Постанова

від 16.09.2024 по справі 922/507/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/507/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В. , суддя Слободін М.М.,

в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (вх. №1722 Х) та апеляційну скаргу позивача, Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради, м. Ковель ( вх. № 1794 Х),

на рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 01.07.2024, суддя Буракова А.М.)

у справі № 922/507/24

за позовом Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради, м. Ковель

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", м. Харків

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Ковельсільмаш", м. Вінниця

про стягнення 219 453,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Ковельводоканал" Ковельської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" про стягнення з відповідача на користь позивача 219 453,76 грн за самовільне приєднання/користування системами централізованого водопостачання. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/507/24 у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", відповідач, непогоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/507/24 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути із відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що за умови наявності в оскаржуваному рішенні висновку суду про достатність поданих доказів для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги, зменшення господарським судом заявленого розміру витрат, без відповідних заперечень (клопотання про зменшення розміру витрат) з бокупозивача, є таким, що порушує приписи частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.07.2024 для розгляду справи №922/507/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 у справі №922/507/24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/507/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", (вх.№1722Х) на рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/507/24, до надходження матеріалів справи.

16.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/507/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №922/507/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" ( вх. № 1722 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 922/507/24; встановлено учасникам справи строк до 01.08.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 02.08.2024 без повідомлення учасників справи.

Комунальне підприємство "Ковельводоканал" Ковельської міської ради, позивач, також непогоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/507/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що:

- у даному випадку особою, яка є відповідальною за самовільне приєднання\користування системами централізованого водопостачання, є саме відповідач як власник нерухомого майна, а не орендар приміщення, тому відповідні висновки суду першої інстанції про зворотнє є необґрунтованими;

- відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факту самовільного приєднання останнього до централізованого водопостачання, а також правильності розрахунку позивача, з урахуванням чого заявлені позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №922/507/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради ( вх. № 1794 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 922/507/24; об`єднано в одне провадження апеляційні скарги позивача, Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради (вх. № 1794 Х), та відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" ( вх. № 1722 Х), на рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/507/24 для їх спільного розгляду; встановлено учасникам справи строк до 01.08.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу позивача, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 02.08.2024 без повідомлення учасників справи.

05.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій останній, підтримуючи висновки місцевого господарського суду, заперечив проти задоволення її вимог, оскаржуване судове рішення в наведеній частині просив залишити без змін, а також, посилаючись на складну ситуацію з електропостачанням у Харківській області, просив продовжити строк на подання відзиву.

09.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява, в якій останній, посилаючись на пропуск встановленого судом строку, просить залишити поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу без розгляду.

У зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.09.2024 для розгляду справи №922/507/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Плахов О.В.

Будь-яких інших заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву та беручи до уваги заперечення позивача, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України).

У даному випадку відповідачем разом з поданням відзиву на апеляційну скаргу не було одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на його подання, а заявлено клопотання про продовження строку вже після спливу встановленого судом строку, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та наявність підстав для залишення відзиву відповідача на апеляційну скаргу без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" є власником будівлі профілакторію загальною площею 3097,кв.м. за адресою вулиця Володимирська, 143 в м. Ковель Волинської області.

03.06.2022 під час здійснення представниками КП "Ковельводоканал" обстеження об`єкту: профілакторій за адресою вул. Володимирська, 143 в м. Ковель Волинської області було виявлено самовільне приєднання/користування системами централізованого водопостачання (виявлено додатковий несанкціонований водопровід діаметром 100мм), про що складено Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного відповідно (надалі - Акт).

Акт складений та підписаний представниками КП "Ковельводоканал", виконавця послуг з централізованого водопостачання/водовідведення: ОСОБА_1 (головний інженер), ОСОБА_2 (начальник технічного відділу) та ОСОБА_3 (начальник служби водопровідного господарства);

У графі в присутності Споживача послуг зазначено: ТзОВ "ВО "Ковельсільмаш" - відсутній, пояснення: відповідно до Договору № 42 від 22.10.2021 (термін дії якого закінчився 31.12.2021) послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за об`єктом: - профілакторій по АДРЕСА_1 надавались TOB "ВО "Ковельсільмаш".

