Ухвала

від 12.09.2024 по справі 639/898/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

12 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 639/898/19

Провадження № 61-6519ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор)

на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 7 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2024 року

у справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківземінформ» (далі - ТОВ «Харківземінформ») - про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та

в с т а н о в и в :

1. У листопаді 2023 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 854 044,06 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 35 386,60 грн.

2. 11 березня 2020 року Жовтневий районний суд міста Харкова постановив ухвалу, згідно з якою залучив до участі у справі ТОВ «Харківземінформ» як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачки ОСОБА_2 .

3. 7 грудня 2020 року Жовтневий районний суд міста Харкова ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, яке залишив без змін Полтавський апеляційний суд у постанові від 28 березня 2024 року.

4. 29 квітня 2024 року прокурор подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову. Обґрунтував так:

- суди попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях застосували норми права про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах:

Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 грудня 2021 року у справі № 924/856/20 та від 2 червня 2020 року у справі № 922/2417/19 щодо єдності долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди;

Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 3-1345гс16 щодо розрахунку розміру плати за земельну ділянку у формі орендної плати за землю;

Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20 щодо визначення кондиційними відносин фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди;

Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, згідно з яким не спростовують доводи позивача про фактичне користування позивачкою земельною ділянкою твердження відповідача про те, що спірна земельна ділянка не має встановлених у передбаченому законом порядку меж, а також про те, що тій ділянці не присвоєний кадастровий номер, через що вона не є сформованим об`єктом цивільних прав і неможливо укласти договір оренди землі та сплачувати орендну плату;

Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року щодо стягнення з власника нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване;

Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 826/11885/16, згідно з яким земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому є особливо суворими умови щодо використання цих об`єктів, зокрема надр, без проведення аукціону.

5. 23 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Прокурор мав зазначити дату отримання копії постанови апеляційного суду та додати до касаційної скарги її копії та копії доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

6. 30 травня 2024 року прокурор виконав вимоги вказаної ухвали.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження.

9. Прокурор у касаційній скарзі просив розглядати справу за його участі та повідомити про дату, час і результат розгляду справи. Мотивував тим, що розгляд справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи унеможливлює ефективну реалізацію прокурором передбаченої Конституцією України функції представництва інтересів держави в суді. Колегія суддів вважає, що у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

9.1. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі (частина перша статті 402 ЦПК України).

9.2. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

9.3. З огляду на вказані приписи Верховний Суд розглядає касаційні скарги за загальним правилом без повідомлення та виклику учасників справи за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи за необхідності ухвалить рішення про інше. Аргумент прокурора про те, що розгляд справи у письмовому провадженні без виклику сторін унеможливлю виконання прокурором конституційної функції є неприйнятним, оскільки з огляду на засаду рівності учасників справи правила представництва у судовому процесі є однаковими для всіх них незалежно від того, чи мова йде про прокурора, чи про адвоката або інших представників. ЦПК України не передбачає касаційний розгляд з обов`язковим викликом учасників справи. Тому Верховний Суд не зобов`язаний забезпечувати розгляд справи у відкритому судовому засіданні лише тому, що касаційну скаргу подав прокурор. Письмове касаційне провадження, в якому учасники справи мають можливість висловитися щодо аргументів один одного у заявах по суті справи, узгоджується з гарантіями права на справедливий суд.

9.4. З огляду на вказане, беручи до уваги те, що прокурор виклав його аргументи щодо оскаржених судових рішень у касаційній скарзі та має можливість реалізовувати право на подання заяв і клопотань, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що немає підстав для розгляду цієї справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи. Тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись статтями 7, 260, 261, 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 7 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківземінформ» - про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

2. Витребувати із Жовтневого районного суду міста Харкова цивільну справу № 639/898/19.

3. Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко