Ухвала

від 15.01.2025 по справі 214/2034/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/2034/21

2/214/455/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Сіденка С. І., розглянувши заяву представника позивача адвоката Лілового Д. О. про відвід судді Сіденка С. І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0,2985 га , кадастровий номер: 1211000000:06:055:0105 для розміщення тимчасової споруди автостоянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , підписаного 10.10.2007 року і зареєстрованого у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.10.2007 року за №040710800856 між Криворізькою міською радою та ФОП ОСОБА_2 .

Справа за даним позовом перебувала у провадженні судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолова В.М., яка розглядалася за правилами загального позовного провадження та ухвалою від 11жовтня 2021року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Після закриття підготовчого провадження, позивач 10 листопада 2022 року звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову.

У зв`язку із звільненням судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та відрахуванням зі штату суду, за результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду матеріали цивільної справи передано в провадження судді Сіденку С. І.

Після передання справи в провадження судді Сіденку С. І., представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи спочатку (повернення на стадію підготовчого засідання) у зв`язку із зміною складу суду.

Ухвалою від 12 червня 2024 року у новому складі суду прийнято до розгляду цивільну справу; у задоволенні клопотання представника позивача про повернення справи на стадію підготовчого засідання відмовлено; розгляд цивільної справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судовий розгляд справи по суті в приміщенні суду з повідомленням сторін, постановлено розгляд справи проводити за обсягом вимог, заявлених у позовній заяві, прийнятої судом.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісовий Денис Олександрович, на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року повернуто особі, що її подала.

Ухвалою від 10 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Лісового Дениса Олександровича про об`єднання в одне провадження даної цивільної справи № 214/2034/21 та цивільної справи № 214/2673/24 за позовом Криворізької міської ради до відповідачів:

1 ОСОБА_4 ,

2 ОСОБА_5 ,

3 ОСОБА_6 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 1 ОСОБА_7 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 2 Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 3 Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна

про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів дарування, припинення права власності.

Після судового засідання, яке відбулось 10 січня 2025 року до суду через систему «Електроннй суд» представником позивача 11 січня 2025 року (зареєстровано судом 13 січня 2025 у перший робочий після вихідного дня) адвокатом Лісовим Д. О. подано заяву про відвід судді від розгляду справи, у якому представником позивача зазначено, що у судовому засіданні після офіційного оголошення судді про видалення суду до нарадчої кімнати (відповідно до ст. 244 ЦПК України це спеціально обладнане для ухвалення судових рішень приміщення) для вирішення (розгляду) клопотання Позивача про об`єднання справ в одне провадження, дане клопотання було розглянуто із порушенням таємниці нарадчої кімнати та головуючий суддя належним чином не відреагував на таке втручання у правосуддя. Так, перебуваючи у нарадчій кімнаті (кабінеті судді) для вирішення питання (прийняття рішення) щодо об`єднання справ в одне провадження до нарадчої кімнати судді неодноразово заходили та перебували там певний час сторонні особи, що бачили усі присутні учасники даної справи та інші особи, які перебували у судовій залі, в той час, коли норми законодавства (ЗУ №9445 «Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень») щодо скасування інституту нарадчої кімнати у цивільному процесі набирають чинності лише після 08.02.2025р. Станом на 10.01.25р. положеннями ст.245 ЦПК України було передбачено, що під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. Таємниця наради суддів є одним із найважливіших принципів правосуддя, що служить гарантією об`єктивності, незалежності, безсторонності, неупередженості та справедливості суду. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання. Отже, таємниця нарадчої кімнати є охоронюваною законом, і наведене положення стосується дотримання таємниці наради суддів у будь-якому судовому провадженні. Важливість дотримання такої таємниці не підлягає оспорюванню, а в разі її порушення нівелюється сам процес ухвалення законного судового рішення незалежним судом. Відповідно до ст. 106, ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, за істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя. При цьому, скарга щодо дисциплінарного проступку судді може бути подана будь-якою особою (особами), яка навіть не є учасником даної справи, тощо.

Окрім того, суддя позбавив Позивача можливості надати письмові пояснення (відповідь) та важливі докази на спростування позиції Відповідача щодо їх заперечень про необхідність об`єднання пов`язаних справ в одне провадження. У подальшому, головуючий суддя взагалі перейшов до розгляду заяви ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» про залучення представника Позивача та надання матеріалів справи для ознайомлення, в той час, коли представником Позивача Адвокатом Лісовим Д.О. було заявлено про недовіру складу суду та необхідність розгляду судом першочергової заяви про відвід, яка у відповідності до приписів ст.36 - 41 ЦПК України буде подана протягом 2 днів та у письмовому вигляді. Питання про відвід є першочерговим і має бути розглянутим до вирішення будь-яких інших заяв чи клопотань, навіть якщо вони і були у часі подані раніше. Натомість, на зазначене суддя також не звернув уваги, що свідчить про чергове грубе порушення процесу розгляду справи та її розгляд упередженим і необ`єктивним складом суду. Усі ці обставини, як у комплексі так і кожна окремо свідчить про те, що суддя уже має сформовану думку та позицію по даній справі щодо вирішення спору на користь саме Криворізької міської ради, яка нав`язана у поза процесуальний спосіб та в тому ж числі, шляхом порушення тайни нарадчої кімнати.

Також, має місце порушення принципу диспозитивної, змагальності та відносно Позивача порушення його прав на справедливий суд та права на захист, які гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник позивача вважає, що за викладених вище обставин головуючий суддя не зможе забезпечити повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, з`ясування усіх обставин даної справи та прийняття законного рішення, отже підлягає відводу. При цьому, наголошує на тому, що дана заява про відвід судді у жодному разі не стосується незгоди Позивача із процесуальними рішеннями головуючого судді у даній справі чи під час розгляду інших справ, а направлена виключно лише на об`єктивний та неупереджений розгляд справи, задля відновлення порушених прав Позивача, які порушені Відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, вважаєє, що суддя Сіденко С.І. підлягає відводу, оскільки існують очевидні підстави для сумніву у його неупередженості та об`єктивності, у звязку з чим просить задовольнити дану заяву Позивача про відвід головуючого судді - Сіденка С.І., питання про відвід вирішити у судовому засіданні за участю Сторін по справі.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для відводу (самовідводу) судді закріплені у статті 36 ЦПК України, за змістом пункту п`ятого частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 ЦПК України).

Відвід представника позивача мотивований його суб`єктивною думкою порушення таємниці нарадчої кімнати.

Відповідно до ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з`ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.

Статтею 245 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.

Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 5 ч. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний в тому числі не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 суди повинні суворо дотримуватися таємниці нарадчої кімнати. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Вихід судді з нарадчої кімнати до проголошення судового рішення може мати місце під час перерви для відпочинку (протягом робочого часу та після його закінчення). Тому, наприклад, вихід до нарадчої кімнати у п`ятницю та проголошення рішення в понеділок є порушенням її таємниці. При цьому обмін суддею думками з ким-небудь із приводу судового рішення, що ухвалюється, не допускається.

Порушення правил про таємницю нарадчої кімнати є порушенням норм процесуального права і може бути підставою для скасування рішення суду, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, зокрема в разі доведення факту спілкування судді поза межами нарадчої кімнати з учасником процесу чи іншими особами з приводу справи, що розглядається

При постановленні ухвали від 10 січня 2025 року про відмову у об`єднанні справ у одне провадження, суддею не було порушено жодних з вказаних норм, а заявлений відвід з вказаних мотивів ґрунтується виключно на суб`єктивній думці представника позивача, яка зводиться до незгоди з постановленою ухвалою.

Крім того неприпустимим є твердження представника позивача, яке викладене у заяві про відвід судді, про те що суддя має сформовану думку та позицію по даній справі щодо вирішення спору на користь саме Криворізької міської ради, яка нав`язана у поза процесуальний спосіб та в тому ж числі, шляхом порушення тайни нарадчої кімнати. Таке твердження суд розцінює як тиск на суд та втручання у здійснення правосуддя. Вказані твердження представника позивача зводяться до особистої інтерпритації вчинених процесуальних дій та не підтверджені жодними об`єктивними доказами.

Разом з тим, частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка суддів інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Виходячи з наведених у заяві про відвід судді підстав, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що головуючий суддя виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статями 36, 39, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим відвід, заявлений головуючому судді Сіденку Сергію Івановичу.

Вирішення питання про відвід судді Сіденка Сергія Івановича передати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначення якого провести у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України.

Суддя Сіденко С. І.