Рішення

від 29.08.2024 по справі 766/10713/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/10713/23

н/п 2/766/6493/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Дорошинської В.Е.,

за участю секретаря: Волощук О.М.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Херсоні позовну заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Кравчук Тетяна Миколаївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про розірвання трудового договору,-

в с т а н о в и в:

І. Виклад позиції позивача.

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати безстроковий трудовий договір, укладений між нею та відповідачем 24.11.2010 року, у відповідності до вимог частини 1 статті 38 КЗпП України, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.11.2010 року згідно наказу № 497-к позивачка прийнята на роботу до ТОВ «Амалтея», що у м. Херсоні на посаду одягальником вкладишів в цех ППМ. Після початку 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення військ росії на територію України, через бойові дії ТОВ «Амалтея» призупинило свою роботу, господарську діяльність не здійснює, заробітну плату з лютого 2022 року і по час звернення позивача із вказаним позовом не виплачує, але жодних документально оформлених рішень з приводу призупинення підприємством діяльності чи простою не приймалось, а нарахування та сплата відповідних внесків до пенсійного фонду та податків припинена. Після звільнення м. Херсона та селища Музиківка, де розташовані потужності ТОВ «Амалтея», після деокупації підприємство не поновило свою роботу. Вказує про те, що через не розірвання трудового договору між відповідачами та позивачкою, остання позбавлена можливості офіційно працевлаштуватись. Зв`язок із керівництвом підприємства відсутній. 03.11.2023 року позивач, шляхом направлення рекомендованого листа, звернулась із заявою до ТОВ «Амалтея» про її звільнення, прохавши направити наказ з цього приводу їй поштою, проте лист повернувся за закінченням терміну зберігання. Вказує про те, що у зоні ведення бойових дій працівник має право за власною ініціативою розірвати трудовий договір без дотримання двотижневого строку повідомлення про це роботодавця. Вказує на фактичне припинення нею трудових відносин із відповідачем, проте неоформлення у встановленому законом порядку через бездіяльність відповідачів такого факту, що вважає неправомірним.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.11.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.11.2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у їх відсутність, не заперечують проти заочного розгляду справи. Позовні вимоги позивач підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача, повторнов судовезасідання нез`явився,про день,час тамісце судовогозасідання бувповідомлений належнимчином,про причинисвоєї неявкисуд неповідомив,клопотань провідкладення розглядусправи абопро розглядсправи заїх участіне заявляв,заперечень протипозову ненадав,тому напідставі ст.280ЦПК України, за згоди позивача,суд постановивздійснювати заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи у їх відсутність, постановив: розглядати справу у відсутність позивача та її представника.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Так судом встановлено, що згідно наказу від 24.11.2010 року № 497-к позивач прийнята на посаду одягальником вкладишів в цех ППМ по трудовому договору № 806 на ТОВ «Амалтея», що вбачається із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , з датою заповнення 24.10.1990 року.

Як вбачається із наданого позивачем підтвердження поштового відправлення, остання 03.11.2023 року направляла листа ТОВ «Амалтея» за адресою 75023, вул. Карла В.1-В сел. Музиківка Херсонської області, яке повернуто позивачу 14.11.2023 року неврученим адресатам, через відсутність останніх за вказаною у реєстраційних даних адресою.

ТОВ «Амалтея» як на час прийняття судом рішення, так, відповідно і на час виниклих спірних правовідносин, значиться зареєстрованим за вказаною позивакою та встановленою судом адресою, в процесі припинення не перебуває.

Звертаючись до суду із позовом, позивач наголошує на порушенні її права на працю зі сторони відповідача, оскільки в позасудовому порядку вирішити питання щодо розірвання трудового договору не можливо, вона вимушена звернутися до суду.

V. Оцінка Суду.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу Українивстановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини та визначає механізм захисту трудових прав працівників єКодекс законів про працю України.

Відповідно до частини першоїстатті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 частини першоїстатті 23 КЗпП Українивизначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Згідно зіст. 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є: угода сторін; закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 119 цього Кодексу; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці; набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогамЗакону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення; з підстав, передбаченихЗаконом України «Про очищення влади»; набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290Цивільного процесуальногокодексу України випадках; підстави, передбачені контрактом; підстави, передбачені іншими законами.

У відповідність до пункту 4статті 36 КЗпП Україниоднією з підстав розірвання трудового договору є ініціатива працівника.Статтею 38 КЗпП Українивизначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Трудове законодавство не передбачає обов`язкового двотижневого відпрацювання перед звільненням за власним бажанням, уст. 38 КЗпП Українивизначено лише обов`язок працівника письмово попередити роботодавця про наступне звільнення за два тижні. Таке попередження не залежить зокрема від того, чи працює працівник у момент попередження, й роботодавець, навіть у такому випадку, не вправі відмовити йому у звільненні після спливу строку попередження.

При цьому, згідно імперативних приписів ст. 4 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX,у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Поштовим зверненням до відповідача від 03.11.2023 року позивач просила звільнити її. Повернення поштового відправлення за зворотною адресою відбулось з 14.11.2023 року через відсутність відповідача за вказаною адресою.

Таким чином, можна дійти висновку про фактичне припинення трудових відносин між сторонами зокрема станом на час звернення позивачки із відповідною заявою про звільнення.

Проте на вимогу позивача про звільнення її з посади відповіді не надійшло, як і не надійшло жодних пояснень та заперечень від відповідача щодо розглядуваного судом позову.

Законодавство про працю встановлює всесвітню охорону трудових прав працівників (ч.2ст. 1 цього Кодексу).Статтею 48 КЗпП Українивстановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться записи про звільнення. Записи в трудовій книжці про звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП України).

Приписистатті 43 Конституції Українитастатті 22 КЗпП Українизабороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору. Конституційний Суд України розглядає право на працю, визначенестаттею 43 Конституції України, як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом (Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004, № 14-рп/2004, від 16.10.2007, № 8-рп/2007 та від 29.01.2008, № 2-рп/2008). Свобода праці передбачає можливість особи займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по своїй суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації. Припинення трудових відносин тісно пов`язано зі свободою його праці, оскільки праця може виконуватися саме до того часу поки останній не вирішить припинити її виконання або з інших підстав. При цьому, припинення трудових правовідносин має безпосередній вплив на можливість мати реалізацію прав на зайнятість (не заборонену законодавством діяльність осіб, пов`язану із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі), працевлаштуванням на роботі (посаді).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач належним чином, у визначеному законом порядку повідомила відповідача про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи.

Згідно ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст.76, ч. 1,2ст.77, ч. 1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1,3ст. 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті та їх належність, допустимість, достовірність, достатність, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, на переконання суду, датою припинення трудових відносин слід вважати саме 17.11.2023 року, тобто через два тижні з моменту звернення до відповідача із заявою про звільнення, в якій будь-якої іншої дати, з якої б позивач бажав вважати його звільненим не зазначено.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідност. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позовуна відповідача;2) у разі відмови в позовіна позивача;3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При такому вирішенні позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача 858,88 гривень в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст.12,13,76-81, 83,89, 141,247,258-259,263-265,274-284,352, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.

Розірвати трудовий договір №806 від 24.11.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амалтея» (ЄДРПОУ 21298452) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, з 17.11.2023 року.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Амалтея» код ЄДРПОУ 21298452 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Велика Фосня Овручського району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство зобмеженою відповідальністю«Амалтея», адреса Херсонська область, Херсонський район, сел. Музиківка, вул. Карла В. буд. 1-в, 75023, ЄДРПОУ 21298452.

Суддя В.Е. Дорошинська