Постанова

від 09.09.2024 по справі 291/1453/14-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/1453/14-ц Головуючий у 1-й інст. Грек М.М.

Категорія 61 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Трояновської Г.С., Талько О.Б.

за участю секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №291/1453/14 за заявою прокурора Ружинського району Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Топори в особі Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання спадщини відумерлою

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2014 року, ухвалене під головуванням судді Грека М.М.

в с т а н о в и в:

У вересні 2014 року прокурор Ружинського району Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі територіальної громади с. Топори в особі Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області з позовом про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до смерті постійно проживала в с. Топори Ружинського району Житомирської області. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної частки (пай) розміром 3,46 в умовних кадастрових гектарах, яка ніким успадкована не була. При цьому, ОСОБА_2 на день смерті проживала одиноко, із заявами про прийняття спадщини після її смерті спадкоємці до сільської ради не звертались. З часу смерті останньої минуло 18 років.

Враховуючи ту обставину, що спадщина яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 ніким не прийнята, з метою вирішення правової долі спадкового майна, яке залишилось після її смерті, прокурор Ружинського району Житомирської області просив суд визнати відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Топори Ружинського району Житомирської області, до складу якої входить право на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом серії ЖТ 0209435 від 20 вересня 1997 року розміром 3,46 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 94 049,41 грн, розташовану на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, та передати вказану земельну ділянку у власність територіальної громади Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2014 року заяву задоволено. Визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Топори Ружинського району Житомирської області, до складу якої входить право на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом серії ЖТ 0209435 від 20 червня 1997 року розміром 3,46 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 94 049,41 грн., розташовану на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області. Передано земельну ділянку, розташовану на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, розміром 3,46 га, вартістю 94 049,41 грн. у власність територіальної громади Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка все своє майно заповіла ОСОБА_3 . Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Власюком П.В. заведено спадкову справу №48/2023. Вказує, що на підставі заповіту, посвідченого 01.12.2021 року Ружинською селищною радою Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за №6, спадкоємцем майна ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3 .

Вказує, що не маючи правовстановлюючих документів на спадкове майно ОСОБА_2 , звернулася через свого представника до відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, де її повідомили, що сертифікат на право на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_2 зареєстровано за територіальною громадою Топорівської сільської ради Житомирської області на підставі рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07.10.2014 року.

Зазначає, що вказаним судовим рішенням земельна частка (пай) серії ЖТ №0209435 передана у власність територіальної громади Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області на підставі того, що спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Топори Ружинського району Житомирської області, визнана відумерлою. Звертає увагу, що фактично ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не 27.09.1996 року. Вважає, що при розгляді справи ОСОБА_3 навмисно не була залучена до участі у справі, чим порушене її право на спірне спадкове майно. Просила апеляційну скаргу задовольнити.

Сторони своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Прокурор та представник Ружинської селищної ради Житомирської області в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явився в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов до наступного висновку.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане повторно Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27 березня 2024 року (а.с.20).

Після смерті все своє майно ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 , що підтверджується заповітом від 03 липня 2000 року, посвідченим виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області 03 липня 2000 року (а.с.15).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Власюком П.В. Після її смерті спадкоємцем на підставі заповіту посвідченого 01.12.2021 року Ружинською селищною радою Житомирської області, зареєстрованого в реєстрі за №6, є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 4,7914 га, кадастровий номер 1825286300:02:000:0190, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ружинської селищної ради Житомирської області (а.с.21).

Згідно довідки виданої приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Власюком П.В. від 19 лютого 2024 року №б/н вбачається, що спадкоємцем всього майна ОСОБА_3 , в тому числі майна, після смерті ОСОБА_2 , яке прийняла ОСОБА_3 , але юридично не оформила, є її дочка ОСОБА_1 (а.с.24).

У довідці Топорівської сільської ради №492 від 22 вересня 2014 року, яку було додано до позовної заяви, ім`я померлої спадкодавиці зазначено як ОСОБА_4 замість ОСОБА_5 , а датою смерті особи вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість 03 квітня 2006 року, як це зазначено у свідоцтві про смерть (а.с.40).

Відповідно листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №847/35-24 від 11.03.2024 року, прізвище гр. ОСОБА_2 було включене за №48 «Д» в список-додаток до Державного акта на право колективної власності на землю ВАТ «Топорівське» с. Топори Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області. ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0209435 на підставі розпорядження голови Ружинської РДА №186 від 23.05.1997 року. Розмір земельної частки (паю) становить 3,46 умовних кадастрових гектари, вартість земельної частки (паю) складає 140 956,55 грн.(а.с.17).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до складу спадкового майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить земельна частка (пай) розміром 3,46 га вартістю 94 049,41 грн, посвідченої сертифікатом серії ЖТ №0209435 (а.с.17).

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину Ружинської державної нотаріальної контори, інформація щодо спадкування майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня (а.с.42).

Проте, дослідивши надані учасниками справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що земельна частка (пай) розміром 3,46 га в умовних кадастрових гектарах, на яку 23 травня 1997 року виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0209435, входила до складу спадкового майна саме ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Топори Ружинського району Житомирської області.

Після смерті все своє майно ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується заповітом від 03 липня 2000 року, посвідченим виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області 03 липня 2000 року (а.с.15).

Після її смерті приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Власюком П.В. заведено спадкову справу №48/2023, згідно якої єдиним спадкоємцем зазначеного в заповіті майна, в тому числі майна після смерті ОСОБА_2 , яке прийняла свого часу ОСОБА_3 , але юридично не оформила, є ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Дана обставина підтверджується довідкою приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Власюка П.В. від 19.02.2024 року (а.с.24).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою (пункт 8 частини другої статті 293 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Звертаючись до суду із заявою про визнання майна відумерлою спадщиною, прокурор Ружинського району Житомирської області зазначав, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку не прийняли спадкоємці протягом передбаченого строку.

Разом з тим, подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , і, відповідно, єдиним спадкоємцем за заповітом щодо майна померлої ОСОБА_3 , після смерті якої вона прийняла спадщину, до складу якої входить спадкове майно ОСОБА_2 , в тому числі земельна частка (пай) розміром 3,46 га вартістю 94 049,41 грн, посвідченої сертифікатом серії ЖТ №0209435.

Наведене свідчить про існування спору між апелянтом та Топорівською сільською радою Ружинського району Житомирської області щодо права власності на спадкове майно.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку щодо можливості розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження, оскільки із матеріалів справи слідує, що існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

При цьому Європейський суд з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява прокурора Ружинського району Житомирської області в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області залишенню без розгляду.

Водночас заявнику необхідно роз`яснити, що залишення без розгляду заяви не позбавляє його права на подання до суду позову на загальних підставах у порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 294, 368, 374, 381, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2014 року скасувати.

Заяву прокурора Ружинського району Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Топори в особі Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2024 року.

Головуючий Судді