Ухвала

від 13.09.2024 по справі 524/5789/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2024року

м. Київ

справа № 524/5789/22

провадження № 61-12174ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік»</a>, третя особа - директор-головний лікар ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» Давиденко Ярослав Вікторович , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «МСЧ «Нафтохімік», в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 09 вересня 2022 року № 50-к/тр «про звільнення з роботи ОСОБА_1 », винесений ТОВ «МСЧ «Нафтохімік», поновивши її на посаді лікаря-стоматолога-терапевта з дати її звільнення, з 09 вересня 2022 року, та стягнути з роботодавця на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, який станом на 05 жовтня 2022 року складав 7 595,10 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ від 09 вересня 2022 року № 50-к/тр про звільнення з роботи ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря стоматолога-терапевта ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» із 10 вересня 2022 року. Стягнено із ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 76 372,95 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року змінено в частині постановленого до стягнення із ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» на користь ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збільшивши його із 76 372,95 грн до 117 392,98 грн. В іншій частині рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 травня 2023 року залишено без змін.

02 вересня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення в частині обчислення розміру середнього заробітку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 10 жовтня 2022 року зазначену справу визнано малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 524/5789/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко