Постанова

від 07.11.2024 по справі 160/14586/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/14586/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року (суддя Ніколайчук С.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 13.09.2024 року) в справі №160/14586/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» до Державної податкової служби України, третя особа: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

04.06.2024 року ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач або ДПС України), третя особа: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 11.12.2023 року із земельного податку за 2017 рік з розрахунком річної суми земельного податку у розмірі 2078767,29 грн.; вважати уточнюючу податкову декларацію від 11.12.2023 року із земельного податку за 2017 рік такою, що прийнята у день її фактичного отримання Державною податковою службою України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилась ДПС України та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що ним не була прийнята уточнююча податкова декларація з причини порушення строку давності її подання, уточнюючий розрахунок надіслано 11.12.2023 року за 2017 рік, у той час минуло 1095 днів від періоду декларування (2017 рік). Вказано, що документ не може бути прийнятий «Порушено вимоги п.49.8 ст.49, ст.102 ПК України», а саме: в податковому документі заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Звітний (податковий) період» - рік, 2017 р., оскільки минув термін давності». Згідно п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу. Одним з обов`язкових реквізитів, у разі подання уточнюючого розрахунку є звітний (податковий) період, що уточнюється та дата подання звіту (уточнюючого розрахунку). Апелянт вказував, що згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Положеннями Податкового кодексу для суб`єктів господарювання, які є платниками плати за землю передбачено річній або місячний звітний (податковий) період з встановленими строками їх подання. Платники податків повинні за кожним податком або збором, платниками якого вони є, подавати податкові декларації у встановлені законом строки та за встановленою форою у зручний для платника податків спосіб (особисто, поштою або засобами електронного зв`язку). Податкова декларація з плати за землю за вибором платника подається до 20 лютого поточного року (річна), або протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (місячна). За умовою пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Строки давності, а також порядок їх обрахування, визначені статтею 102 ПК України та становлять 1095 днів, та відповідно обраховуються від граничного строку подання податкової декларації з відповідного податку (збору). Не передбачено підстав (можливість) для продовження таких строків (поза межами 1095 днів) або зупинення їх обрахування, а тільки визначають, що уточнюючий розрахунок до податкової звітності може бути поданий протягом таких строків. Апелянт вказував, що у разі якщо платник податків у майбутніх періодах виявляє обставини, які передбачають необхідність внесення змін до раніше поданої звітності за певний звітний (податковий) період, то в такому випадку такий платник може внести зміни (виправити раніше визначені показники) до податкової звітності за відповідний податковий (звітний) період (місяць, квартал, рік) не пізніше закінчення 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звітності за відповідний звітний період. В статті 50 ПК України зазначається про можливість подання платником податків уточнюючого розрахунку до податкової звітності, однак з застереженням, що лише в межах строку (1095 днів), визначеного статтею 102 Податкового кодексу (обрахування якого починається від граничного терміну подання податкової декларації за відповідний базовий податковий (звітний) період), та не пов`язується з іншими положеннями статті 102 Податкового кодексу. Платник податків, вважаючи неправильними (помилковими) показники податкової декларації з плати за землю за 2017 (земельний податок) (тобто такими, що підлягають коригуванню у бік зменшення), не був позбавлений права та можливості подати уточнюючий розрахунок до такої звітності в межах законодавчо визначених строків для складання та подання такого уточнюючого розрахунку до відповідної податкової звітності, також не був позбавлений права та можливості для своєчасного звернення до суду та отримання важливого для нього рішення, для обґрунтування підстав подання уточнюючого розрахунку до податкової звітності за 2017 рік. Апелянт вказував, що при надсиланні платником податків податкової звітності та уточнююючих розрахунків відбувається автоматизована перевірка. автоматизована перевірка податкової звітності (електронних документів, які подаються платниками податків та потрапляють до інформаційної системи Контролюючого органу) передбачає перевірку всіх обов`язкових реквізитів, а також можливу наявність методологічних та логічних помилок, які можуть бути допущенні під час складання такого документу, з метою упередження випадків подання завідомо неправильних документів та перевантаження інформаційної системи такими недостовірними документами, в тому числі поданими з порушенням відповідних законодавчо встановлених строків. Форма податкової звітності з плати за землю передбачає, що у пункті 1 декларації з плати за землю (уточнюючого розрахунку) вказується дата періоду, за який подається декларація (уточнюючий розрахунок), перед реквізитом підпис вказується дата заповнення декларації (уточнюючого розрахунку), якщо дата подання перевищує термін 1095 днів, така податкова звітність (уточнюючий розрахунок) не приймається.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нормами ПК України передбачено чіткий перелік підстав за яких податковий орган має право не прийняти податкову звітність і у випадку даного спору, такі підстави у ДПС відсутні. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Суд першої інстанції вказував, що згідно із п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. Будь-яких недоліків, що полягають у відсутності та/або недостовірності реквізитів, перелік яких визначений у пунктах 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, відповідач за наслідками обробки податкової декларації Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» з земельного податку за 2017 рік із розрахунком річної суми земельного податку не встановив. 16.10.2023 року за вих 00710 Дніпропетровською регіональною філією Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» видало позивачу інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин за відповідними адресами на 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням вірного сукупного коефіцієнту км3 щодо кожної окремої земельної ділянки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19. 11.12.2023 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію за 2017 рік із земельного податку, в якій міститься інформація про податкове зобов`язання (земельний податок) в частині зменшення на загальну суму 537799,39 грн, що була встановлена на підставі нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Державна податкова служба України не прийняла такий документ і зазначила в квитанції зауваження: «Порушено вимоги п.49.8 ст.49, ст.102 ПК України, в податковому документі заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Звітний (податковий) період» - рік, 2017 року, оскільки минув термін давності. Інших правових підстав, окрім строку давності, для неприйняття документу, поданого позивачем, контролювальний орган не зазначив. Суд першої інстанції вказував, що стаття 102 ПК України передбачає, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Суд робить висновок, що зміст цього пункту регламентує строки для податкового органу реалізації свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платника податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової декларації. Посилання податкового органу на строк подання коригування розрахунків до податкової декларації протягом 1095 днів, з урахуванням рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, не приймаються судом до уваги. Дії відповідача щодо неприйняття у позивача уточнюючої податкової декларації за 2017 рік із земельного податку в частині зменшення на загальну суму 537799,39 грн є протиправними та створюють додатковий тягар для платника податків з незалежних від нього обставин.

