Ухвала

від 12.09.2024 по справі 910/14467/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/14467/19

За заявою Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (м. Київ)

про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі №910/14467/19,

та за заявою Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" (м. Київ)

про поворот виконання постанови у справі №910/14467/19

за первісним позовом Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" (м. Київ)

до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (м. Київ)

про стягнення 6 652 309,79 грн,

за зустрічним позовом Державного підприємства "Інформаційні судові системи"

до Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг"

про стягнення 1 523 839,69 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Е-Консалтинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" про стягнення 6 652 309,79 грн, з яких: 6 600 231,25 грн основного боргу, 52 078,54 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/14467/19 первісний позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" на користь Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" 6 600 231,25 грн заборгованості з основного боргу, 52 078,54 грн 3% річних та 99 784,65 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 у справі №910/14467/19 скасовано в частині задоволення первісного позову та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 у справі №910/14467/19 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/14467/19 стягнуто Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" на користь Державного підприємства "Інформаційні судові системи" 26 098,22 грн витрат за проведення комп`ютерно-технічної експертизи у справі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2023 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №910/14467/19 скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Інформаційні судові системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/14467/19 задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/14467/19 частково скасовано та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" на користь Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" 5 105 541,00 грн заборгованості з основного боргу, 40 284,82 три проценти річних та 77 187,39 грн судового збору. В решті первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" на користь Державного підприємства "Інформаційні судові системи" 83 277,32 грн пені та 1 249,16 грн судового збору за подачу зустрічної позовної заяви. В решті зустрічних позовних вимог відмовлено, стягнуто з Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" на користь Державного підприємства "Інформаційні судові системи" 35 504,27 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі №910/14467/19 стягнуто з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" на користь Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" 154 374,78 грн судового збору за подачу касаційної скарги.

04.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Інформаційні судові системи" про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі №910/14467/19.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 вирішення питання про призначення заяви Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/14467/19 до розгляду в судовому засіданні відкладено до повернення матеріалів справи №910/14467/19 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 розгляд заяв Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/14467/19 та Державного підприємства "Інформаційні судові системи" про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі №910/14467/19, призначено в судовому засіданні на 12.09.2024.

У судовому засіданні 12.09.2024 представник Державного підприємства "Інформаційні судові системи" підтримав заяву про розстрочення виконання постанови ПАГС від 21.03.2024, представник Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" проти задоволення означеної заяви заперечив, підтримав заяву про поворот виконання постанови ПАГС від 11.04.2023 та додаткової постанови від 23.05.2023.

Розглянувши матеріали заяв, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, заявник вказує, що відповідно до Наказів Державної судової адміністрації України від 22.09.2022 №333 (зі змінами), Державне підприємство «Інформаційні судові системи» визначено адміністратором Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та інших інформаційних систем і сервісів судової влади», а саме: підсистем "Електронний суд", "Електронний кабінет" та підсистеми відеоконференцзв`язку, ; автоматизована система документообігу суду та її центральна база даних; сервіс обміну обліково-інформаційними картками, електронними документами суду з центральною базою даних автоматизованої системи документообігу суду; захищена телекомунікаційна мережа, яка забезпечує передавання інформації між судами та центрами обробки даних; сервіс доставки учасникам судового процесу судових повісток в електронній формі; структура доменних імен court.gov.ua та сервіс електронної пошти ДСА України, судів, органів і установ у системі правосуддя в цьому адресному просторі; модуль автоматизованої взаємодії з іншими автоматизованими системами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; система та сервіси, власником яких є ДСА України.

Так, відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі Порядок), Підприємством є адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) та вживає заходи, пов`язані із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування Реєстру, у тому числі такі: створення, вдосконалення та супроводження державної інформаційної системи Реєстру; адміністрування Реєстру; надання доступу до Реєстру; забезпечення зберігання та захисту даних, що містяться в Реєстрі, у тому числі шляхом визначення моделі захисту від загроз витоку інформації та засобів обробки електронних документів у Реєстрі та надання до них безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Крім того, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення) Підприємство визначено адміністратором Єдиної судової інформаційної системи (далі - ЄСІС) та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) і вживає заходів, пов`язаних із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) та інших підсистем, у тому числі в якості системного інтегратора.

Отже з огляду на все вищенаведене, на Підприємство покладені функції, які стосується забезпечення життєдіяльності судової гілки влади, в тому числі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також забезпечення створення, запровадження, експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного ведення, зокрема Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 27.03.2023 №149, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» визначено підприємством таким, що відповідає критеріям критично важливим для функціонування органів системи правосуддя в особливий період.

На теперішній час на розрахунковому рахунку ДП «Інформаційні судові системи» сума залишкових грошових коштів складає 1 522 051,29 грн. Відповідно до штатного розпису ДП «Інформаційні судові системи», затвердженого в.о. Голови ДСА України від 30.11.2023 (додаємо) фонд заробітної плати (посадові оклади) складає 5 495 910,00 грн.

У зв`язку з повномасштабною агресією російської федерацій проти України Підприємство стикається з низкою бюджетних обмежень, пов`язаних з необхідністю першочергового фінансування захищених видатків та видатків на оборону в умовах воєнного часу та призупиненням асигнування інші видатків, у тому числі, для судової системи. При цьому, Підприємство не має інших джерел доходу, крім надходжень від судів, органів та установ системи правосуддя в рамках договорів про надання послуг Підприємства. За рахунок цих надходжень фінансуються видатки на оплату праці, виплати зовнішнім постачальникам послуг, критично необхідних для функціонування судової системи та інші видатки.

У разі початку Виконавчими органами процесу стягнення коштів у примусовому порядку, Підприємство буде не в змозі виплатити навіть заробітною плату працівникам, що стане підставою звільнення за наслідком порушення роботодавцем ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, додаткових стягнень та приведення Підприємства до банкрутства. Також Підприємство не зможе надавати свої послуги, що призведе до невідворотних негативних наслідків для органів державної влади та всієї судової системи.

На даний момент підприємство намагається здійснювати господарську діяльність у звичайному режимі та систематично отримує прибуток, який спрямовує на подальше виконання рішення суду та погашення заборгованості перед позивачем. Реальна можливість щодо погашення заборгованості перед позивачем у відповідача можлива лише у випадку розстрочення виконання рішення суду. При цьому, станом на день подання даної заяви, на користь позивача перераховано 377 387,99 грн (40 284,82 грн три проценти річних, 77 187,39 грн судового збору, 105 541,00 грн на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, 154 374,78 грн судового збору на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі №910/14467/19), що підтверджує наміри відповідача реально виконати рішення в повному обсязі, проте на даний час об`єктивно дане рішення можливо виконати тільки у строки, передбачені Графіком, що наведений нижче.

Оскільки відповідачем на користь позивача було перераховано 377 387,99 грн, то загальна сума заборгованості, станом на день подання даної заяви складає 5 000 000,00 грн.

Заявник зазначає, що стягнення заборгованості в порядку примусового виконання рішення органами ДВС України або приватним виконавцем, відповідно до чинного законодавства, передбачає, в першу чергу, звернення стягнення на грошові кошти боржника, розміщені в банківських установах. Тобто, при примусовому виконанні, в першу чергу, будуть заарештовані розрахункові рахунки Підприємства, що фактично призведе до зупинення господарської діяльності, внаслідок чого зупиниться функціонування судової гілки влади.

Як вказує заявник, викладені вище підстави є конкретні, об`єктивні та містять в собі виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або навіть фактично унеможливлюють таке виконання. Підприємство вважає, що розстрочення виконання рішення суду по цій справі дозволить Підприємству вжити заходів для погашення існуючої заборгованості перед позивачем та унеможливить зупинку функціонування ЄДРСР та побудови ЄСІТС. Вищевказані обставини є потенційною загрозою банкрутства єдиного Підприємства з супроводження Єдиної судової інформаційної системи, Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та забезпеченням функціонування автоматизованої системи документообігу суду та інших підсистем.

Таким чином, з огляду на складну економічну ситуацію, пов`язану з введенням воєнного положення на території нашої Держави, незадовільним фінансуванням судової влади України, яка фактично позбавила можливості Підприємством отримувати очікуваний дохід, необхідний для його належного господарського функціонування, враховуючи реальний фінансовий стан Підприємства, заявник просить суд розстрочити виконання судового рішення за графіком платежами до 21.03.2025.

Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви про розстрочення виконання рішення суду твердження, по суті, зводяться до відсутності відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності фінансування, у будь-якому випадку, не може бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того заявником не надано доказів того, що він матиме можливість реально виконати рішення суду за запропонованим ним графіком платежів.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Отже, заявником не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження наявності підстав для розстрочення виконання рішення суду обставин.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про розстрочення виконання судових рішень ПАГС у даній справі.

Щодо заяви про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та додаткової постанови від 23.05.2023 у справі № 910/14467/19, суд встановив наступне.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у даній справі рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 у даній справі було скасовано частково в частині задоволення первісного позову та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову було відмовлено, в іншій частині вказане рішення було залишено без змін, а також було стягнуто з позивача на користь відповідача 149 676 грн 97 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського від 23.05.2023 у справі № 910/14467/19 було частково задоволено заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови та стягнуто з позивача на користь відповідача 26 098 грн 22 коп. витрат за проведення комп`ютерно-технічної експертизи у справі № 910/14467/19.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського від 23.05.2023 у справі №910/14467/19 ДП "Е-Консалтинг" самостійно сплатило на рахунок ДП "Інформаційні судові системи" 149 676,97 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 26 098,22 грн витрат за проведення комп`ютерно-технічної експертизи платіжними дорученнями від 01.06.2023 №1437 та №1436 відповідно.

У подальшому, постановою Верховного Суду від 05.09.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/14467/19 було скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 910/14467/19 рішення господарського суду міста Києва у даній справі від 31.01.2020 було скасовано частково та прийнято в цій частині нове рішення, згідно з яким первісний позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 5 105 541 грн основного боргу, 40 264 грн 45 коп. - 3 % річних та 77 067 грн судового збору, в решті позовних вимог було відмовлено, а також частково задоволено зустрічний позов та стягнуто з позивача на користь відповідача 82 277 грн 32 коп. пені та 1249 грн 16 коп. судового збору, в решті позовних вимог було відмовлено.

При цьому суд апеляційної інстанції, приймаючи судове рішення про задоволення первісного позову у меншому розмірі, не вирішив питання про поворот виконання скасованих постановою Верховного Суду від 05.09.2023 у даній справі постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/14467/19 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/14467/19.

Статтею 333 ГПК України встановлено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Судом встановлено, що оскільки питання про поворот виконання скасованих постановою Верховного Суду від 05.09.2023 у даній справі постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/14467/19 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/14467/19 не було вирішено судом апеляційної інстанції відповідно до частин першої - третьої ст. 333 ГПК України, а у матеріалах справи наявні докази виконання означених судових рішень, подана ДП "Е-Консалтинг" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331, 333 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Державного підприємства "Інформаційні судові системи" про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі №910/14467/19, - відмовити повністю.

2. Заяву Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" про поворот виконання постанови у справі №910/14467/19 задовольнити.

3. В поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського від 23.05.2023 у справі № 910/14467/19 стягнути з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (01601, м. Київ, вул. Липська, б. 18/5; ідентифікаційний код 34614292) на користь Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, б. 8; ідентифікаційний код 31467680) 149 676 (сто сорок дев`ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн 97 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 26 098 (двадцять шість тисяч дев`яносто вісім) грн 22 коп. витрат за проведення комп`ютерно-технічної експертизи.

4. Видати наказ на виконання даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили 12.09.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 17.09.2024.

Суддя Т.М. Ващенко