Вирок

від 17.09.2024 по справі 705/4213/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4213/21

1-кп/705/430/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області, в режимі відеоконфнренції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100030000021 від 21.05.2021, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Маньківка Уманського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,працюючого директоромДП «ПідприємствоДКВС України«№92»-заступником начальникаДУ «Старобабанівськавиправна колонія(№92)з виробництва»,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_1 ,ранішене судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В обвинувальномуакті зазначено,щовідповідно до вимог ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра. Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Статтею 4 Кодексу України про надра передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади. Родовища корисних копалин, як визначено в статті 5 Кодексу України про надра, - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. В статті 6 цього ж Кодексу зазначено, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколищнього природного середовища. Статтею 13 вказаного Кодексу передбачено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Відповідно до статті 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Стаття 19 Кодексу України про надра визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Статтею 24 Гірничого закону України визначено перелік документів, що дають право на проведення гірничих робіт, а саме: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркщейдерська, технічна та обліково-контрольна документація (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми). Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, яким врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Відповідно до вимог п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 59 від 27.01.1995 право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу за формою додатку № 1.

Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 92)», код ЄДРПОУ 08681063, юридична адреса: Черкаська область. Уманський район, село Старі Бабани - засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України, що здійснює управління ним безпосередньо або через міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань та входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Одним із основних видів діяльності ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)», є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

Відповідно наказу Державної пенітенціарної служби України № 67 о/с від 13.07.2012 ОСОБА_4 призначено директором підприємства установи - заступником начальника Старобабанівської виправної колонії УДПтСУ в Черкаській області (№ 92) з виробництва. 22.09.2016 між ОСОБА_4 та Державною пенітенціарною службою України в особі Голови Державної пенітенціарної служби України ОСОБА_7 укладено контракт № 66-16. Відповідно до зазначеного контракту ОСОБА_4 призначається на посаду директора ДП «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України Черкаської області (№ 92)». Згідно з п.1.4. контракту керівник підприємства установи виконання покарань є за посадою заступником начальника Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України Черкаської області (№ 92) з виробництва. Відповідно до п. 2.1. контракту керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства та створення соціально-побутових умов, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно наказу Державного секретаря Міністерства юстиції України № 405/к від 30.01.2017 ОСОБА_4 вважається таким, що з 31.01.2017 обіймає посаду директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)» заступника начальника державної установи «Старобабанівської виправної колонії (№ 92)» з виробництва. Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», органи і установи виконання покарань є правоохоронними органами України. Статтею 18 КК України передбачено, що до службових осіб належать керівники установ, міністерств, відомств та особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків в установах і організаціях

Крім того, відповідно до примітки ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи вказані посади, є службовою особою правоохоронного органу з моменту призначення на посаду.

З метою видобування корисних копалин ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4836 від 26.12.2008. Мета користування надрами - видобування незмінних гранітів, придатних для виробництва блоків та облицювальних виробів для зовнішнього облицювання будівель, порушені вивітрюванням та відходи гранітів придатні для виробництва каменю бутового та щебеню для дорожнього будівництва за межами населених пунктів на території ділянки № 1 Старо-Бабанівського родовища граніту на загальній площі 4,9 га.

Крім того, ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)» отримано Акт про надання гірничого відводу № 2527 від 08.05.2013 з метою розробки Старо-Бабанівського родовища граніту, термін чинності зазначеного акту до 14.03.2016.

Наступний Акт про надання гірничого відводу № 3328 отримано ДП «Підприємство ДКВС України (№92)» лише 03.05.2018.

Проте, всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , займаючи посаду директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)» заступника начальника державної установи «Старобабанівської виправної колонії (№ 92)» з виробництва, будучи службовою особою, діючи умисно, спільно з невстановленими особами, достовірно знаючи, що термін дії Акту про надання гірничого відводу сплинув, а також про відсутність нового Акту про надання гірничого відводу, не видав в силу своїх повноважень керівника державного підприємства відповідні розпорядчі акти про припинення робіт з видобування корисних копалин, а навпаки організував виробничо-господарську діяльність ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)» щодо видобутку корисних копалин, що призвело з 15.03.2016 по 02.05.2018 до незаконного видобування 7698 кубічних метрів граніту, який відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

При цьому, ОСОБА_4 не вчинив необхідних дій з метою поновлення або отримання нового Акту про надання гірничого відводу у встановленому законом порядку.

В обвинувальному акті зазначено, що у результаті умисних дій ОСОБА_4 , ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)» здійснило незаконне видобування з Старо-Бабанівського родовища корисних копалин загальнодержавного значення, а саме граніту.

Наведені дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України, а саме: незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Наведене вище обвинувачення в суді підтримав прокурор, який вважає, що вчинення ОСОБА_4 злочину доведене дослідженою під час судового розгляду сукупністю доказів і кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 240 КК України, на його думку, є правильною.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду свою винуватість у вчиненні злочину відповідно до пред`явленого йому обвинувачення заперечив повністю, вказав, що жодного злочину він не вчиняв. Від дачі показів відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що працює головним спеціалістом відділу контролю за геологічним вивченням та використанням надр ІНФОРМАЦІЯ_3 . В березні 2019 року посадовими особами було проведено планову перевірку підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 92). Під час перевірки було встановлено, що ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)» після закінчення терміну дії Акту про надання гірничого відводу (14 березня 2016 року) до отримання нового Акту про надання гірничого відводу від 03.05.2018 року № 3328 здійснювало незаконне видобування граніту Старо-Бабанського родовища. Право на користування надрами повинно здійснюватися на підставі спеціального дозволу та засвідчується відповідним актом про надання гірничого відводу, а після закінчення дії акту підприємство не має права на видобуток. Факт видобутку корисних копалин підтверджується довідкою підприємства, журналом обліку. Всі зроблені висновки ґрунтуються на матеріалах перевірки, яка проводилася. Дозвіл на право користування надрами не давав права на видобуток корисних копалин, без акту гірничого відводу. Гірничий відвід не є дозвільним документом, але видобуток корисних копалин повинен проводитись у межах визначених у акті гірничого відводу. Він особисто перевірку не проводив, всі дані йому відомі з матеріалів перевірки. Інформації про вихід за межі гірничого відводу у нього не має. На даний час скасовано норму законодавства, відповідно до якої вимагався акт гірничого відводу, а дозвіл на користування надрами є необхідним. Відсутність акту гірничого відводу на той час не надавала права на видобуток корисних копалин. На час проведення повторної перевірки новий акт гірничого відводу вже був, тобто порушення вже були усунуті та жодних наслідків з боку Державної служби геології та надр України не було.

В якості доказів винуватості ОСОБА_4 сторона обвинувачення посилалася на покази свідка та надані і досліджені судом в судовому засіданні наступні письмові докази в копіях:

-Витяг з ЄРДР щодо внесення відомостей про вчинення злочину у кримінальному провадженні № 62021100030000021 від 21.05.2021;

-акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 22.05.2017 №024/02, а саме ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№92)»;

-протокол №10 спільного розгляду плану розвитку гірничих робіт на 2017 рік по ДП «Старобабанівська виправна колонія №92» від 16.12.2016;

-протокол №18 спільного розгляду плану розвитку гірничих робіт на 2018 рік по ДП «Старобабанівська виправна колонія №92» від 19.12.2017;

-протокол №22 спільного розгляду плану розвитку гірничих робіт на 2019 рік по ДП «Старобабанівська виправна колонія №92» від 18.12.2018;

-лист відповідь т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці ОСОБА_9 щодо надання інформації та копій документів від 30.06.2021 за № 4390/1/10.3-21;

-акт про надання гірничого відводу Підприємству Старобабанівської виправної колонії № 92 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області, з терміном його чинності до 14.03.2016;

-повідомлення (супровідний лист) заступника Голови Держгірпромнагляду ОСОБА_10 щодо надання гірничого відводу від 03.06.2010 за вих. № 01/04-07.11/3632;

-заяву начальника Старобабанівської виправної колонії УДДУПВП у Черкаській області (№92) ОСОБА_11 про надання акту гірничого відводу з метою розробки відкритим способом Старобабанівського родовища гранітів від 27.05.2010 за № 3068;

-книгу обліку гірничих відводів, наданих для використання ділянок надр (2010р. 13.01.р.);

-акт про надання гірничого відводу ДП «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№92)», з терміном його чинності до 14.03.2016;

-повідомлення (супровідний лист) першого заступника Голови Територіального управління Держгірпромнагляду у Черкаській області ОСОБА_12 від 13.05.2013 за №4427 про переоформлення гірничого відводу;

-заяву директора підприємства Старобабанівської виправної колонії №92 ОСОБА_4 від 16.04.2013 за №6/170 щодо переоформлення ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)» гірничого відводу на розробку Старобабанівського родовища гранітів;

-книгу обліку Гірничих відводів, наданих для використання ділянок надр (17.10.2012р.);

-акт про надання гірничого відводу від 03.05.2018 року ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)», з терміном його чинності до 14.03.2036;

-повідомлення (супровідний лист) Голови Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_13 про направлення матеріалів щодо надання гірничого відводу ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)»;

-заяву директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)» ОСОБА_4 від 10.04.2018 щодо надання акту про надання гірничого відводу з метою продовження розробки Старо-Бабанівського родовища гранітів;

-лист першого заступника Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України ОСОБА_14 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами» №92/0/2-06/6/16 від 27.01.2016;

-повідомлення (супровідний лист) директора ДП «Підприємство Старобабанівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№92)» ОСОБА_4 про надіслання додаткових матеріалів до пакету документів на подовження дії спеціального дозволу за №4836 від26.12.2008 на видобування гранітів в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебеню та каменю бутового Старо-Бабанівського родовища (ділянка №1) в Уманському районі Черкаської області;

-звернення директора ДП «Підприємство Старобабанівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№92)» ОСОБА_4 щодо погодження матеріалів на подовження дії спеціального дозволу за №4836 від 26.12.2008 на видобування гранітів в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебеню та каменю бутового Старо-Бабанівського родовища (ділянка №1) в Уманському районі Черкаської області;

-повідомлення т.в.о. голови Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 щодо розгляду планів розвитку гірничих робіт в період з 2015 року по 2020 рік;

-повідомлення голови Територіального управління Державного бюро розслідувань Опімах Р. №11016/01/02-21 від 05.07.2021 щодо отримання акту про надання гірничого відводу;

-акт перевірки №09/4836-Ч дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)»;

-пояснення директора державного підприємства ОСОБА_4 щодо акту перевірки Південного міжрегіонального відділу від 14.03.2019 №09/4836-Ч;

-довідку про кількісний видобуток корисних копалин та сплату рентної плати за користування корисних копалин загальнодержавного значення Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92) від 13.03.2019 за №7;

-повідомлення т.в.о. голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_15 за № 5859/03/14-19 від 26.03.2019 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами;

-спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 4836 від 26.12.2008) ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)»;

-угоду №4836 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 15.02.2018 між Державною службою геології та надр України, в особі т.в.о. директора ОСОБА_16 , та ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України, в особі директора ОСОБА_4 ;

-характеристику Ділянки №1 Старо-Бабанівського родовища з метою видобування гранітів;

-програму робіт з видобування гранітів Ділянки №1 Старо-Бабанівського родовища;

-повідомлення першого заступника Голови Державного підприємства «Підприємство Старобабанівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№92) ОСОБА_14 від 27.01.2016 за № 92/0/2-06/6/16 щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами;

-звітний баланс корисних копалин на 2016 рік;

-звітний баланс корисних копалин на 2017 рік;

-звітний баланс корисних копалин на 2018 рік;

-повідомлення голови Територіального управління Державного бюро розслідувань Опімах Р. №12965/01/02-21 від 06.08.2021 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами;

-ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.07.2021 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ДП «Підприємство ДКВС України (№92);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.07.2021;

-журнал руху блоків та вибухових матеріалів Старобабанівського родовища гранітів СВК №92 (у Черкаській області);

-витяг з наказу начальника відділу по роботі з персоналом ДУ СВК -92 ОСОБА_17 від 13.07.2012 за № 67 о/с про призначення ОСОБА_4 директором підприємства установи - заступником начальника Старобабанівської виправної колонії УДПтСУ в Черкаській області;

-наказ державного секретаря ОСОБА_18 від 30.01.2017 за № 405/к про визнання ОСОБА_4 таким, що з31.01.2017 обіймає посаду директора державного підприємства «Підприємтсво Державної кримінально-виконавчої служби України (№92) заступника начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» з виробництва;

-контракт №66-16 від 22.09.2016 укладений між ДПтСУ в особі Голови Державної пенітенціарної служби України ОСОБА_7 та громадянином ОСОБА_4 ;

-оригінал журналу відділення та розкрою монолітів Старобабанівського родовища гранітів ДП «Підприємства ДКВСУ №92» (у Черкаській області).

Захисник в судовому засіданні вказував, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення не обґрунтоване і безпідставне. Вказав, що викладені в обвинувальному акті від 22.09.2021 щодо наявності в даному випадку події кримінального правопорушення та складу злочину в діях ОСОБА_4 ґрунтуються на неправильному застосуванні норм чинного законодавства, що призвело до безпідставного кримінального переслідування обвинуваченого. Норми спеціалізованого законодавства у сфері видобутку корисних копалин, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, не передбачали відповідальність за видобуток корисних копалин без наявності Акту про надання гірничого відводу та і взагалі не визначали такі обставини у якості порушення. Крім того, у зв`язку із набранням чинності 28.03.2023 Законом України від 01.12.2022 № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» були внесені зміни до законодавства про надра, зокрема і до Кодексу України про надра. Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра викладена у наступній редакції: право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами. Таким чином, наразі надання гірничого відводу ДП «Підприємство ДКВС України (№92)» взагалі не передбачено чинним законодавством. Законодавцем фактично було виключено з числа кримінально карних діянь видобування корисних копалин загальнодержавного значення за відсутності Акту про надання гірничого відводу, адже такий Акт наразі не потрібний. Враховуючи викладене, положення Закону України від 01.12.2022 № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», в силу положень ст. 58 Конституції України, в даному випадку мають зворотну дію в часі і підлягають застосуванню під час встановлення наявності в діях ОСОБА_4 складу злочину. В діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, позаяк диспозиція вказаної норми не передбачає відповідальність за видобування корисних копалин загальнодержавного значення без Акту про надання гірничого відводу і таке положення закону має зворотну дію в часі і підлягає застосуванню до обвинуваченого. Просив суд визнати ОСОБА_4 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним положеннями ч.2 та ч. 4 ст. 17 КПК України, які передбачають:

«…2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом….

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи…».

Згідно з п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 1950 рік), кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. Тобто, обвинувальний вирок може бути постановлений судом, лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, ст. 62 Конституції України ( презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 1950 рік).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи встановлено під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні відповідного злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Доводи сторони обвинувачення щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України суд вважає необгрунтованими, зважаючи на такі підстави.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, займаючи посаду директора ДП «Підприємство ДКВС України (№92)» заступника начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)», будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи, що термін дії Акту про надання гірничого відводу сплинув 14.03.2016, не видав відповідні розпорядчі документи про припинення робіт з видобування корисних копалин, а навпаки організував виробничо-господарську діяльність ДП «Підприємство ДКВС України (№ 92)» щодо видобутку корисних копалин, що у період з 15.03.2016 по 02.05.2018 (дата отримання нового Акту про надання гірничого відводу) призвело до незаконного видобування 7698 кубічних метрів граніту, який відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

При цьому з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ДП «Підприємство ДКВС України (№92)» був отриманий спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2008 № 4836 для видобування незмінних гранітів на території ділянки № 1 Старобабанівського родовища граніту на загальній площі 4,9 га. Вказаний дозвіл був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 240 КК України(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), кримінальна відповідальність була передбачена за порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Частиною 4 ст. 15 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції з дня, зазначеного в такій угоді.

Пунктом 3 положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою КМУ від 27.01.1995 № 59 передбачено, що право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу за формою додатка № 1.

Тобто, з зазначеного слідує, що на час виникнення спірних правовідносин, право на користування надрами виникало виключно на підставі спеціального дозволу на користування надрами, тоді як Акт про надання гірничого відводу засвідчував вже існуюче право, та в силу положень ст. 17 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є документом який фактично визначає частину надр, які надані в користування.

Статтею 65 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

У зв`язку із набранням чинності 28.03.2023 Законом України від 01.12.2022 № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» були внесенні зміни до законодавства про надра, зокрема і до Кодексу України про надра.

Відповідно до змін, внесених у ч. 2 ст. 17 Кодексу України про надра, гірничий відвід надається виключно для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, а саме шахт та рудників.

Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра викладена у наступній редакції: право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

Тобто, враховуючи зміни у законодавстві, на даний час надання гірничого відводу ДП «Підприємство ДКВС України (№92)» не передбачено законодавством.

Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України від 01.12.2022 № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» фактично було скасовано кримінальну відповідальність за незаконне видобування корисних копалин за відсутності акту про надання гірничого відводу, оскільки наразі отримання такого акту не передбачено діючими нормами законодавства і його відсутність не є будь-яким порушенням.

Визначене ч. 2 ст. 240 КК України поняття незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення не охоплює собою таку ознаку незаконності як відсутність акту про надання гірничого відводу.

Законодавцем фактично було виключено з числа кримінально карних діянь видобування корисних копалин загальнодержавного значення за відсутності акту про надання гірничого відводу, адже такий акт наразі не потрібний.

Враховуючи викладене, положення Закону України від 01.12.2022 № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», в силу положень ст. 58 Конституції України, в даному випадку мають зворотну дію в часі і підлягають застосуванню.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, оскільки диспозиція вказаної норми не передбачає відповідальність за видобування корисних копалин загальнодержавного значення без акту про надання гірничого відводу.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання дія якого закінчилася 05.11.2021 та в подальшому не продовжувався.

Відомості про процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені, оригінали документів, а саме: журнал руху блоків та вибухових матеріалів Старобабанівського родовища гранітів СВК - №92 за період з 17.01.2015 по 12.12.2017 на 7 арк., журнал відділення та розкрою монолітів Старобабанівського родовища гранітів ДП «Підприємства ДКВСУ № 92» на 80 арк., які вилучені в ході тимчасового доступу повернути ДП «Підприємство ДКВС України (№92)»

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 17, 369-371, 373, 374, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені, оригінали документів, а саме: журнал руху блоків та вибухових матеріалів Старобабанівського родовища гранітів СВК - №92 за період з 17.01.2015 по 12.12.2017 на 7 арк., журнал відділення та розкрою монолітів Старобабанівського родовища гранітів ДП «Підприємства ДКВСУ № 92» на 80 арк., які вилучені в ході тимчасового доступу повернути ДП «Підприємство ДКВС України (№92)»

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_19