Постанова

від 10.09.2024 по справі 910/2084/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. Справа№ 910/2084/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кисляк Ю.С. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024

у справі №910/2084/24 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка 2017"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал Буд"

про стягнення 311 645,61 грн,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка 2017" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал Буд" (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача 311 645,61 грн, у тому числі: 217 847,00 грн основного боргу за виконані підрядні роботи, 77 551,59 грн пені, 10 618,51 грн інфляційних втрат коштів та 5 628,51 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умови договору підряду №14/04-2021 від 14.04.2021 позивачем належним чином здійснено роботи з будівництва приміщень торгівельно-розважального призначення на загальну суму 2 287 027,00 грн, однак відповідач виконані роботи не оплатив у повному обсязі, сплативши лише 2 069 180,00 грн, у зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення заборгованість, на яку нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати коштів.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що адвокат Поліщук Ю.В., яка підписала позовну заяву, не має електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд"; позивачем у розрахунку не враховані сплачені відповідачем 2000,00 грн; вимогу про сплату коштів відповідач отримав 05.04.2023, тому нарахування пені, 3% річних та інфляційних можливе лише з 14.04.2023, а не з 04.04.2023; пеня нарахована з перевищенням шестимісячного строку для її нарахування; позивачем пропущено позовну давність з вимог по сплаті пені, оскільки акти приймання виконаних робіт були підписані ще в червні 2021 року, а тому він мав право пред`явити вимогу з 09.06.2021 та з 25.06.2021, тому річна давність спливла ще в червні 2022 року; позивачем до подання позову не заявлялась вимога про сплату сум пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 травня 2024 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка 2017" 215 847,00 грн боргу, 53 354,35 грн пені, 10 618,51 грн втрат коштів від інфляції, 5 628,51 грн - 3% річних та 4 281,72 грн витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметал Буд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка 2017" залишити без розгляду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в частині задоволених позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки адвокат Поліщук Ю.В., яка підписала позовну заяву, не має електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", тому позов підлягав залишенню судом без розгляду; судом помилково застосовано ст.530 ЦК України при визначенні спеціального строку позовної давності для стягнення пені, оскільки вказана норма ЦК України визначає строк (термін) виконання основного зобов`язання, а не до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені); право пред`явити вимогу у позивача виникло у червні 2021 року, тому станом на 21.02.2024 (дата подання позовної заяви) спеціальна позовна давність щодо стягнення пені сплинула ще в червні 2022 року; позивач попередньо, до подання позовної заяви, не звертався до відповідача з вимогою про стягнення суми пені за порушення грошового зобов`язання; листом від 05.04.2023 відповідач повідомив позивача про отримання його вимоги про виконання грошового зобов`язання на суму 224 847,00 грн, тому, враховуючи семиденний строк на оплату, початок розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат коштів можливий лише з 14.04.2023, а не з 04.04.2023; з рішення суду неможливо зрозуміти взагалі з якої дати чи з 04.04.2023 чи з 04.08.2023 починається відлік для розрахунку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 позовну заяву було залишено без руху і зобов`язано надати інформацію щодо наявності/відсутності електронного кабінету позивача; на виконання вказаної ухвали керівником позивача була подана заява, в якій зазначено про наявність електронного кабінету позивача, після чого суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви та відкрито провадження у справі; строки позовної давності продовжувались на період дії карантину (з 12.03.2020 по 30.06.2023). а також на строк дії воєнного стану (з 24.02.022), тому позивачем позовна давність не пропущена.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка 2017", як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметал Буд", як замовником, було укладено Договір підряду №14/04-2021 (далі - договір), згідно якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи по забиванню паль на об"єкті "Будівництво приміщень торгівельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянками автомобілів для відвідувачів на перетині Дніпровської набережної та просп. Миколи Бажана у Дарницькому районі м. Києва" в об`ємах згідно з Додатком №1, власними та залученими силами і засобами.

Згідно п.3.1. договору замовник здійснює платежі по закінченню виконаних робіт згідно Акту виконаних робіт.

Пунктом 3.2. договору встановлена форма оплати, - безготівковий переказ на банківський рахунок підрядника.

Відповідно до п.7.1 договору здача-приймання робіт здійснюється у відповідності до діючого законодавства України і оформлюється Актами виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3) та Актами приймання-передачі виконаних робіт. Перелік та оформлення документів при здачі-прийнятті робіт надається згідно з будівельними нормами і правилами.

Пунктом 7.2 Договору підряду замовник зобов`язується підписати Акти приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-3 протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з дати їх отримання від підрядника або надати мотивовану відмову згідно п. 7.3. даного Договору.

На виконання умов договору позивачем у червні 2021 року були виконані будівельні роботи на загальну суму 2 287 027,00 грн, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) №1 від 09.06.2021 на суму 962 835,00 грн, №2 від 25.06.2021 на суму 335 684,50 грн та №3 від 09.06,2021 року на суму 988 507,50 грн.

Вказані акти підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками товариств.

08.02.2023 року позивач направив на адресу відповідача лист від 07.02.2023 року, до якого були додані 2 примірника Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року (форма КБ-3) на суму 962 835,00 грн, 2 примірники Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року (форма КБ-3) на суму 335 684,50 грн, 2 примірники Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року (форма КБ-3) на суму 988 507,50 грн.

Вказаний лист з додатками отриманий відповідачем 13.02.2023, що підтверджується інформацією з сайту відстеження поштових відправлень, однак відповідач не повернув позивачу підписаний примірник довідки про вартість виконаних будівельних робіт

Позивач вказує, що в порушення умов договору відповідач виконані роботи оплатив частково, на загальну суму 2 069 180,00 грн що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, згідно яких сплата здійснювалась наступними платіжними дорученнями: №1279 від 16.04.2021 р. на суму 300 000,00 грн; №1339 від 20.05.2021 р. на суму 150 000,00 грн; №1365 від 20.05.2021 р. на суму 150 000,00 грн; №1483 від 14.06.2021 р. на суму 362 835,00 грн ; №1493 від 16,06.2021 р. на суму 69 345,00 грн ; №1613 від 20.07.2021 р. на суму 800 000,00 грн ; №1650 від 23.07.2021 р. на суму 80000.00 грн ; №1782 від 25.08.2021 р. на суму 150 000,00 грн ; №2860 від 31,03.2023 р. на 1000,00 грн ; №2896 від 12.05.2023 р. на 1000,00 грн ; №2906 від 08,06.2023р. на 1000,00 грн ; №2931 від 06.07.2023 р. на 1000,00 грн; №2971 від 04.08.2023 р. на 1000,00 грн ; №3078 від 31.10.2023 р. на 1000,00 грн ; №3119 від 15.11.2023 р. на 1000,00 грн.

22.03.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 21.03.2023 про виконання грошового зобов`язання, у якій вказав, що заборгованість по договору складає 224 847,00 грн та просив протягом семи днів сплатити вказану заборгованість на розрахунковий рахунок позивача. Факт направлення вказаної вимоги підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та накладною №0103283206444 АТ "Укрпошта", згідно якої дата доставки 26.03.2023.

Відповідач листом від 05.04.2023 вказав, що отримав вимогу, звертає увагу на те, що фактично неоплаченими залишилися 10%, у зв`язку з складним матеріальним становищем підприємства - немає можливості негайно в повному обсязі здійснити розрахунок, проте висловлює намір вирішити спір в досудовому порядку, оскільки підприємство в жодному разі не відмовляється від своїх зобов`язань і готове здійснити повний розрахунок у найкоротші строки.

02.02.2024 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 01.02.2024 про виконання грошового зобов`язання, у якій вказав, що заборгованість по договору складає 217 847,00 грн та просив протягом семи днів сплатити вказану заборгованість на розрахунковий рахунок позивача. Факт направлення вказаної вимоги підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та накладною №0102122538785 АТ "Укрпошта", згідно якої дата доставки 06.02.2024.

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та реагування.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 217 847,00 грн основного боргу за виконані підрядні роботи, 77 551,59 грн пені, 10 618,51 грн інфляційних втрат коштів та 5 628,51 грн - 3% річних.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що адвокат Поліщук Ю.В., яка підписала позовну заяву, не має електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд"; позивачем у розрахунку не враховані сплачені відповідачем 2000,00 грн; вимогу про сплату коштів відповідач отримав 05.04.2023, тому нарахування пені, 3% річних та інфляціних можливе лише з 14.04.2023, а не з 04.04.2023; пеня нарахована з перевищенням шестимісячного строку для її нарахування; позивачем пропущено позовну давність з вимог по сплаті пені, оскільки акти приймання виконаних робіт були підписані ще в червні 2021 року, а тому він мав право пред`явити вимогу з 09.06.2021 та з 25.06.2021, тому річна давність спливла ще в червні 2022 року; позивачем до подання позову не заявлялась вимога про сплату сум пені.

На підтвердження доводів про часткову сплату суми основного боргу відповідач надав копії платіжних інструкцій №3204 від 19.12.2023 на суму 1000,00 грн та №17.01.2024 від 17.01.2024 на суму 1000,00 грн.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 215 847,00 грн боргу, 53354,35 грн пені, 10 618,51 грн інфляційні збитки, 5 628,51 грн 3% річних та 4281,72 грн витрат по сплаті судового збору.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору підряду №14/04-2021 від 14.04.2021.

Договір укладений належним чином, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є чинним і обов`язковим для сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 317 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до п.7.1 договору здача-приймання робіт здійснюється у відповідності до діючого законодавства України і оформлюється Актами виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3) та Актами приймання-передачі виконаних робіт. Перелік та оформлення документів при здачі-прийнятті робіт надається згідно з будівельними нормами і правилами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав роботи за договором підряду на загальну суму 2 287 027,00 грн, про що сторонами, у відповідності до наведених положень п.7.1 договору, були складені Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) №1 від 09.06.2021 на суму 962 835,00 грн, №2 від 25.06.2021 на суму 335 684,50 грн та №3 від 09.06,2021 року на суму 988 507,50 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У розділі 3 "Умови платежу" Договору сторони домовились про наступний порядок розрахунків:

"3.1 Замовник здійснює платежі у наступному порядку:

- попередня плата у розмірі -

- по закінченню 1-го місяця роботи -

- по закінченню виконаних робіт - згідно Акту виконаних робіт.

3.2 Форма оплати - безготівковий переказ на банківський рахунок підрядника."

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами вказаних положень розділу 3 договору відповідач повинен був оплатити всі роботи по закінченню виконання робіт, однак конкретні строки оплати сторонами у договорі не визначені.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 21.03.2023 про виконання грошового зобов`язання, у якій вказав, що заборгованість по договору складає 224 847,00 грн та просив протягом семи днів сплатити вказану заборгованість на розрахунковий рахунок позивача. Факт направлення вказаної вимоги підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та накладною №0103283206444 АТ "Укрпошта", згідно якої дата доставки 26.03.2023.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач повинен був сплатити заборгованість у строк до 03.04.2024 (понеділок, включно), а з 04.04.2024 виконання грошового зобов`язання є простроченим.

Твердження відповідача про те, що вказану вимогу він отримав 05.04.2023, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на їх підтвердження.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується доказами (банківськими виписками та платіжними інструкціями), наявними у матеріалах справи, відповідач порушив свої зобов`язання з повної оплати виконаних позивачем робіт і станом на день подання позову заборгованість становила 215 847,00 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п.6.3 договору за несвоєчасну оплату згідно з Додатками до цього Договору, Додатковими угодами до цього Договору, при виконанні Підрядником вимог для здійснення платежу, Замовник сплачує пеню1 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки.

Позивачем заявлені до стягнення 77 551,59 грн пені, нараховані за період прострочення з 04.04.2023 по 08.02.2024, з врахуванням здійснених відповідачем платежів та відповідним зменшенням суми основного боргу.

Однак, при цьому позивачем не враховані положення частини 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що пеня підлягає нарахуванню за період з 04.04.2023 (початок прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати основного боргу) по 06.10.2023 (закінчення шестимісячного строку), встановленого ч.6 ст. 232 ГК України, і згідно вірного розрахунку, зробленого судом першої інстанції, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 53 354,35 грн, отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Помилкове зазначення судом першої інстанції в рішенні "але за період з 04.08.2023 по 06.10.2023" є очевидною опискою, оскільки фактично розрахунок судом зроблено починаючи з 04.04.2023, і вказана описка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку, встановленому 243 ГПК України.

Доводи відповідача про пропуск річної позовної давності з вимог про стягнення пені обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки право на нарахування пені у позивача виникло після порушення відповідачем строку розрахунку, тобто з 04.04.2023, а позовна заява подана 21.02.2024, отже річна позовна давність із вказаної вимоги позивачем не пропущена.

Також є безпідставними посилання відповідача на відсутність окремої вимоги про сплату пені, оскільки відсутність вказаної вимоги не позбавляє позивача права на нарахування і стягнення пені.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 10 618,51 грн інфляційних втрат коштів та 5 628,51 грн 3% річних, нараховані за період прострочення з 04.04.2023 по 08.02.2024, з врахуванням здійснених відповідачем платежів та відповідним зменшенням суми основного боргу.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат коштів, які додані до позовної заяви, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він є арифметично та методологічно вірним, а тому ці вимоги підлягають задоволенню у заявлені позивачем сум.

Щодо доводів відповідача про порушення норм процесуального права та не залишення позову без розгляду, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у нього та визначених учасників справи зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), а згідно з витягом №559886 з підсистеми Електронний суд ЄСІТС, у позивача був відсутній зареєстрований електронний кабінет. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 позовну заяву було залишено без руху та вказано, що позивачу слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи, доказів реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. 11.03.2024, тобто в межах встановленого судом строку, позивачем був усунутий недолік позовної заяви та була подана заява, у якій повідомлено, що він зареєстрував електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а також вказав, що у відповідача є електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, на підтвердження чого надав відповіді №595368 та №596295 про наявність зареєстрованого електронного кабінету, у зв`язку із чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 було відкрито провадження у даній справі.

Відсутність, у даному випадку, електронного кабінету у представника позивача - адвоката Поліщук Ю.В., за наявності зареєстрованого кабінету юридичної особи, яку вона представляє, не може бути підставою для позбавлення позивача доступу до правосуддя та залишення позову без розгляду.

Посилання відповідача на правові позиції, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вказана постанова була прийнята за інших фактичних обставин справи та іншої доказової бази, які не є релевантними до фактичних обставин даної справи.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив всі надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал Буд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29 травня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.09.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова