Рішення

від 05.09.2024 по справі 908/1408/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/102/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 Справа № 908/1408/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний номер 04053915)

до відповідача: Українсько-американського спільного підприємства Інтрейд (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, ідентифікаційний номер 14358372)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне Управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код юридичної особи 44118663)

про стягнення 622 656,16 грн

представники сторін

від позивача: Щербаха Р.Ю., витяг

від відповідача: Галіченко Б.В., ордер АР 1172495 від 28.05.2023

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 1531/08-07/24 від 09.05.2024) Запорізької міської ради до Українсько-американського спільного підприємства Інтрейд про стягнення 622 656,16 грн заборгованість за оренду землі за період з 01.01.2023 по 29.02.2024.

Позов мотивовано невиконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди землі в частині сплати орендної плати за землю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.05.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1408/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1408/24, присвоєно справі номер провадження 19/102/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29.05.2024 від відповідача через підсистему Електронний суд надійшов письмовий відзив на позовну заяву (вх. № 11378/08-08/24), відповідно до якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що між сторонами існує спір щодо умов внесення орендної плати у 2022 році, оскільки відповідач вважає, що має право на застосування податкової пільги 660 646,60 грн за період березень-грудень 2022 року (66 064,66 грн/міс * 10 міс.) встановлену відповідно до підпункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в той час як позивач таке право відповідача не визнає, а правомірність застосування податкової пільги відповідачем заперечує. За 2022 рік відповідачем виконано обсяг зобов`язання зі сплати орендної плати за Договором у розмірі 792 775,91 грн. (в т.ч. фактичними платежами 132 129,32 грн за січень - лютий 2022 та з урахуванням податкової пільги 660 646,60 грн за березень лютий 2022) і зроблено попередню оплату орендної плати на майбутні періоди 2023-2024 років в сумі 528 517,28 грн, тобто у спірних правовідносинах заборгованість відповідача за Договором відсутня.

Відповідно до п. 1 прохальної частини відзиву викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Пунктом 2 даного відзиву відповідач просив суд залучити до участі у справі третю особу на стороні відповідача, без самосійних вимог: Головне Управління ДПС у Запорізькій області. Також у своєму відзиві просив суд в позові відмовити.

30.05.2024 від позивача через підсистему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив, що заперечення відповідача є безпідставними, а позов є обґрунтованим, вказавши на те, що законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022. Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов`язань виключно тим суб`єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій, або щодо яких затверджено робочий проект землеустрою щодо консервації земельної ділянки, або у зв`язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами. В зв`язку з тим, що земельна ділянка, якою користується відповідач на правах оренди, не відноситься до жодної із перелічених категорій земельних ділянок, у відповідача не було правових підстав подавати уточнюючу податкову декларацію щодо відсутності у нього зобов`язання зі сплати орендної плати за вказану земельну ділянку. Відповідно до чинної редакції Переліку територій, станом на момент набрання чинності Законом №3050, територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, не знаходилась в зоні активних бойових дій або в зоні тимчасово окупованих російською федерацією територій України. За таких обставин, у відповідача відсутні правові підстави для звільнення його від оплати орендної плати за землю за 2022 рік. А зарахування сплаченої суми орендної плати у 2022 на майбутній період 2023-2024 є безпідставною. Позивач вважає, що зазначений контррозрахунок відповідача є не обґрунтованим, адже відповідачем не доведено, що є підстави звільнення його від сплати за оренду землі у період з 12.03.2022 по 31.12.2022.

03.06.2024 від відповідача через підсистему Електронний суд надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких останній просив суд відмовити в задоволенні позову.

03.06.2024 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 08.07.2024.

02.07.2024 від позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява про зміну підстав позову, відповідно до якої останній просить суд стягнути з Українсько-американського спільного підприємства Інтрейд на користь Запорізької міської ради заборгованість за Договорами оренди землі №201501000100245 від 22.07.2015р. та №201501000100246 від 22.07.2015р., за період з 01.01.2022р. по 29.02.2024р. в розмірі 697 452,18 грн.

08.07.2024 від відповідача через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 08.07.2024 підготовче засідання відкладено на 06.08.2024, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне Управління ДПС у Запорізькій області

15.07.2024 через підсистему Електронний суд третьою особою подано пояснення, відповідно до яких зазначено, що позивач є неналежним, в зв`язку з відсутністю боргу відповідача.

15.07.2024 через підсистему Електронний суд позивачем подано додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що твердження відповідача у клопотанні від 08.07.2024 про сплачену ним суму за оренду землі комунальної власності в загальному розмірі 829 161,92 грн повністю не підтверджене, так як платіжна інструкція №380 від 27.06.2022 на суму 67 942,14 грн застосована відповідачем при розрахунку суми сплати орендної плати двічі. Також позивач зазначав, що оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як Орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди.

Ухвалою суду від 06.08.2024 заяву позивача про зміну підстав позову повернуто без розгляду, підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 05.09.2024 о 15-30.

Однак, в зв`язку з відсутністю в будівлі Господарського суду Запорізької області електроживлення з 12-00 по 15-00, про що свідчить Акт про знеструмлення електромережі суду від 05.09.2024 № 6, судове засідання розпочалось о 17 год. 29 хв.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача.

В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.

У судовому засіданні 05.09.2024, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2024 заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання 05.09.2024 не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

22.07.2015 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Українсько-американським спільним підприємством Інтрейд (Орендар) укладено Договір оренди землі № 201501000100245 (Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець відповідно до рішення сорок восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №55/341 від 27.06.2014 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного центру «Інтрейд», яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 53 (перейменовано в проспект Соборний).

Пунктом 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,5485 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:012:0178.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості майна: торговельний центр та склад, які є власністю орендаря, та інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з торговельним центром та складом (п.п. 4, 5 Договору).

Орендодавець передав Орендарю земельну ділянку 0,5485 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:012:0178, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки за Договором.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, щодо вказаної земельної ділянки, Договір оренди землі зареєстровано 27.08.2015 за № 201501000100245.

Згідно з п. 11 Договору сторонами погоджено, що Договір укладено до 27.06.2024.

Відповідно до п. 12 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 283 478,51 грн на рік, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарних рік у цінах 2015 року.

Додатковою угодою № 201601000400408 від 24.10.2016 сторонами змінено п. 6 Договору, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22 663 690,90 грн в цінах 2016 року, та змінено п. 12 Договору, відповідно до якого орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 679 910,73 грн, що складає 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 року.

За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Згідно з п. 34.6 Договору, Орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати, відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю». Зазначеним рішення Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради вих. №06.1-14/494 від 25.03.2024 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів LOGIKA, через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, відповідачем до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації бюджету 18010600 Орендна плата з юридичних осіб протягом 2021 сплачено 741 580,89 грн, протягом 2022 сплачено 809 161,92 грн, протягом 2023 сплачено 381 075,41 грн, з 01.01.2024 по 29.02.2024 сплачено 27 779,29 грн.

Позивач посилався на те, що сума заборгованості відповідача за оренду землі за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 складає 622 656,16 грн.

У зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати позивач надіслав відповідачу 05.04.2024 претензію вих. №01/02-11/0947 від 03.04.2024 про сплату заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 622 656,16 грн.

23.04.2024 позивачем отримана відповідь на претензію, відповідно до якої відповідач зазначив, що у останнього містить переплата, заборгованість відсутня, в зв`язку з чим претензія є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Згідно з п.п. 288.1-288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Як встановлено судом, згідно з п.п. 6, 12 Договору в редакції Додаткової № 201601000400408 від 24.10.2016, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22 663 690,90 грн, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 679 910,73 грн, що складає 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 року.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 14 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідний розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 34.4 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

За таких умов у відповідача виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату в грошовій формі в 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 року, проіндексованої на коефіцієнти індексації, визначені законодавством, на відповідний період.

Відповідно до п. 31.4 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати.

За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Виходячи зі змісту ст. 289.2, 289.3 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Пунктом 34.6 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок складає: за 2016 рік 1,06; за 2017 рік 1,0; за 2018 рік 1,0; за 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,1, за 2022 рік 1,15, за 2023 рік 1,051.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22 663 690,90 грн, розмір річної орендної плати за 2016 рік становить 679 910,73 грн (відповідно до п. 12 Договору в редакції Додаткової угоди).

Розмір річної орендної плати за 2017 рік становить: 22 663 690,90 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2016 року) * 1,06 (коефіцієнт індексації) = 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2017 рік) * 3% = 720 705,37 грн.

Розмір річної орендної плати за 2018 рік становить: 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2017 року) * 1,00 (коефіцієнт індексації) = 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2018 рік) * 3% = 720 705,37 грн.

Розмір річної орендної плати за 2019 рік становить: 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2018 року) * 1,00 (коефіцієнт індексації) = 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2019 рік) * 3% = 720 705,37 грн.

Розмір річної орендної плати за 2020 рік становить: 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2019 року) * 1,00 (коефіцієнт індексації) = 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2020 рік) * 3% = 720 705,37 грн.

Розмір річної орендної плати за 2021 рік становить: 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2020 року) * 1 (коефіцієнт індексації) = 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2021 рік) * 3% = 720 705,37 грн.

Розмір річної орендної плати за 2022 рік становить: 24 023 512,35 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2021 року) * 1,1 (коефіцієнт індексації) = 26 425 863,58 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2022 рік) * 3% = 792 775,91 грн.

Розмір річної орендної плати за 2023 рік становить: 26 425 863,58 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) * 1,15 (коефіцієнт індексації) = 30 389 743,11 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2023 рік) * 3% = 911 692,29 грн.

Розмір річної орендної плати за 2024 рік становить: 30 389 743,11 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2023 року) * 1,051 (коефіцієнт індексації) = 31 939 620,01 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2024 рік) * 3% = 958 188,60 грн.

Враховуючи, що за 2024 рік позивачем заявлено період стягнення з 01.01.2024 по 29.02.2024, що складає 60 днів, розмір орендною плати за даний період складає 157 080,09 грн.

Згідно з листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради вих. №06.1-14/494 від 25.03.2024 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів LOGIKA, через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, відповідачем до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації бюджету 18010600 Орендна плата з юридичних осіб протягом 2021 сплачено 741 580,89 грн, протягом 2022 сплачено 809 161,92 грн, протягом 2023 сплачено 381 075,41 грн, з 01.01.2024 по 29.02.2024 сплачено 27 779,29 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 складає 622 656,16 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендної плати за спірний період.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 622 656,16 грн орендної плати за землю за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача та третьої особи, які викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та письмових поясненнях, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за Договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною Договору оренди за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, повноваженнями стягувати орендну плату за Договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада як Орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України Про оренду землі, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому порядку.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про те, що із введенням на території України воєнного стану, на підставі відповідних законодавчих актів, законодавцем внесено зміни до податкового кодексу України, якими звільнено платників від сплати земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками, розташованими на території активних бойових дій.

Суд зазначає, що спірна земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади. На території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою.

Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Первинно, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту: 69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

В умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

Первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом від 25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31 травня 2022 року № 104, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2022 р. за № 554/37890, станом на 27 травня 2022 року.

Станом на 25.04.2022 територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Частиною 3 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 було викладено наступним чином: за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Зміни до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Центрального апеляційного господарського суду по справах №908/1118/23 від 08.02.2024, №908/1180/23 від 11.12.2023, №908/1435/23 від 08.11.2023.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності у нього заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за спірний період.

Також суд зазначає, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17) (провадження № 11-1317апп18)).

За таких обставин, пріоритетність застосування судом норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", якими регулюються спірні орендні правовідносини між сторонами у даній справі, є безпідставними, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 09.06.2020 у справі № 911/2685/18, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20.

Адже справи у спорах, що виникають із земельних відносин, про невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договорами оренди землі, в тому числі ті, де предметом дослідження є наявність заборгованості з орендної плати або предметом є стягнення заборгованості з орендної плати, розглядаються саме господарськими судами в рамках договірних відносин, а не адміністративними судами в рамках контролюючих відносин, з урахуванням положень земельного законодавства, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Суд вправі самостійно, за наданими сторонами доказами, досліджуючи умови договору оренди землі у сукупності з наданими доказами, встановлювати наявність або відсутність заборгованості з орендної плати за договором оренди землі та розмір такої заборгованості. Це жодним чином не є підміною функцій органу доходів і зборів, адже предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості саме з орендної плати за договором оренди землі, тобто у зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань Орендарем земельної ділянки перед Орендодавцем.

Висновки щодо належного суб`єкта отримання плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності, яким виступає міська рада, за позовами про її стягнення з орендаря, були неодноразово підтверджені Верховним Судом у постановах від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, від 04.05.2023 у справі № 910/15023/21.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 904/5955/19, закриваючи касаційне провадження вказав, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.11.2018у справі № 912/1385/17, до правовідносин, які склалися саме між Орендодавцем та Орендарем у межах виконання договору оренди земельної ділянки, підлягають застосуванню норми ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відповідно до ч. 1 якої відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

14.08.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про повернення суми судового збору, сплаченого за подачу заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, яке судом задоволено, про що прийнято відповідну ухвалу.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українсько-американського спільного підприємства Інтрейд (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, ідентифікаційний номер 14358372) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915, на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600) 622 656 (шістсот двадцять дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн 16 коп. заборгованості за Договором оренди землі.

3. Стягнути з Українсько-американського спільного підприємства Інтрейд (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, ідентифікаційний номер 14358372) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915, на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892) 7 471 (сім тисяч чотириста сімдесят одну) грн 87 коп витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору в розмірі 897 (вісімсот дев`яносто сім) грн 55 коп.

Рішення складено та підписано 16.09.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.