву в повному обсязі, просили її задовольнити та зазначили, що стягнути матеріальну та моральну шкоду вони вважають за необхідне з Управління дорожного господарства. Представники відповідача та співвідповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзивах.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Нормою п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та 3.1.7. Правил благоустрою території міста, громадянам надано право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р., потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на Відповідача.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2018 року у справі №753/7281/15-ц (№61-1832св17).

У Постанові Верховного суду України у складі другої палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року по справі № 211/1489/13-ц зазначено, що аналіз норми пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» дає підстави дійти висновку про те, що громадяни вправі звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить автомобіль «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

28.04.2022 року зазначений транспортний засіб було пошкоджено, внаслідок падіння ліхтаря за адресою: вул. Жуковського,17 кут Рішельєвської,19. В результаті чого транспортному засобу було нанесено механічні пошкодження та спричинено матеріальну шкоду власнику авто ОСОБА_1 .

Працівниками поліції зафіксований факт падіння ліхтаря.

Відповідно дозвіту №742/23про оцінкуколісного транспортногозасобу FORDFUSION,реєстраційний номер НОМЕР_1 від 03.06.2023року,виконаного ФОП ОСОБА_2 ,встановлено,що вартістьвідновлюваного ремонтуколісного транспортногозасобу FORD FUSION, державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого падінням вуличного ліхтаря зовнішнього освітлення 28.04.2023 року, станом на дату оцінки (дату огляду) 12.05.2023 року, визначається рівною 99227,69 грн, матеріальний збиток, завданий власнику «FORD FUSION», державний номер НОМЕР_1 , становить 62522,43 грн.

Витрати позивача на проведення експертного автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_2 склали 3 800,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №742/23 від 06.05.2023 та квитанцією про його сплату, зазначений звіт сторони в судовому засіданні не оспорювали.

В зв`язкуз вищевикладеним,суд вважає,що позивачемдоведено належнимита допустимимдоказами фактзаподіяння матеріальноїшкоди майну,що належить ОСОБА_1 ,внаслідок пошкодженняналежного їйна правівласності транспортногозасобу черезпадіння вуличноголіхтаря зовнішнього освітлення.

Факт настання ДТП підтверджується матеріалами справи: поясненнями від 28.04.2023 року, заявою на ім`я начальника відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Вячеславу Барбі від ОСОБА_1 від 28.04.2023 року, відповіддю начальника відділу поліції Барби В. від 25.05.2023 року №60.2-6465, актом огляду світильника, який розміщено на АДРЕСА_2 , фото з місця ДТП та інш.

Отже, судом встановлено факт завдання механічних пошкоджень автомобілю «FORD FUSION», державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу та розмір завданої шкоди, що не спростовано з боку відповідачів.

Згідно довідки ОСОБА_3 та Азовського морів на запит від 21.02.2024 року №309 надає інформацію про погодні умови 28.04.2023 року в м. Одеса за даними спостережень метеостанції Одеса, Франзузький бульвар, 89, зареєстровані такі метеорологічні явища: дощ 07.15 год. 12.20 год.; кількість опадів: 0,0 мм; вітер: північ-північний захід, 2 6 м/с, пориви 12 14 м/с. 27.04.2023 року об 11:00 год. надано попередження про небезпечне метеорологічне явище 1 рівня (жовтого) небезпечності по м. Одеса, а саме: у найближчі 1 2 години 27 квітня очікується пориви північного вітру 15 18 м/с, які збережуться до кінця доби та вранці 28 квітня.

Згідно відповіді № 01-58/274 від 21.03.2024, станом на 18 березня 2024 року нове обладнання (світильники, кронштейн, кабель, опори), яке встановлено на вул. Рішельєвській в ході капітального ремонту на баланс Комунального підприємства «Одесміськсвітло» за актом прийому-передачі не передавалося.

Згідно відповіді №01-16/101 від 23.10.2023 року в.о. директора Департаменту Євгена Денисова повідомлено, що на балансі та утримання Департаменту, світильник зовнішнього освітлення, який впав 28.04.2023 року на АДРЕСА_3 не перебуває.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу відшкодування позивачу збитків, завданих пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля внаслідок падіння на нього вуличного ліхтаря зовнішнього освітлення.

Суд також враховує, що доказів, що ця прибудинкова територія та об`єкти благоустрою зокрема дерево, з якого впала гілка перебувають на балансовому обліку будь-якої організації, відповідачами не надано.

Представником позивача не надано доказів того, що відповідальною особою за утримання вуличного ліхтаря зовнішнього освітлення, який впало на автомобіль позивачки, АДРЕСА_1 , є саме Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Визначаючись щодо особи, яка має нести відповідальність за нанесену шкоду, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою; вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

За приписами п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами (п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» зазначено, що комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об`єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону. Балансоутримувач об`єкта благоустрою з метою належного його утримання та здійснення своєчасного ремонту може залучати для цього на умовах договору інші підприємства, установи, організації.

Змістом норм ст. 10, 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», безпосереднє визначення балансоутримувача об`єктів благоустрою комунальної власності, до яких належить і проїжджа частина та її елементів належить до повноважень саме виконавчих органів місцевого самоврядування, які також мають здійснювати функції із забезпечення належного утримання та ремонту об`єктів благоустрою комунальної власності.

Окрім цього, приписи пункту 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вказують, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача в тому числі контроль за станом зелених насаджень належить до віддання виконавчого органу міської ради.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Отже, балансоутримувачем є уповноважений орган місцевого самоврядування, який відповідає за утримання та збереження.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння ліхтаря покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 року по справі № 755/194/13/20.

За змістом ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Окрім того, суд наголошує, що в судовому засіданні представником відповідача районною адміністрацією недоведена відсутність своєї вини у завданні шкоди транспортному засобу (який зазнав пошкоджень в результаті падіння ліхтаря), що належить позивачу.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення повних вимог, а саме стягненню матеріальної шкоди в сумі 62522,43 гривень; витрат на проведення експертного дослідження автомобіля в сумі 3800,00 гривень та моральної шкоди у сумі 2000,00 гривень.

В задоволенні інших вимог позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26506412; юридична адреса: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд 22) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) відшкодування матеріальної шкоди в сумі 62522 (шістдесят дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 43 копійки.

Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26506412; юридична адреса: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд 22) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26506412; юридична адреса: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд 22) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати на оплату оцінки колісного транспортного засобу №742/23 від 04 червня 2023 року у сумі 3800 (три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. А для осіб, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутніми при оголошенні, у той самий строк з моменту отримання копії рішення суду.

Суддя Ю. Б. Свячена

03.09.24