Акт складений про те, що за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 143, профілакторій, виявлено факт самовільного приєднання до системи централізованого водопостачання, а саме: виявлено додатковий несанкціонований водопровід діаметром 100мм: підключення об`єкту до централізованих мереж водопостачання по вул. Володимирській здійснено двома трубопроводами, діаметром 100 мм кожен. Дані трубопроводи об`єднані між собою в камері переключення на території профілакторію. На одному трубопроводі в водопровідному колодязі встановлено лічильник МТК-UA-40№20181006369 з пломбою №44166852. Згідно акту від 24.03.2022 даний трубопровід було відключено від централізованих мереж водопостачання шляхом опломбування пломбами №70217968 та №70217969 закритої засувки на ввідному водопроводі в водопровідному колодязі. По несанкціонованому водопроводу здійснюється водопостачання. Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між Ковельським УВКГ "Ковельводоканал" та ТОВ "ВО "Ковельсільмаш" за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 143 на 2022 рік не укладався.

Акт підписаний представниками позивача та свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Договір на надання послуг КП "Ковельводоканал" з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за даною адресою на момент обстеження відсутній.

На підставі Розділу IV "Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України" № 190 (надалі - Правила № 190) здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово в наслідок самовільного приєднання/користування, згідно якого витрати питної води за 30 днів становлять 14248,04 м3, що в грошовому еквіваленті склало 219453,76 грн.

Таким чином, позивач згідно позову вказує, що у зв`язку із самовільним приєднанням відповідачем до мереж водопостачання приміщення профілакторію за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 143, позивачу сприченені збитки у розмірі 219453,76 грн.

Разом з цим, в 2021 році споживачем об`єкту профілакторій за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 143 на підставі Договору №42 ВК про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 22.10.2021 виступало TOB "ВО "Ковельсільмаш".

За таких обставин позивач листом № 654/1 від 28.07.2022 року проінформував TOB "ВО "Ковельсільмаш" про виявлене самовільне приєднання, однак жодної відповіді не отримав.

Договір про надання КП "Ковельводоканал" послуг ТОВ "ВО "Ковельсільмаш" на 2022 рік по об`єкту профілакторій за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 143 не укладався.

Отримавши відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем з`ясовано, що власником будівлі профілакторію загальною площею 3097,кв.м. за адресою вулиця Володимирська, 143 в м. Ковель Волинської області є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (ЄРДПОУ 32439633).

28.06.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" позивачем направлено лист-вимогу з додатками про сплату 219453,76 грн. за самовільне приєднання до централізованих мереж водопостачання.

Відповідачем даний лист-вимога отримані 18.07.2023, проте залишений без відповіді та задоволення.

09.11.2023 КП "Ковельводоканал" надіслано відповідачеві претензію № 1296 (отримано відповідачем 20.11.2023), однак жодної відповіді позивач не отримав.

Несплата відповідачем 219453,76 грн. нарахованих за самовільне приєднання до мереж централізованих водопостачання стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Місцевий господарський суд з доводами позивача не погодився та відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія з наведеним висновком погоджується, з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачан ня та водовідведення" визначено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються спожи вачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з, зокрема: підприємст вами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним во допостачанням та/або централізованим водовідведенням.

За приписами положень п.5 ч.1 ст.1, ч.1 ст. 12, ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послу ги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпе чення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитловнх приміщеннях, будин ках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, по рядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інте ресах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електрич ної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ст. 9 Закону України наведеного Закону).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що особою, зобов`язаною сплачувати за спожиті комунальні послуги, є або особа, що уклала відповідний договір, або особа, що фактично користується відповідними комунальними послугами.

Так, з обставин справи встановлено, що 15.07.2021 між ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард", що діє від власного імені за раху нок та в інтересах ЗНВ ПФІ "Левант", та Товариством із обмеженою відповідальністю "Вироб ниче об`єднання "Ковельсільмаш" (ТОВ "ВО "КСМ") укладено договір оренди примі щень будинку, належного ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард", в якості керуючого активами ЗНВ ПІФ "Ле вант", розташованого за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 143.

За змістом положень пункту 4.9. договору з ураху ванням змін та доповнень, орендар самостійно укладає договори для забезпечення орендованих приміщень комунальними послугами, та здійснює розрахунки із надавачами таких комунальних послуг. У випадку неможливості укладення таких договорів безпосередньо орендарем, орендар компенсує орендодавцю витрати на забезпечення орендованих приміщень комунальними послу гами, в порядку, визначеному для сплати, орендної плати. У випадку відсутності договорів, укладених між орендодавцем та надавачами комунальних послуг, орендар є особою, відповідальною за сплату відповідних спожитих послуг.

Пунктом 5.1.2 договору сторонами визначено, що до обов`язків орендаря, зокрема, віднесений обов`язок своєчасно та у повному обсязі здійснювати опла ту за користування майном, в тому числі за спожиті комунальні послуги під час дії договору, та проводити розрахунки з орендодавцем згідно із розділом 4 договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наведений договір оренди діяв на час складання акту позивачем, тому особою, що є відповідальною за сплату послуг позивача (як отриманих за договором, так і поза договором), є третя особа - ТОВ "ВО "КСМ", яка здійснювала фактичне споживання послуг позивача під час користування приміщен нями на умовах оренди, що було правильно зазначено судом першої інстанції.

Крім того, з акту про виявлення самовільного приєднання вбачається зазначення споживача, щодо якого працівниками позивача цей акт складено, а саме - ТОВ "ВО "КСМ".

Відповідне зазначення споживача також вказане самим позивачем і в розрахунку витрат на воду, складеного на підставі акту.

Вказане свідчить про те, що особою, відповідальною за сплату послуг позивача (у тому числі отриманих в договірному та позадоговірному порядку), самовільне приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення, не є відповідач, а є TOB "BO "КСМ" як особа, яка здійснювала фактичне споживання послуг позивача, з урахуванням чого позивач не довів наявність порушення його прав, свобод і інтересів, які потребують судового захисту, відповідачем.

Пунктами 2, 4 Розділу IV Правил №190 визначено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається: приєднання до водорозбірної колонки за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого во довідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого во довідведення, здійснене із порушенням наданих виконавцем послуги з централізованого водо постачання / централізованого водовідведення технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого во довідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопо стачання / централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання/цен тралізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або цен тралізованого водовідведення; відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води; зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води; використання води для господарських потреб з самостійних протипожежних систем, що живляться від спільних мереж; недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку. Факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представни ком виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування. Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

Таким чином, як правильно зазначено судом першої інстанції, порядок складання акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування передбачає, по-перше, участь споживача (його представника) у його складанні, та, по-друге, можливість підписання акту за відсутності споживача, за участю двох свідків, ли ше за умови відмови споживача від підписання акту.

Наданий позивачем акт про виявлення самовільного приєднання складений за відсутності представника споживача (TOB "ВО "Ковельсільмаш"), тобто, за відсутності відмови споживача від підписання акту, а позивачем не надано доказів здійснення будь-яких заходів, направлених на залучення пред ставника ТОВ "ВО "Ковельсільмаш" до обстеження відповідного будинку.

Таким чином, акт від 03.06.2022, складений позивачем в одноосо бовому порядку, без дотримання затвердженої форми та вимог Правил №190, а саме - без участі споживача (його представника) та без встановлення факту відмови споживача від підписання акту.

