Постанова

від 13.09.2024 по справі 910/8756/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2024 р. Справа№ 910/8756/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного підприємства "Ярослав"

про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.09.2023

у справі № 910/8756/23 (суддя Н. Плотницька)

за позовом Приватного підприємства "Ярослав"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 61 471, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 року у справі № 910/8756/23 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягає стягненню на користь Приватного підприємства "Ярослав" заборгованість в розмірі 47 644, 49 грн., інфляційні втрати в розмірі 13 826, 73 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі № 910/8756/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі 910/8756/23 залишено без змін.

25.07.2024 від представника позивача надійшла заява про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7000,00 грн. посилаючись на те, що у відзиві на апеляційній скаргу та доповненні до відзиву на апеляційну скаргу та заперечення на відповідь відповідача від 29.01.2024 позивачем зазначався орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу адвоката. До клопотання додані: копія договору №18/01/2023 (про надання правової допомоги) від 18.01.2023; копія акту прийому-передачі правових послуг (про надання правової допомоги) до договору №18/01/2023 про надання правової допомоги від 18.01.2023, складеного 24.07.2024; копія додаткової угоди до договору № 18/01/2023 про надання правової допомоги від 18.01.2023, укладеної 02.02.2023; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1394691 від 19.01.2023, копія свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6532/10 від 23.03.2018.

Представник відповідача 31.07.2024 надіслав заперечення проти заявленого клопотання позивача про ухвалення додаткової постанови з тих підстав, що позивачем пропущений граничний строк подачі відповідних доказів, встановлений ч.8 ст. 129 ГПК України, отже, заява підлягає залишенню без розгляду.

01.08.2024 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку подання заяви від 24.07.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/8756/23, в якому представник позивача посилається на те, що система ЄСІТС працювала з перебоями у зв`язку з проведенням технічних робіт та відсутністю світла і у представника позивача не було технічної можливості відправити вчасно заяву про винесення додаткового рішення відносно стягнення судових витрат. 25.07.2024 після відновлення роботи системи ЄСІТС всі додатки у тому числі заява (клопотання) про ухвалення додаткового рішення.

02.08.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про поновлення строків на подачу заяви по винесення додаткового рішення, яке мотивовано тим, що позивачем 25.07.2024 через підсистему електронного суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яка не містила жодного клопотання про поновлення процесуального строку, однак після отримання заперечень відповідача про недотримання вимог ГПК України, позивач подав 31.07.2024 клопотання про поновлення процесуального строку.

Відповідач вважає безпідставними доводи позивача в частині відсутності можливості своєчасно відправити заяву про ухвалення додаткового рішення через проведення технічних робіт /відключень світла, оскільки він жодним чином не був обмежений подати вказану заяву раніше або направити її у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку або подати її безпосередньо через канцелярію суду.

Проте, позивачем подано заяву з недотриманням п.1 ч.1 ст. 170 ГПК України, а саме не зазначено відомості по наявність або відсутність електронного кабінету.

На переконання відповідача, заява про ухвалення додаткової постанови, надіслана до Північного апеляційного господарського суду не у спосіб, передбачений ГПК України і не містить відомостей пор наявність або відсутність у заявника електронного кабінету підлягає поверненню на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача 23.01.2024 було подано відзив на апеляційну скаргу (а.с.103-108 том 1) у якому останній заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000, 00 грн. та повідомляв, що відвідні докази будуть надані не пізніше 5 днів після ухвалення судом рішення у справі.

Також представником позивача 14.02.2024 було подано доповнення до відзиву на апеляційну скаргу та заперечення на відповідь (а.с.145-149 том 1) в якому позивач, крім заперечень на відзив також заявляв клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 розглянуто у письмовому провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі № 910/8756/23. За результатами розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі № 910/8756/23 залишено без змін.

Згідно довідки про доставку електронного документа (а. с. 181 том 1) вищезазначена постанова доставлена до електронного кабінету позивача 19.07.2024.

Представником позивача 25.07.2024 було подано через відділ документального забезпечення суду заяву про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7000,00 грн., яка датована 24.07.2024 та до якої було додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а саме створення його 16:44 24.07.2024 та поясненнями щодо неможливості надсилання електронного документа через електронний суд у зв`язку з технічними роботами на порталі та вимкненням електричної енергії.

01.08.2024 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/8756/23, в якому представник позивача посилається на те, що 24.07.2024 система ЄСІТС працювала з перебоями у зв`язку з проведенням технічних робіт та відсутністю світла і у представника позивача не було технічної можливості відправити вчасно заяву про винесення додаткового рішення відносно стягнення судових витрат. Зазначена заява була подана до суду 25.04.2024 через відділ документального забезпечення суду, а також через систему «Електронний суд».

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 ГПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та клопотання, колегія суддів приходить до висновку, строк на подання доказів понесення судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції пропущений з поважних причин, а тому клопотання по поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, а строк поновленню.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, позивачем надано суду: На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, позивачем надано суду: копію договору №18/01/2023 (про надання правової допомоги) від 18.01.2023; копію акту прийому-передачі правових послуг (про надання правової допомоги) до договору №18/01/2023 про надання правової допомоги від 18.01.2023, складеного 24.07.2024; копію додаткової угоди до договору № 18/01/2023 про надання правової допомоги від 18.01.2023, укладеної 02.02.2023; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1394691 від 19.01.2023, копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6532/10 від 23.03.2018.

Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому - передачі правових послуг що складаються на вимогу клієнта (п.4.2 договору).

У пункті 2 додаткової угоди від 02.02.2023 до договору № 18/01/2023 договору сторони погодили, що вартість професійної правничої допомоги складає 7000, 00 грн., виходячи із вартості ознайомлення та аналізу апеляційної скарги; підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень.

24.07.202 на виконання умов договору сторони підписали акт прийому - передачі правових послуг (наданої правової допомоги) до договору № 18/01/2023 від 18.01.2023, який підписано сторонами без зауважень та згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги: ознайомлено та проаналізовано документи по апеляційній скарзі на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі № 910/8756/23; підготовлено та подано до Північного апеляційного господарського суду документи, відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення (доповнення).

Загальна вартість вказаних послуг склала 7000,00 згідно акту здачі-приймання виконаних робіт).

Акт здачі-приймання виконаних робіт підписаний сторонами без зауважень.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. в суді апеляційної інстанції, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг.

Слід зазначити і про те, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Приватного підприємства "Ярослав" з покладенням на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанції у сумі 5000,00 грн.

При цьому підстав для задоволення в повному обсязі заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Приватного підприємства "Ярослав" про поновлення пропущеного строку подачі клопотання про винесення додаткового рішення задовольнити.

Поновити Приватному підприємству "Ярослав" строк встановлений для подання доказів понесення судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у справі № 910/8756/23.

Заяву Приватного підприємства "Ярослав" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 910/8756/23 у розмірі 7000,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, індетифікаційний код 03327664) на користь Приватного підприємства "Ярослав" (04078, м. Київ, вул..Атозаводська, будинок 2, ідентифікаційни код 21635240) 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/8756/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка