Рішення

від 31.10.2024 по справі 910/17835/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2024Справа № 910/17835/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт"доТовариством з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічний Комплекс "Імпульс"простягнення 764738,16 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаМилостива І.О.від відповідачівне з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" 764738,16 грн, з яких 338800,00 грн основного боргу, 115713,08 грн інфляційних втрат, 22669,64 грн 3% річних, 287555,44 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/17835/23 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" 338800,00 грн основного боргу, 111257,00 грн інфляційних втрат, 21412,44 грн 3% річних, пеню на суму 31335,07 грн та судовий збір у розмірі 7542,07 грн, в іншій частині позову відмовлено.

10.06.2024 від позивача, а 12.06.2024 - від відповідача надійшли заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 18.07.2024.

Судове засідання, призначене на 18.07.2024, не відбулося, оскільки матеріали справи №910/17835/23 були скеровані до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 зупинено провадження у справі №910/17835/23 з розгляду заяв сторін про компенсацію судових витрат до повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/17835/23 залишено без змін.

20.09.2024 матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

14.10.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/17835/23 від 03.06.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024. видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 поновлено провадження у справі №910/17835/23 для вирішення питання про судові витрати та призначено судове засідання для розгляду заяв сторін про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 24.10.2024.

У судовому засіданні 24.10.2024 оголошено перерву до 31.10.2024, про що відповідача повідомлено відповідною ухвалою.

25.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, в якій заявник просить суд замінити відповідача - Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Імпульс" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Імпульс".

Також, 25.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" надійшли заперечення на заяву відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" про заміну сторони її правонаступником на 31.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 судом задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" про заміну відповідача у справі, замінено відповідача у справі №910/17835/23 з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічний Комплекс "Імпульс".

Також, у судовому засіданні 31.10.2024 з розгляду заяв сторін про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу позивача підтримав, а проти задоволення заяви відповідача навів свої заперечення.

Відповідач своїх представників у судове засідання 31.10.2024 не направив, про дату, час та місце розгляду заяв повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст.ст.124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанова Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 та від 20.04.2023 у справі №917/527/18.

В силу ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчинення нею процесуальних дій.

Як встановлено судом, у поданій на розгляд суду позовній заяві позивач вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу не заявляв; навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі сплаченого судового збору, а відповідач, в свою чергу, у відзиві на позов не навів попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" до закінчення судових дебатів у справі було подано заяву про розподіл судових витрат на правову допомогу та надано відповідні докази.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги визначається як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правничої допомоги (п. 6 названої статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, поняття "надання професійної правничої допомоги" не тотожне поняттю "представництво особи в суді". Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абз.2 підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 п.2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. №1013) вимогам ст.ст.157 і 158 Конституції України від 31.10.2019 № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ст.ст.123-129 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до вказаної заяви, зокрема, договір №01/0805/24 про надання юридичних послуг від 08.05.2024, укладений між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Милостивою І.О. та договір №02/0105/24 про надання юридичних послуг від 01.05.2023, укладений між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Салієм М.В., а також акти виконаних робіт за цими договорами.

Сторонами цих договорів виступає позивач та вказані фізичні особи - підприємці. Тобто такі договори не є договорами про надання правничої допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З урахуванням викладеного, у задоволенні заяви позивача про компенсацію відповідачем витрат позивача, в розмірі 80000,00 грн, обумовлених такими договорами, суд відмовляє з наведених вище підстав.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідача суд зауважує, що в заяві відповідача, поданій до суду 10.06.2024, тобто після ухвалення судом рішення у справі №910/17835/23, не вказано суми витрат, яку відповідач просить стягнути з позивача. Не зазначив відповідач розміру таких витрат і у відзиві на позов, що, відповідно, є підставою для відмови в задоволенні заяви відповідача щодо їх відшкодування.

З положень ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Схожа позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/9024/21, від 11.01.2024 у справі №924/423/23.

З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №910/3055/20, від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 13.06.2023 у справі №923/515/21, від 08.02.2024 у справі №295/3068/20.

Тобто, застосування відповідних положень ст.124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №916/2929/22.

Отже, з урахуванням обставин справи у їх сукупності, враховуючи неподання відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також враховуючи, що відповідач не визначився щодо суми витрат, яку він просить розподілити між сторонами за надану йому професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову відповідачу у задоволенні його заяви про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяв сторін про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.11.2024

Суддя Ю.М. Смирнова