Рішення

від 13.09.2024 по справі 686/28601/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28601/23

Провадження № 2/686/1803/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2024 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій Д.В.

за участю позивача та представників ОСОБА_1 , Кушнір Т., представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 , представника Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Окарської І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ТОВ «Земельно-консалтингове агентство «СТС», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

27.10.2023 року з позовною заявою до суду звернулась ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ТОВ «Земельно-консалтингове агентство «СТС», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора посилаючись, що 21 квітня 2008 р. між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір серії ВЛЛ №853960 про визначення рівних часток у спільному сумісному майні подружжя, набутому в період шлюбу, а саме житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , який знаходився на належній ОСОБА_2 земельній ділянці 0,1000 га.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду 9 червня 2011 р. у справі за позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя затверджено укладену сторонами мирову угоду про поділ в натурі будинку по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями згідно варіанта № НОМЕР_1 і земельної ділянки площею 0,1000 га, на якій вони знаходяться, згідно додатку № 12 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4 від 2 червня 2011 р.

В травні місяці 2023 р., позивач намагаючись зареєструвати дітей у виділеній при розподілі майна подружжя частині будинку по АДРЕСА_1 дізналась, що колишній чоловік ОСОБА_2 , усунувши на підставі технічної документації ТОВ «Земельно-консалтинговому агентстві «СТС» неточності координат земельної ділянки за вказаною адресою з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру, в супереч затверджених Хмельницьким міськрайонним судом умов мирової угоди від 9 червня 2011 р. про розподіл майна подружжя по справі № 2-2218-1431/10, в тому числі і земельної ділянки 28 березня 2023 р. зареєстрував на ОСОБА_2 , у відділі реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради на підставі замовленої від його імені 14 лютого 2023 р. у ТОВ «Земельно-консалтинговому агентстві «СТС» по вул. Проскурівській, 2, офіс 41 м. Хмельницького технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок право власності на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 681010000:11:002:0439, 681010000:11:002:0440 по 0,0500 га кожна (рішення державного реєстратора Роїк І.Д. № 66981583 та №66981940), таємно заволодівши належною позивачу, на підставі затвердженої ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 9 червня 2011 р. мирової угоди від 9 червня 2011 р., частиною земельної ділянки площею S2=0,0500га по АДРЕСА_1 згідно кадастрового плану.

При цьому, ТОВ «Земельно-консалтингове агентство «СТС», розробляючи технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з цільовим призначенням 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , в супереч вимогам чинного законодавства, - фактично не обстежило її, не з`ясувало власників житлового будинку за вказаною адресою, не узгодило зі мною, як власником частини будинку, конфігурації земельних ділянок, які вже були узгоджені між власниками будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_2 згідно мирової угоди.

Внаслідок наведених обставин справи, вважає вказані дії ОСОБА_2 щодо привласнення належної позивачу частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0500 га за сприяння ТОВ «Земельно-консалтингового агентства «СТС» та вказаних державних реєстраторів прав на нерухоме майно Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, а також рішення Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про відмову у присвоєнні адреси виділеній в натурі частині житлового будинку по АДРЕСА_1 площею 130,8 кв. м, яке перешкоджає відновленню майнових прав, протиправними.

Також, позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради № К/802-01-24 від 13 березня 2024 р. про відмову ОСОБА_4 , у присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AR01:6595-2396-6927-0055 від 15 квітня 2024 р.) належному окремому об`єкту нерухомого майна, а саме частині будинку по АДРЕСА_1 , визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Хмельницької області ОСОБА_5 від 12 березня 2024 р. № 72019927 про відмову позивачу у здійсненні державної реєстрації належного окремого об`єкту нерухомого майна, а саме частини будинку по АДРЕСА_1 та визнати незаконним поділ земельної ділянки кадастровий номер 681010000:11:002:0021 в розмірі 0,1000 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), проведений на замовлення від імені ОСОБА_2 ТОВ «Земельно-консалтингове агенство «СТС» згідно технічної документації з землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами 681010000:11:002:0439 та 681010000:11:002:0440, скасувавши за його наслідками рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради ОСОБА_6 від 29 березня 2023 р. № 66981583 та №66981940 про реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 681010000:11:002:0439 та 681010000:11:002:0440 по АДРЕСА_1 розмірами по 0,0500 га кожна та відомості про них у Державному земельному кадастрі.

В судове засідання позивач та представники з`явилися, підтримали позовні вимоги, надала суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з`явилася, заперечила проти задоволення позову посилаючись на те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є неналежним, тому в задоволенні позову просила відмовити. При цьому, пояснила суду, що ОСОБА_2 стверджує, що частина ділянки, що згідно з рішенням суду має перейти ОСОБА_4 йому не потрібна, що він не має на меті нею користуватися, однак не може переоформити її на ОСОБА_4 без її згоди.

Представник Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Окарська І. у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просить суд відмовити у їх задоволенні.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03.11.2023 року відкрито провадження, справу призначено у підготовче засідання у загальному проваджені.

17.11.2023 року Управлінням з питань реєстрації Хмельницької міської ради подано відзив на позов, у якому заперечуються позовні вимоги.

05.02.2024 року представником ОСОБА_2 подано відзив на позов, у якому не визнаються позовні вимоги так, як вважає що вони є неналежним способом захисту.

14.02.2024 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.

14.02.2024 року представником управління архітектури та містобудування подано письмові пояснення.

Ухвалою суду 28.05.2024 року закінчено підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 25.06.2024 року.

13.09.2024 року ухвалено рішення по справі.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що в період з 1993 р. по 2011 р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 9 вересня 2011 року.

За період шлюбу сторонами на земельній ділянці розміром 0,1000 га по АДРЕСА_1 було збудовано будинок з надвірними будівлями загальною площею 215, 9 кв. м.

21 квітня 2008 р. між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір серії ВЛЛ № 853960 про визначення рівних часток у спільному сумісному майні подружжя, набутому в період шлюбу, а саме житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , який знаходився на належній ОСОБА_2 земельній ділянці 0,1000 га. При цьому, згідно п. 4 вказаного договору сторонам було роз`яснено зміст ст. 120 Земельного кодексу України.

Ухвалою Хмельницькогоміськрайонного суду9червня 2011р.у справіза позовомдо ОСОБА_2 про розподілмайна подружжязатверджено укладенусторонами мировуугоду проподіл внатурі будинкупо АДРЕСА_1 знадвірними будівлямизгідно варіанта№ НОМЕР_1 іземельної ділянкиплощею 0,1000га,на якійвони знаходяться,згідно додатку №12висновку судовоїбудівельно-технічноїекспертизи №4від 2червня 2011р. Зазмістом мировоїугоди:-у власність ОСОБА_4 перейшло:на першомуповерсі приміщенняза №№ НОМЕР_2 ,1-3,1-4,1-7,1-8; надругому поверсіприміщення за№№ НОМЕР_3 ;у підваліприміщення за№№ НОМЕР_4 ,1-14,1-15,1-17та частиназемельної ділянкиплощею S2=0,0500гапо АДРЕСА_1 згіднокадастрового плану земельноїділянки;- у власність ОСОБА_2 перейшло: на першому поверсі приміщення за №№ НОМЕР_5 ; на другому поверсі приміщення за №№ НОМЕР_6 ; у підвалі приміщення за № 1-16 та частина земельної ділянки площею S1=0,0500га по АДРЕСА_1 , на якій розташовано гараж та літня кухня згідно кадастрового плану земельної ділянки.

21 жовтня 2011 р. з Хмельницьке бюро технічної інвентаризації при здійсненні державної реєстрації речових прав позивача на підставі вказаної ухвали суду зазначило про належність ОСОБА_4 права власності на частину цього будинку.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2023 р., яка набрала законної сили було виправлено описки у мотивувальній та резолютивні частинах ухвали від 9 червня 2011 р. так, як не вказав всіх приміщень будинку по АДРЕСА_1 , які за змістом мирової угоди при розподілі майна подружжя в натурі були виділені у власність ОСОБА_4 , а саме: - приміщення на першому поверсі будинку за №№ 1-4 - кухні площею 12,2 кв.м.,1-7 передньої площею 17,5 кв.м., 1-8 - сходової площею 2,9 кв.м., -приміщення на другому поверсі будинку за №№ 1-9 - кладової площею 1,0 кв.м., 1-12 сходової площею 1,8 кв.м, - приміщення підвалу за № 1-17 сходової площею 4,1 кв. м.

30 серпня 2023 р., з метою оформлення майнових прав позивача на виділену в натурі при розподілі майна подружжя частину будинку по АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки за вказаною адресою на виконання рішення суду, остання через ЦНАП звернулась до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради з заявою з відповідними правовстановлюючими документами про присвоєння їй адреси.

На вказане звернення від Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 5 вересня 2023 року позивачу надано відповідь начальника відділу генерального плану управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Музики Ю.В. за № Б/2293-01-23 з долученням до неї витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про відмову в присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AR01:5811-0824-4270-3992), за змістом яких підставою вказаної відмови являється реєстрація в ДРРП за заявницею частки у вказаному будинку і перебування даної частини будинку на земельній ділянці, яка перебуває у власності іншої особи. При цьому, з посиланням на ст. 26-3 ч. 15 п.п. 1,2, ст. 26-4 ч. 8 п.п. 1,2 та ст. 26-5 ч. 8 п. 2 Закону України про «Регулювання містобудівної діяльності» у коментарі до відмови про присвоєння адреси зазначається про «подання мною неповного пакету документів (в даному випадку це один із документів: копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду) та виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально, є підставою для відмови у присвоєнні/зміні адреси об`єкту будівництва та об`єкту нерухомого майна».

Крім того, 7 березня 2024 р. представник позивача за нотаріально посвідченим дорученням ОСОБА_7 , для присвоєння адреси виділеній останній в натурі при розподілі майна подружжя частині будинку по АДРЕСА_1 на виконання ухвал Хмельницького міськрайонного суду від 9 червня 2011 р. та від 11 серпня 2023 р. у справі № 2-2218-1431/10 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя звернулась ще раз з відповідною заявою через електронний портал «Дія», долучивши при цьому копії вказаних ухвал Хмельницького міськрайонного суду, мирової угоди від 9 червня 2011 р. між сторонами, витягів з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4 від 2 червня 2011 р. у справі № 2-2218-1431/10 про розподіл майна подружжя, електронного технічного паспорта на виділену в натурі частину будинку з ідентифікатором.

Проте, 16 квітня 2024 р року за наслідками розгляду поданої заяви на електронну адресу надійшло від Єдиної державної системи у сфері будівництва рішення по адресі № AR01:6595-2396-6927-0055 від 15 квітня 2024 р. з долученням до нього витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про відмову в присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яким в.о. начальника Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Лісова Ю.М. своїм рішення від 13 березня 2024 р. за № К/802-01-24 відмовила у присвоєнні адреси окремій частині будинку по АДРЕСА_1 на виконання ухвал Хмельницького міськрайонного суду від 9 червня 2011 р. та від 11 серпня 2023 р. у справі № 2-2218-1431/10 з огляду на неповноту долучених документів.

Крім цього, в березні місяці 2024 р. представник позивача повторно звернулась через електронний портал «Дія» з відповідними заявами. При цьому, до обох із вказаних звернень та було долучено скановані відповідні пакети документів та 12 березня 2024 р. державний реєстратор прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Хмельницької області Скибіцька Л.І., розглянувши подані заяви про оформленням права власності належного позивачу нерухомого майна на підставі рішення суду своїми рішеннями №№ 72019927 та 72021844 знову відмовила позивачу в проведенні реєстраційних дій.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав

Суд приходить до висновку, що вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном не є належним способом захисту прав.

Щодо вимоги про визнання незаконною технічної документації на земельну ділянку, то суд вважає, що така вимога не може бути самостійним предметом судового розгляду. Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №128/3751/14-а вказала, що вимога про визнання незаконною технічної документації на земельну ділянку, не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративної, а і в порядку будь-якої іншої юрисдикції.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України. Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем, і позов повинен бути спрямований на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.

Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.

При цьому обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005). Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №914/2476/20, від 30.08.2022 у справі №914/1658/15).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №914/1658/15.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у cправі №914/1658/15, від 31.08.2022 у cправі №914/970/20). Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20.

При цьому, обраний позивачем неефективний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду із позовом про захист права із застосуванням належного та ефективного способу захисту (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №911/269/19, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20).

Велика ПалатаВерховного Судунеодноразово зазначала,що набуттяособою володіннянерухомим майномполягає увнесенні записупро державнуреєстрацію прававласності нанерухоме майноза цієюособою.Якщо правовласності наспірне нерухомемайно зареєстрованеза іншоюособою,то належномуспособу захиступрава відповідаєвимога провитребування відцієї особинерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (подібні за змістом висновки наведено, зокрема, у постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6. Судові витрати

Судові витрати у справі не підлягають до стягнення з відповідачів так, як в задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ТОВ «Земельно-консалтингове агентство «СТС», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Повний текст рішення складено 17.09.2024 року.

Суддя С.Л. Стефанишин