Ухвала

від 12.09.2024 по справі 386/431/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

12 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 386/431/23

Провадження № 61-6560ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Конякін Михайло Сергійович (далі - адвокат),

на постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 березня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивачка) до скаржниці, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на неї та

в с т а н о в и в :

1. У квітні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який ОСОБА_3 28 вересня 2020 року уклав зі скаржницею (далі - договір купівлі-продажу), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521483900:02:000:0689 і площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (далі - земельна ділянка), посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренком В. В. і зареєстрований у реєстрі за № 1262;

- скасувати державну реєстрацію права власності скаржниці (номер запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 38398558 від 28 вересня 2020 року) на земельну ділянку, проведену на підставі договору купівлі-продажу.

2. 24 жовтня 2023 року Голованівський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

3. 28 березня 2024 року Кропивницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про задоволення позову.

4. 29 квітня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову.

5. 31 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця мала: зазначити підстави касаційного оскарження з відповідним обґрунтуванням і дату отримання копії постанови апеляційного суду та надати докази на підтвердження тієї дати; надати документ про сплату 4 294,40 грн судового збору, а також копії вказаних матеріалів для інших учасників справи.

6. 19 червня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та квитанцію про сплату судового збору від 19 червня 2024 року № 3203-4543-0497-3997 на суму 4 294,40 грн, а також їхні копії. В уточненій касаційній скарги адвокат в інтересах скаржниці повідомив, що отримав копію постанови апеляційного суду після подання касаційної скарги - 14 травня 2024 року (надав копії конверта, в якому з апеляційного суду надійшло поштове відправлення з ідентифікатором 0600913729592, та роздруківку трекінгу цього відправлення). Обґрунтував скаргу так:

- апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульовані у постанові від 25 березня 2024 року у справі № 336/6023/20 (провадження № 61-11523сво23), про те, що:

(1) підстава недійсності правочину має існувати у момент вчинення правочину (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2020 року в справі № 522/25151/14-ц (провадження № 61-101св19));

(2) у ЦК України передбачений поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані. Оспорюваність правочину є загальним правилом, а нікчемність правочину має місце тільки тоді, коли є пряма вказівка закону про кваліфікацію певного правочину як нікчемного (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1 березня 2021 року в справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19)). Суд визнає оспорюваний правочин недійсним за позовом сторони чи заінтересованої особи. Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним у момент вчинення (ab initio) незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Визнання недійсним нікчемного правочину чи встановлення нікчемності правочину не є належним способом захисту права чи інтересу. За наявності спору щодо юридичних наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи і в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) і від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 лютого 2023 року у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21));

(3) за загальним правилом дія актів цивільного законодавства в часі спрямована на майбутнє, вони регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року в справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19));

(4) правочин чи договір з`являються як юридичний факт у момент їхнього вчинення. Недійсність може «вражати» правочин чи договір, і вона стосується саме моменту його вчинення, а не виконання;

(5) суд перевіряє договір на предмет того, чи він відповідає, зокрема, вимогам щодо його дійсності, яка форма встановлена законом для правочину чи договору на момент його вчинення;

- апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивачка обрала неефективний спосіб поновлення порушеного права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18));

- правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 577/5321/17 (провадження № 61-43854св18));

- договір купівлі-продажу укладений унаслідок отримання ОСОБА_3 земельної ділянки без дотримання конкурентних засад, що було встановлено у постанові Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року у справі № 386/987/18. Такий договір був спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, тобто є нікчемним на підставі частин першої та другої статті 228 ЦК України. Відсутність договірних відносин сторін до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків стосовно одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад, із конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20));

- вимоги позивачки ґрунтувалися на доводах про те, що існує постанова Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року у справі № 386/987/19 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру) від 9 серпня 2019 року № 11-4135/14-19-СГ про затвердження проєкту землеустрою та надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання ГУ Держгеокадастру закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням реєстрації земельної ділянки. 24 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову у справі № 386/987/19, згідно з якою скасував постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року, яку використав апеляційний суд в оскарженій постанові у справі № 386/431/23;

- апеляційний суд не дотримав принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних доказів, що унеможливило належне встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У ній є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на неї.

2. Витребувати з Голованівського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 386/431/23.

3. Надіслати іншим учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко