Постанова

від 11.09.2024 по справі 927/150/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. Справа№ 927/150/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 11.09.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024

у справі №927/150/24 (суддя Моцьор В.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС - Ч"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 у справі №927/150/24 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл"; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл" - арбітражного керуючого Поди Вячеслава Володимировича; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича; зобов`язано ліквідатора виконати дії, передбачені розділом ІV "Ліквідаційна процедура" Кодексу України з процедур банкрутства, а також надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу; оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; скасовано арешти, накладені на майно, та інші обмеження щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл".

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти дану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 (повний текст складено та підписано 06.06.2024) по справі №927/150/24 та прийняти нове рішення, яким направити вказану справу про банкрутство до Господарського суду Чернігівської області на стадію розпорядження майном; здійснювати розгляд апеляційної скарги за участі уповноваженого представника АТ "Укртатнафта".

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В. та Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/150/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС - Ч" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл" про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 у справі №927/150/24 до надходження матеріалів справи №927/150/24 до Північного апеляційного господарського суду.

08.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/150/24 у 5-ти томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 у справі №927/150/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2024 о 10 год. 30 хв., який відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1); запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 30.08.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.09.2024.

У зв`язку з перебуванням 11.09.2024 у відпустці судді Отрюха Б.В., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №927/150/24 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 у справі №927/150/24 до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 11.09.2024 з`явився представник скаржника та розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Пода Вячеслав Володимирович. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

У судовому засіданні розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Пода Вячеслав Володимирович просив суд надати йому можливість подати до суду письмові пояснення щодо поданої апеляційної скарги.

Водночас, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, крім іншого, запропонувано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 30.08.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.09.2024.

Поважних причин пропуску строку, встановленого вищевказаною ухвалою, розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим Подою Вячеславом Володимировичем не зазначено у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Поди Вячеслава Володимировича про надання йому можливості подати до суду письмові пояснення щодо поданої апеляційної скарги. Проте, колегією суддів надано можливість розпоряднику майна боржника усно дати в судововому засіданні свої пояснення щодо апеляційної скарги.

Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 у справі №927/150/24 та прийняти нове рішення, яким направити вказану справу про банкрутство до Господарського суду Чернігівської області на стадію розпорядження майном.

Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Пода Вячеслав Володимирович просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Крім іншого, розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Пода Вячеслав Володимирович у судовому засіданні зазначив, що належним чином та у повному обсязі вжив заходи, що передбачені у процедурі розпорядження майном.

Зокрема, розпорядником майна направлені запити до реєструючих та контролюючих державних органів. Як зазначив у судовому засіданні арбітражний керуючий Пода В.В., він отримав частину відповідей на вищевказані запити, якими підтверджено відсутність активів у боржника (крім дебіторської заборгованості) та підтверджено висновки за результатами проведеної інвентаризації майна боржника, за результатами якої складено протокол інвентаризаційної комісії від 14.04.2024, відповідно до якого: основних засобів; нематеріальних активів; незавершених капітальних інвестицій; запасів; біологічних активів; готівки; коштів на рахунку; бланків документів суворої звітності; готової продукції, товарів; товарно-матеріальних цінностей; прийнятих (переданих) на відповідальне зберігання, в оренду; цінних паперів; орендованих необоротних активів - не виявлено.

Як зазначив арбітражний керуючий Пода В.В., у Звіті за результатами процедури розпорядження майном боржника, дебіторська заборгованість перед боржником складає - 85 615 301,21 грн; кредиторська заборгованість - 93 135 966,87 грн., що свідчить про те, що пасиви боржника перевищують активи.

Також арбітражним керуючим Подою В.В. зазначено, що ним не встановлено наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності. Дослідивши правочини, які вчинено боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство та протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан боржника, доцільності та реальності таких правочинів, арбітражним керуючим Подою В.В. встановлено відсутність обставин щодо вчинення даних правочинів на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями боржника.

За твердженнями арбітражного керуючого Поди В.В., в позасудовому порядку розпочато здійснення заходів щодо повернення боржнику частини дебіторської заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції передчасно визнав ТОВ «МОДЕРА ОІЛ» банкрутом та ввів відносно нього ліквідаційну процедуру, з огляду на наступне. Апелянт вказує, що в порушення вимог ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядником майна Подою Вячеславом Володимировичем під час процедури розпорядження майном боржника ТОВ «МОДЕРА ОІЛ» не виконано свого обов`язку в частині проведення аналізу фінансово- господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника ТОВ "МОДЕРА ОІЛ", не встановлено за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства, а також всупереч вказаної норми не здійснено розкриття Кредитору АТ "Укртатнафта" інформації щодо фінансового стану боржника (ТОВ "МОДЕРА ОІЛ"). Скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні відповіді на запити вказаного розпорядника майна, що направлялися ним у відповідні державні органи 24.04.2024. Як зазначає скаржник, докази, які підлягають дослідженню та оцінці судом - це відповіді державних органів на запити від 24.04.2024, відомості фінансового стану боржника ТОВ «МОДЕРА ОІЛ». На думку скаржника, визнаючи боржника банкрутом, суд першої інстанції мав встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Як зазначає скаржник, з поданих розпорядником майна боржника документів неможливо встановити, чи дійсно пасиви значно перевищують активи боржника, оскільки відсутня оцінка їх вартості.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 1 статті 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл" було введено 22.02.2024, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Поду В.В. Попереднє засідання суду призначено на 09.04.2024 о 09:00.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2024 визнано кредиторські вимоги до боржника: Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "УКРТАТНАФТА" (код ЄДРПОУ 00152307) у сумі 23 022 863,92грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС - Ч" (код ЄДРПОУ 41482464) у сумі 12 361 316,31грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 36726843) у сумі 34 714 018,58грн, Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (код ЄДРПОУ 00152388) у сумі 20 491 276,36грн,

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ-ПРОФІТ" (код ЄДРПОУ 39817236) у сумі 2 328 251,67грн. Зобов`язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства. Дату проведення зборів кредиторів та комітету призначено на 19.04.2024. Підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначено на 21.05.2024 о 10:00.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2024 відкладено підсумкове засідання у справі № 927/150/24 на 03.06.2024 о 10:00.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

- схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

- подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КУзПБ збори кредиторів у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 КУзПБ з дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.

За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 КУзПБ випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Загальні умови для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, які застосовуються у разі переходу з процедури розпорядження майном, регламентовані положеннями статей 48, 49, 58 КУзПБ, тлумачення яких свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду. Така правова позиція є сталою у практиці Верховного Суду (постанови від 15.09.2020 у справі №915/1261/16, від 12.10.2021 у справі №916/3619/19, від 13.12.2022 у справі №904/4608/21).

При цьому наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду, навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (висновки у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №918/420/16, від 20.06.2023 у справі №904/1412/20).

Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном (ч.2 ст.44 КУзПБ); наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та, відповідно, відсутність пропозицій щодо санації боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 13.12.2022 у справі №904/4608/21).

Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Таким чином, на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника.

При цьому положеннями статті 12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов`язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак, остаточна їх оцінка надається судом.

Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже, таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №910/1800/22).

Тобто, перелік доказів, на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника, не є вичерпним та жоден із доказів (джерел інформації) на підставі яких здійснюється такий аналіз не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 911/529/22).

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядником майна були проведені збори кредиторів боржника, які оформлені протоколом від 03.05.2024 №1, із змісту якого випливає, що на зборах:

- було визначено кількісний склад комітету кредиторів в кількості п`ятьох кредиторів: ТОВ "АЗС-Ч" (12 603 голосів), АТ "Укртатнафта" (18 879 голосів), ТОВ "Опт Нафта Плюс" (34 707 голосів), ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (20 485 голосів), ТОВ "Стіл Профіт" (2 322 голосів);

- обрано комітет кредиторів, голову комітету кредиторів - ТОВ "Опт Нафта Плюс";

- комітетом кредиторів досліджено результати інвентаризації майна боржника та матеріальний стан боржника;

- прийнято рішення звернутись до Господарського суду Чернігівської області з клопотанням про визнання ТОВ "Модера Оіл" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №927/150/24; призначити ліквідатором арбітражного керуючого Поду В.В.

Як випливає з поданого звіту розпорядника майна Поди В.В., останнім вживались заходи з метою з`ясування дійсного фінансово-майнового стану боржника, зокрема, арбітражним керуючим направлені запити до реєструючих та контролюючих державних органів.

Розпорядником майна була проведена інвентаризація майна боржника, за результатами якої складено протокол інвентаризаційної комісії від 14.04.2024, відповідно до якого: основних засобів; нематеріальних активів; незавершених капітальних інвестицій; запасів; біологічних активів; готівки; коштів на рахунку; бланків документів суворої звітності; готової продукції, товарів; товарно-матеріальних цінностей; прийнятих (переданих) на відповідальне зберігання, в оренду; цінних паперів; орендованих необоротних активів - не виявлено; дебіторська заборгованість - 85 615 301,21 грн; кредиторська заборгованість - 93 135 966,87 грн.

Розпорядником майна сформовано реєстр вимог кредиторів станом на 19.04.2024, до якого внесено вимоги кредиторів:

- Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "УКРТАТНАФТА" (код ЄДРПОУ 00152307) у сумі 23 022 863,92грн, у тому числі 6 056,00грн витрат зі сплати судового збору за подання зави;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС - Ч" (код ЄДРПОУ 41482464) у сумі 12 361 316,31грн, з якої 12 355 260,31грн основного боргу за договором відступлення права вимоги №АЧ-08-08/МОД від 08.08.2022 та 6 056,00грн витрат зі сплати судового збору за подання зави;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 36726843) у сумі 34 714 018,58грн, з якої 34 707 962,58грн основного боргу за договором відступлення права вимоги №ОНП-0109/ВП від 01.09.2022 та 6 056,00грн витрат зі сплати судового збору за подання зави;

- Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (код ЄДРПОУ 00152388) у сумі 20 491 276,36грн, з якої 4 349 090,45грн основного боргу за договором відступлення права вимоги №НПК-15-07/МОД від 15.07.2022, 7 395 691,66грн за договором відступлення права вимоги №РС-28-09/НПК від 28.09.2022, 8 740 438,25грн за договором відступлення права вимоги №НФ-30-12/НПК від 30.12.2022 та 6 056,00грн витрат зі сплати судового збору за подання зави;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ-ПРОФІТ" (код ЄДРПОУ 39817236) у сумі 2 328 251,67грн, з якої 1 802 353.23грн основного боргу за договором оренди автозаправної станції №37 від 10.01.2020, 519 842,44грн боргу за договором про відступлення права вимоги №СП-26 та 6 056,00грн витрат зі сплати судового збору за подання зави.

За наслідками дослідження матеріалів справи, судом першої інстанції вірно встановлено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України. Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано. В суді були відсутні пропозиції щодо санації боржника.

Як свідчать матеріали справи, на зборах кредиторів прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про застосування до боржника процедури ліквідації, що відповідає приписам ч. 2-5 ст. 48 та ч. 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ураховуючи вимоги статей 48, 49, 58 КУзПБ та зазначені вище встановлені вірно судом першої інстанції обставини, які свідчать про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, а також зважаючи на рішення зборів кредиторів та відсутність пропозицій щодо санації боржника, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Модера Оіл" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

При цьому, на переконання колегії суддів, визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, місцевий господарський суд належним чином здійснив аналіз проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами процедури розпорядження майном, на підставі отриманих розпорядником майна відомостей, інвентаризації майна боржника встановлено, що пасиви боржника перевищують активи, боржник не подавав на розгляд кредиторів плану санації, відсутні пропозиції щодо санації боржника.

Аргументи скаржника не спростовують правомірності висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання Боржника банкрутом та факту неспроможності Боржника (недостатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів).

Доводи скаржника щодо ненадання йому розпорядником майна відповідної інформації щодо майнового стану боржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через застосування ліквідаційної процедури та відхиляє доводи апелянта про передчасність такого висновку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 КУзПБ у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).

На зборах комітету кредиторів було вирішено призначити арбітражного керуючого Поду В.В. ліквідатором у даній справі.

Враховуючи наявність заяви арбітражного керуючого Поди В.В. про участь у справі як ліквідатора, відсутність обгрунтованих заперечень від учасників справи щодо його кандидатури, дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Поди В.В. вимогам Кодексу України з процедур банкрутства для призначення його ліквідатором ТОВ "Модера Оіл" у справі №927/150/24.

Доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної постанови та впливали на її правильність, в апеляційній скарзі суду не наведено.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови.

Оцінюючи оскаржувану постанову суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана постанова суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 у справі №927/150/24 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 у справі №927/150/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/150/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 16.09.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

В.Ю. Поліщук