Постанова

від 23.07.2024 по справі 911/1689/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. Справа№ 911/1689/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Нагулко А.Л.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 23.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Київської області

від 09.11.2023 (повний текст складено та підписано 21.03.2024)

та на додаткове рішення від 14.12.2023 (повний текст складено та підписано 22.03.2024)

у справі №911/1689/23 (суддя А.Ю. Кошик)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн"

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд"

прo стягнення 6 093 289,32 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення 6 093 289,32 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивовано наявністю підстав для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами, у зв`язку з настанням аварії на підприємстві, в результаті якої забороняється проведення вантажних операцій.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2023 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" 40 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 у справі №911/1689/23 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим. При цьому скаржник вказав, що стягувані суми є платою за послуги позивача, у зв`язку з чим посилання на форс-мажорні обставини є необгрунтованими.

Стосовно додаткового рішення апелянт указує на те, що останнє підлягає скасуванню, зокрема, з огляду на те, що витрата адвокатом заявленого часу не є спів мірною до складності спору та, відповідно, нарахована адвокатом вартість таких послуг не може бути обґрунтованою та пропорційною до предмета спору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 апеляційну скаргу у справі №911/1689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1689/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024, справу №911/1689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

08.05.2024 матеріали справи №911/1689/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та на додаткове рішення від 14.12.2023 у справі №911/1689/23 та призначено судове засідання на 18.06.2024.

20.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого суду - без змін.

18.06.2024 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та на додаткове рішення від 14.12.2023 у справі №911/1689/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 18.06.2024 по 20.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та на додаткове рішення від 14.12.2023 у справі №911/1689/23, призначено на 23.07.2024.

У судове засідання 23.07.2024 з`явились представники позивача та відповідача та надали пояснення по справі. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 26.06.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що ТОВ "Натан Констракшн" (відповідач, Вантажовласник, Відправник) 24.03.2020 року було подано заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Стаття 634 Цивільного кодексу України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України цей Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 3 Статуту залізниць України передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом предметом Договору є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (далі - Послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що передбачено п. 1.6 Договору.

За змістом п. 1.7 вказаного Договору договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

На виконання вказаних приписів позивачем направлено відповідачу Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-42255574/2020-002 від 24.03.2020 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 13 Договору невід`ємною частиною договору є додатки, зокрема додаток 1-9 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника за результатами електронних торгів (аукціону)".

Пунктом 2.1. Додатку 1-9 до Договору визначено, що Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами за результатами електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (голландського аукціону) у власних вагонах Перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого Сторонами строку надання послуги, визначеного в Протоколі електронних торгів (аукціону) за ціною, що визначається за результатами голландського аукціону, надалі в цьому Додатку до Договору - Послуга. Замовник здійснює або забезпечує оплату такої послуги відповідно до умов цього Додатку до Договору та Договору.

Порядок надання послуги визначено розділом 3 Додатку 1-9 до Договору.

Перевізник публікує Оголошення в ЕТС, на веб-сайтах операторів/довіреного оператора електронного майданчика та на веб-сайті АТ "Укрзалізниця" про початок проведення електронних торгів (аукціону) електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (голландського аукціону) - на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами за результатами електронних торгів (аукціону) на умовах Договору, цього Додатку до Договору та Регламенту ЕТС Укрзалізниця (п. 3.2. Додатку 1-9).

В Оголошенні, окрім інформації, визначеної в п. 6.2 Регламенту ЕТС Укрзалізниця, Перевізник встановлює строк надання послуги (кількість місяців), загальну кількість власних вагонів Перевізника, початкову ціну реалізації для цієї послуги, дату початку проведення електронних торгів (аукціону), дату початку та закінчення надання послуги, нормативну кількість діб, коефіцієнт волатильності, відсоток разового зменшення, коефіцієнт порожнього пробігу Кпп2, вказує крок аукціону тощо. Додатково в Оголошенні Перевізником вказується інформація щодо вимог, яким має відповідати Замовник (потенційний учасник електронних торгів) для отримання можливості користування послугою, в тому числі зобов`язання замовників (потенційних учасників електронних торгів) здійснювати середньомісячне навантаження вагонів у кількості не меншій, ніж зазначається у Протоколі електронних торгів (аукшону) (п. 3.3. Додатку 1-9).

