Постанова

від 16.09.2024 по справі 910/1115/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Справа№ 910/1115/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тарасенко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Віп-Гард"</a>

на рішення Господарського суду міста Києва

від 24.05.2024

у справі № 910/1115/24 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Національного банку України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Віп-Гард"</a>;

про стягнення 8 604,06 грн

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Віп-Гард"</a> на користь Національного банку України штраф за договором №106153 від 23.02.2023 у розмірі 8 604,06 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Віп-Гард"</a> на користь Національного банку України штраф у розмірі 8 604 грн 06 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що в актах від 17.08.2023, 23.08.2023 та від 12.09.2023 встановлено порушення відповідачем умов договору, а саме пунктів 6.1.10., 6.1.12, 6.1.13., 6.1.14. та 6.1.17. договору.

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ ВІП-ГАРД"</a> звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 24.05.2024 у справі №910/1115/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт стверджував, що в матеріалах справи наявні докази надсилання позивачу заперечень відповідача на акти від 17.08.2023 та від 23.08.2023. Також, скаржник вказав, що вказані акти неправомірно взяті місцевим судом до уваги, оскільки вони не підтверджують наявність порушень за укладеним сторонами договором №106153.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1115/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

01.07.2024 матеріали справи №910/1115/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ВІП-ГАРД"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі №910/1115/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

12.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

19.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява до якої долучено постанову Північного апеляційного господарського суду прийняту в аналогічній справі №910/18884/23.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що між Національним банком України (далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СБ Віп-Гард" (далі відповідач, виконавець) укладено договір №106153 (далі договір), за змістом п. 2.1., 2.2. якого, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги суб`єктів охоронної діяльності з охорони об`єктів Національного банку України в м. Дніпро, вул. Малиновського, 66; м. Львів, вул. Каліча Гора, 12 - 79710000-4 (далі - послуги), згідно з Дислокацією (додаток 1), що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Послуги за договором включають у себе: здійснення фізичної охорони об`єкта охороною; здійснення пропускного та внутрішньо-об`єктового режиму; реагування на виявлення ознак правопорушення щодо майна замовника.

Відповідно до п. 2.3. договору, надання послуг за договором здійснюється цілодобово та не передбачає прийняття виконавцем майна замовника на зберігання або виникнення у Виконавця права володіння, користування чи розпорядження майном замовника, крім випадків передбачених договором. Під час надання послуг виконавець здійснюватиме охорону майна замовника в цілому шляхом забезпечення його цілісності і збереження у період знаходження цього майна під охороною.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк надання послуг - з 00-00 год. 13.04.2023 р. до 24-00 год. 11.04.2024 р.

Початком надання послуг вважається підписання сторонами акта про приймання-передавання під охорону об`єкта Національного банку України (додаток 2 до договору) (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 4.1. договору, загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за договором, згідно з розрахунком вартості надання послуг з охорони об`єкта Національного банку України, наведеним в додатку 3 до договору (далі - розрахунок), становить 573 604,80 грн (п`ятсот сімдесят три тисячі шістсот чотири грн 80 коп.), без ПДВ і включає в себе сплату усіх податків, зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені, згідно з діючим податковим законодавством України, в тому числі усіх інших витрат виконавця, пов`язаних з наданням послуг.

Відповідно до п. 6.1.10. договору, виконавець зобов`язаний забезпечити ведення охороною службової документації, наданої замовником у тимчасове використання, яка зазначена у переліку заходів з організації пропускного та внутрішньооб`єктового режиму на об`єкті Національного банку України.

Як передбачено п. 7.1.3. договору, у разі порушення зобов`язань, визначених в пунктах 6.1.2, 6.1.6, 6.1.9, 6.1.10, 6.1.11, 6.1.13-6.1.19 та 6.1.21 договору, виконавець, на вимогу замовника, сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 0,5 відсотків від суми загальної вартості послуг за договором за кожен факт порушення зобов`язань. Факт порушення зобов`язань визначених в пунктах 6.1.2, 6.1.6, 6.1.9, 6.1.10, 6.1.11, 6.1.13 - 6.1.19 та 6.1.21 договору зазначається у відповідному акті, який складається та підписується відповідальними представниками сторін. У разі не підписання виконавцем такого акту протягом 3 (трьох) робочих днів від дати вручення, цей акт, підписаний в односторонньому порядку замовником, вважається визнаним виконавцем в повному обсязі.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін/накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженою особою сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису) і діє до 31.04.2024 включно (п.15.1. договору).

У разі невиконання сторонами умов договору в установлений термін він діє до повного виконання ними своїх зобов`язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за договором (п.15.2. договору).

На виконання умов договору, сторонами 13.04.2023 було підписано Акт про приймання-передавання під охорону об`єкта Національного банку в м. Дніпро, вул. Малиновського, 66 та Акт про приймання-передавання під охорону об`єкта Національного банку в м. Львів, вул. Каліча Гора, 12.

За твердженням позивача, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, ним було складено акти про результати перевірки виконання договірних зобов`язань за договором, а саме: акт про результати перевірки виконання договірних зобов`язань від 23.08.2023, яким встановлено наступне порушення умов договору, а саме на об`єкті Національного банку в м. Львів по вул. Каліча Гора, 12, виконавцем не документується (відсутній) графік обходу об`єкту, в редакції погоджений сторонами договору; акт про результати перевірки виконання договірних зобов`язань від 17.08.2023, яким встановлено наступне порушення умов договору, а саме на об`єкті Національного банку в м. Дніпро, вул. Малиновського, 66, виконавцем не документується (відсутній) графік обходу об`єкту, в редакції погоджений сторонами договору; акт про результати перевірки виконання договірних зобов`язань від 14.09.2023, в результаті чого виявлено наступне порушення умов договору, а саме на об`єкті Національного банку України, розташованого за адресою: в м. Дніпро, вул. Малиновського, 66, виконавцем не документується (відсутній) графік обходу об`єкту, в редакції погоджений сторонами договору.

У зв`язку з викладеним, позивачем нараховано штрафні санкцій у розмірі 8 604,06 грн у відповідності до умов п.7.1.3. договору.

18.09.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №1, в якій просив протягом 10 робочих днів з дня отримання претензії сплатити штрафні санкції в сумі 2 868,02 грн нараховані за порушення умов договору, що зафіксовано в акті від 23.08.2023.

29.09.2023.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №2, в якій просив протягом 10 робочих днів з дня отримання претензії сплатити штрафні санкції в сумі 2 868,02 грн нараховані за порушення умов договору, що зафіксовано в акті від 17.08.2023.

03.11.2023.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №4, в якій просив протягом 10 робочих днів з дня отримання претензії сплатити штрафні санкції в сумі 2 868,02 грн нараховані за порушення умов договору, що зафіксовано в акті від 12.09.2023.

Однак вказані претензії залишені відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим позивач і звернувся до господарського суду з вказаною позовною заявою.

Розглядаючи спір, місцевий суд позовні вимоги задовольнив повністю, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правочин укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у пункті 6.1.10. договору сторонами погоджено, що виконавець зобов`язаний забезпечити ведення охороною службової документації, наданої замовником у тимчасове використання, яка зазначена у переліку заходів з організації пропускного та внутрішньооб`єктового режиму на об`єкті Національного банку України.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2023 замовником складено акт про результати перевірки виконання договірних зобов`язань, яким встановлено наступне порушення умов договору, а саме на об`єкті Національного банку в м. Дніпро, вул. Малиновського, 66, виконавцем не документується (відсутній) графік обходу об`єкту, в редакції погодженій сторонами договору.

23.08.2023 замовником складено акт про результати перевірки виконання договірних зобов`язань, яким встановлено наступне порушення умов договору, а саме на об`єкті Національного банку в м. Львів по вул. Каліча Гора, 12, виконавцем не документується (відсутній) графік обходу об`єкту, в редакції погодженій сторонами договору.

14.09.2023 замовником складено акт про результати перевірки виконання договірних зобов`язань, в результаті чого виявлено наступне порушення умов договору, а саме на об`єкті Національного банку України, розташованого за адресою: в м. Дніпро, вул. Малиновського, 66, виконавцем не документується (відсутній) графік обходу об`єкту, в редакції погодженій сторонами договору.

Вказані акти було підписано працівниками Виконавця та Замовника без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно з п. 6.4.3 Договору Замовник наділений правом здійснювати контроль за наданням Послуг Охоронниками за Договором шляхом здійснення перевірок відповідно до вимог Переліку заходів організації пропускного та внутрішньооб`єктового режиму на об`єкті.

У п. 6.2.8 Договору вказано, що замовник зобов`язаний письмово повідомляти виконавця про всі виявлені недоліки та порушення щодо надання послуг за договором зі складанням акту про результати перевірки виконання договірних зобов`язань за формою, наведеною в додатку 5 до договору (далі - акт про результати перевірки), що підписується уповноваженою особою замовника та охоронником, який безпосередньо здійснює охорону об`єкта або уповноваженою особою виконавця.

Факт несвоєчасного надання або ненадання Послуг зазначається у Акті про результати перевірки, який складається та підписується відповідальними представниками сторін (п.7.1.2. Договору).

При цьому, згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

Виходячи з приписів загальних норм Цивільного кодексу України, сторонами спору вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків, та зміст зобов`язальних відносин викладено в погодженому та підписаному обома сторонами правочині - Договорі № 106153, відтак судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги виключно зміст вказаного Договору.

При цьому колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на подальше листування (заперечення на акти) не мають юридичної сили, позаяк Договором не передбачена можливість незгоди/заперечення сторони Договору із Актом про результати перевірки після його підписання сторонами.

За наведених обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що акти про результати перевірки виконання є свідченням порушення Виконавцем умов Договору.

Необґрунтованими також є твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про порушення Національним банком умов договору при проведенні перевірок, а саме пункту 6 Переліку заходів організації пропускного та внутрішньооб`єктового режиму на об`єкті, так як вони не погоджувались з уповноваженою особою відповідача, оскільки, як вбачається з даного пункту, в окремих випадках такі перевірки можуть здійснюватися працівниками Департаменту без попередження із подальшим інформуванням уповноваженої особи виконавця та складанням відповідних актів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідності до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Згідно із частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов' язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.1.3. Договору передбачено, що у разі порушення зобов`язань, визначених в пунктах 6.1.2, 6.1.6, 6.1.9, 6.1.10, 6.1.11, 6.1.13-6.1.19 та 6.1.21 договору, виконавець, на вимогу замовника, сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 0,5 відсотків від суми загальної вартості послуг за договором за кожен факт порушення зобов`язань. Факт порушення зобов`язань визначених в пунктах 6.1.2, 6.1.6, 6.1.9, 6.1.10, 6.1.11, 6.1.13 - 6.1.19 та 6.1.21 договору зазначається у відповідному акті, який складається та підписується відповідальними представниками сторін. У разі не підписання виконавцем такого акту протягом 3 (трьох) робочих днів від дати вручення, цей акт, підписаний в односторонньому порядку замовником, вважається визнаним виконавцем в повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 8 604,06 грн штрафу підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позовну заяву, поданому в суді першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що, апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 24.05.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Віп-Гард"</a> залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі №910/1115/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ Віп-Гард"</a>.

Матеріали справи №910/1115/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16.09.2024 після виходу з відпустки колегії суддів

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

К.В. Тарасенко