Рішення

від 03.09.2024 по справі 160/14586/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року Справа № 160/14586/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представника позивача представника відповідача представник третьої особи Попова І.В. Головко О.М. не з`явився (повідомлений належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (вул. Старозаводська, 21, м. Дніпро, 49081, код ЄДРПОУ 05393116) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. О Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

04 червня 2024 року Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернулось до Державної податкової служби України, третя особа: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якій просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 11.12.2023 Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (код ЄДРПОУ 05393116) із земельного податку за 2017 рік з розрахунком річної суми земельного податку у розмірі 2 078 767,29 грн.;

- вважати уточнюючу податкову декларацію від 11.12.2023 Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (код ЄДРПОУ 05393116) із земельного податку за 2017 рік такою, що прийнята у день її фактичного отримання Державною податковою службою України.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він 17.02.2017 подав податкову декларацію із земельного податку за 2017 з розрахунком річної суми плати у розмірі 3 283153,03 грн. Пізніше 19.04.2019 шляхом направлення уточнюючої декларацій позивач до контролюючого органу зроблені коригування звітності за 2017 рік, які згідно квитанцій також прийняті податковим органом.

Враховуючи підсумки судового розгляду в справі №160/10494/19 позивач зобов`язаний внести коригування в податкову декларацію, що була подана раніше, оскільки з`явились такі фактори (рішення, яке вступило в законну силу), що вплинули на розмір податкового зобов`язання в сторону зменшення.

Однак Державна податкова служба України не прийняла такий документ і зазначила в квитанції зауваження: «Порушено вимоги п.49.8 ст.49, ст.102 Податкового Кодексу України, в податковому документі заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Звітний (податковий) період» - рік, 2017 року, оскільки минув термін давності.

З такою позицією податкової служби ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» не погоджується, вважає дії контролюючого органу протиправними та такими, що порушують законні права та майнові інтереси платника податків.

Ухвалою від 10 червня 2024 року суд відкрив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

27.06.2024 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що платник податків, вважаючи неправильними (помилковими) показники декларації з плати за землю за 2017 (земельний податок) тобто такими, що підлягають коригуванню у бік зменшення, не був позбавлений права та можливості подати уточнюючий розрахунок до такої звітності в межах законодавчо визначених строків для складання та подання такого уточнюючого розрахунку до відповідної податкової звітності. Також, на думку відповідача, позивач також не був позбавлений права та можливості для своєчасності звернення до суду та отримання важливого для нього рішення, для обґрунтованих підстав подання уточнюючого розрахунку до податкової звітності за 2017 рік.

Відповідач зазначає, що якщо дата подання перевищує термін 1095 днів, така податкова звітність (уточнюючий розрахунок) не приймається.

Враховуючи, що ПАТ «Інтерпайп НТЗ» порушено строки подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2017 рік (земельний податок) то вона не була прийнята на центральному рівні (ДПС України) під час її подання засобами електронного зв`язку та є правомірною.

Ухвалою від 01 липня 2024 року суд вирішив подальший розгляд адміністративної справи № 160/14586/24 за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до Державної податкової служби України, третя особа: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 18 липня 2024 року 11-00 год.

Ухвалою від 18 липня 2024 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 160/14586/24 на 30 днів. Призначив підготовче засідання на 13 серпня 2024 року об 12:00 год.

Ухвалою від 13 серпня 2024 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/14586/24 та розпочав розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 03.09. 2024 року о 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 03.09.2024, прибули представники сторін поза межами приміщення суду, підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

17.02.2017 Публічне акціонерне товариство Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод подало податкова декларація із земельного податку за 2017 з розрахунком річної суми плати у розмірі 3283 153,03 грн.

19.04.2019 шляхом направлення уточнюючої декларацій до контролюючого органу позивач зробив коригування звітності за 2017 рік.

11 грудня 2023 року позивач Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків подав уточнюючу податкову декларацію за 2017 рік із земельного податку, в якій міститься інформація про податкове зобов`язання (земельний податок) в частині зменшення на загальну суму 537 799,39 грн, що була встановлена на підставі нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Державна податкова служба України не прийняла такий документ і зазначила в квитанції зауваження: «Порушено вимоги п.49.8 ст.49, ст.102 Податкового Кодексу України, в податковому документі заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Звітний (податковий) період» - рік 2017 року, оскільки минув термін давності, що підтверджується копією квитанції, копія якої наявна в матеріалах справи.

Не погоджуючись з діями відповідача про відмову у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 11.12.2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд встановив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19, з урахуванням ухвали від 21.09.20202 року про виправлення описки, позовні вимоги публічного акціонерного товариства Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру, третя особа-1: Дніпровська міська рада, третя особа-2: Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягів інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин, матеріалів до інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зокрема зобов`язано Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру для обчислення плати за землю в 2017, 2018, 2019 роках з урахуванням дати виникнення права користування земельними ділянками сформувати і видати Інформацію і матеріалами щодо суб`єкта земельних відносин з наступними сукупними коефіцієнтами Км3: код-72161026-вул. Каштанова, 28-нежитлова будівля-0,749; 72161018-вул. Каштанова, 30-адміністративна будівля-0,749; 72169046-вул.Столєтова,21-трансформаторний кіоск-0,789; 72199008-вул. Столєтова, 21-нежитлові будівлі-3, 2 955-0,789; 72169040-вул. Столєтова,19-цеху зв`язку-0,789; 71269041- вул. Столєтова,15-адміністративний будинок -0,789; 72169013-вул. Столєтова,11- поліклініка-0,789; 72169043-вул. Столєтова,5-музей, клуб-0,763; 63177007-вул. Маршала Малиновського, 76-а-берегова насосна станція 0,772.

16.10.2023 року за вих 00710 Дніпропетровською регіональною філією Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру видано позивачу інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин за відповідними адресами на 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням вірного сукупного коефіцієнту км3 щодо кожної окремої земельної ділянки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19, а саме: код-72161026-вул. Каштанова, 28-нежитлова будівля-0,75; -код 72161018-вул. Каштанова, 30-адміністративна будівля-0,75; 72169046-вул.Столєтова,21-трансформаторний кіоск-0,79; -код 72199008-вул. Столєтова, 21-нежитлові будівлі-3, 2 955-0,79; -код 72169040-вул. Столєтова,19-цеху зв`язку-0,79; - код-71269041- вул. Столєтова,15-адміністративний будинок -0,79; -код-72169013-вул. Столєтова,11- поліклініка-0,79; -код-72169043-вул. Столєтова,5-музей, клуб-0,76; -код - 63177007-вул. Маршала Малиновського, 76-а-берегова насосна станція 0,77.

Тобто право ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у користуванні земельними ділянками для обчисленні плати за землю в 2017, 2018, 2019 роки відновлено судовим рішенням.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Цей Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктами 16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Стаття 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.8, п. 49.9 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно із п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

За змістом згаданих норм контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України. За наслідками такої перевірки, у разі відсутності будь-якого з обов`язкових реквізитів контролюючий орган відмовляє у прийнятті податкової декларації. У той же час, за наявності всіх необхідних реквізитів обов`язком контролюючого органу є прийняти відповідний документ.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування викладених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16.

Як видно з оскаржуваного рішення, будь-яких недоліків, що полягають у відсутності та/або недостовірності реквізитів, перелік яких визначений у пунктах 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, відповідач за наслідками обробки податкової декларації Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» з земельного податку за 2017 рік із розрахунком річної суми земельного податку не встановив.

Як вже зазначалось вище, 16.10.2023 року за вих 00710 Дніпропетровською регіональною філією Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру видало позивачу інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин за відповідними адресами на 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням вірного сукупного коефіцієнту км3 щодо кожної окремої земельної ділянки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19.

Надалі 11.12.2023 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію за 2017 рік із земельного податку, в якій міститься інформація про податкове зобов`язання (земельний податок) в частині зменшення на загальну суму 537 799,39 грн, що була встановлена на підставі нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте Державна податкова служба України не прийняла такий документ і зазначила в квитанції зауваження: «Порушено вимоги п.49.8 ст.49, ст.102 Податкового Кодексу України, в податковому документі заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Звітний (податковий) період» - рік, 2017 року, оскільки минув термін давності.

Інших правових підстав, окрім строку давності, для неприйняття документу, поданого позивачем, контролювальний орган не зазначив.

Під час розгляду прави по суті відповідач посилається на порушення позивачем ст. 102.1 Податкового кодексу України.

Так стаття 102 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Аналізуючи вказану норму можна зробити висновок, що зміст цього пункту регламентує строки для податкового органу реалізації свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платника податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової декларації.

Тому посилання податкового органу на строк подання коригування розрахунків до податкової декларації протягом 1095 днів, з урахуваннім рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, не приймаються судом до уваги.

За наведених обставин у сукупності суд зробив висновок, що дії відповідача щодо неприйняття у позивача уточнюючої податкової декларації за 2017 рік із земельного податку в частині зменшення на загальну суму 537 799,39 грн є протиправними та створюють додатковий тягар для платника податків з незалежних від нього обставин, з огляду на що, враховуючи межі повноважень суду, позовні вимоги підлягають задоволенню у обраний позивачем спосіб захисту.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Суд звертає увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно із п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у заявлений позивачем спосіб захисту, що на переконання суду, повністю та ефективно призведе до відновлення його порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 6056,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 10254 від 28.12.2023.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 6056,00 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (вул. Старозаводська, 21, м. Дніпро, 49081, код ЄДРПОУ 05393116) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. О Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 11.12.2023 Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (код ЄДРПОУ 05393116) із земельного податку за 2017 рік з розрахунком річної суми земельного податку у розмірі 2 078 767,29 грн.

Вважати уточнюючу податкову декларацію від 11.12.2023 Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (код ЄДРПОУ 05393116) із земельного податку за 2017 рік такою, що прийнята у день її фактичного отримання Державною податковою службою України.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (вул. Старозаводська, 21, м. Дніпро, 49081, код ЄДРПОУ 05393116) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 вересня 2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук