Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/5201/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/5201/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична сервісна компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 34 826 031,75 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична сервісна компанія" (далі - позивач, ТОВ "УЕСК") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач, НЕК "Укренерго") про стягнення суми основного боргу в розмірі 34 388 996,12 грн, 173 003,86 грн інфляційних втрат, 145 015,87 грн пені, 119 015,90 грн 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов законодавства та укладеного між сторонами Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 (з ідентифікатором № 2187-01024) не оплатив надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34 388 996,12 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 145015,87 грн пені, 119015,90 грн 3% річних та 173003,86 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.06.2024.

Через систему "Електронний суд" 20.05.2024 від представника НЕК "Укренерго" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що позивач шляхом подання означеного позову намагається стягнути з НЕК «Укренерго» кошти за рахунками, які не було виставлено, як наслідок неправомірно обтяжує заявлені до стягнення суми штрафними санкціями та компенсаційними нарахуваннями.

Також представник відповідача наголошує щодо пред`явлення до стягнення ТОВ "УЕСК" пені, що саме постанова №332 НКРЕКП надала настанови на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Через систему "Електронний суд" 24.05.2024 від представника ТОВ "УЕСК" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що НЕК "Укренерго" виступає у ролі адміністратора розрахунків (АР) і виставляє в системі MMS рахунки, які мають бути сплачені ним як оператором системи передачі (ОСП) на користь позивача, що свідчить про відсутність впливу у позивача на формування платіжного документа чи його статус.

Протокольною ухвалою суду 19.06.2024 відкладено підготовче засідання на 17.07.2024.

Через систему "Електронний суд" 12.07.2024 від представника НЕК "Укренерго" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Через систему "Електронний суд" 15.07.2024 від представника НЕК "Укренерго" надійшло клопотання про долучення доказів.

Протокольною ухвалою суду 17.07.2024 відкладено підготовче засідання на 07.08.2024.

Протокольною ухвалою суду 07.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.09.2024.

У судовому засіданні 07.08.2024 представники сторін надали усні пояснення по справі, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

07.08.2024 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УЕСК» згідно з постановою НКРЕКП від 29.09.2021 за №1653 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).

Відповідно до пункту 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Оператором системи передачі (ОСП) є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (частина 1 статті 31 України "Про ринок електричної енергії").

Функції оператора системи передачі виконує НЕК "Укренерго".

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків (АР).

Згідно з пункту 5 частини 3 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку: розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються:

1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби;

2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Відповідно пунктів 2, 7, 12, 46 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

- адміністратор розрахунків - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;

- балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

- відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

- небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Згідно з пункту 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегулювання небалансів.

Відповідно до частини 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором, яким згідно з пункту 72 частини 1 статті 1 вказаного Закону є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (зі змінами) затверджені Правила ринку (далі - Правила ринку), якими визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком № 1 до Правил ринку.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс (далі - СВБ), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

ТОВ "УЕСК" приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Так, НЕК "Укренерго" повідомленням про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії №01/48159 від 26.10.2021 інформував ТОВ "УЕСК" про приєднання до умов такого договору та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору №2187-01024, дата акцептування - 26.10.2021).

Таким чином, між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 № 2187-01024, за яким сторони здійснювали взаємні поставки з метою врегулювання небалансів.

Однак за результатами звіряння розрахунків за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 № 2187-01024, станом на 31.10.2023 заборгованість НЕК "Укренерго" перед ТОВ "УЕСК" склала 852 735,18 грн та 1 647 386,65 грн.

У відповідності до умов договору, відповідачу були виставлені рахунки. Проте за спірний період НЕК "Укренерго" не сплатив рахунки.

З метою врегулювання спорту, позивач направив претензію за рахунками, які залишились неоплаченими на дату складання претензії вих. №86/03-24 від 11.03.2024.

На момент складання претензії 11.03.2024 вих. №86/03-24 сума не сплачених рахунків становила 34 510 634,56 грн, що і слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з пунктів 1.3, 1.4 договору, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307.

Відповідно до пункту 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Пунктами 3.2, 3.3 договору визначено права та обов`язки ОСП, а пунктами 3.4, 3.5 - права та обов`язки СВБ.

Так, згідно з підпунктами 1, 3 п. 3.3 договору ОСП зобов`язаний: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього Договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.

Згідно з підпунктами 1, 6 п. 3.4 договору СВБ має право: на доступ до інформації щодо розрахунків платежів, що формуються АР для СВБ відповідно до Правил ринку; отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання на ринку електричної енергії та за результатами інших платежі, передбачених Правилами ринку.

Згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВЬ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.10 договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

Згідно з п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВП відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання.

Водночас, п. 9.2 договору передбачено, що якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (п. 10.3 договору).

За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 № 2187-01024 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Предметом спору у даній справі є порушення відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати виставленого рахунку на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 34 388 996,12 грн.

Як зазначалось, відповідно до пункту 5.9 Договору ОСП (відповідач) надає СВБ (позивачу) у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Відповідно до п. 5.10 Договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

На виконання договору, сторони здійснювали взаємні поставки з метою врегулювання небалансів, що підтверджується складеними та підписаними сторонами спору актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, актами зарахування зустрічних однорідних вимог, актами-корегування (врегулювання).

Згідно з умовами п. 5.1. договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6. договору).

Розділом VII Правил ринку врегульовано питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії (п. 7.3.).

Так, за приписами п. п. 7.3.1. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Відповідно до п. 1.1.-1.2. Правил коригування, що є додатком 10 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

Пунктом 7.7.3 Правил коригування передбачено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Відповідно до п. п. 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення такого рахунка.

На виконання умов договору та пункту 7.3.1 Правил ринку, були сформовані рахунки-фактури (invoice) №2703202300116 від 27.03.2023 на суму 121 638,44 грн, від 12.04.2023 №1204202300522 на суму 331 497,46 грн, № 0805202300114 від 08.05.2023 на суму 72 194,69 грн, №2906202300118 від 29.06.2023 на суму 108 226,69 грн, №1108202300321 від 11.08.2023 на суму 1 112 000,17 грн, №0910202300119 від 09.10.2023 на суму 1 789 184,80 грн, №3110202300120 від 31.10.2023 на суму 3 444 140,20 грн, №1512202300354 від 15.12.2023 на суму 1 110 478,12 грн, №2301202400368 від 23.01.2024 на суму 302 033,44 грн, №2702202400377 від 27.02.2024 на суму 3 285 975,11 грн, №2902202400377 від 29.02.2024 на суму 3 596 677,86 грн, №0103202400915 від 01.03.2024 на суму 19 236 587,58 грн.

На підставі вказаних рахунків у НЕК "Укренерго" виникло зобов`язання здійснити платіж в розмірі 34 510 634,56 грн на користь ТОВ "УЕСК" в якості оплати вартості небалансів за період грудень 2022 року - грудень 2023 року.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 зазначено, що у розумінні положень Правил ринку ( зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.

З огляду на наведене, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що вище зазначені рахунки-фактури не призначені для оплати (не виставлені, не направлені).

Відповідно до п. 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку відповідач повинен був здійснити оплату наведеного рахунка протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 7.8.1 глави 7.8 розділу VII Правил ринку, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач відповідно до п. 7.8.1 глави 7.8 розділу VII Правил ринку ініціював суперечку щодо сум, зазначених у спірних рахунках-фактури. Крім того, відповідачем не зазначено будь-якого іншого розміру його грошових зобов`язань за період грудень 2022 року - грудень 2023 року.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування обгрунтованості визначеної у спірних рахунках-фактури до сплати відповідачу вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період грудень 2022 року - грудень 2023 року.

З урахуванням п. 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вказаних рахунків-фактури сплив за рахунками №2703202300116 від 27.03.2023 - 30.03.2023, №1204202300522 від 12.04.2023 - 17.04.2023, № 0805202300114 від 08.05.2023 - 11.05.2023, №2906202300118 від 29.06.2023 - 04.07.2023, №1108202300321 від 11.08.2023 - 17.08.2023, №0910202300119 від 09.10.2023 - 12.10.2023, 3110202300120 від 31.10.2023 - 03.11.2023, №1512202300354 від 15.12.2023 - 20.12.2023, №2301202400368 від 23.01.2024 - 26.01.2024, №2702202400377 від 27.02.2024 - 01.03.2024, №2902202400377 від 29.02.2024 - 05.03.2024, №0103202400915 від 01.03.2024 - 06.03.2024.

Отже, позивачем належним чином доведено прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині своєчасної сплати вартості небалансів за період грудень 2022 року - грудень 2023 року на загальну суму 34 510 634,56 грн за вище зазначеними рахунками-фактури.

Позивачем зазначено, що відповідачем погашено заборгованість за грудень 2022 року, а відтак залишок основного боргу становить у розмірі 34 388 996,12 грн.

Доказів оплати решти вказаних рахунків-фактури відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 34 388 996,12 грн основного боргу за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення 173 003,86 грн інфляційних втрат, 145 015,87 грн пені, 119 015,90 грн 3% річних, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми прострочення платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, судом враховано, що відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на момент прийняття даного рішення суду не є скасованим.

За приписами ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч.2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 17 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Відповідно до ч.1 статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 ч. 3 статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії

Судом встановлено, що НКРЕКП прийнято постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" №322 від 25.02.2022.

Постановою НКРЕКП №413 від 26.04.2022 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766" доповнено пункт 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 підпунктом 16, згідно якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Пунктом 1 ч.2 ст.17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Як вбачається із Постанови, її прийнято відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, введеним відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022.

Отже, НКРЕКП (Регулятор) прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Оскільки спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Окрім того, суд звертає увагу, що за наслідками розгляду справи №911/1359/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 зробила висновки такого змісту:

"Об`єднана палата констатує, що Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

… такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Об`єднана палата також ураховує, що 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX, 2).

У підпункті 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено: "розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовляє.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013).

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За встановленого суд дійшов висновку, що позов ТОВ "УЕСК" до НЕК "Укренерго" підлягає задоволенню в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 34 388 996,12 грн, 173 003,86 грн інфляційних втрат та 119 015,90 грн 3% річних. В частині стягнення з відповідача 145 015,87 грн пені у позові слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична сервісна компанія" (код ЄДРПОУ 44311373, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 18/7, 01133) суму основного боргу в розмірі 34 388 996 (тридцять чотири мільйони триста вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 12 коп., 173 003 (сто сімдесят три тисячі три) грн 86 коп. інфляційних втрат, 119 015 (сто дев`ятнадцять тисяч п`ятнадцять) грн 90 коп. 3% річних, 520 215 (п`ятсот двадцять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.09.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна