Ухвала

від 17.09.2024 по справі 643/10446/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/10446/24

Провадження № 2/643/4706/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Броницька М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківській електромеханічний завод» про визнання права власності на квартиру, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Державного підприємства «Харківській електромеханічний завод» про визнання права власності на квартиру. Просить суд зобов`язати відповідача створити комісію з приватизації за заявою позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 м2.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху з таких підстав.

Нормою п. 4 ч. 3ст.175Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно зіст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ч.2ст. 16 ЦК України.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи законних інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення (постанова Великої Палати Верховного Судувід 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність, тобто можливість за наслідком застосування обраного засобу захисту досягти наскільки це можливо досягти відновлення порушених прав та інтересів позивача або забезпечити можливість їх визнання.

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес чи визнавати його. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, метою звернення до суду є визнання права власності позивача на квартиру, проте обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є неналежним та неефективним, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають уточненню.

Крім того, положеннями п. 8 ч. 3ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 5ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 1ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Однак, позивачем на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, до позову не додано жодних доказів.

За нормою пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Тобто, ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Разом з тим, позивачем вказано ціну позову у розмірі 55 000,00 грн, однак доказів на підтвердження саме такої вартості суду не надано.

Таким чином, позивачу необхідно здійснити оцінку вартості майна, яка повинна бути проведена на день звернення з позовом до суду та з врахуванням вказаної оцінки повинна бути визначена ціна позову щодо вимог майнового характеру, та сплачений судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вказаної вимоги законодавства, позивачем не додано до позовної заяви підтвердження сплати судового збору та/або не зазначено підстави звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно доЗакону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення вимог п. 10 ч. 3ст.175ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самим підстав.

Відтак, позивачу необхідно надати до суду оригінал підтвердження сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху.

Згідно зі ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Відтак, суд залишає позовну заяву без руху та надає позивачу час на усунення недоліків, зазначених в цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 175, 177,185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» про визнання права власності на квартиру залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позову впродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Броницька