Крім того, позивачем не надано будь-яких схем та креслень, що підтверджують відсутність водопроводу, визначеного позивачем в якості несанкціонованого, під час попередніх перевірок, зокрема, під час укладення договору або здійснення 24.03.2022 пломбування лічильника на санкціонованому водопроводі, з огляду на що позивачем не доведено, що один з двох водопроводів диаметром 100 мм є самовільно побудованим та несанкціонованим.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, у тому числі відсутності доведеного порушеного відповідачем права позивача, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, позовні вимоги позивача не підтверджуються матеріалами справи, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про вирішення питання про розподіл судових витрат, судова колегія зазначає наступне.

У розумінні положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що згідно заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат відповідач просить суд вирішити питання розподілу витрат відповідача на отримання професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн. шляхом покладення їх на позивача.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У розумінні положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 наведеного Закону).

Відповідачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано до суду: ордер серії АХ №1171983 від 15.03.2024; договір про надання правової допомоги від 07.03.2024 з додатком № 1 від 01.04.2024 до договору, яким було передбачено оплату гонорару адвоката з приводу розгляду справи № 922/507/24 у розмірі 10000,00 грн., детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги.

Зі змісту договору про надання правової допомоги з додатком вбачається, що адвокатським бюро та відповідачем було погоджено фіксований розмір гонорару в сумі 10 000,00грн.

Зокрема, детальний опис послуг, наданих адвокатом Бігданом Олексієм Антоновичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1665 від 30.08.2019, видане Радою адвокатів Рівненської області; здійснює адвокатську діяльність у формі Адвокатського бюро «Бігдан Олексій»), згідно із договором про надання правової допомоги від 07.03.2024, укладеного між бюро та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» містить наступний перелік виконаних робіт: збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів по справі (5 годин); надання консультацій, що стосуються справи (2 години); складання та подання відзиву на позов (3 години); складання інших процесуальних документів по справі (клопотання по справі, заперечення на відповідь на відзив) (3 години); представництво клієнта під час засідань по справі (три засідання станом на 19.04.2024).

У відповідності до акту від 07.04.2024 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 07.03.2024 детальний опис послуг, наданих адвокатом Бігданом Олексієм Антоновичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1665 від 30.08.2019, видане Радою адвокатів Рівненської області; здійснює адвокатську діяльність у формі Адвокатського бюро «Бігдан Олексій»), згідно із договором про надання правової допомоги від 07.03.2024р., укладеного між бюро та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» (справа №922/507/24 у провадженні господарського суду Харківської області) адвокатом були надані наступні послуги: збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів по справі (5 годин); надання консультацій, що стосуються справи (2 години); складання та подання відзиву на позов (3 години); складання інших процесуальних документів по справі (клопотання по справі, заперечення на відповідь на відзив) (3 години); представництво клієнта під час засідань по справі (три засідання станом на 19.04.2024). Сторони дійшли згоди про розмір часу бюро, витраченого на надання правничої допомоги, у кількості 12 (дванадцять) годин. Згідно до пунктів 1.3, 1.4 Додатку №1 до Договору, вартість наданих бюро послуг (гонорар) складає 10 000,00грн, які клієнт зобов`язується сплатити в строк 30 (тридцять) календарних днів із дати підписання акту, але не пізніше ніж 10 (десять) календарних днів із дати набрання чинності рішення місцевого господарського суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що подані відповідачем документи щодо вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі є належними і допустимими доказами на підтвердження обставин понесення стороною витрат, визначених статтею 126 ГПК України.

Водночас, слід зауважити на тому, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Беручи до уваги вищенаведені норми, критерії складності справи (не є складною), ціну позову, наявність сталої судової практики, обґрунтованості та пропорційність до предмета спору, розумності їхнього розміру, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 4000,00грн, чим спростовуються доводи відповідача про зворотнє.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню, а тому рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/507/24 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (вх. №1722 Х) та апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради ( вх. № 1794 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 922/507/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/507/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.09.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя М.М. Слободін