Після оприлюднення результатів електронних торгів (аукціону) за результатами їх проведення підписується Протокол електронних торгів (аукціону) (п. 3.4. Додатку 1-9).

Відповідно до підписаного Протоколу електронних торгів (аукціону), в порядку, встановленому Правилами планування перевезень вантажів, Замовник (або інші вантажовідправники за дорученням Замовника та за його кодом платника) надає замовлення, зокрема місячні замовлення на перевезення вантажів, заявки на подачу власних вагонів Перевізника відповідно до плану перевезень, самостійно забезпечує та узгоджує всі необхідні для перевезення умови його здійснення з усіма причетними організаціями (п. 3.8. Додатку 1-9).

На виконання зазначених умов Додатку 1-9 до Договору за результатами проведеного аукціону позивачем та відповідачем підписано Протокол № RCE001-UA-20220929-92145, умови якого наступні: Продаж послуг з використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця" (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози); Кількість вагонів - 50; Рухомий склад хопери-зерновози - 95; Дата подачі вагону початкова 16-11-2022 00:00.

Надалі за аукціоном № RCE001-UA-20220929-92145 (ставка за аукціоном - 2657 грн) 06.11.2022 року на станцію Славута-І прибули 50 власних порожніх вагонів власності філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" № № 58564675, 59775791, 95199675, 95300281, 95305579, 95323036, 95329652, 95335402, 95346458, 95351573, 95367553, 95372348, 95377883, 95387429, 95388377, 95454716, 95526638, 95526760, 95532982, 95539243, 95588729, 95615217, 95616280, 95617353, 95618278, 95630984, 95636361, 95638300, 95641734, 95643078, 95646907, 95667382, 95667424, 95669404, 95679767, 95680781, 95681946, 95684031, 95689204, 95709812, 95712907, 95751681, 95751947, 95754180, 95755542, 95756854, 95759429, 95760518, 95797403, 95928636, що підтверджується відповідними примірниками накладних.

На вищевказані вагони складено акт ф. ГУ-23 № 1624 від 06.11.2022 року о 22:20 на початок затримки (віднесення на відповідальність залізниці) по причині очікування забезпечення електронної заявки за вказаним аукціоном.

Надалі 16.11.2022 року о 10:00 на дані вагони складено акт ф. ГУ-23 № 1646 на закінчення затримки (віднесення на відповідальність залізниці).

Позивач зазначив, що власної під`їзної колії ТОВ "Натан Констракшн" по станції Славута-І не має, тому відповідні вагони подаються та забираються на (3) під`їзну (ої) колію ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" на підставі Договору про експлуатацію під`їзної колії при станції Славута-І № 3859 від 01.07.2022 року, укладеного між АТ "Українська залізниця" та ТОВ "УЗТК ТРЕЙД", а також заявки (угоди) № 16 від 08.11.2022 року.

У зв`язку із зайнятістю вантажних фронтів вищевказані вагони були затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта починаючи з 16.11.2022 року о 10:00, про що складено акт ф. ГУ-23 № 1647 від 16.11.2022 року. Факт затримки вагонів зафіксовано актами загальної форми відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 року № 113 (далі - Правила), та віднесено на відповідальність вантажовласника ТОВ "Натан Констракшн".

Згідно з п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 (далі Правила № 334), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами).

В подальшому навантаження відбувалося за наступною хронологією подій:

- 5 вагонів зняті з затримки 17.11.2022 в 11.50 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1654 та подано на під`їзну колію згідно із пам`яткою ф. ГУ-45 № 7. Надалі 17.11.2022 о 17.00 створено пам`ятку ф. ГУ-45 № 6 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1657 від 17.11.2022 о 17:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 17.11.2022 о 17.15 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1658 на закінчення затримки та подано згідно пам`яткою про подавання ф. ГУ-45 № 8. Надалі 18.11.2022 о 15.00 створено пам`ятку ф. ГУ-45 № 7 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1659 від 18.11.2022 о 15:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 18.11.2022 о 15.10 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1660 на закінчення затримки та подано під навантаження згідно із пам`яткою ф. ГУ-45 № 9. Надалі 22.11.2022 о 06.00 створено пам`ятку ф. ГУ-45 № 8 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1676 від 22.11.2022 о 06:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 22.11.2022 о 06.30 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1677 та подано під навантаження згідно із пам`яткою ф. ГУ-45 № 10. Надалі 23.11.2022 о 16.30 створено пам`ятку Ф. ГУ-45 № 9 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1682 від 23.11.2022 о 16:30 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформления перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 24.11.2022 о 13.00 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1684 та подано під навантаження згідно із пам`яткою ф. ГУ-45 № 11. Надалі 29.11.2022 о 15.00 створено пам`ятку Ф. ГУ-45 № 10 про забирания вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1701 від 29.11.2022 о 15:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 30.11.2022 в 11.40 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1703 та подано під навантаження згідно із пам`яткою ф. ГУ-45 № 12. Надалі 14.12.2022 о 19.30 створено пам`ятку Ф. ГУ-45 № 12 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1752 від 14.12.2022 о 19:30 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 03.12.2022 о 14.30 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1710 та подано під навантаження згідно із пам`яткою Ф. ГУ-45 № 13. Надалі 14.12.2022 о 22.00 створено пам`ятку Ф. ГУ-45 № 13 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1754 від 14.12.2022 о 22:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 14.12.2022 о 22.20 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1755 та подано під навантаження згідно із пам`яткою Ф. ГУ-45 № 14. Надалі 16.12.2022 о 02.30 створено пам`ятку Ф. ГУ-45 № 15 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1766 від 16.12.2022 о 02:30 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 14.12.2022 о 20.30 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1757 та подано під навантаження згідно із пам`яткою ф. ГУ-45 № 15. Надалі 15.12.2022 о 09.00 створено пам`ятку Ф. ГУ-45 № 14 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1758 від 15.12.2022 о 09:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів;

- 5 вагонів зняті з затримки 15.12.2022 о 09.20 згідно із актом ф. ГУ-23 № 1759 та подано під навантаження згідно із пам`яткою ф. ГУ-45 № 16. Надалі 16.12.2022 о 17.50 створено пам`ятку Ф. ГУ-45 № 16 про забирання вагонів з під`їзної колії.

В подальшому 16.12.2022 о 17.50 складено акти ф. ГУ-23 № № 1770, 1771, 1772, 1773, 1774, 1775, 1776, 1777, 1778 на закінчення затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) в загальній кількості 45 вагонів. Відповідно до вказаних актів та пам`ятки про забирання ГУ-45 № 16 прийнято до перевезення маршрут в кількості 50 вагонів за залізничними накладними Славута-І Мостиська-ІІ № № 33705336, 33705443, 33705468, 337057476, 33705484, 33705492, 33705500, 33705518, 33705534, 33705559.

За твердженням позивача затримка вагонів на станційних коліях відбулась саме з вини відповідача, який не надав з першою партією вагонів основний для перевезення документ - накладну, а продовжував формувати маршрут на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником.

За весь період навантаження даного маршруту представник ТОВ "Натан Констракшн" для підпису пам`яток ГУ-45 та актів ф. ГУ-23 не з`явився, про що складено акти загальної форми ГУ-23 № № 394, 395, 396, 397, 398, 399, 400, 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408.

Після закінчення вантажних операцій та забирання вищевказаних вагонів з під`їзної колії, у відповідності до вимог п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом МТУ від 25.02.1999 № 113 та Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, нараховано плату за користування вагонами згідно відомостей ф. ГУ-46 № 19120023 на суму 816 047,00 грн., № 19120024 на суму 1 224 070,50 грн., № 20120025 на суму 2040 117,50 грн., загальна сума недобору складає 4 080 235,00 грн. без врахування ПДВ.

Плата за зберігання вантажу нарахована у відповідності п.2.1. Розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги затвердженого наказом МТУ від 26.03.2009 № 317 та плата за накопичення рухомого складу нарахована у відповідності до доручення АТ "Укрзалізниця" від 16.12.2019 року ЦМ-15/473 згідно накопичувальних карток ф. ФДУ-92 № 20120838 на суму 52 238, 60 грн., № 20120839 на суму 945 267,50 грн., загальна сума недобору складає 997 506, 10 грн. без врахування ПДВ.

Вантажовласник підписав вищевказані відомості та накопичувальні картки з запереченнями, що стало підставою для подання позову.

Після закінчення вантажних операцій та забирання вищевказаних вагонів з під`їзної колії, у відповідності до п.п. 3.4.1 3.4.4 п. 3.4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, нараховано плату за користування вагонами згідно з відомостями ф. ГУ-46 № 19120023 на суму 816 047, 00 грн., № 19120024 на суму 1 224 070, 50 грн., № 20120025р на суму 2040 117, 50 грн., загальна сума недобору складає 4 080 235,00 грн. без врахування ПДВ.

Розрахунок плати за користування здійснено відповідно до п.п. 6.1. п. 6 Додатку 1-9 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, п.п. 3.4.1-3.4.4 п. 3.4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визначається за кожен вагон відповідно до їх типу, за визначеною формулою.

Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4. Договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами (п. 3.4.3. Договору).

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п. 3.4. Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами (п. 3.4.3. Договору).

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них (п. 3.4.3. Договору).

За приписами п. 46 Статуту залізниць вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно із п. 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 передбачено стягнення плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

У п. 9 Правил зберігання вантажів вказано, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Збір за зберігання вантажу нараховано у відповідності п. 2.1. Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги затвердженого наказом МТУ від 26.03.2009 № 317 та плата за накопичення рухомого складу нарахована у відповідності доручення АТ "Укрзалізниця" від 16.12.2019 року ЦМ-15/473 згідно із накопичувальними картками ф. ФДУ-92 № 20120838 на суму 52 238, 60 грн., № 20120839 на суму 945 267, 50 грн., загальна сума недобору складає 997 506, 10 грн. без врахування ПДВ.

Розмір збору за зберігання вантажів на місцях загального користування закріплено п. 2 Розділом ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317. Так, згідно із абз. 3 п. 2.1 Розділу III Збірника тарифів, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах за масу брутто, округлену до повних.

Також наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317 затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Враховуючи викладене позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування у розмірі 4 896 282,00 грн, плату за зберігання та плату за накопичення рухомого складу у розмірі 1 197 007, 32 грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються дим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідно до ст.71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором.

Судом встановлено, що відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що затримка вагонів сталась не з вини останнього, що виключає його відповідальність. Насправді простій вагонів стався через незалежні від відповідача обставини, що призвели до неможливості здійснювати вантажні операції, а саме: пошкодження ліній електропередач внаслідок масованого ракетного обстрілу РФ та припинення живлення вантажного терміналу ТОВ "УКЗТ ТРЕЙД", на якому здійснювались вантажні операції з поданими позивачем вагонами.

Також, в підтвердження існування форс-мажорних обставин відповідач посилається на Сертифікат Хмельницької ТТП № 6800-22-1719, отриманий ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" 12.12.2022 року в підтвердження настання форс-мажорних обставин перед відповідачем.

Також, наведені відповідачем обставини в ході розгляду спору підтверджені третьою особою - ТОВ "УКЗТ ТРЕЙД", на чиєму вантажному терміналі відбувались вантажні операції.

Відповідно до п. 6.7. Акту технічної готовності до експлуатації об`єкта будівництва від 04.02.2022 року на під`їзні колії ст. Славута-1 ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" навантаження на залізничні вагони здійснюється за допомогою електричного транспортного обладнання елеватора, зокрема транспортеру ланцюгового скребкового типу та норії стрічкової ковшового типу та бункеру з конусним дном.

17.11.2022 року в умовах повної відсутності електроживлення елеватора були подані під завантаження перші десять вагонів ТОВ "Натан Констракшн", які були завантажені попри відсутність електроживлення до 18.11.2022 року до 15:00 з бункеру відвантаження зерна на залізницю механічним шляхом через відкриття засувки, вручну, за рахунок наявного у бункері зерна кукурудзи та зі складських приміщень наземного зберігання із використанням бункера наземного перевантажувального БНП-12Е.

З 18.11.2022 року по 30.11.2022 року навантаження здійснювалося зі складських приміщень наземного зберігання із використанням бункера наземного перевантажувального БНП-12Е та трактора і екскаватора.

18.11.2022 року з метою забезпечення навантаження вагонів ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" було залучено екскаватор, а також було укладено Договір № 8 підряду на виконання робіт від 18.11.2022 року, для організації продовження навантаження вагонів, на підставі якого здійснювалося навантаження вагонів за допомогою залученого екскаватора, трактора Беларус-892 та бункера наземного перевантажувального БНП-12Е.

У період з 17.11.2022 року по 30.11.2022 року навантаження вагонів здійснювалося за допомогою залучених ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" екскаватора і трактора, а також належного ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" бункера наземного перевантажувального БНП-12Е механічним шляхом, що є екстреною мірою та не відповідає нормальному або звичайному способу навантаження вагонів. У зв`язку із зазначеним швидкість завантаження вагонів була значно меншою ніж під час звичайного навантаження за допомогою транспортного обладнання елеватора.

За зазначений час вдалося завантажити 25 поданих вагонів зерном кукурудзи в приблизній кількості 1563 тон зерна, із запасів що знаходилися в бункері відвантаження зерна на залізницю та складських приміщеннях наземного зберігання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 13.12.2023 року було подано в тестовому режимі електроживлення потужностей, і вже 14.12.2022 року було подано електроживлення потужностей, що надало можливість забезпечити навантаження в звичайному режимі за допомогою звичайних потужностей елеватора. За три з половиню дні з 13.12.2022 року по 16.12.2022 року було завантажено останні 25 вагонів за допомогою транспортного обладнання елеватора. Відсутність електроживлення елеватора станом на 09.12.2022 року підтверджується листом АТ "Хмельницькобленерго" від 09.12.2022 року № 4/13-907-0306/22.

У п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113 визначено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.

Відповідно до листа АТ "ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО" від 09.12.2022 року встановлено, що в результаті ракетної атаки відбулася аварія на об`єктах електроенергетики на території Хмельницької області, в тому числі на перевантажувальному терміналі ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" з 15 год. 55хв. 15.11.2022 року припинено електроживлення через аварію. Так само, зазначені обставини підтверджені Сертифікатом № 6800-22-1719 від 12.12.2022 року, виданим на замовлення ТОВ "УЗТК ТРЕЙД".

Таким чином, наведені документи підтверджують факт аварії на підприємстві, яке мало здійснювати навантаження вагонів, внаслідок чого було заборонено та фактично неможливо виконувати вантажні роботи, що підпадає під дію п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113.

Відповідно до Інструкції з охорони праці при вантажно-розвантажувальних роботах ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" забороняється здійснення вантажних операцій в разі знеструмлення обладнання та електроавтоматики елеваторного обладнання, з вимкненою або непрацюючою вентиляцією, при наявності хоча б одного непрацюючого джерела освітлення або без стаціонарних джерел освітлення.

Таким чином, мала місце аварія на підприємстві, в результаті якої забороняється проведення вантажних операцій, що з огляду на п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

З огляду на п. 3.4.3. Договору, загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Враховуючи відсутність вини відповідача в затримці вагонів та у зв`язку із аварією на підприємстві ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" під час якої вантажні операції заборонені, в силу приписів пп. "а" п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами та п. 3.4.3 Договору, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідний час користування вагонами з 16.11.2022 року по 12.12.2022 року не входить до загального часу, за який нараховується плата за користування вагонами.

Оскільки нарахування плати за зберігання та плати за накопичення рухомого складу пов`язані з тими ж обставинами затримки вагонів під час здійснення навантаження, яке було неможливе у зв`язку з дією форс-мажорних обставин без вини відповідача, підстави для проведення відповідних нарахувань спростовуються встановленими судом обставинами щодо плати за користування вагонами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про те, що настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від обов`язку сплатити нараховану плату, критично оцінюються апеляційним судом, оскільки, в даному випадку, підставою для звільнення відповідача від плати за користування вагонами і контейнерами, є встановлена судом обставина виникнення аварії на підприємстві, яке мало здійснювати навантаження вагонів, внаслідок чого було заборонено та фактично неможливо виконувати вантажні роботи, що підпадає під дію п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113.

Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Щодо додаткового рішення суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, задоволення позову, покладаються на відповідача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру відповідачем подано до суду: копію договору про надання правоовї допомоги №б/н від 13.06.2023, копію акту прийому-передачі наданих посслуг від 10.11.2023, копію платіжної інструкції №1193 від 31.07.2023, копію платіжної інструкції №1682 від 03.11.2023, копію платіжної інструкції №1742 від 13.11.2023, копію рахунку-фактури №31072023 від 31.07.2023, копію рахунку-фактури №30102023 від 30.10.2023, копію рахунку-фактури №09112023 від 09.11.2023, ордер серії ВН №1250446 від 13.06.2023.

Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" та адвокатом Нестеровою Ольгою Валеріївною укладено договір про надання правової допомоги б/н від 13.06.2023 року.

Згідно з розділу 1 вказаного договору цей договір регулює порядок надання адвокатом клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, відзив та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі № 911/1089/23.

1.2. Клієнт в цілях реалізації положень цього договору наділяє виконавця правом представляти його інтереси і вчиняти дії, що породжують юридичні наслідки.

1.3. Вартість надання послуг складає 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) на годину надання послуги, партість представництна в судовому засіданні - 2000,00 грн. незалежно від тривалості судового засідання. Замовник відшкодовує адвокату транспортні витрати додатково до оплати послуг. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи з тривалості надання послуги. Підписанням цього договору клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов`язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше п`яти днів з моменту виставлення рахунку та/або акту виконаних робіт за вибором адвоката.

1.4. Зміна розміру гонорару адвоката (вартості послуги) та його повернення не здійснюється.

1.5. Клієнт зобов`язаний підписати акт виконаних робіт протягом п`яти днів з моменту його отримання, або в такий же термін направити вмотивовані заперечення, в іншому випадку послуги вважаються прийнятими клієнтом в повному обсязі без заперечень щодо якості.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 10.11.2023 року цим актом сторони підтверджують, що виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги в повному обсязі, заперечень щодо якості послуг клієнт не має.

13.06.2023 року 29.06.2023 року ознайомлення із позовом, складання відзиву на позов, збирання доказів, організація подання відзиву на позов до суду (21 год. 30 хв. 43 000,00 грн.);

13.06.2023 року 29.06.2023 року складання заяви про залучення третьої особи, організація подання відзиву на позов до суду (2 год. 4 000,00 грн.);

06.09.2023 року збирання доказів у справі, складання та подання до суду заяви про приєднання додаткових доказів (5 год. 10 000,00 грн.);

27.09.2023 року складання та подання до суду заперечень у справі (12 год. 24 000,00 грн.);

29.06.2023 року 09.11.2023 року відшкодування поштових витрат на пересилання процесуальних документів (1 год. 807,78 грн.);

29.06.2023 року 09.11.2023 року представництво інтересів в судовому засіданні 29.06.2023 року, 07.09.2023 року, 28.09.2023 року, 26.10.2023 року, 09.11.2023 року (5 год. 10 000,00 грн.).

Всього надано послуг на суму 91 807,78 грн., без ПДВ.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачем, становить 40 000,00 грн.

Твердження позивача викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу є завищеними та не співмірними зі складністю наданих послуг, є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів, оскільки позивачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а доводи апеляційної скарги у першу чергу зводяться лише до незгоди позивача із розміром понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, які за рішенням місцевого суду було зменшено до 40 000,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване додаткове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі рішення від 09.11.2023 та додаткового рішення від 14.12.2023 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023р. та додаткове рішення від 14.12.2023р. у справі №911/1689/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Матеріали справи №911/1689/23 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16.09.2024 після виходу з відпустки колегії суддів

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

Г.А. Кравчук