Постанова

від 11.09.2024 по справі 910/17835/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. Справа№ 910/17835/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Милостива І.О. (посвідчення адвоката № 8381/10 від 08.10.2019)

від відповідача: Пустовий М.В. (посвідчення адвоката № 682 від 20.04.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 (повне рішення складено 06.06.2024)

у справі № 910/17835/23 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт"

до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс"

про стягнення 764 738,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" (відповідача) про стягнення 764 738,16 грн, з яких: 338 800,00 грн основного боргу, 115 713,08 грн інфляційних втрат, 22 669,64 грн 3% річних, 287 555,44 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №25-05/21ДП про надання послуг з охорони об`єктів від 25.05.2021 в частині оплати наданих позивачем послуг за липень, вересень та жовтень 2021 у строк, визначений цим правочином.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/17835/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" 338 800,00 грн основного боргу, 111 257,00 грн інфляційних втрат, 21 412,44 грн 3% річних, пеню на суму 31 335,07 грн та судовий збір у розмірі 7542,07 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Імпульс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/17835/23, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку відповідача, наявними матеріалами справи не підтверджено висновки суду першої інстанції стосовно надання позивачем у період з 01.06.2021 - по 31.05.2022 послуг відповідачу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що твердження відповідача про підписання актів особою з перевищенням повноважень повністю спростовується погодженням такого акту особистим підписом генерального директора відповідача.

При цьому, позивач зауважує на тому, що відповідачем оплачувались послуги за актами, що оформлені в такому ж самому форматі, що і неоплачені акти. Тобто вказана поведінка відповідача, на думку позивача, стосовно вибіркової, часткової односторонньої відмови від прийнятих за договором послуг може свідчити про ухилення відповідачем від виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Також, позивач зазначає, що відповідач під час формування податкового кредиту на суму вказану в податковій накладній фактично визнав повноту отриманих послуг.

Окрім викладеного, у прохальній частині відзиву, позивач просить продовжити строки на подачу його відзиву та долучити письмові докази, які вказані у додатку до відзиву.

В свою чергу, від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду відзиву та доданих до нього документів позивачем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024, апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/17835/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17835/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/17835/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2024.

В судове засідання, яке відбулося 11.09.2024, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав свою заяву про залишення без розгляду відзиву та доданих до нього документів позивачем.

Розглянувши вказану вище заяву відповідача, та заслухавши думку представників сторін з цього приводу, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не виконано вимоги процесуального законодавства, а саме останній під час звернення з позовом до суду першої інстанції не зазначив про неможливість подання доказів, не конкретизував докази, які неможливо подати разом позовом, не обґрунтував причини такої неможливості. Також обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання доказів відсутнє і у відзиві на апеляційну скаргу.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відмову в долученні до матеріалів справи додатків поданих позивачем до відзиву на апеляційну скаргу та врахування їх на стадії апеляційного перегляду даної справи.

Дослідивши відзив на апеляційну скаргу, з урахуванням положень ст 119 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи вказані причини неможливості подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений законом строк, колегія суддів вважає за можливе поновити позивачу строк на подання ним відзиву на апеляційну скаргу та прийняти його до розгляду.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" (виконавцем, позивачем) та Державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Імпульс" (замовником, відповідачем) укладено договір № 25-05/21ДП про надання послуг з охорони об`єктів (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується з червня 2021 по травень 2022 (включно) надати послуги охорони майнового комплексу замовника, а саме: із забезпечення цілісності майнового комплексу, що передається під охорону виконавцю від розкрадань, несанкціонованих сторонніх втручань, забезпечення встановленого пропускного режиму на об`єкті (додаток №1 до даного договору) (ДК 021:2015 - 79710000-4 - Охоронні послуги), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх фактичну вартість.

Договір укладено через систему електронних державних закупівель "PROZORRO" в процедурі спрощеної закупівлі.

Згідно із п. 1.2 договору замовник передає належне йому майно, яке зберігається у будівлях та відведеній території (надалі - об`єкт) під охорону, а виконавець зобов`язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності та цілісності переданого майна замовника, з метою відвернення посягань, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна об`єкту замовника, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.

За умовами п. 3.1 договору загальна вартість послуг складає 1 555 200,00 грн, у тому числі ПДВ.

Відповідно до п.3.3 договору передбачено, що оплата замовником здійснюється щомісяця, за фактично отримані послуги, відповідно до розрахунків, визначених сторонами в розрахунку вартості послуг з охорони (додаток 2 до цього договору) протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання послуг.

Пунктом 3.7 договору визначено, що оплата замовником за фактично отримані послуги здійснюється щомісяця, відповідно до акту та виставленого рахунку за попередній місяць.

Згідно з п. 3.8 договору у випадку мотивованої відмови замовника від підписання акту здачі-приймання послуг, замовник надсилає виконавцю лист з переліком виявлених недоліків і термінів їх усунення. У випадку такої відмови замовника, оплата останнім здійснюється після усунення виконавцем недоліків (доробок), на підставі підписаного сторонами нового акту здачі - приймання.

В силу вимог п.п. 5.1.1, 5.2.8 договору виконавець зобов`язаний забезпечувати надання послуг, пропускний та внутрішньо об`єктовий режим, споруд та обладнання, які розміщуються на внутрішній контрольованій території в межах об`єкта охорони, а замовник зобов`язується здійснювати у встановлені умовами цього договору строки і за узгодженою сторонами ціною оплату виконавцю за фактично надані ним послуги.

Відповідно до п. 7.1 договору перевірка повноти та якості надання послуг проводиться під час приймання-передачі цих послуг уповноваженими представниками сторін: з боку виконавця - особою, відповідальною за якість надання послуг з охорони, з боку замовника - особою, якій надані на це повноваження. Представник замовника зобов`язаний під час прийняття послуг впевнитися у відсутності недоліків по їх виконанню.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що факт надання послуг засвідчується оформленням акту здачі-приймання послуг, який підлягає підпису обома сторонами.

За умовами п. 8.2 договору, в разі затримки платежів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Пунктом 11.1 договору погоджено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.05.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними, а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами.

Додатком 1 до договору визначено дислокацію об`єктів охорони Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс", які розташовані за адресами: м. Київ, вул. Горлівська, 226/228 та вул. Горлівська, 209, а також передбачено кількість постів охорони, днів та годин здійснення охоронних заходів; додатком 2 до договору сторонами узгоджено розрахунок вартості послуг з охорони; додатком 4 до договору між сторонами погоджено протокол узгодження вартості послуг.

В якості доказів надання послуг за договором позивачем долучено до матеріалів справи наступні акти надання послуг: № 536 від 30.06.2021 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 560 від 31.07.2021 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 660 від 31.08.2021 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 761 від 30.09.2021 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 848 від 31.10.2021 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 937 від 30.11.2021 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 1016 від 31.12.2021 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 19 від 31.01.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 108 від 28.02.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 432 від 31.03.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 159 від 30.04.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ; № 170 від 31.05.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ.

При цьому, акти надання послуг № 19 від 31.01.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ, № 108 від 28.02.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ, № 432 від 31.03.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ, № 159 від 30.04.2022 на суму 129 600,00 грн з ПДВ зі сторони відповідача не підписані. Всі інші акти надання послуг зі сторони відповідача скріплені печаткою та підписані без зауважень та заперечень.

За твердженням позивача, у період з 01.06.2021 - по 31.05.2022 ним були надані відповідачу послуги з охорони за договором на загальну суму 1 550 200,00 грн з ПДВ, проте відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконав несвоєчасно та не у повному обсязі, сплативши за вказаний період лише 1216400,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість з оплати послуг за договором, а саме: за липень 2021 в сумі 79 600,00 грн; за вересень 2021 в сумі 129 600,00 грн; за жовтень 2021 в сумі 129 600,00 грн, яка в цілому склала 338 800,00 грн з ПДВ.

Таким чином, невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг і зумовило звернення позивача із даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/17835/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" 338 800,00 грн основного боргу, 111 257,00 грн інфляційних втрат, 21 412,44 грн 3% річних, пеню на суму 31 335,07 грн та судовий збір у розмірі 7542,07 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, всі акти надання послуг за спірні місяці підписані уповноваженими представниками сторін, в тому числі і відповідача, затверджені генеральним директором останнього, а тому суд першої інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо прийняття цих актів, як належні та допустимі докази надання позивачем відповідних послуг.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивачем надано копії зареєстрованих податкових накладних за спірний період.

Відтак, в силу положень п. 3.3 договору надані позивачем послуги підлягали оплаті в повному обсязі наступним чином: за актом надання послуг № 560 від 31.07.2021 по 13.08.2021; за актом надання послуг № 761 від 30.09.2021 по 18.10.2021; за актом надання послуг № 848 від 31.10.2021 по 12.11.2021.

Отже, строк виконання відповідачем обов`язку з оплати платежів за договором у вказаний період є таким, що настав. Проте, відповідач своїх зобов`язань не виконав.

Враховуючи, що в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач не сплатив у спірний період плату за надані позивачем послуги, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 338 800,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг за договором, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних на суму 22 669,64 грн за загальний період прострочки з 01.07.2021 по 20.11.2023 та 115 713,08 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.07.2021 по 30.09.2023.

За правилами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на суму 21412,44 грн за загальний період прострочення з 14.08.2021 по 20.11.2023.

Також, за правомірними висновками місцевого господарського суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати на суму 111 257,00 грн за загальний період прострочення з 14.08.2021 по 30.09.2023.

Окрім викладеного, за прострочення виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню на суму 287 555,44 грн за загальний період прострочення з 01.07.2021 по 20.11.2023.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі затримки платежів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати за надані позивачем послуги не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

За розрахунком місцевого господарського суду, з яким погоджується суд першої інстанції, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 31 335,07 грн за загальний період з 14.08.2021 по 13.05.2022 по кожному акту окремо.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі відсутні.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/17835/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/17835/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.09.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська