Рішення

від 13.09.2024 по справі 526/745/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/745/24

Провадження № 2/526/655/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 вересня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря Широколави О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сергіївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

встановив:

Позивач звернувсядо судуз позовомдо Сергіївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельного паю розміром 3,7297 га, який позивач обробляє з 2003 року. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, спадкоємці відсутні, оскільки він проживав сам.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечували.

Відповідно до п. 1ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріли справи,приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,730 гектарів на території Середняківської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ №688999 .

Згідно довідки Сергіївської сільської ради Полтавської області від 02.05.2023 року № 251 земельна ділянка з кадастровим номером 5320482600:00:008:0054 площею 3,7298 га перебуває у власності громадянина ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю РЗ №688999 виданого Середняківською сільською радою 23.01.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №279 і дійсно знаходиться в обробітку ФГ «Олексенко В.В.».

Згідно виписки з погосподарської книги за 2001-2005 року номер особового рахунку № НОМЕР_1 в погосподарській книзі №4 за 2001-2005 роки відкритий на ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 один.

Згідно Витягу з Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкова справа не заводилася .

10 травня 2024 року ОСОБА_1 рішенням сесії Сергіївської сільської ради відмовлено у передачі у приватну власність земельної ділянки площею 3,73 га, що належить померлому ОСОБА_2 , оскільки сільська рада не є розпорядником земель приватної власності та враховуючи заборону під час дії воєнного стану безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Згідно Витягу №НВ-9947497132024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5320482600:00:008:0054 становить 128814,93 грн.

Отже, судом встановлено, що позивач добросовісно володіє земельною ділянкою з 2003 року та продовжує відкрито безперервно нею володіти.

Відповідно дост.344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Вст. 119 ЗК Українивказано, що набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п`ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність. Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно ізстаттею 118 цього Кодексув межах норм, визначенихстаттею 121 цього Кодексу.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1статті 344 ЦК, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістомстатті 2 ЦКє, зокрема, фізичні особи та юридичні особи.

Проте, не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 ЦК, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Відтак йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини 3статті 344 ЦК); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина 2статті 344 ЦК). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений уЦКстрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вищевказаних умов у сукупності.

Наведена вище правова позиція щодо підстав набуття права власності на майно за набувальною давністю наведена у постанові Великої Плати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 добросовісно заволодів та продовжує відкрито, безперервно володіти земельною ділянкою більше 15 років після смерті власника ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що слід визнати за ним право власності за набувальною давністю на земельну ділянку (пай) розміром 3,7297 га кадастровий номер 5320482600:00:008:0054 що розташована на території Середняківської сільської ради та належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту РЗ №688999 від 23 січня 2003 року.

Також, виходячи з розміру грошової оцінки земельної ділянки та вже сплаченої позивачем суми судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави різницю недоплаченої суми судового збору, що становить 76,95 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15,16,344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 197-198, 200, 206, 259, 263-265, 279ЦПК України,суд -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 до Сергіївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності за набувальною давністю на земельну ділянку (пай) розміром 3,7297 га кадастровий номер 5320482600:00:008:0054, що розташована на території Середняківської сільської ради та належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту РЗ №688999 від 23 січня 2003 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави недоплачену ним суму судового збору в розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 95 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.09.2024 року.

Суддя: С. А. Киричок