Рішення

від 16.09.2024 по справі 917/839/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 Справа № 917/839/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815

до Приватного підприємства "Сервіс-Комплект", вул. Кучеренка, 11, кв. 37, м. Полтава, 36007

про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за договором,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Сервіс-Комплект" про стягнення штрафу - 25 788,00 грн в розмірі 10 % вартості Договору від 28.11.2023 № П/ДН-3-23953/НЮ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на ненадання Відповідачем послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів, передбачених Договором.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 8348 від 13.06.2024) не заперечує факту невиконання ним своїх зобов`язань за Договором, стверджує, що вчиняв всі дії, спрямовані на належне та своєчасне виконання своїх договірних зобов`язань. Відповідач посилається на лист від ТОВ «Елекран-Техно» від 12.12.2023 № 119, яким останній повідомив ПП «СЕРВІС-КОМПЛЕКТ» про виявлені проблеми, зокрема зі збільшенням кількості браку в окремих комплектуючих, підвищенням частоти періодичного відключення електроенергії та затримки термінів доставки нових комплектуючих на митниці.

Відповідач просить відмовити в позові в повному обсязі у зв`язку з отриманим Позивачем відшкодуванням за банківською гарантією № 1191/11/Л/ВСУ від 21.11.2023 від Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК», а суму штрафу, що не покрита банківською гарантією, у розмірі 12 894,00 грн та просить зменшити на 99 %.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 8742 від 21.06.2024) вважає посилання Відповідача у відзиві на позов на лист від ТОВ «Елекран-Техно» від 12.12.2023 № 119, яким останній повідомив ПП «СЕРВІС-КОМПЛЕКТ» про виявлені проблеми, зокрема зі збільшенням кількості браку в окремих комплектуючих, підвищенням частоти періодичного відключення електроенергії та затримки термінів доставки нових комплектуючих на митниці, неправомірним, оскільки порушення контрагентом відповідача - ТОВ «Елекран-Техно» своїх обов`язків з поставки комплектуючих, що спричинило, за твердженням Відповідача, неможливість виконати модернізацію вантажопідіймальних кранів відновних поїздів не є тими обставинами, які звільняють вВдповідача від відповідальності за порушення умов Договору та невиконання зобов`язання.

Позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що банківська гарантія, яка була сплачена АТ «ОКСІ БАНК» покриває 50 відсотків штрафу, передбаченого Договором, оскільки Сторони, при укладанні Договору, погодили декілька окремих засобів забезпечення виконання Договору, які не залежать один від одного. Тобто Сторони Договору дійшли згоди щодо закріплення в ньому декількох забезпечувальних заходів, а саме: неустойки (у вигляді штрафу) та гарантії. Тобто у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Тому сплата банком-гарантом банківської гарантії № 1191/11/А/ВЄУ від 21.11.2023 на суму 69 733,80 грн не звільняє Відповідача від сплати штрафних санкцій, визначених пунктом 9.3 Договору в повному обсязі.

Позивач заперечує проти клопотання Відповідача зменшити суму штрафу на 99 %, посилаючись на те, що Відповідач не засвідчив належним чином відповідно до умов договору настання форс-мажорних обставин, зменшення розміру штрафу на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Також, зазначає, що Відповідач зовсім не приступив до виконання зобов`язання, та не вжив заходів негайного добровільного усунення порушення. Також Відповідач не надав доказів та доводів того, що він перебуває в тяжкому фінансовому становищі, а оплата штрафу для нього є непомірно високою та створює загрозу доведення підприємства до банкрутства; не надано доказів того, що ним було здійснено попередження про неможливість виконання зобов`язання, що надавало можливість завчасно придбати комплектуючі, необхідні для надання послуг за Договором в інших контрагентів.

Крім того, зазначає, що станом на момент подання позовної заяви Відповідач жодним чином не намагався погодити питання заборгованості з Позивачем хоча б шляхом узгодження розстрочення чи відтермінування сплати боргу.

Отже, на підставі викладеного, Позивач вважає, що сума штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за Договором, що є предметом цього спору, є правомірною та розумною та співвідноситься з сумою договору, Відповідачем не було вжито заходів для виконання зобов`язання та негайного добровільного усунення порушення, не доведено майновий стан підприємства та факт того, що підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані та сплата штрафу є непомірно високою для Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 суд прийняв позов до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

28.11.2023 за результатами проведеної процедури закупівлі послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18 (ідентифікатор закупівлі: иА-2023-10-31-010582-а (лот № 3)) Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», Замовник, Возивач), з однієї сторони, та Приватне підприємством «СЕРВІС- КОМПЛЕКТ» (далі - ПП «СЕРВІС-КОМПЛЕКТ», Виконавець, Відповідач), з іншої, уклали Договір № П/ДН-3-23953/НЮ.

Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Виконавець бере на себе зобов`язання зі свого матеріалу власними засобами та силами на території Замовника надати послуги з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18 (далі - послуги). Склад та обсяги послуг, що є предметом договору, визначаються на підставі технічного завдання (Додаток 3 до договору) (пункт 1.3 Договору)).

Відповідно до пункту 4.1 Договору послуги надаються протягом строку дії цього Договору та розпочинаються тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до отримання послуг.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що Виконавець зобов`язаний приступити до надання послуг тільки після одержання від Замовника рознарядки засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком або рекомендованим листом на адресу Виконавця.

Відповідно до пункту 16.1 Договору він набрав чинності з моменту підписання його Сторонами 28.11.2023 та діяв до 31.12.2023.

На виконання умов договору, 11.12.2023 виробничим підрозділом «Харківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» засобами електронної пошти на адресу Виконавця направлено письмову рознарядку № ДН-3-08/352 з проханням приступити до надання послуг з модернізації вантажопідіймального крану типу ЕДК-10000/2 відновного поїзду станції Тростянець - Смородине відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18.

Проте станом на момент закінчення дії Договору послуги надані не були, акт прийому-передачі послуг не підписаний.

Отже, на момент закінчення строку дії Договору та станом на 13.05.2024 зобов`язання за Договором не виконані.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України (пункт 9.1 Договору).

Так, за невиконання своїх зобов`язань за Договором Виконавець сплачує штраф у розмірі 10 % вартості Договору (пункт 9.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна сума Договору визначається Протоколом погодження договірної ціни на модернізацію вантажопідіймальних кранів відновних поїздів (Додаток № 2 Договору) та Плановою калькуляцією на надання послуг з модернізації вантажопідіймального крана відновного поїзда (по кожній одиниці вантажопідіймального крана окремо) (Додаток № 1 до Договору)) та складає 257 880,00 грн (двісті п`ятдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.) з ПДВ.

Відповідно до пункту 9.3 Договору позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі 10 % вартості Договору в розмірі 25 788,00 грн.

На адресу ПП «СЕРВІС-КОМПЛЕКТ» регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» направлено претензію № НЗ-1-34/227 від 22.02.2024.

В задоволенні вказаної претензії ПП «СЕРВІС-КОМПЛЕКТ» відмовило листом від 22.03.2024 № 22-03-24/2.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частин першої та другої статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно -господарські санкції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 Цивільного кодексу України.

Умовами пункту 9.3 Договору Сторони обумовили розмір такої неустойки у разі невиконання умов Договору Виконавцем (зокрема, ненадання послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18 до 31.12.2023): 10 % вартості Договору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність, передбачених чинним законодавством правових, підстав для стягнення з відповідача 25 788,00 грн штрафу.

Суд відхиляє доводи Відповідача, що банківська гарантія, яка була сплачена АТ «ОКСІ БАНК» покриває 50 відсотків штрафу, передбаченого Договором, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (частина перша статті 547 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша стаття 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною першою статті 200 Господарського кодексу України передбачено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Відповідно до частини четвертої статті 200 Господарського кодексу України до відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гаранти міститься посилання на основне зобов`язання.

За змістом статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Сторони Договору дійшли згоди щодо закріплення в ньому декількох забезпечувальних заходів: неустойки (у вигляді штрафу) та гарантії. Тобто у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Тому сплата банком-гарантом банківської гарантії № 1191/11/А/ВЄУ від 21.11.2023 на суму 69 733,80 грн не звільняє Відповідача від сплати штрафних санкцій, визначених пунктом 9.3 Договору в повному обсязі.

Оцінюючи доводи Відповідача, наведені в обґрунтування підстав для зменшення штрафу, при ухваленні судом рішення про стягнення з Відповідача остаточного розміру нарахованих штрафних санкцій, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, що: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.

Водночас обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18 та в ін.).

Суд звертає увагу, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов`язком суду, хоча суд зобов`язаний розглянути доводи боржника, яким він обґрунтовує необхідність зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Слід зазначити, що Відповідач не приступив до виконання зобов`язання та не вжив заходів негайного добровільного усунення порушення.

Відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про його фінансовий стан, не довів, що розмір стягуваного штрафу є непомірним тягарем для нього.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємницька діяльність ведеться на власний ризик суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як установлено судом та не заперечується Сторонами, Відповідач порушив строки виконання зобов`язання за Договором.

Суд, враховуючи невиконання зобов`язання Відповідачем та інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов висновку, про відхилення клопотання Відповідача про зменшення неустойки, оскільки не доведено наявності обставин встановлених статтею 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «СЕРВІС-КОМПЛЕКТ» (вул. Кучеренка, буд. 11, кв. 37, м. Полтава, Полтавська обл., 36007 код ЄДРПОУ 323173140 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», місцезнаходження: вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) штраф в розмірі 25 788,00 грн та 3 028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 16.09.2024 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Дмитро СІРОШ