УХВАЛА
13 вересня 2024року
м. Київ
справа № 524/5789/22
провадження № 61-12174ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік»</a>, третя особа - директор-головний лікар ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» Давиденко Ярослав Вікторович , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «МСЧ «Нафтохімік», в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 09 вересня 2022 року № 50-к/тр «про звільнення з роботи ОСОБА_1 », винесений ТОВ «МСЧ «Нафтохімік», поновивши її на посаді лікаря-стоматолога-терапевта з дати її звільнення, з 09 вересня 2022 року, та стягнути з роботодавця на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, який станом на 05 жовтня 2022 року складав 7 595,10 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ від 09 вересня 2022 року № 50-к/тр про звільнення з роботи ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря стоматолога-терапевта ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» із 10 вересня 2022 року. Стягнено із ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 76 372,95 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року змінено в частині постановленого до стягнення із ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» на користь ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збільшивши його із 76 372,95 грн до 117 392,98 грн. В іншій частині рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року залишено без змін.
02 вересня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення в частині обчислення розміру середнього заробітку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 10 жовтня 2022 року зазначену справу визнано малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 524/5789/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2024 |
Оприлюднено | 18.09.2024 |
Номер документу | 121665187 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні