Ухвала
від 16.09.2024 по справі 907/747/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua


УХвала

про залишення позовної заяви без руху

"16" вересня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/747/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Стріт, с. Баранинці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача ХК Atria Group, м. Ташкент, Республіка Узбекистан

про стягнення 44 867,80 Євро, в тому числі 38 598 Євро заборгованості за поставлений товар та 6269,80 Євро пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позовна заява б/н від 29.08.2024 (вх. №02.3.1-05/795/24 від 29.08.2024) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Розглянувши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позивачем у порушення п. 2, 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України не надано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача; не подано обґрунтованого розрахунку основної суми заборгованості за поставлений товар (в тексті позовної заяви зазначено про часткове погашення боргу відповідачем на суму 24 300 Євро, у зв`язку з чим залишок заборгованості мав би складати 38 398 грн).

Водночас частиною 2 ст. 164 ГПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України Про судоустрій та статус судів, судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, письмові документи повинні подаватися державною мовою в порядку, встановленому ГПК України. Разом з тим, процесуальний закон не відкидає можливості подання до суду процесуальних письмових документів (за винятком позовної заяви) не українською мовою. Якщо документи подано до суду не українською мовою, суд не має права відмовити в їх прийнятті. В цьому випадку суд повинен витребувати від осіб, які їх подали, у визначений ним строк належним чином засвідчений переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України Про нотаріат.

Пунктами 2.1., 3.2. 3.5. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, визначено, що якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином, докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України Про нотаріат, не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Означена правова позиція також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постанові від 20.06.2019 у справі №910/4473/17.

Суд звертає увагу, що частина доданих до позовної заяви документів, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, подана іноземною мовою без супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.

Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про усунення недоліків та наданням:

- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача;

- обґрунтованого розрахунку основної суми заборгованості за поставлений товар;

- нотаріально засвідченого перекладу на українську мову документів, долучених до позовної заяви, які складені мовою іноземної держави.

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 16.09.2024.

Суддя Л.І. Пригара

СудГосподарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення16.09.2024
Оприлюднено19.09.2024
Номер документу121658037
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —907/747/24

Ухвала від 31.10.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 31.10.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 31.10.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 29.10.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 16.09.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні