Ухвала

від 16.09.2024 по справі 499/972/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/972/24

Провадження № 2/499/494/24

У Х В А Л А

Іменем України

"16" вересня 2024 р. смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Іванівської селищної ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Іванівської селищної ради про позбавлення батьківських прав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Суддею при дослідженні поданої позовної заяви встановлено, що стороною позивача при поданні позову не дотримано вимоги ст.175, ст..177 ЦПК України.

Відповідно доп.2ч.3ст.175ЦПК України позовна заява має містити відомості: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

З дослідженої позовної заяви вбачається, що стороною позивача у справі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи, не зазначено ім`я та по батькові відповідача по справі та його місце проживання та інші відомості передбачені п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, щодо всіх учасників справи.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відтак позивач посилається, що дитина ОСОБА_3 проживає разом з батьком, проте доказів про цю обставину не зазначено.

Не зазначено доказів, щодо обставини, що мати дитини відповідачка по справі участі у догляді сина не приймає та разом з сином не проживає.

Стороною позивача у справі визначено учасників у справі третю особу -службу у справах дітей Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області.

Згідно з ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до вимог ст. 52, ст. 53 ЦПК України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

Позивачка не зазначає чи заявляє вказана третя особа самостійні вимоги щодо предмета спору, на боці кого виступає вказаний учасник процесу та не наводить жодного обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки третьої особи.

Отже, позивачеві необхідно зазначити чи заявляє третя особа самостійні вимоги щодо предмета спору, на боці кого виступає третя особа із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки саме залученої третьої особи, зазначивши відповідні обґрунтування.

У зв`язку із наведеним вище, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в даній ухвалі суду.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.175,177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Іванівської селищної ради про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Повідомити сторону позивача про необхідність виправити вищевказані недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяР. М. Тимчук