Рішення
від 19.07.2024 по справі 381/3533/23
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/3533/23

Провадження № 2/369/2189/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

при секретарі судового засідання Ведмеденко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина» про захист особистих немайнових прав шляхом визнання інформації недостовірної та заборони поширення,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 203 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр» Моя Київщина» про захист особистих немайнових прав шляхом визнання інформації недостовірної та заборони поширення, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а саме:

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті: «Моя Київщина», поширену (Джерело: https://mykyivregion.com.ua/news/agorotitushka-kirishun-peredav-zasobi-zahistu-bilocerkivskim-medikam-foto) в статті/інформаційному матеріалі, від 27 квітня 2020 о 05:23 год. «"Агоротітушка" Киришун передав засоби захисту білоцерківським медикам (ФОТО)»

Фраза №1:

«Однак, слід зауважити, що зараз ОСОБА_2 є депутатом Узинської ОТГ від "Аграрної партії", а в ОСОБА_3 його краще знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції Гідності ОСОБА_2 був одним із організаторів поставок "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав з-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ».

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті: «Моя Київщина», поширену (Джерело: https://mykyivregion.com.ua/news/sekretarem-bilocerkivskoyi-miskradi-stav-predstavnik-partiyi-sluga-narodu-foto) в статті/інформаційному матеріалі, від 10.12.2020 о 15:30 год «Договірняк у ОСОБА_3 : секретарем міськради став скандальний "агротітушка" Киришун (ФОТО)»

Фраза № 2:

«Варто зауважити, що у ОСОБА_3 новоспеченого секретаря міськради краще знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції Гідності ОСОБА_2 був одним із організаторів поставок "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав з-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ».

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поширену (Джерело: ( ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті/інформаційному матеріалі, від 01.10.2021 о 07:19 год. «Перевірки "контролерів" з Києва та підготовка до зняття Киришуна: чим живе ОСОБА_8 )»

Фраза №3:

«Нагадаємо, що у Білій Церкві секретаря міськради ОСОБА_2 знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції Гідності ОСОБА_2 був одним із постачальників "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав із-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ».

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поширену (Джерело: ( ІНФОРМАЦІЯ_3 в статті/інформаційному матеріалі, від 26.05.2020 о 09:22 год. « ОСОБА_9 : кого веде до влади в Білій Церкві одіозний спортсмен».

Фраза №4

«Білоцерківський осередок "слуги" довірили ОСОБА_10 колишньому спортсмену, який тісно пов`язаний із криміналітетом. Наразі достовірно відомо, що він організовував "тітушок" на ОСОБА_11 під час Революції Гідності, яких збирав серед місцевих спортсменів. Зараз почав займатися виборами за кошти деяких білоцерківських бізнесменів, яким яскраво описує свої майбутні політичні звитяги. Під час розслідування також " ОСОБА_12 " стало відомо про те, що ОСОБА_2 , який став депутатом сусідньої Узинської ОТГ від Аграрної партії, знається з місцевими бандитами, які контролюють військовий аеродром в Узині».

Фраза №5

«Нічого видатного в біографії ОСОБА_2 немає - такі самі молоді "авторитети" є чи не в кожному великому місті. Слід додати, що він залишається керівником осередку Аграрної партії ОСОБА_13 . За час депутатства в Узині також встиг втрапити в низку скандальних історій із виділенням землі. При цьому ОСОБА_14 дуже хвилюється про свою репутацію. Аж настільки, що особисто моніторить інформацію про себе в соціальних мережах, а в разі появи негативних коментарів одразу ж погрожує їх авторам».

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поширену (Джерело: ( ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.05.2023 о 17:27 год., а також у Всеукраїнській газеті «СЛОВО і ДІЛО» № 03 (183) липень 2023 в статті/інформаційному матеріалі, «Від тітушки до TikTok-воїна: важкий шлях ОСОБА_15 в політиці» - повністю по всьому тексту статті, та зобов`язати Відповідача видалити статтю, що опублікована на веб-сайті: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поширену (Джерело: ( ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.05.2023 о 17:27 год. під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 »,

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина» ЄДРПОУ 42798690, спростувати поширену щодо ОСОБА_1 недостовірну інформацію, що порочить його честь, гідність та ділову репутації, шляхом опублікування на веб-сайті: https://mykyivregion.com.ua « ОСОБА_16 » повідомлення про ухвалене рішення по справі з публікацією його резолютивної частини, впродовж десяти днів з моменту набрання ним законної сили без скорочень, редагування, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Текст спростування повинен бути розміщений під назвою «Спростування інформації, викладеної в статтях:

27 квітня 2020 о 05:23 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в статті «" ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

10.12.2020 о 15:30 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в статті «Договірняк у ОСОБА_3 : секретарем міськради став скандальний "агротітушка" Киришун (ФОТО)»;

01.10.2021 о 07:19 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в статті «Перевірки "контролерів" з Києва та підготовка до зняття Киришуна: чим живе ОСОБА_8 »;

26.05.2020 о 09:22 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в статті « ОСОБА_9 : кого веде до влади в Білій Церкві одіозний спортсмен»

19.05.2023 о 17:27 год. в мережі інтернет на веб-сайті «Моя Київщина», в статті «Від тітушки до TikTok-воїна: важкий шлях ОСОБА_15 в політиці»

у тому ж самому розділі і таким самим шрифтом, що і спростовувана інформація, та не повинен містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок «Моя Київщина» та/або будь-яких інших осіб.

Доступ до спростування повинен бути вільний та не повинен вимагати внесення паролів та/ або кодів.

Зобов`язати відповідача надрукувати новий тираж Всеукраїнської газети «СЛОВО і ДІЛО» накладом 25000 (двадцять п`ять тисяч) примірників (відповідно до тиражу Всеукраїнської газети «СЛОВО і ДІЛО» № 03 (183) липень 2023) стаття «Від тітушки до TikTok-воїна: важкий шлях ОСОБА_15 в політиці», в якому спростувати поширену щодо ОСОБА_1 недостовірну інформацію, що порочить його честь, гідність та ділову репутації, шляхом опублікування повідомлення про ухвалене рішення по справі з публікацією його резолютивної частини, впродовж десяти днів з моменту набрання ним законної сили без скорочень, редагування.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.12.2023 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився оскільки останній перебуває в лавах ЗСУ, представником ОСОБА_1 - адвокатом Іванчихіним Сергієм Ігоровичем надано клопотання розглядати справу у відсутності сторони позивача, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив. Правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріалами справи приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 12 ЦПК України).

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в мережі інтернет на веб-сайті "Моя Київщина» було опубліковано такі статі:

27 квітня 2020 о 05:23 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за посиланням (https://mykyivregion.com.ua/news/agorotitushka-kirishun-peredav-zasobi-zahistu-bilocerkivskim-medikam-foto), було опубліковано статтю «"Агоротітушка" Киришун передав засоби захисту білоцерківським медикам (ФОТО)», наступного змісту: «Стало відомо, що депутат ОСОБА_17 передав головному лікарю "Білоцерківської міської лікарні №3" захисні костюми, маски, антисептики та дезинфікуючі засоби. Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з покликанням на допис ОСОБА_18 у Facebook.

Таке сприяння медичним установам області ОСОБА_19 проводить в рамках роботи Гуманітарного штабу по боротьбі з коронавірусом. Однак, слід зауважити, що зараз ОСОБА_2 є депутатом Узинської ОТГ від "Аграрної партії", а в ОСОБА_3 його краще знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції Гідності ОСОБА_2 був одним із організаторів поставок "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав з-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відтак, співробітникам Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" були передані захисні маски та антисептики. Військовий госпіталь Білої Церкви забезпечили 40 експрес-тестами, масками й антисептиками. Швидка отримала спеціальні захисні костюми і респіратори.

Зауважимо, що в Білій Церкві днями з лікарні виписали додому п`ять пацієнтів, які вже одужали. Слід сказати, що роботи Штабу може долучитися кожен охочий. Всю необхідну інформацію можна отримати за номером: 067 764 23 64.».

Крім того, під назвою статті «"Агоротітушка" Киришун передав засоби захисту білоцерківським медикам (ФОТО)» без отримання згоди ОСОБА_1 на фотозйомку і подальшу публікацію фото, було розміщено фото ОСОБА_1 , отже однозначно стосується саме його, чим було порушено право ОСОБА_1 на індивідуальність, а втручання в особисте життя ОСОБА_1 мало неправомірний характер.

10.12.2020 о 15:30 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за посиланням (https://mykyivregion.com.ua/news/sekretarem-bilocerkivskoyi-miskradi-stav-predstavnik-partiyi-sluga-narodu-foto), було опубліковано статтю «Договірняк у ОСОБА_3 : секретарем міськради став скандальний "агротітушка" Киришун (ФОТО)», наступного змісту: «Сьогодні, 10 грудня, на засіданні позачергової другої сесії Білоцерківської міської ради, депутати більшістю голосів шляхом таємного голосування обрали на посаду секретаря Білоцерківської міськради ОСОБА_15 від "Слуги народу". Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина".

Варто зауважити, що наразі тривають судові засідання за позовом єкс-секретаря Білоцерківської міської ради Вадима Кошеля (ВО "Свобода") щодо його повторного звільнення з даної посади.

Так, 30 липня 2020 року шляхом таємного голосування більшістю голосів депутатського корпусу було припинено повноваження секретаря міської ради Вадима Кошеля. На місцевих виборах 2020 Свободівець не пройшов у міську раду. Рішення про своє звільнення вважає не законним та виключно політичним.

Варто зауважити, що у ОСОБА_3 новоспеченого секретаря міськради краще знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції Гідності ОСОБА_2 був одним із організаторів поставок "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав з-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Нагадаємо, що професорку Білоцерківського НАУ Олену Шуст обрали на посаду голови постійної комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії Київської обласної ради.».

Крім того, під назвою статті «Договірняк у ОСОБА_3 : секретарем міськради став скандальний "агротітушка" Киришун (ФОТО)» без отримання згоди ОСОБА_1 на фотозйомку і подальшу публікацію фото, було розміщено фото ОСОБА_1 , отже однозначно стосується саме його, чим було порушено право ОСОБА_1 на індивідуальність, а втручання в особисте життя ОСОБА_1 мало неправомірний характер.

01.10.2021 о 07:19 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_2 було опубліковано статтю «Перевірки "контролерів" з Києва та підготовка до зняття Киришуна: чим живе ОСОБА_8 », наступного змісту: «Поганий дзвінок для мера Білої Церкви ОСОБА_20 : у міськраду на тривалий період приїхали аудитори, які мають чітке завдання перевірити тендери за весь час його перебування на посаді. Із чим може бути пов`язана така цікавість "контролерів", читайте в матеріалі "Моєї Київщини".

Як повідомляють поінформовані джерела у міській раді, відразу сім спеціалістів із центрального апарату Державної аудиторської служби (які в народі більше відомі як "КРУшники"), приїхали із позаплановою перевіркою, фактично посеред року. Вони будуть перевіряти міськраду протягом чотирьох місяців, і почали з найцікавішого економічного управління. Також є інформація, що будуть перевірені всі тендери та контрагенти. Зрозуміло, що при бажанні аудитори знайдуть сотні мільйонів гривень нецільового використання коштів.

Є висока імовірність, що незабаром стане відомо про інші компанії (окрім і так відомих, про які було чимало публікацій у ЗМІ), близькі до мера Дикого та його оточення, що отримували кошти з міського бюджету протягом його каденції. Але здивувати містян буде напрочуд важко, адже у міського голови добре функціонує і будівельний, і сміттєвий бізнес.

За час перебування ОСОБА_21 на посаді у міськраді неодноразово були обшуки: найгучнішою була кримінальна справа щодо купівлі недобудованої будівлі під ЦНАП за 24 млн грн, хоча номінальні власники придбали її за 4,5 млн грн. Відомо, що Дикий протягом кількох місяців спілкувався із продавцями приміщення у месенджерах, а оцінка майна проведена з порушенням. Щоправда, на якомусь етапі ця справа перестала рухатися в судах. Не виключено, що посприяли цьому політичні покровителі з партії "За майбутнє", яким потрібен був Дикий для просування бренду в найбільшому місті Київщини.

На фоні приїзду аудиторів активізувалася внутрішньополітична боротьба у міській раді. Керівника земельної комісії від партії ОСОБА_22 -Палиці затримали на хабарі прямо в кабінеті. Фактично почали вибивати ключових людей Дикого із посад у міській раді. Якщо аудитори оприлюднять результати перевірки, цим обов`язково скористаються конкуренти мера, щоб максимально понизити його рейтинг і позбавити впливу на депутатів.

Але вже зараз у міськраді не все стабільно. До недавнього часу неабияку активність демонстрував секретар ОСОБА_17 , особливо запам`ятався піаром із знесенням наливайки у центрі міста. Проте наразі є всі передумови, щоб посунути його з посади. ОСОБА_23 "дружба" ОСОБА_2 з Диким може закінчитися будь-якої миті, адже на фоні можливого відсторонення мера від посади у зв`язку з новини звинуваченнями, вся повнота влади перейде в руки секретаря.

Нагадаємо, що у Білій Церкві секретаря міськради ОСОБА_2 знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції Гідності ОСОБА_2 був одним із постачальників "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав із-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Саме тому тіньові політичні гравці міста уже шукають можливості, щоб якнайшвидше взяти під контроль посаду секретаря. За даними порталу "Моя Київщина", депутат Київської облради ОСОБА_24 , який контролює частину депутатів Білоцерківської міськради, має всі можливості для зміни політичного ландшафту.

Цікаво в цій історії те, що поки не відомо ім`я замовника перевірки тендерів Дикого. Але хто б це не був, тут проглядається чіткий політичний мотив або посадити його на крючок, або повністю усунути з посади. Проте діяти треба так, щоб все виглядало максимально органічно, а перевірка аудиторів не викликає підозр…».

26.05.2020 о 09:22 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ОСОБА_16 ", за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_3 було опубліковано статтю « ОСОБА_9 : кого веде до влади в ІНФОРМАЦІЯ_7 », наступного змісту: «Осередки партії "Слуга народу" уже почали формувати регіональні штаби, що свідчить про початок виборчого процесу. Як відомо, білоцерківським куратором визначено ОСОБА_15 персону не тільки з кримінальним минулим, а й одіозним сьогоденням. " ОСОБА_16 " вирішила дізнатися, із ким ОСОБА_2 починає партійну роботу в найбільшому місті Київщини

"Моя Київщина" почала ретельно досліджувати персони керівників регіональних штабів столичного регіону після того, як відповідальні за проведення виборів на Київщині ОСОБА_25 та ОСОБА_26 оприлюднили частину своєї команди.

Білоцерківський осередок "слуги" довірили ОСОБА_10 колишньому спортсмену, який тісно пов`язаний із криміналітетом. Наразі достовірно відомо, що він організовував "тітушок" на ОСОБА_11 під час Революції Гідності, яких збирав серед місцевих спортсменів. Зараз почав займатися виборами за кошти деяких білоцерківських бізнесменів, яким яскраво описує свої майбутні політичні звитяги. Під час розслідування також "Моїй Київщині" стало відомо про те, що ОСОБА_2 , який став депутатом сусідньої Узинської ОТГ від Аграрної партії, знається з місцевими бандитами, які контролюють військовий аеродром в Узині.

Нічого видатного в біографії ОСОБА_2 немає - такі самі молоді "авторитети" є чи не в кожному великому місті. Слід додати, що він залишається керівником осередку Аграрної партії ОСОБА_13 . За час депутатства в ОСОБА_27 також встиг втрапити в низку скандальних історій із виділенням землі. При цьому ОСОБА_14 дуже хвилюється про свою репутацію. Аж настільки, що особисто моніторить інформацію про себе в соціальних мережах, а в разі появи негативних коментарів одразу ж погрожує їх авторам.

Саме тому після попереднього аналітичного матеріалу керівництву та журналістам порталу почали надходити погрози з вимогою спростувати інформацію. Саме тому " ОСОБА_16 " продовжує досліджувати персони тих, кого ОСОБА_2 намагається протягнути до влади в ОСОБА_3 .

Так, надійним товаришем ОСОБА_2 , який особливо активно відстоює його ім`я в соціальних мережах, виявився ОСОБА_28 . Чоловік був членом батальйону " ОСОБА_29 ", у складі якого воював на Донбасі. Як відомо, бійців спецпідрозділу звинувачували у контрабанді, вбивствах, катуванні та ґвалтуванні цивільних.

Батальйон було розформовано, а частину бійців відправлено на лаву підсудних. Неодноразово відбувалися сутички між "торнадівцями" та правоохоронцями. Одним із тих, хто штурмував залу суду був згаданий раніше ОСОБА_30 .

Про ОСОБА_31 відомо, що він офіційно є керівником відокремленого підрозділу громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Вільні козаки" у Київській області. Він разом із іншими білоцерківськими військовими був співучасником побиття волонтерки ОСОБА_32 . Подія відбулася ще в 2014 році, але правоохоронці не надто поспішали притягувати винних до відповідальності. Саме тому жінка вирішила забрати заяву з поліції, адже розслідування не мало жодного сенсу.

Тоді потерпіла повідомляла, що вдарив її в лице ОСОБА_33 голова ГО "Всеукраїнська асоціація учасників бойових дій", яка створена з метою організацією сумнівної схеми з виділенням землі. Тоді його бійці отримували по 2 га землі, які згодом переходили у власність агрофірм. Цікаво, що отримати землю могли тільки члени асоціації, за умови, що відмовляться від права на ділянки.

Про Сломчинського наразі відомо, що його будуть судити за статтею 309 ККУ (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту). Судове засідання у білоцерківському суді призначене на 9 червня 2020 року.».

19.05.2023 о 17:27 год. в мережі інтернет на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ", а також в газеті «СЛОВО і ДІЛО» № 03 (183) липень 2023, видавником якої є «Регіональний інформаційний центр ТОВ «Моя Київщина» (копія газети додається), було опубліковано статтю «Від тітушки до TikTok-воїна: важкий шлях ОСОБА_15 в політиці», наступного змісту: «Сьогоднішній матеріал видання "Моя Київщина" про молодого і дуже амбітного політика, для якого війна стала можливістю для стрімкого руху кар`єрними сходинками. ОСОБА_17 , якого дехто знає як ОСОБА_34 -" ОСОБА_35 ", знову активізувався. Хоч зараз він не розгулює вулицями Білої Церкви у спортивках, а перебуває на сході в армійському пікселі, але у стилі його роботи залишаються ноти бандитизму.

Напевно чимало користувачів мережі уже бачили численні відео секретаря Білоцерківської міськради ОСОБА_15 , який зараз з усіх сил ліпить із себе мужнього воїна в соцмережі TikTok. Хоч він це називає службою в армії та захистом Батьківщини, це йому не заважає частенько блудити в кулуарах Київської обласної ради. Хоча це можна пояснити дуже просто він шукає підтримку. У міського голови Білої Церкви ОСОБА_20 спостерігаються серйозні проблеми із правоохоронними органами, тому в разі арешту мера цілком імовірно, що угрупування ОСОБА_2 спробує взяти під контроль владу в місті.

Поговорюють, що ОСОБА_2 часто зустрічається зі скандальним нардепом (до речі, підсанкційним в Україні) ОСОБА_36 , який власне й подарував (вочевидь, небезкоштовно) можливість балотуватися від партії "Слуга народу" на виборах у 2020 році. Імовірно, зараз їхні інтереси можуть перетинатися в питаннях бюджету та різних обласних програм, що безпосередньо стосуються міста Біла Церква.

Як розповіли «Моїй Київщині» інформовані джерела, куратору обласного осередку партії "Слуга народу" Андрію Мотовиловцю Киришун розповідає фантастичні історії про те, як він із першого дня нападу організував оборону не тільки найбільшого міста Київщини, ай усього півдня столичного регіону. Але це квіточки, адже зараз ОСОБА_2 вийшов на новий рівень. Він став ОСОБА_37 -воїном. Майже щодня на його сторінці в китайській соцмережі з`являються ефектні ролики їзди на військовій техніці, постановочних відео зі зброєю та стрільби по деревах. Як тут не згадати чеченських бойовиків-"кадирівців", які прославилися «штурмом» покинутих будівель, перестрілками з дорожніми знаками та ще цілою купою дурнуватих відео?

ОСОБА_38 язики говорять, що після початку повномасштабного вторгнення більшість друзів ОСОБА_2 , які мають сумнівну славу «тітушок», осіли в Білоцерківському ДФТГ. Якщо раніше вони працювали в різноманітних охоронних фірмах та спортклубах, то зараз перебувають на забезпеченні ЗСУ та місцевого бюджету. Це була легальна можливість озброїти до зубів своє оточення, щоб почати розправу над опонентами. Зокрема говорять, що ОСОБА_2 вдалося роззброїти непідконтрольні йому підрозділи ТрО та ДФТГ, а також зайнятися перерозподілом гуманітарної допомоги. Ще один важливий зиск потрапляння бійців ОСОБА_2 в ДФТГ фактична «бронь» від відправки молодих та здорових хлопців на фронт.

Тут варто додати, що за неофіційною інформацією, у перші тижні війни в Білій Церкві зникла велика кількість автоматичної зброї та наркотичних знеболюючих. Хто б це міг влаштувати?..

Зауважимо, що під ОСОБА_2 створили штучну посаду офіцера управління ТрО, хоча він до того не служив у ЗСУ та немає жодного уявлення про військову службу. Але йому це не заважає ходити у військовій формі та записувати повчальні відеоролики про те, як потрібно стріляти та воювати. Але не піаром єдиним...

Попри війну, ОСОБА_2 не полишає політичних амбіцій, і вже попри війну активно готується до виборів. За нашою інформацією, він має попередню домовленість із білоцерківським монополістом у сфері пасажирських перевезень ОСОБА_39 про підтримку на наступних виборах. Мова йде про того самого ОСОБА_40 , який свого часу встановив антирекорд програв вибори до Верховної Ради, хоча балотувався від партії Президента ОСОБА_41 "Слуга народу" та мав необмежений фінансовий ресурс. Наразі ОСОБА_42 , схоже, вирішив, що йому вигідно фінансувати виборчу кампанію ОСОБА_2 . Підтримка з боку серйозного спонсора змусила ОСОБА_2 повірити в те, що він стане наступним мером ОСОБА_13 .

При цьому є інформація, що аграрний мільярдер ОСОБА_43 , з яким пов`язують угіддя зрадників України ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , відмовився фінансувати проекти, що пов`язані з ОСОБА_2 . Причина полягає в непослідовності та самовпевненості молодого політика. Відповідно, ОСОБА_2 міг зробити ставку на ОСОБА_40 , пообіцявши віддати всю транспортну галузь найбільшого міста Київщини заради багатомільйонних бюджетів на виборчу кампанію.

Ні для кого не секрет, що з початком воєнного стану ОСОБА_2 носився по владних кабінетах з ідеєю створити у Білій Церкві військову адміністрацію, щоб відсторонити чинного мера Дикого та отримати усю повноту влади у місті з бюджетом, який до війни становив близько 2,5 млрд грн. Зрозуміло, що ОСОБА_2 зацікавлений у відстороненні мера ОСОБА_13 будь-яким способом, щоб напередодні нейтралізувати сильного опонента та стати в.о. міського голови.

Утім, з законністю у ОСОБА_2 великі проблеми. Проведемо невеликий екскурс в історію. Багато білоцерківців пам`ятають як ОСОБА_2 підвозив спортсменів на антимайдан в 2013-2014 роках. Свої справи ОСОБА_2 починав під протекторатом покійного нині білоцерківського кримінального авторитета ОСОБА_46 та теж нині покійного Немни голови Білоцерківської РДА часів ОСОБА_47 . Шкода, що багато свідків перших незаконних оборудок ОСОБА_2 вже не можуть дати свідчення слідчим.

До того ж в кулуарах ОСОБА_2 прямо розповідає, що має дружні стосунки з сім`єю всесильного екс-генпрокурора ОСОБА_48 і тому є недоторканим для правоохоронних органів та буде робити все, що йому заманеться. Власне, так і робить…

Після Революції Гідності ОСОБА_2 почали підозрювати в рейдерстві аграрних угідь. Свого часу він був депутатом Узинської ОТГ від Аграрної партії, що, подейкують, не заважало займатися "віджимом" землі. Але через внутрішньопартійні конфлікти ідеологічно перспективний політичний проєкт під назвою Аграрна партія розвалився. Але ОСОБА_2 знайшов себе в іншому…

Через наявність різних груп впливу всередині партії "Слуга народу", перед місцевими виборами наближені до ОСОБА_41 розподілили між собою партійні осередки. Але за Київщину, як ключову область, точилася серйозна боротьба. У результаті столичний регіон потрапив у сферу впливу олігарха ОСОБА_22 , представництво якого забезпечував одіозний ОСОБА_25 .

На піку слави "Слуги народу" Дубінський займався партійними справами на Київщині, зокрема продажом місць у виборчих списках. Завдяки його старанням до президентського проєкту в Київській області, і ОСОБА_3 зокрема, приєдналося чимало неоднозначних персон, серед яких був і ОСОБА_2 . При цьому в останнього була можливість рекомендувати наближених людей у список до міської ради, ставити необхідних йому людей на ключові посади. Також у 2020 році від президентської партії на вибори міського голови найбільшого міста Київщини делегували ОСОБА_15 , не дивлячись на його послужний список та дуже цікаву біографію. Утім, він тоді в одні ворота програв Дикому, але все рівно отримав посаду другої людини в місті секретаря міськради.

Окрім того, завдяки зв`язкам із ОСОБА_49 вдалося поставити головою Білоцерківської РДА ОСОБА_50 досить відому чиновницю на Рокитнянщині та Білоцерківщині. Жінка починала працювати податковим інспектором у рідному Рокитнянському районі, а за весь період служби займала різні посади в даній структурі. Її чоловік ОСОБА_51 багато років працює заступником голови Білоцерківської поліції.

Зауважимо, що нещодавно розпочалося розслідування щодо скандально відомого на всю країну білоцерківського штрафмайданчика, до функціонування якого можуть бути причетні корумповані керівники патрульної поліції Білої Церкви. У ході вивчення деталей гучної справи з`явилася інформація про імовірну причетність ОСОБА_2 до незаконного виділення землі та організації схеми "віджиму" машин у водіїв з метою подальшого викупу або конфіскації. Ні для кого не секрет, що частина патрульних поліцейських тренуються в одному спортзалі зі "Звєздою". Напевно, саме з подачі ОСОБА_2 було проведене рішення виконкому Білоцерківської міськради не просто про дозвіл, а навіть рекомендацію для патрульних при першій нагоді евакуйовувати автомобілі громадян, хоча у більшості випадків це незаконно.

Поки ж українські військові воюють на передовій за нашу перемогу, а мільйони біженців перебувають в евакуації, в тилу відбуваються не надто гарні речі. Зупинити Тік-Ток-воїна з мерськими амбіціями наразі не може (або не хоче) ніхто. У результаті найбільше місто столичного регіону після завершення війни ризикує отримати вельми одіозну і небезпечну фігуру в якості мера. Думай-те…».

Щодо публікації фото ОСОБА_1 без його згоди слід зазначити таке:

Відповідно до частин першої та другої статті 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов`язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

ЄСПЛ вказує, що термін «приватне життя» є широким поняттям, який не має вичерпного визначення, і поширюється на безліч аспектів самоідентифікації людини, наприклад, на ім`я особи та зображення, і включає в себе її фізичну та психологічну цілісність. Репутація і честь людини є частиною її самоідентифікації і психологічної цілісності, а тому також охоплюються поняттям приватне життя (BOGOMOLOVA v. RUSSIA, №13812/09, § 51, ЄСПЛ, 20 червня 2017 року).

Відносно фотографій ЄСПЛ вказав, що зображення особи є одним із головних атрибутів її особистості, оскільки воно розкриває унікальні характеристики особи і відрізняє особу з-поміж інших. Право на захист свого зображення є, таким чином, однією з головних складових особистого розвитку. Воно передбачає, головним чином, право особи контролювати використання цього зображення, в тому числі і не дозволяти його опублікувати. Хоча головною метою статті 8 є захист особи від неправомірного втручання з боку державної влади, вона не лише зобов`язує державу утримуватись від такого втручання: окрім такого негативного заходу, можуть існувати позитивні зобов`язання, невід`ємні від ефективної поваги до приватного або сімейного життя особи. Ці зобов`язання можуть передбачати здійснення заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин осіб між собою. Це стосується також захисту зображення особи від зловживання з боку інших осіб (VON HANNOVER v. GERMANY (№2), №40660/08, 60641/08, § 96, 98, ЄСПЛ, 07.02.2012 року).

Тлумачення частини першої статті 308 ЦК України свідчить, що, за загальним правилом, фотографія на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Винятком є випадки, за яких: (а) фізична особа позувала авторові за плату; (б) це викликано необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших осіб.

Доказів отримання згоди ОСОБА_1 на фотозйомку і подальшу публікацію фото відповідачем матеріали справи не містять. Крім того, варто зауважити, що закон не містить загального дозволу без жодних обмежень на фотозйомку осіб, які присутні в залі під час судового розгляду. Навіть за мовчазної згоди на фото зйомку слід з обережністю використовувати матеріали, розраховуючи на можливі заперечення особи проти їх публікації.

Винятки, перелічені у статті 308 ЦК України, що могло б слугувати підставою для розповсюдження відео без дозволу фізичної особи, відсутні.

Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Ураховуючи викладене, публікація з фото ОСОБА_1 свідчить про порушення права на особисте життя останнього.

Позивач у позові зазначає, що стаття містить цілий ряд тверджень, які можуть бути достовірними тільки за наявності відповідних підтверджуючих документів цивільно-правових договорів або рішень компетентних органів, в яких мають бути відображені перелічені в статті факти, зокрема рішень, чи вироків суду.

Оскаржувані статті не мають автора для ідентифікації, натомість будь-які засоби для самостійного відшукання персональних даних для ідентифікації автора статті та встановлення особи останнього у позивача відсутні, а тому, у відповідності до п. 12 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року (справа № 439/1469/15-ц, провадження № 61-5189св18).

Ураховуючи наведене, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайта відповідного інформаційного матеріалу.

Відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2003 року № 447-р є об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр», яким 08.05.2019 року видано свідоцтво про акредитацію Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» для здійснення ним функцій, зокрема, з видачі довідок про власників вебсайтів/реєстрантів доменних імен або інформації про їх встановлення.

Згідно довідки Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український Центр підтримки номерів і адрес" реєстрантом доменного імені mykyivregion.com.ua є ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ". Разом з тим, відомості про реєстранта доменного імені mykyivregion.com.ua (власника сайту) встановити не вдалось через знеособленість даних про реєстранта доменного імені mykyivregion.com.ua в службі WHOIS та їх не розкриття реєстратором доменного імені - ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ".

Разом з тим, 19.05.2023 о 17:27 год. в мережі інтернет на веб-сайті «Моя Київщина», за посиланням (https://mykyivregion.com.ua/analytics/vid-tituski-do-tiktok-voyina-vazkii-slyax-dmitra-kirisuna-v-politici), ", а також в газеті «СЛОВО і ДІЛО» № 03 (183) липень 2023 на 8 (восьмій) сторінці в нижньому кутку зліва, наявна інформація: Всеукраїнська газета «СЛОВО І ДІЛО». Видавець: ТОВ «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина». Засновник: ТОВ «Центр політичної реклами».

Крім того, із відомостей авторизованого електронного майданчику публічних закупівель - https://prozorro.gov.ua/ Позивачу стало відомо про те, що 04.02.2020 Києво-Святошинською районною радою Київської області було проведено закупівлю (ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-05-001223-a) послуг з підготовки та розміщення інформаційно-публіцистичних матеріалів (висвітлення діяльності Замовника).

Переможцем цієї закупівлі стало ТОВ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "МОЯ КИЇВЩИНА", ЄДРПОУ 42798690, що знаходиться за адресою: 08150, Україна, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 101 А, контактний телефон: (067) 343-34-44. (копія скан-копії договору додається).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" авторизований електронний майданчик це - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Згідно ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Згідно договору № 11-20 про надання послуг з розміщення інформаційних матеріалів редакцією порталу "Моя Київщина" від 04.02.2020, який розміщено у вільному доступі з накладенням електронного цифрового підпису на майданчику публічних закупівель - https://prozorro.gov.ua/ , предметом цього договору є підготовка і розміщення публікацій на порталі "Моя Київщина" у розділах "НОВИНИ", "АНАЛІТИКА", "ІНТЕРВ`Ю" та "БЛОГИ".

В ході огляду веб-сайту mykyivregion.com.ua, було встановлено, що портал "Моя Київщина", містить розділи, аналогічні тим, що зазначені у Договорі № 11-20 від 04.02.2020.

Крім того, на веб- сайті вказано інформацію наступного змісту, що збігається з відомостями у тендерній документації: «Усі права захищені. Цитування та використання будь-яких матеріалів в Інтернеті можливе лише за гіперпосилання на «mykyivregion.com.ua».

Редакція залишає за собою право не погоджуватися з думкою авторів блогів та аналітичних матеріалів.

Аналогічну закупівлю послуг із розміщення інформації на веб-ресурсі "Моя Київщина" було проведено виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-17-001290-a).

Переможцем закупівлі 17.03.2020 стало ТОВ «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина», яке вказано власником веб-ресурсу "Моя Київщина».

За результатами проведення вказаної державної закупівлі було укладено Договір № 1986/03-20 про надання послуг з розміщення інформаційних матеріалів редакцією порталу "Моя Київщина" від 17.03.2020.

У вказаному договорі контактним номером телефону редакції теж вказано номер 067-343-3444, що вказаний і на веб-ресурсі "Моя Київщина".

Зазначені відомості дають достатні підстави вважати, що ТОВ «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина» є належним відповідачем за цим позовом.

Згідно із усталеною практикою реєстрація доменних імен здійснюється в онлайн-режимі та на підставі даних, повідомлених особисто заявником (реєстрантом доменного імені) без проведення ідентифікації його особи та додаткових перевірок таких даних реєстратором доменного імені.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власником вебсайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту.

За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Право користування доменним іменем може бути передано реєстрантом доменного імені іншій особі. Для такої передачі реєстрант доменного імені звертається до реєстратора такого доменного імені щодо проведення процедури переделегування доменного імені (зміни реєстранта доменного імені). Про переделегування доменного імені реєстратором доменного імені вноситься відповідний запис до реєстру домену верхнього рівня, внаслідок чого цей запис відображається в службі WHOIS.

Право користування доменним іменем може бути також передано повністю або частково реєстрантом доменного імені іншій особі на договірних засадах без переделегування такого доменного імені (без зміни реєстранта доменного імені). За відсутності у реєстранта доменного імені доказів передачі права користування таким доменним іменем (договору тощо) іншій особі, відповідальність за адресацію доменного імені до відповідного веб-сайту та за функціонування такого вебсайту несе виключно реєстрант доменного імені.

Оскільки реєстрант доменного імені має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені, отримувач послуг хостингу має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації вебсайту таким доменним іменем, вони є відповідальними за створення технологічної можливості функціонування (працездатності) вебсайту та доступу до нього інших осіб через мережу Інтернет. А володілець облікового запису встановлює порядок та умови використання вебсайту та є особою, відповідальною за зміст вебсайту. При цьому першочерговою умовою для можливості адресації вебсайту відповідним доменним іменем є реєстрація такого доменного імені.

Отже, власником вебсайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником вебсайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується вебсайт, та/або отримувач послуг хостингу.

За таких обставин ТОВ «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина», яке вказано власником веб-ресурсу "Моя Київщина» є належним відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно із Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Глава 22 ЦК України визначає, що до особистих немайнових прав включені, зокрема, право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України). Гідність та честь фізичної особи, її ділова репутація є недоторканними (згідно із ч. 2 ст. 297 та ч. 1 ст. 299 ЦК України).

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб (ч. 1 ст. 275 ЦК України). Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (ч.3 ст. 297 ЦК України). Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ч.2 ст. 299 ЦК України).

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Разом із цим, статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі; недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені); згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності); негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загально визнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації; спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідачем не було доведено, що інформація, яка міститься в оскаржуваній статті відповідає дійсності, тобто є достовірною.

Крім того, згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Виходячи з усталеної практики Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п.1 ст.10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п.2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, між іншим, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. ст. 275, 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, які є недоторканими, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію; фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з п. п. 22, 24, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо немає компенсаційного та майнового характеру, тому на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування; задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права; якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту; за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо); у судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено; спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація; крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях у запланованому найближчому випуску; редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема п. 46 рішення по справі «Лінгенс проти Австрії» від 08.07.1986 року, вказано, що слід уважно розрізняти факти та оціночні судження, оскільки останні на відміну від фактів є висновками, отриманими в результаті інтелектуальної логічної обробки і узагальнення конкретною людиною фактів, оцінок інших людей, інформації довідкового характеру та причинно-наслідкових зв`язків між зазначеними джерелами інформації. Тому такі висновки (оціночні судження) будь-яким чином не можливо оцінити (довести) на предмет правдивості чи правильності.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Дана правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2017 року у справі № 6-639цс17.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Таким чином, спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Свобода слова передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. При дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які обурюють, шокують чи викликають стурбованість. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства».

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Гіпербола - вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки.

Алегорія - спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв`язок між значенням і образом встановлюється за подібністю.

Сатира - гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов`язковими принципами чи встановленими ідеалами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів.

Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Разом з тим, використання ряду мовних зворотів може перетворити твердження про факт в оціночне судження. Наприклад, поширеним прийомом з перетворення твердження про факт в оціночне судження є форма припущення і особистої думки (оцінки). Спірні (оціночні) висловлювання не містять фактичних даних, оскільки часто виражені з застосуванням мовних засобів не у стверджувальній формі, а як припущення, з використанням словосполучень «можливо», «у мене склалося враження», «на мою думку», «схоже на те», «мені видається».

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя. Суд наголошує, що вимогу доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо, отже, ця вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 29 травня 2005 року в справі «Українська прес-група проти України», заява № 72713/01, п. 41).

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року роз`яснено судам, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Отже, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, як власником веб-сайту було поширено інформацію відносно позивача, яка, як зазначає позивач, є недостовірною та не відповідає дійсності, порушує його немайнові права, зокрема, честь, гідність та ділову репутацію.

Зокрема інформація, яка була розміщена у вищенаведених статях в мережі інтернет на веб-сайті "Моя Київщина»:

Фраза №1:

10.12.2020 о 15:30 год. в мережі інтернет на веб-сайті "Моя Київщина", в статті «Договірняк у ОСОБА_3 : секретарем міськради став скандальний "агротітушка" Киришун (ФОТО)»

Фраза № 2:

«Варто зауважити, що у ОСОБА_3 новоспеченого секретаря міськради краще знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції ОСОБА_52 був одним із організаторів поставок "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав з-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ».

01.10.2021 о 07:19 год. в мережі інтернет на веб-сайті "Моя Київщина", в статті «Перевірки "контролерів" з Києва та підготовка до зняття Киришуна: чим живе Біла Церква»

Фраза №3:

«Нагадаємо, що у Білій Церкві секретаря міськради Киришуна знають як "агротітушку" з позивним " ОСОБА_4 ". У часи Революції ОСОБА_52 був одним із постачальників "тітушок" на ОСОБА_5 , яких набирав із-поміж місцевих спортсменів. Його пов`язували з покійними нині білоцерківськими політиками-авторитетами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ».

26.05.2020 о 09:22 год. в мережі інтернет на веб-сайті "Моя Київщина", в статті « ОСОБА_9 : кого веде до влади в Білій Церкві одіозний спортсмен»

Фраза №4

«Білоцерківський осередок "слуги" довірили ОСОБА_10 колишньому спортсмену, який тісно пов`язаний із криміналітетом. Наразі достовірно відомо, що він організовував "тітушок" на Майдан під час Революції Гідності, яких збирав серед місцевих спортсменів. Зараз почав займатися виборами за кошти деяких білоцерківських бізнесменів, яким яскраво описує свої майбутні політичні звитяги. Під час розслідування також " ОСОБА_12 " стало відомо про те, що ОСОБА_2 , який став депутатом сусідньої Узинської ОТГ від Аграрної партії, знається з місцевими бандитами, які контролюють військовий аеродром в Узині».

Фраза №5

19.05.2023 о 17:27 год. в мережі інтернет на веб-сайті «Моя Київщина», а також в газеті «СЛОВО і ДІЛО» № 03 (183) липень 2023, в статті «Від тітушки до ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Фраза №6

В даній статті автор, ОСОБА_53 , цинічно без будь яких підтверджень повністю дискредитує ОСОБА_15 , як політика, відважного військового, який отримав відзнаки різних ступенів за заслуги перед Україною під час збройної агресії Росії.

З матеріалів справи вбачається, що у вказаних статях у тексті публікації згадується ПІБ позивача, вказана інформація стосується саме позивача - ОСОБА_1 , містить його фотографію, що дає можливість ідентифікувати його.

Так, позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Проаналізувавши зміст вищезазначеного оскаржуваного допису відносно позивача, суд дійшов висновку, що спірна інформація за своїм характером подана у формі фактичних тверджень (даних), оскільки в них категорично зазначаються певні обставини, що нібито мають відношення до позивача. Інформація, що є предметом спору, містить висловлення про конкретні події/обставини, що не може бути витлумачено як такі, що містять оціночні судження.

При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували достовірність оспорюваної інформації. Отже викладене свідчить про недостовірність вказаної інформації. В свою чергу поширена відповідачем інформація щодо позивача завдає шкоди його законним інтересам та порушує право позивача на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначав, що поширювана відповідачем інформація стверджує факт вчинення ним злочинів. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не притягувався до кримінальної відповідальності на території України, відносно нього відсутні відомості щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, як підозрюваного, обвинуваченого, засудженого в Україні, згідно інформації про результати спеціальної перевірки відомостей притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення № 96-15012021/32210 та витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». Окрім того Білоцерківське районне управління поліції ГУ НП в Київській області надало інформацію, що слідчим відділом не проводилось досудове розслідування за фактом зникнення 100 автоматів та 5000 доз наркотичного знеболювального.

Одночасно позивач доєднав до матеріалів справи довідку про обставини травми №1/37/3245 від 28.07.2022 зі змісту якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 отримав поранення. Службову характеристику від 19.09.2022 за якою ОСОБА_1 молодший сержант по мобілізації) позитивно характеризується по місцю служби.

Позивач доєднав до матеріалів справи Результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 , претендента на зайняття посади; Данні Головного управління Національної поліції в Київській області, що станом на 20.01.2021 за автоматичними МВС України, громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення не притягується та засудженим не значиться; Повідомлення Державної судової адміністрації України, що за результатами запиту Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1 повідомляє: станом на 30.12.2020 за інформаційно-пошуковими реквізитами « ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 », обвинувальні вироку суду, які набрали законної сили щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні; Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-001333798 (Повний).

Подяки, грамоти про нагородження та відзначення його за місцем роботи в якості секретаря Білоцерківської міської ради Київської області: Розпорядження Голови Верховної Ради України №85к від 31.01.2022 за підписом ОСОБА_54 ; Почесна Грамота Голови Київської обласної Ради Н. Гунько; Почесна Грамота Голови Київської обласної державної адміністрації В. Володіна від 07.12.2021; Подяка Голови Київської обласної державної адміністрації Олексія Кулєби від 05.12.2022; Указ Президента України №557/2022 Про відзначення державними нагородами України «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».

Отже, суд приходить до висновку, що поширена інформація не відповідає дійсності, оскільки з відповідей державних органів вбачається, що ОСОБА_1 у статусі підозрюваного у будь-якому кримінальному провадженні не значиться, до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Вказані публікації є такими, що спрямована на переконання невизначеного кола осіб в тому факті, що ОСОБА_1 скоєно кримінальні правопорушення, а отже стосується його особистих немайнових прав. Підстав вважати поширену інформацію оціночним судженням відсутні.

Опубліковані відповідачем матеріали 27.04.2020 о 05:23 год., 10.12.2020 о 15:30 год., 01.10.2021 о 07:19 год., 26.05.2020 о 09:22 год., 19.05.2023 о 17:27 год, містять фактичні твердження про вчинення позивачем дій, які можливо кваліфікувати як злочини, передбачені відповідними статтями КК України.

Оскаржувані твердження зроблені не в рамках кримінального провадження, а у мережі Інтернет, зроблені автором щодо вчинення злочину ОСОБА_1 , були далекими від обережних. Враховуючи викладене, за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо позивача, відповідач поширив щодо ОСОБА_1 інформацію, яка порушує його особисте немайнове право, а саме - звинувачення у злочині.

Поширена інформація про ОСОБА_1 не є припущенням чи оціночним судженням відповідно до ст. 277 ЦК України, оскільки її автором не вживаються мовно-стилістичні засоби про ймовірність/припущення інформації, а стверджують фактичні дані, а твердження про вчинення позивачем протиправних дій, які мають склади кримінальних правопорушень, є констатацією фактів, які можуть і мають бути доведені належними доказами.

Наведена інформація викладена автором у формі категоричних стверджень про існування конкретних обставин (фактів), які нічим не підтверджені, є негативною, тому суд повинен визнати її недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 .

Зазначені обставини відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Відтак суд дійшов висновку, що такі висловлювання в бік позивача є недостовірними, не відповідають дійсності, та, відповідно, принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Згідно з ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Не зважаючи на те, що тягар доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідача, під час розгляду даної справи останнім у порядку, визначеному ст. 81 ЦПК України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження достовірності розповсюдженої Відповідачем інформації щодо Позивача.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи те, що частина інформації, викладена у спірній статті відносно позивача є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, а також враховуючи право позивача на спростування недостовірної інформації щодо себе, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина» (ЄДРПОУ 42798690).

Не зважаючи на те, що тягар доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідачів, під час розгляду даної справи останніми у порядку, визначеному ст. 81 ЦПК України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження достовірності розповсюдженої ними інформації щодо позивача.

Відповідно до п. п. 24, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1, передбачено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності а також враховуючи те, що частина інформації, викладена у спірних статтях відносно позивача є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, а також враховуючи право позивача на спростування недостовірної інформації щодо себе, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог до Відповідача.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, в п. 58 рішення в справі «Cicad проти Швейцарії» визначено, що будь-яка особа, яка здійснює своє право на свободу вираження поглядів, бере на себе і відповідальність за свої дії, межі якої залежать від конкретної ситуації. Тобто, ніхто не може бути звільнений від відповідальності за необґрунтовані, безпідставні звинувачення інших осіб. Стаття 10 Конвенції, яка гарантує свободу вираження поглядів, захищає осіб від відповідальності тільки тоді, коли вони діють добросовісно.

За наведених обставин, поширена інформація підлягає спростуванню у відповідний спосіб.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надрукувати новий тираж Всеукраїнської газети «СЛОВО і ДІЛО» накладом 25000 (двадцять п`ять тисяч) примірників (відповідно до тиражу Всеукраїнської газети «СЛОВО і ДІЛО» № 03 (183) липень 2023) стаття «Від тітушки до TikTok-воїна: важкий шлях ОСОБА_15 в політиці», в якому спростувати поширену щодо ОСОБА_1 недостовірну інформацію, що порочить його честь, гідність та ділову репутації, шляхом опублікування повідомлення про ухвалене рішення по справі з публікацією його резолютивної частини, впродовж десяти днів з моменту набрання ним законної сили без скорочень, редагування, задоволенню не підлягає на тій підставі, що згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Тобто, спростування недостовірної інформації полягає в тому, що особа, яка таку інформацію поширила на вимогу особи, про яку така інформація була розповсюджена, має визнати таку інформацію неправдивою у формі, що є ідентичною до форми чи адекватною формі поширення неправдивої інформації.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1073,60 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Виходячи з наведеного, на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 32, 34, 40, 68, 129 Конституції України, ст. 16, 200, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 14, 30 Закону України «Про інформацію», керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 76-81, 89, 209, 263-265, 267, 272, 273,296, 351, 352, 354-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина» про захист особистих немайнових прав шляхом визнання інформації недостовірної та заборони поширення задовольнити частково.

Визнати інформацію недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , яка розміщена Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина» , а саме:

Фраза №1:

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті: «Моя Київщина», поширену (Джерело: ІНФОРМАЦІЯ_10 в статті/інформаційному матеріалі, від 10.12.2020 о 15:30 год «Договірняк у ОСОБА_3 : секретарем міськради став скандальний "агротітушка" Киришун (ФОТО)»

Фраза № 2:

Фраза №3:

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована на веб-сайті: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поширену (Джерело: ( ІНФОРМАЦІЯ_3 в статті/інформаційному матеріалі, від 26.05.2020 о 09:22 год. « ОСОБА_9 : кого веде до влади в Білій Церкві одіозний спортсмен».

Фраза №4

Фраза №5

«Нічого видатного в біографії ОСОБА_2 немає - такі самі молоді "авторитети" є чи не в кожному великому місті. Слід додати, що він залишається керівником осередку Аграрної партії Білої Церкви. За час депутатства в Узині також встиг втрапити в низку скандальних історій із виділенням землі. При цьому ОСОБА_14 дуже хвилюється про свою репутацію. Аж настільки, що особисто моніторить інформацію про себе в соціальних мережах, а в разі появи негативних коментарів одразу ж погрожує їх авторам».

Текст спростування повинен бути розміщений під назвою «Спростування інформації, викладеної в статтях:

27 квітня 2020 о 05:23 год. в мережі інтернет на веб-сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в статті «"Агоротітушка" Киришун передав засоби захисту білоцерківським медикам (ФОТО)»;

10.12.2020 о 15:30 год. в мережі інтернет на веб-сайті "Моя Київщина", в статті «Договірняк у ОСОБА_3 : секретарем міськради став скандальний "агротітушка" Киришун (ФОТО)»;

Доступ до спростування повинен бути вільний та не повинен вимагати внесення паролів та/ або кодів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр «Моя Київщина» (ЄДРПОУ 42798690) адреса: вул. Шевченка, 101 А, м. Боярка, Київська обл., 08150 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , Україна - 1073 грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Андрій ВОЛЧКО


Суд	Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення	19.07.2024
Оприлюднено	19.09.2024
Номер документу	121659305
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них

Судовий реєстр по справі —381/3533/23

Рішення від 19.07.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Волчко А. Я.

Ухвала від 26.12.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Волчко А. Я.

Ухвала від 22.09.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Волчко А. Я.

Ухвала від 17.08.2023

Цивільне

Фастівський міськрайонний суд Київської області

Соловей Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.07.2024 по справі 381/3533/23КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —381/3533/23

Рішення від 19.07.2024

Ухвала від 26.12.2023

Ухвала від 22.09.2023

Ухвала від 17.08.2023

Рішення
від 19.07.2024 по справі 381/3533/23
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