ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/1555/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Кравчука Г.А.
Коробенка Г.П.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024
у справі №910/1555/24 (суддя Л. Шкурдова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрос»
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 192 912,00 грн
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елагрос» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 192912,00 грн. боргу за договором про закупівлю № 23/2331-МТР від 16.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю № 23/2331-МТР від 16.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати товару у встановлений договором строк.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/1555/24 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрос» 192 912 грн. 00 коп. боргу та 3028,00 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з того, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару за Договором на суму 192912,00 грн, наявність заборгованості відповідачем не спростовано, а також відповідачем не доведено того, що товар був неякісний та факту його повернення позивачеві.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі №910/1555/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А, Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1555/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/1555/24.
03.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1555/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/1555/241 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/1555/24, розгляд якої здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
20.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням статей 530, 692 ЦК України та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
За доводами апелянта, строк здійснення розрахунку по договору пов`язаний саме з моментом повної поставки товару, а оскільки поставка всього товару не відбулась, то строк оплати по договору ще не настав, а тому звернення до суду з даним позовом є передчасним.
Крім того, апелянт в обгрунтування своєї позиції посилається на судову практику в аналогічній судовій справі №910/8485/22.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на умови пункту 5.12. Договору, заперечує проти доводів відповідача про те, що строк оплати не настав, оскільки відповідач не отримав весь товар, а його частину. Позивач зазначає, що відповідач за прийнятий товар оплату не здійснив та відмовляється від неї.
Позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи
16.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елагрос» (постачальнику) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (покупець) укладено договір про закупівлю № 23/2331-МТР На умовах цього Договору, Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Ліхтарі (Лот 1 Ліхтарі різні код 31520000-7 «Світильники та освітлювальна арматура»; Лот 2 Ліхтарі в асортименті код 31520000-7 «Світильники та освітлювальна арматура») код 31520000-7 «Світильники та освітлювальна арматура» національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. договору номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки Товару визначені у Специфікації до даного Договору, яка підписується уповноваженими представниками Сторін, що є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (надалі - «Специфікація»).
Позивач поставив, а відповідач прийняв товар (ліхтарі) на загальну суму 192912,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №-000000101 від 06.11.2023 р. (прийнято - 16.11.2023 р.), №-000000102 від 06.11.2023 р. (прийнято - 16.11.2023 р.), №-000000104 від 06.11.2023 р. (прийнято - 07.11.2024 р.), №-000000105 від 06.11.2023 р. (прийнято - 07.11.2024 р.), №-000000107 від 10.11.2023 р. (прийнято - 15.11.2023 р.), №-000000108 від 10.11.2023 р. (прийнято - 10.11.2023 р.), №-000000109 від 10.11.2023 р. (прийнято - 22.11.2023 р.), №-000000112 від 11.11.2023 р. (прийнято - 15.11.2023 р.), №-000000116 від 14.11.2023 р. (прийнято - 20.11.2023 р.), №-000000117 від 14.11.2023 р. (прийнято - 16.11.2022 р.), №-000000119 від 14.11.2023 р. (прийнято - 28.12.2023 р.).
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
В обгрунтування поданого позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Елагрос» посилається на те, що відповідачем не було оплачено вартості поставленого товару на суму 192912,00 грн.
Натомість, за доводами відповідача, такий позов є передчасним, оскільки строк оплати товару не настав з огляду на поставку не всього товару, передбаченого договором.
Згідно з п. 4.2. договору розрахунок за весь Товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (их) видаткової (их) накладної (их) та акту (ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Відповідно до п. 5.3. договору приймання Товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії Товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно з п. 5.4. договору датою поставки Товару та моментом отримання Покупцем Товару від Постачальника вважається дата підписання Сторонами відповідної (-их) видаткової (их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Відповідно до Додатку № 2 до Договору умови поставки Товару: DDP (ІНКОТЕРМС 2020) - склад вантажоотримувача; Строк поставки всього Товару встановлено протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору.
Пунктом 5.7. договору право власності та ризики на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) згідно з умовами даного Договору.
Пунктом 5.12. договору встановлено, що якщо Постачальник, на момент закінчення строку поставки Товару, який визначений Спеціфікацією, передав Покупцю меншу кількість Товару, ніж це встановлено цим Договором, Покупець має право вимагати передання кількості Товару, якої не вистачає, або відмовитися від поставленого Товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Колегія суддів констатує, що факт поставки товару позивачем відповідачу відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, на загальну суму 192912,00 грн є документально підтвердженим та сторонами не заперечується.
Водночас, доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару суду не надано.
Доводи відповідача стосовно того, що строк оплати поставленого товару обраховується після поставки позивачем саме всієї партії товару є помилковим, оскільки пунктом 4.2 договору чітко встановлено, що розрахунок за весь товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дня підписання видаткової накладної.
При цьому, на долучених видаткових накладних наявні підписи представників відповідача про прийняття товару, доказів на підтвердження того факту, що якась частина ліхтарів повернута постачальнику, як неякісна, і не повернута до цього часу відповідачем не долучено до матеріалів справи.
Крім того, як зазначив суд першої інстанції, відповідачем не долучено належних доказів приймання продукції за якістю відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, що затверджена постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.
Посилання відповідача на Акти № 5319, №5320 від 13.11.2023 з твердженням про те, що поставлений товар був поставлений з недоліками - колегія суддів відхиляє, оскільки такі акти складені в односторонньому порядку та не можуть бути належним доказом на підтвердження неякісності продукції.
Судова колегія також враховує, що матеріали справи містять листування між сторонами договору, долучене відповідачем до відзиву на позовну заяву, що стосується повідомлення позивача про наявність недоліків у деяких позиціях поставленого товару з посиланням на Акти № 5319, №5320 від 13.11.2023.
Зокрема, судом досліджено:
- лист позивача відповідачеві від 16.11.2023 №16/11 з повідомленням про те, що деякі зауваження не можуть бути усунені та з проханням відправити ліхтарі для іспитів та приведення у відповідність до зауважень (а.с. 42);
- лист позивача відповідачеві від 22.02.2024 №22/02 з проханням повернути не прийняті ліхтарі згідно складених актів № 5319, №5320 від 13.11.2023 та проханням направити продукцію вказаним у листі способом (а.с. 39);
- лист відповідача від 18.12.2023 №01/01/23/11-02/01/815, адресований позивачеві, зміст якого зводиться до повідомлення про наявність недоліків у деяких позиціях поставленого товару з вимогою до позивача їх усунути (а.с. 45).
Дослідивши вказані докази як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням критерію вірогідності доказів, колегія суддів дійшла висновків, що оскільки матеріали справи не містять належних доказів повернення товару, у той час як Акти № 5319, №5320 від 13.11.2023 визнано такими, що не можуть бути належним доказом на підтвердження неякісності продукції, заперечення відповідача щодо якості товару є недоведеними та такими, що не спростовують встановленого договором обов`язку щодо оплати поставленого товару у визначені договором порядок та строк.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару за Договором на суму 192 912,00 грн, а наявність заборгованості не спростовано, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача 192 912,00 грн боргу.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Доводи апелянта щодо передчасності позову та ненастання строку оплати з огляду на поставку частини товару колегія суддів сприймає критично з огляду на встановлений судом факт поставки частини товару відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних, підписаних обома сторонами, а відтак, оскільки за умовами п. 4.2. договору відповідачем не було здійснено оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних, натомість як відповідачем не доведено факт відмови від поставленого Товару чи його повернення, у відповідача наявний обов`язок здійснити оплату за товар.
Посилання відповідача на судову практику у справі №910/8485/22 колегія суддів відхиляє з огляду на відмінність обставин, встановлених судом в даній справі та у справі №910/8485/22.
Відтак, апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/1555/24 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/1555/24 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/1555/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/1555/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.А. Кравчук
Г.П. Коробенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 18.09.2024 |
Номер документу | 121656789 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Тарасенко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні