Ухвала

від 17.09.2024 по справі 214/2034/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8158/24 Справа № 214/2034/21 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

17 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачаКорчистої О.І.

суддів:Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісовий Денис Олександрович, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року у справі № 214/2034/21 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання додвкової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною,

встановив:

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лісового Д.О. про повернення справи на стадію підготовчого засідання.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісовий Д.О., подала апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року з суду першої інстанції витребувано цивільну справу, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню заявнику за наступних підстав.

Згідно п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

В апеляційній скарзі заявником наведені доводи щодо незгоди з ухвалою Сакасаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні клопотання позивача про повернення справи на стадію підготовчого засідання, оскільки суд першої інстанції не надав правової оцінки тим фактам, якими позивач мотивував необхідність повернення на стадію підготовчого провадження (підготовчого судового засідання), не розглянув окреме клопотання позивача від 23 червня 2023 року про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позову.

Відповідно ч. 2ст. 352 ЦПК Україниухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбаченихстаттею 353 цього Кодексу.

У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першійстатті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений устатті 353 ЦПК України,є вичерпним.

У цьому переліку відсутня ухвала суду першої інстанції щодо вирішення питання про повернення на стадію підготовчого засідання за клопотанням учасника справи.

Відповідно п. 4 ч. 5ст. 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Встановлено, що судом першої інстанції ухвалою від 12 червня 2024 року у даній справі вирішено питання про прийняття до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, у задоволенні клопотання представника позивача про повернення справи на стадію підготовчого засідання відмовлено, призначено судовий розгляд справи та визначено розгляд справи проводити за обсягом вимог, заявлених у позовній заяві, прийнятій судом. (а.с. 178-179 т. 2)

В апеляційній скарзі заявник посилається, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції було відмовлено позивачу у прийнятті до розгляду заяви представника позивача про зміну предмету позову. Аналізуючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, зазначає, що позиція суду першої інстанції фактично зводиться до відмови позивачу поновити строк на подання заяви про зміну предмету позову та, як наслідок, повернення такої заяви позивачу без розгляду. Звертає увагу, що 27 червня 2023 року до суду було подано окреме клопотання позивача від 23 червня 2023 року про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позову. У зв`язку зі зміною складу суду 16 квітня 2024 року до суду було подано додаткове клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого засідання.

Перевіривши текст оскаржуваної ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання заявника на наявність висновків суду про повернення заяви про зміну предмету позову позивачу або залишення її без розгляду ґрунтуються на власному тлумаченні тексту вказаної ухвали, оскільки таких висновків резолютивна частина ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року не містить.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу, що питання про повернення або залишення без розгляду заяви позивача про зміну предмету позову в порядку ст. 49, 353 ЦПК України в оскаржуваній ухвалі не вирішувалось. Також не вирішувалось клопотання про продовження пропущеного процесуального строку.

З урахуванням вказаного, апеляційний суд приходить до висновку, що, оскільки ухвала Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року оскаржується заявником в частині відмови у задоволенні клопотання про повернення справи на стадію підготовчого засідання, але процесуальним законом не передбачено можливість її оскарження окремо від рішення суду в апеляційному порядку відповідно до переліку уст.353ЦПК України, тому, діючи на підставі п. 4 ч. 5ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд не приймає до розгляду та повертає апеляційну скаргу.

Керуючись ст.352,353,357 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісовий Денис Олександрович, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Судді: