Ухвала

від 11.09.2024 по справі 22/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.09.2024 Справа № 22/68

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Едилян Мгер Гришаі за вих. від 30.08.24 на дії в.о. начальника Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) Яни ГРИНЬ при примусовому виконанні наказу у справі № 22/68

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Санторгмонтаж, 69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 1-Г

до відповідача: приватного підприємця Едилян (Еділян) Мгер Гришаі, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 3, кв. 262

про стягнення 22 686,35 грн

заінтересована особа: в.о. начальника Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) Яна ГРИНЬ, 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від заінтересованої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.04 у справі № 22/68 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Санторгмонтаж до приватного підприємця Еділян Мгер Гришаі про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.09.01 № 23 у розмірі 22 686,35 грн, а саме: 21 500,00 грн основного боргу та 1 186,35 грн пені задоволено частково. Вирішено стягнути з приватного підприємця Еділян Мгер Гришаі на користь товариства з обмеженою відповідальністю Санторгмонтаж 21 500,00 грн основного боргу, 383,75 грн пені, 218,83 грн держмита та 113,82 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.03.04 Господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.04 у справі № 22/68.

30.08.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Едилян Мгер Гришаі за вих. від 30.08.24, в якій представник останнього просить суд зобов`язати посадових осіб Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) зняти арешт накладений на невизначене майно (все майно) Едилян Мгер Гришаі (ідентифікаційний номер 2505918032) виконавчою службою Орджонікідзевського району постановою № 416/5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.04, що зареєстрований третьою державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.05.05 за № 1987514 (арешт (архівний запис).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.24 вказана вище скарга передана на розгляд судді Скидановій Ю.О.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду № П-294/24 від 30.08.24 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.24, враховуючи звільнення судді Скиданової Ю.О. з посади, скарга передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 02.09.24 судом прийнято скаргу Едилян Мгер Гришаі за вих. від 30.08.24 на дії в.о. начальника Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) Яни ГРИНЬ при примусовому виконанні наказу у справі № 22/68 до розгляду та призначено судове засідання на 11.09.24 о 10 год. 30 хв.

10.09.24 до суду в системі «Електронний суд» від заінтересованої особи надійшов відзив на скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні скарги та розглянути її без участі представника заінтересованої особи.

Представники позивача, відповідача та заінтересованої особи в судове засідання 10.09.24 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи присічний строк розгляду скарги, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги в судовому засіданні 11.09.24 за відсутності представників сторін та заінтересованої особи.

Розглянувши та з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується скарга Едилян Мгер Гришаі за вих. від 30.08.24 на дії в.о. начальника Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) Яни ГРИНЬ при примусовому виконанні наказу у справі № 22/68, суд дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державними виконавцями є: начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники відділів примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, заступник начальника районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції - начальник відділу державної виконавчої служби, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції (ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" (у відповідній редакції).

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" (у відповідній редакції), дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом. Незважаючи на те, що в цій статті не зазначено можливість оскарження рішення державного виконавця, іншими статтями цього Закону та іншими законодавчими актами передбачено можливість оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця.

Так, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1). У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (ч. 2). У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч. 3). Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є (ч. 4): 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та ін. посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Оскарження стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби в адміністративному порядку не позбавляє їх можливості звернутися до суду зі скаргою.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно із ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до положень ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся (ч. 1). Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2). Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника (ч. 3).

У відповідності до приписів ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1). У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3).

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.08.23 по справі № 927/322/14 (дослівно):

« 3.19. Проте, бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому ГПК.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону».

Як вбачається з наданих представником відповідача (скаржника) доказів, а саме:

- завіреної копії постанови № 416/5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.04, що зареєстрований третьою державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.05.05 за № 1987514 (арешт (архівний запис) в сумі 24 437,00 грн;

- завіреної копії квитанції № 10958843 від 20.04.04 щодо сплати ОСОБА_1 боргу у розмірі 22 216,40 грн, на підставі судового наказу Господарського суду Запорізької області від 30.03.04 у справі № 22/68;

- завіреної копії платіжної інструкції від 13.08.24 щодо сплати боргу у розмірі 2 220,60 грн, на підставі судового наказу Господарського суду Запорізької області від 30.03.04 у справі № 22/68;

- з листа за вих. від 20.08.24 № 73131/1-29.24-35 в.о. начальника Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжя Південного МУЮ (м. Одеса), вбачається відсутність інформації щодо виконавчого провадження та запропоновано скаржнику надати реквізити для повернення сплаченої суми 2 220,60 грн та роз`яснено, що арешт з майна може бути знятий на підставі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на наведене вище в тексті цієї ухвали, а також те, що:

- згідно наданих завірених копій квитанцій сплати боржником, сума заборгованості повністю погашена, відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 416/5 від 14.04.04;

- заявником в повному обсязі обґрунтовано скаргу в наданому вигляді;

- надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, стягнених з боржника необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

- арешт з майна боржника може бути знятий лише на підставі ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" в судовому порядку,

судом задоволено скаргу Едилян Мгер Гришаі за вих. від 30.08.24 на дії в.о. начальника Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) Яни ГРИНЬ при примусовому виконанні наказу у справі № 22/68.

Керуючись ст.ст. 234-235, 339-345 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Едилян Мгер Гришаі за вих. від 30.08.24 на дії в.о. начальника Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) Яни ГРИНЬ при примусовому виконанні наказу у справі № 22/68 задовольнити.

2. Зобов`язати Лівобережний ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУЮ (м. Одеса) зняти арешт накладений на невизначене майно (все майно) Едилян Мгер Гришаі (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виконавчою службою Орджонікідзевського району постановою № 416/5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.04, що зареєстрований третьою державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.05.05 за № 1987514.

3. Надіслати копію цієї ухвали на адресу учасників справи та заінтересованої особи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.09.24 та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя В.Л. Корсун