Постанова

від 18.12.2024 по справі 910/31233/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 910/31233/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення

в межах розгляду апеляційної скарги Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 (повний текст ухвали складено 17.09.2024 року)

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні

у справі № 910/31233/15 (суддя Турчин С.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 35 144,29 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2015 році Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 35 144, 29 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 року у справі №910/31233/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість у розмірі 35 144, 29 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 грн.

19.02.2016 року на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони у справі та заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено, замінено сторону (позивача) у справі № 910/31233/15 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", замінено сторону (стягувача) по справі № 910/31233/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні - задоволено. Визнано за період із 10 серпня 2022 року по 28 червня 2024 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження". Зобов`язано державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

16.08.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/31233/15 задоволено частково. Присуджено до стягнення з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000, 00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою додатковою ухвалою, Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року у справі №910/31233/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити повністю. Одночасно, з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 року апеляційну скаргу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року у справі №910/31233/15 залишено без задоволення, додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року у справі №910/31233/15 залишено без змін.

05.12.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", позивача у справі, надійшло клопотання ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Одночасно, заявник просив заяву про ухвалення додаткового рішення проводити за відсутності останнього.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/31233/15 призначено на 18.12.2024 року.

17.12.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника.

В судове засідання 18.12.2024 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, колегія суддів вирішила розглянути клопотання про прийняття додаткового рішення у справі №910/31233/15 в даному судовому засіданні.

Розглянувши заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та матеріали справи, колегія судів дійшла висновку про її задоволення та необхідність прийняти додаткову постанову з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в суді апеляційної інстанції було подано відзив на апеляційну скаргу в якому було зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною справою остаточно буде вирішено. Водночас, було зазначено, що вартість однієї години надання правової допомоги складає від 1 400, 00 грн. до 1 600, 00 грн., а участь у судовому засіданні складає від 2 000, 00 грн. до 2 500, 00 грн., а також додаткова оплата за прийняття позитивного для ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» судового рішення (відмову у задоволенні апеляційної скарги державного виконавця). (т.4, а.с. 73-74).

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як було встановлено вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 року апеляційну скаргу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року у справі №910/31233/15 залишено без задоволення, додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року у справі №910/31233/15 залишено без змін.

Дана заява про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що державним виконавцем не подано заперечення на заяву щодо розподілу судових витрат.

Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 року у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 року у справі №912/354/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Колегіє суддів встановлено, що відповідно до договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року із врахуванням акту від 05.12.2024 року здачі приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), адвокат Грищенко Олександр Миколайович надавав Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, НВП «ДІАГНОСТИКА-СЕРВІС ЛТД» у формі ТОВ (ідентифікаційний код 16402677) та Голосіївським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні №53597296 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19.02.2016 року, із врахуванням прийнятої Ухвали Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 року по справі №910/31233/15, котрою у повному обсязі задоволено скаргу Замовника на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №53597296 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19.02.2016 року, та додаткової Ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року по справі №910/31233/15, котрою здійснено розподіл судових витрат на правничу допомогу в межах справи №910/31233/15 за скаргою Замовника на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №53597296 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19.02.2016 року, апеляційній скарзі Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року по справі №910/31233/15, надання консультацій з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства, із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені Замовника до Північного апеляційного господарського суду відповідного обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року по справі №910/31233/15, та відповідних клопотань/пояснень/заперечень у справі №910/31233/15 за апеляційною скаргою Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року по справі №910/31233/15, із врахуванням норм та положень ГПК України, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за відповідною апеляційною скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Згідно із пунктом 1.3. договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року, сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.

Також колегія суддів зазначає, що Грищенко Олександр Миколайович є адвокатом на підставі свідоцтва №3888 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення №35-8-36 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.10.2009 року, та має відповідне посвідчення адвоката.

Отже, на підставі пункту 3.1., 3.8. договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року, Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 600,00 гривень, кількість годин - 4 (чотири).

Колегія суддів зазначає, що сторонами під час надання послуг та виконання робіт (правової допомоги) у відповідності до акту від 05.12.2024 року до договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року, по-перше, враховано стислі порядок та умови подання відзиву вих. №09-3/11 від 09.11.2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на апеляційну скаргу у справі №910/31233/15 за апеляційною скаргою Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року по справі №910/31233/15, по-друге, визначення/обумовлення перед Виконавцем даної справи як пріоритетної поряд із іншими справами Виконавця за умовами необхідності дотримання принципу інтенсивності та професійності під час виконання робіт та надання послуг у даній справі за вказаною вище апеляційною скаргою по справі №910/31233/15.

Відповідно до пункту 3.2. договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року, сторони погодили/визначили, що Замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №910/31233/15 за апеляційною скаргою Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року по справі №910/31233/15.

У відповідності до акту від 05.12.2024 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) відповідно до договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року, загальна вартість вказаних послуг склала 6 400 (шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Пунктом 3 акту від 05.12.2024 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) відповідно до договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року, сторони домовились про те, що Замовник, на підставі пункту 3.2. договору №09-10-2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.10.2024 року, 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов`язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами розгляду судом справи №910/31233/15 за апеляційною скаргою Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року по справі №910/31233/15 - прийняття Постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 року по справі №910/31233/15 - до 02.01.2024 року

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію розумності їх розміру.

Отже, з наданих позивачем доказів на підтвердження здійснених судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції вбачається, що позивачем надано належні докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 400, 00 грн., що є розумним розміром витрат позивача на послуги адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції з врахуванням предмету спору.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та критерії "необхідності і обґрунтованості", на користь позивача необхідно стягнути 6 400, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про прийняття додаткового рішення у справі №910/31233/15 - задовольнити.

2. Стягнути з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (03022, місто Київ, вулиця Ломоносова, 22/15, код ЄДРПОУ 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) 6 400 (шість тисяч чотириста гривень) 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/31233/15.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 18.12.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко