Постанова

від 16.09.2024 по справі 922/1565/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/1565/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2024р. у справі № 922/1565/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс", м. Харків

про стягнення 180083,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Тепловозремсервіс» (далі - Відповідач) про стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості у розмірі 110344,80 грн., пені за поставку неякісного товару у розмірі 69738,91 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2024 року у справі №922/1565/24 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, вважаючи його таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/1565/24 скасувати та зменшити розмір штрафних санкцій за спірним Договором на 50%.

Відповідач не заперечує факт поставки товару неналежної якості, за що Позивачем нараховано штраф та пеню, однак у якості мотивів до скасування рішення суду першої інстанції зазначає, що оскаржуване рішення не містить даних щодо розгляду судом клопотання Відповідача від 27.06.2024р. про зменшення розміру штрафних санкцій, а тому клопотання залишилось нерозглянутим, що є процесуальним порушенням.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/1565/24 від 02.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи у строк до 19.08.24р. (включно). Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 18.04.2023 року між Позивачем, як Покупцем та Відповідачем, як Постачальником Договору закупівлі №ОД/НХ-23-173НЮ, за умовами п.1.1. якого Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача, товар Відповідно до специфікації №1 (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Позивач прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору;

-направлення Позивачем 03.05.2023 року письмової рознарядки за вих. №НХ09/3549 на електронну адресу Відповідача на поставку товару: поршень нижній Д100.-04-001сб5В у кількості 15 шт. та поршень верхній Д100.-04-002сб5В у кількості 7 шт., на загальну суму 527736,00 грн., у відповідності до п.4.2 укладеного Договору;

-поставки Відповідачем Позивачу 05.05.2023 року товару на суму 527736,00 грн., згідно видаткової накладної №РН-0000019;

- направлення Позивачем 20.07.2023 року письмової рознарядки за вих. №НХ09/5694 на електронну адресу Відповідача на поставку товару: поршень нижній Д100.-04- 001сб5В у кількості 15 шт., та поршень верхній Д100.-04-002сб5В у кількості 8 шт., на загальну суму 551724,00 грн.;

-поставки Відповідачем Позивачу 22.09.2023 року товару на суму 287856,00 грн., згідно видаткової накладної №РН-0000030;

-поставки Відповідачем Позивачу 28.09.2023 року товару на суму 263868,00 грн., відповідно видаткової накладної №РН-0000031;

- поставки 11.10.2023 року поршню нижнього Д100.-04-001сб5В у кількості 15 шт., та поршню верхнього Д100.-04-002сб5В у кількості 8 шт. до служби локомотивного господарства Позивача, Локомотивне депо Шевченко, ТЧ-5 Шевченко, відповідно п. 2,3, 6,8 видаткової накладної №НХТер2-1707 та встановлення під час приймання товару факту його невідповідності характеристикам, обумовленим Договором;

- направлення Позивачем 27.10.2023 на електронну адресу Відповідача листа про виклик його представника щодо виявлених невідповідностей та складання акту про фактичну якість і комплектність продукції на 01.11.2023 р. о 09.00 за адресою: м. Сміла, вул. Орєшкова, 65, виробничий підрозділ Локомотивне депо ім. Т. Шевченко регіональної філії «Одеська залізниця»;

-складання 02.11.2023 року між сторонами акту №б/н про фактичну якість і комплектність продукції, відповідно пп. 26, 30 якого встановлено, що поршні нижні у кількості 15 шт., та поршні верхні у кількості 8 шт. не відповідають вимогам креслень Д100.-04-001сб5В, Д100.-04-002сб5В та повинні бути замінені, згідно п. 2.8, 2.9 Договору.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Оскільки заміни товару у встановлені Договором строки не відбулось, Позивач із посиланням на п.9.3.2 Договору заявив позов про стягнення з Відповідача штрафних санкцій у вигляді 69 738,91 грн пені та 110344,80грн штрафу за поставку товару неналежної якості.

Відповідач в суді першої інстанції не скористався правом на подання відзиву на позов.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх підставність та обґрунтованість.

Предметом апеляційного оскарження є твердження Відповідача про наявність підстав до зменшення розміру штрафних санкцій на 50% та відсутність висновку суду першої інстанції щодо розгляду його клопотання від 27.06.2024р. з цього приводу, отже судова колегія переглядає рішення суду лише в межах зазначених доводів та вимог у відповідності до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, відтак обґрунтованість рішення суду в частині задоволення решти позовних вимог колегією суддів не перевіряється.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 9.3.2 Договору передбачена відповідальність постачальника за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту шляхом сплати на користь покупця штрафу у розмірі 20% від вартості такого товару.

При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, визначених п. 2.9 цього Договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту за кожен день прострочення.

Перевіривши проведений Позивачем розрахунок заявлених сум пені та штрафу, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані розрахунки проведені вірно та відповідають умовам чинного законодавства, цей висновок сторонами не оспорюється.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку клопотанню про зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів керується наступним.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України та 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18 від 21.11.2019 у справі № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконати основне зобов`язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Штраф та пеня мають на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не можуть становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для постачальника, а для боржника - фактором втрати чи поглиблення його економічної (фінансової) неспроможності.

Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 по справі №7-рп/2013.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам в розрізі можливості зменшення заявленої до стягнення пені та штрафу на 50% колегія суддів констатує відсутність доказів та обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної пені та штрафу, наслідкам порушення зобов`язання.

Так, Відповідач в доводах апеляційної скарги зазначав про наявність наступних обставин, які свідчать про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної пені та штрафу, наслідкам порушення зобов`язання:

- наявність форс-мажорних обставин, які полягали у введенні на території України воєнного стану з 24.02.22 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- розташування Відповідача в м.Харкові, який постійно обстрілю ворог, що тягне за собою скрутне матеріальне становище та відмову контрагентів від співробітництва;

-відсутність збитків Позивача, оскільки ним не було перераховано жодних коштів на рахунок Відповідача за поставлений товар.

Однак, такі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Відповідачем не наведено жодного зв`язку із зазначеними обставинами та порушенням Відповідачем господарського зобов`язання з поставки якійсного товару, а також неусунення ним такого порушення.

Так, зазначаючи про виробничий дефект поставленого товару, Відповідач не наводить доводів та доказів щодо відсутності його вини у поставці такого товару, а також конкретних обставин неможливості вчасного усунення таких недоліків чи заміни товару.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс- мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що відповідна обставина унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 (п.40), від 03.08.2022 у справі №914/374/21 (п.99), постанова Великої палати Верховного Суду від 10.11.22 № 990/115/22.

Зважаючи на це, колегія суддів відхиляє посилання Відповідача на наявність форс- мажорних обставин як підстави зменшення розміру штрафних санкцій, які полягали у введенні на території України воєнного стану, з огляду на те, що ним не доведено причинно-наслідкового зв`язку між цим станом та неможливістю виконання вищенаведених договірних зобов`язань.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, Відповідач, взявши на себе певні договірні зобов`язання під час дії воєнного стану, у даному випадку, усвідомлював можливість настання негативних комерційних ризиків здійснення власної господарської діяльності, а тому на переконання суду апеляційної інстанції, нарахування Позивачем штрафних санкцій через поставку Відповідачем неякісного товару є наслідком його власної комерційної діяльності.

За таких обставин, за відсутності належних доказів настання дії непереборної сили (форс-мажорних обставин), які унеможливили виконання зобов`язання щодо поставки товару належної якості, в силу положень ст. 218 ГК України, колегія суддів не вбачає правових підстав для зменшення пені та штрафу на 50%.

Крім того, проаналізувавши обставини справи, судова колегія враховує поведінку Відповідача в спірних правовідносинах, зокрема, ту обставину, що після складання сторонами акту б/н від 02.11.2023р., яким зафіксовано поставку неякісного товару, Відповідач безпідставно зволікав із заміною такого товару і не здійснив її і на час розгляду справи та подання позову до суду, тобто майже через півроку після встановлення таких обставин.

Такі дії Відповідача є його недобросовісною поведінкою, оскільки свідчать про навмисне затягування вирішення питання щодо заміни неякісного товару, а тому Позивач вправі вимагати стягнення штрафних санкцій з Відповідача у відповідності до умов Договору.

Сам факт участі Відповідача у складанні відповідного акта не є підставою розцінити це як дії щодо усуненння порушення, оскільки це є лише участю у засвідченні такого факту порушення.

Лише відсутність доказів збитків у Позивача внаслідок таких дій Відповідача не є підставою до зменшення штрафних санкцій, оскільки умовами Договору чітко передбачені розмір штрафних санкцій та підстави їх нарахування, які не пов`язані з настанням додаткових обставин, зокрема, настанням конкретних збитків Позивачу внаслідок відповідного порушення Відповідачем умов Договору.

Крім того, предметом даного спору не є питання щодо збитків, які зазнав Позивач внаслідок такого порушення.

Отже доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Посилання Відповідача на постанову Верховного Суду від 08.02.2024р. у справі №916/2266/22 не є релевантним обставинам даної справи, оскільки та справа стосувалась зменшення штрафу за несвоєчасне відвантаження товару і частина цього штрафу вже була сплачена іншою стороною.

В судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22), зазначено, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Посилання Відповідача на те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про зменшення штрафних санкцій, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 06.05.2024 Відповідачу встановлено 15-ти денний строк для надання відзиву на позовну заяву з дня вручення даної ухвали.

Означена ухвала про відкриття провадження була доставлена Відповідачу до електронного кабінету того ж дня 06.05.2024р., що підтверджується відповідною Довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи, відтак Відповідач у строк до 21.05.2024 мав право надати відзив на позов або заявити відповідні клопотання.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій було подане 27.06.2024р., тобто з пропуском строку на його подання, встановленого ухвалою господарського суду від 06.05.2024 та без клопотання про поновлення процесуального строку.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без розгляду клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки воно подане поза межами встановленого строку.

Інших підстав до оскарження рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2024 року у справі №922/1565/24 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2024 року у справі №922/1565/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2024р. у справі № 922/1565/24- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2024 року у справі №922/1565/24 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс", м. Харків.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков