Ухвала

від 17.09.2024 по справі 308/15004/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15004/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Цмур В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Закарпатської обласної прокуратури та Територіального управління ДБР у м. Львові, третя особа: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про зняття майна з арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів Закарпатської обласної прокуратури та Територіального управління ДБР у м. Львові, третя особа: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про зняття майна з арешту.

Головуючий суддя Фазикош О.В. заявив самовідвід, мотивуючи це тим, що в період з 2007 по 2012 роки здійснював правосуддя в Мукачівському міськрайонному судді Закарпатської області на посаді судді, де суддею у вказаний період часу працював також батько позивача ОСОБА_3 та предметом позову в даній справі є скасування арешту майна накладеного в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_3 .. Крім цього, головуючий суддя Фазикош О.В. працює за сумісництвом на юридичному факультеті ДВНЗ "Ужгородський національний університет". Разом із цим, позивач по справі ОСОБА_1 , працює в ДВНЗ "Ужгородський національний університет" на юридичному факультеті на одній кафедрі разом із його батьком ОСОБА_4 .

Суд вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

За змістом ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною 9 ст. 40 ЦПК України, передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.9 Конституції України,ст.36 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки є обставини, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об`єктивності.

Так, відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду. Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним відбудь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

На підставі викладеного, в силу статті 36 ЦПК України з врахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та упередженість головуючого судді Фазикош О.В., а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді, з огляду на те, що у стороннього спостерігача може об`єктивно викликати сумніви в неупередженості судді при прийнятті рішення, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення заяви про самовідвід головуючого судді.

Відповідно до ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

У разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 36,39,40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву головуючого судді Фазикош О.В. про самовідвід по цивільній справі №308/15004/24 за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Закарпатської обласної прокуратури та Територіального управління ДБР у м. Львові, третя особа: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про зняття майна з арешту.

Передати матеріали цивільної справи №308/15004/24 до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для виконання вимог, передбачених ст. 41 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайнного суду О.В.Фазикош