Постанова

від 25.07.2024 по справі 30/98

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. Справа№ 30/98

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 25.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008

у справі № 30/98 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Приватної фірми "Сомас"

до Приватного підприємства "Велес-Телеком"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київської міської ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Приватна фірма "Сомас" з вимогою до Приватного підприємства "Велес-Телеком" про визнання права власності на будівлю (магазин) під літерою "А", загальною площею 90,80 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23а.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 позовні вимоги Приватної фірми "Сомас" задоволено повністю.

Визнано за Приватною фірмою "Сомас" право власності на будівлю (магазин) під літерою "А", що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23 а, загальною площею 90,80 кв. м.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада, яка не є учасником справи, звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі №30/98 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси Київської міської ради та прийняте місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що розпорядження №585 від 12.10.1998 Старокиївської районної державної адміністрації про надання позивачу спірної земельної ділянки на умовах короткострокової оренди для експлуатації павільйону, передбачає надання дозволу на використання павільйону з певною метою, зокрема комерційною, а не на передачу спірної ділянки у власність, користування чи для будівництва об`єкту нерухомого майна, оскільки жодних рішень щодо цього Київська міська рада, як землевласник комунальних земель міста Києва, не приймала. Також апелянт вказав, шо будівля під літерою "А", що розташована за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23А, яка є малою архітектурною формою, не може вважатись нерухомим майном, оскільки вона є тимчасовою спорудою, відтак не підлягає державній реєстрації.

До того ж земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23А належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, натомість Київська міська рада, яка є представницьким органом власника майна територіальної громади м. Києва, не була залучена до участі у справі, що, в даному випадку, призвело до прийняття місцевим судом рішення, яке порушує право комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 апеляційну скаргу у справі №30/98 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

09.11.2023 матеріали справи №30/98 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98 - залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В., Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю. про самовідвід від розгляду справи №30/98 задоволено.

Матеріали справи №30/98 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023, у зв`язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, якою заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В., Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю. про самовідвід від розгляду справи №30/98 задоволено, призначено повторний автоматизований розподіл справи №30/98.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023, справу №30/98 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2024 поновлено Київській міській раді строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98 призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.02.2024.

30.01.2024 на адресу суду від апелянта надійшла заява про виправлення описки в прохальній частині апеляційної скарги.

Судове засідання відкладено на 11.03.2024.

13.02.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду скаржником подано клопотання про долучення доказів, а саме витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.09.2023 №344945633.

З огляду на те, що Київська міська рада була позбавлена можливості подати відповідні докази під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки не приймала участі у розгляді справи №30/98, суд апеляційної інстанції долучає зазначені докази до матеріалів справи та враховує їх під час апеляційного перегляду.

Судове засідання призначене на 11.03.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні та судді Кравчука Г.А. на лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні та судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №30/98.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024, справу №30/98 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2024.

З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, а також повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, колегія суддів вирішила відкласти розгляд апеляційної скарги у даній справі на 14.05.2024.

На адресу суду 29.04.2024 від апелянта надійшла заява щодо зміни найменування позивача з Приватної фірми "Сомас" на Приватну фірму "Мон Парк".

Судове засідання призначене на 14.05.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №30/98.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, справу №30/98 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Тарасенко К.В., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київську міську раду. Розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі № 30/98 відкладено на 02.07.2024.

Розгляд справи відкладено на 25.07.2024.

У судове засідання 25.07.2024 з`явився представник третьої особи та надав пояснення по справі. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду якою сторони повідомлялися про розгляд справи направлялась на адресу їх місцезнаходження, проте поштові відправлення повернулися на адресу суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі №910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані третьою особою пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що відповідно до договору №370 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.07.1995, який зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 22.06.1995 № 370 та договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.12.1998, - зареєстрований за № 1020/868 від 29.12.1998, - Старокиївська районна державна адміністрація м. Києва на підставі розпорядження голови адміністрації від 12.10.1998 № 585 надала Приватній фірмі "Сомас" (ПП "Мон Парк") земельну ділянку загальною площею 105,8 кв.м. за рахунок земель міської забудови на умовах короткострокової оренди для експлуатації павільйону в м. Києві, по вул. Червоноармійській, 23а.

У 2001 році було здійснено встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки № 76066038, що знаходилася у користуванні позивача, по вул. Червоноармійській, 23-А.

Право на розміщення на зазначеній земельній ділянці архітектурної малої форми, а саме виставкового павільйону з торговельним майданчиком підтверджено Листом погодженням № 1 від 21.02.1995 та Дозволом № 7 від 20.07.1995.

Вищезгаданий павільйон, як закінчений об`єкт будівництва був побудований саме позивачем та прийнятий в експлуатацію, про що є відповідний Акт про приймання в експлуатацію закінченого об`єкту № 36 від 28.03.1996. Відповідно до договору № 356 від 04.05.2007 позивачем був сплачений пайовий внесок на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста в розмірі 110, 61 грн, що підтверджується відповідною довідкою Головного управління економіки та інвестицій від 18.05.2007 № 0412-18/3463.

За матеріалами технічної інвентаризації проведеної Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" площа павільйону складає 90,8 кв.м. Вказаний павільйон площею 90, 8 кв.м. перебуває на балансі позивача, про що є відповідна довідка.

У листопаді 2007 року відповідач пред`явив до позивача вимогу про виселення з виставкового павільйону з торговельним майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23а, в якій відповідач зазначив, що останній довгий час використовує частину павільйону, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23а, для власної торгівельної діяльності, здійснював фінансування будівництва вищезазначеного павільйону, здійснює утримання території, що є прилеглою до павільйону, - тому саме відповідачу належить право власності на вищезгаданий павільйон, а позивач зобов`язаний виселитися з вищезгаданого виставкового павільйону з торговельним майданчиком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний об`єкт є нерухомим майном, який збудований позивачем, що належить йому на праві власності, яке не визнається відповідачем, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, з чим колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 (у редакції на момент винесення рішення суду), мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Згідно з частиною другою статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, визначає, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо (Правила благоустрою містка Києва затвердженні рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051).

Як вбачається з матеріалів справи, спірна будівля (магазин) під літерою "А", що розташована за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23А, є малою архітектурною формою.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (чинний на момент винесення рішення суду), елементами благоустрою є у тому числі малі архітектурні форми.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, (чинний на час винесення рішення суду) реєстрації підлягають права власності тільки на об?єкти нерухомого майна, які прийняті в експлуатацію в установленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених БТІ, яка проводить реєстрацію прав власності на ці об?єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов?язані фундаментом із землею.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей або не мати такого приміщення. Тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому вільне переміщення тимчасових споруд у просторі можливе без зміни їх призначення.

Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 у справі №203/4180/15-ц, зазначається, що у порушення вимог статей 212-214, 303, 315 ЦПК України 2004 року суд апеляційної інстанції на вищезазначене уваги не звернув, вважаючи, що реєстрація права власності за відповідачами проведена з додержанням вимог чинного законодавства, не звернув уваги на те, що зазначені вище торгівельні кіоски відносяться до тимчасових споруд і у розумінні положень статті 181 ЦК України є рухомим майном, тоді як реєстрації підлягають права власності тільки на об?єкти нерухомого майна.

З наведеного слідує, що мала архітектурна форма є елементом об?єктів благоустрою, а тому вона не є об?єктом нерухомості. Відповідно, виникнення права власності на малу архітектурну форму відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є неможливим.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сасиленком О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.12.2019 №34724448, за яким за Приватною фірмою "Сомас" (ПП "Мон Парк") зареєстровано право власності на об?єкт нерухомого майна за адресою: вул. Велика Васильківська, 23А у Печерському районі міста Києва.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (чинним на момент прийняття рішення суду), об`єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частини четвертої статті 5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (чинним на момент реєстрації), не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв?язку, залізничні колії.

Отже, зважаючи на те, що мала архітектурна форма не може вважатись нерухомим майном, оскільки вона є тимчасовою спорудою, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на об?єкт нерухомого майна, в силу прямої вказівки закону.

До того ж, Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:76:066:0005) для будівництва об`єктів нерухомого майна за адресою: вул. Велика Васильківська, 23А у Печерському районі міста Києва, ні Приватній фірмі «Сомас» (ПП «Мон Парк») не приймала. Доказів протилежного суду не надано та матеріали справи не містять.

Окрім того, матеріали справи не містять дозвільних документів на будівництво спірного майна на вищезазначеній земельній ділянці, яку, згідно розпорядження Старокиївської районної державної адміністрації, було надано позивачу на умовах короткостроковї оренди виключно для експлуатації павільйону.

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що Київською міською радою доведено відсутність у позивача матеріально-правових підстав завертатися за захистом права власності шляхом його визнання, в силу викладеного вище, а відтак позовні вимоги Приватної фірми "Сомас" (ПП "Мон Парк") до Приватного підприємства "Велес-Телеком" про визнання права власності на будівлю (магазин) під літерою "А", загальною площею 90,80 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23а не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України і покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 у справі №30/98 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Приватної фірми "Сомас" (код ЄДРПОУ 19422229, вулиця Велика Васильківська, 23-А, м. Київ) на користь Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, вулиця Хрещатик, 36, м. Київ) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16.09.2024 після виходу з відпустки колегії суддів

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

К.В. Тарасенко