Відповідно до матеріалів справи, 17.02.2017 року ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» надало до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки, до Дніпропетровського управлінні Офісу ВПП ДФС податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, в якій самостійно задекларовано річну суму податкового зобов`язання в розмірі 3283153,03 грн., місячна плата січень листопад складає 273596,09 грн., грудень 273596,04 грн. Згідно з квитанцією №2 від 17.02.2017 року, податкова декларація з земельного податку за 2017 рік прийнята, зареєстрована.

19.04.2019 року ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» надало до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки, до Офісу великих платників податків ДФС уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, в якій змінено (зменшено) річну суму податкового зобов`язання з 3283153,03 грн. на 2616566,68 грн., змінено помісячну плату січень листопад на 218047,22 грн., грудень 218047,26 грн. Згідно з квитанцією №2 від 19.04.2019 року, уточнююча податкова декларація з земельного податку за 2017 рік прийнята, зареєстрована.

Встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19, з урахуванням ухвали від 21.09.2020 року про виправлення описки, зобов`язано Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» для обчислення плати за землю в 2017, 2018, 2019 роках з урахуванням дати виникнення права користування земельними ділянками сформувати і видати Інформацію і матеріалами щодо суб`єкта земельних відносин з наступними сукупними коефіцієнтами Км3: код-72161026-вул. Каштанова, 28-нежитлова будівля-0,749; 72161018-вул. Каштанова, 30-адміністративна будівля-0,749; 72169046-вул.Столєтова,21-трансформаторний кіоск-0,789; 72199008-вул. Столєтова, 21-нежитлові будівлі-3, 2 955-0,789; 72169040-вул. Столєтова,19-цеху зв`язку-0,789; 71269041- вул. Столєтова,15-адміністративний будинок -0,789; 72169013-вул. Столєтова,11- поліклініка-0,789; 72169043-вул. Столєтова,5-музей, клуб-0,763; 63177007-вул. Маршала Малиновського, 76-а-берегова насосна станція 0,772.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19 скасовано, у задоволені позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23.11.2022 року у справі № 160/10494/19 скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 року та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року залишено в силі.

На виконання постанови Верховного Суду, 16.10.2023 року за вих 00710 Дніпропетровською регіональною філією Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» видано ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин за відповідними адресами на 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням вірного сукупного коефіцієнту км3 щодо кожної окремої земельної ділянки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19, а саме: код-72161026-вул. Каштанова, 28-нежитлова будівля-0,75; -код 72161018-вул. Каштанова, 30-адміністративна будівля-0,75; 72169046- вул.Столєтова, 21-трансформаторний кіоск-0,79; -код 72199008-вул. Столєтова, 21-нежитлові будівлі-3, 2 955-0,79; -код 72169040-вул. Столєтова,19-цеху зв`язку-0,79; - код-71269041- вул. Столєтова,15-адміністративний будинок -0,79; -код-72169013-вул. Столєтова,11- поліклініка-0,79; -код-72169043-вул. Столєтова,5-музей, клуб-0,76; -код - 63177007-вул. Маршала Малиновського, 76-а-берегова насосна станція 0,77.

Таким чином з 16.10.2023 року ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» отримало можливість вірно обчислити плату за землю за 2017, 2018, 2019 роки, така можливість відновлена судовими рішеннями.

11.12.2023 року ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» надало до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, в якій змінено (зменшено) річну суму податкового зобов`язання з 2616566,68 грн. на 2078767,29 грн., змінено помісячну плату. Згідно з квитанцією №1 від 11.12.2023 року, уточнююча податкова декларація з земельного податку за 2017 рік не прийнята, виявлені помилки/зауваження: документ не може бути прийнятий порушено вимоги п. 49.8 ст. 49, ст. 102 ПК України, в податковому документів заповнено недостовірні значення обов`язкового реквізиту «Звітний (податковий) період» рік 2017, минув термін давності.

ДПС України пояснює, що існує автоматизований моніторинг податкових звітностей, що надходять на реєстрацію, декларації з податків та уточнюючі розрахунки не приймаються у разі коли минув термін давності щодо податкового або звітного періоду більше 1095 днів.

В матеріалах справи наявна копія уточнюючої декларації ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» з плати за землю за 2017 рік року, яка містить всі необхідні реквізити, складена відповідно до ст. 48 ПК України, заповнені графи декларації, зокрема 1.1 За рік 2017.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 46.1 ст. 46, п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно п. 48.2, п. 48.3, пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації). З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Відповідно п. 49.8-49.11 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Прийняття податкової звітності є обов`язком податкового органу.

Встановлено, що ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» сформовано та подано уточнюючу декларацію з земельного податку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19, залишеного в силі постановою Верховного Суду від 23.11.2022 року. Тобто сама підстава подання уточнюючого декларації виникла вже ж плином 1095 днів від лютого 2017 року.

Лише на підставі листа від 16.10.2023 року Дніпропетровської регіональної філії Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», яким надано інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин за відповідними адресами на 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням вірного сукупного коефіцієнту км3 щодо кожної окремої земельної ділянки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі № 160/10494/19, виникла обставина сформувати та подати уточнюючу декларацію.

Положення п. 102.1 ст. 102 ПК України передбачають насамперед відповідні обов`язки для контролюючого органу в частині визначення відповідних сум грошових зобов`язань платникам податків, у випадках визначених Податковим кодексом України, а також регламентує строки реалізації контролюючим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення відповідних коригувань його податкової звітності шляхом подання податкової декларації/уточнюючого розрахунку (в контексті спірних правовідносин, за фактичних обставин, що виникли у справі, що розглядається).

Статті 49 та 50 ПК України не визначають як підставу для відмови у прийнятті податкової декларації, звітності, уточнюючої декларації порушення строку її складання.

Пункт 50.1 ст. 50 ПК України передбачає, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Норма вказує на можливість надіслання платником податків уточнюючого розрахунку у майбутніх періодах. Законодавець пов`язую подію формування та необхідності подання уточнюючої декларації з діями у часі у майбутньому, не вказуючи на присічення імперативним строком.

Норма п. 50.1 ст. 50 ПК України не врегульовує питання внесення змін до податкової звітності за умов інших ніж у ній зазначених (у майбутніх податкових періодах, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки, виявлено помилки, у раніше поданій податковій декларації), коли підставою для внесення змін є не самостійно виявлена помилка, а, наприклад, наявність судового рішення, яке набрало законної сили і яке впливає на виконання платником обов`язку щодо подання звітності. У Податковому кодексі України не визначено, що є «помилкою» в розумінні податкових правовідносин.

Підставою для зміни позивачем податкової звітності була не самостійно виявлена помилка, а наявність судового рішення, яке набрало законної сили, згідно якого зобов`язано компетентний орган видати документи які є підставою для внесення змін до податкової звітності, у даному випадку зміни щодо нормативно-грошової оцінки земельних ділянок за відповідний рік.

Варто вказати, що пункт 286.2 ст. 286 ПК України, який визначає для платників плати за землю обов`язок обчислити суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, не встановлює строк для подання уточнюючої декларації, не обмежено у часі можливість подання уточнюючої декларації у разі невірного розрахунку суми плати за землю.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Суд зазначає, що чинним податковим законодавством (зокрема і положеннями Податкового кодексу України) не визначено (не передбачено) відповідного порядку у прийнятті/відмові у прийнятті уточнюючих розрахунків, поданих з підстави рішення суду, що призвело до недотримання положень статті 102 ПК України, а тому, для декларанта не можуть створюватись негативні наслідки.

Відповідно п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно п. 2 розділу І, п. 5, п. 6, п. 7 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017 року, електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня. Автоматизована перевірка електронного документа включає: зокрема, перевірку обов`язкових реквізитів

Згідно п. 8 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017 року, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Таким чином, при поданні платником податків уточнюючої декларації, відбувається її автоматизована перевірка. Не передбачено, що контролюючий орган, який приймає електронні документи у тому числі і уточнюючі декларації може у ручному режимі вказати на її прийняття або не прийняття.

Матеріали справи не містять даних про умисне неприйняття ДПС України уточнюючої декларації позивача 11.12.2023 року, таке неприйняття відбулось у наслідок автоматизованого моніторингу без втручання у алгоритм дій після надходження податкової звітності ДПС України.

Судом першої інстанції передчасно вказано, що ДПС України допустилось протиправних дій щодо відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 11.12.2023 року із земельного податку за 2017 рік. По суті, ДПС України не робило жодних дій, неприйняття уточнюючої податкової декларації відбулось у наслідок її неприйняття через автоматизований моніторинг. ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» не зверталось до ДПС України з запитом, проханням щодо прийняття уточнюючої податкової декларації із земельного податку за 2017 рік, натомість ДПС України і не відмовляло у прийнятті такої уточнюючої декларації.

При ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду викладено у постанові від 18.04.2024 року у справі №160/7775/23.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Натомість, враховуючи часткове задовольняючи позовних вимог ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», суд апеляційної інстанції враховує документально підтверджені здійснені судові витрати у справі, такі підлягають відшкодуванню пропорційна до задоволених позовних вимог. У частині вирішення питання щодо судових витрат, суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення.

ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 10254 від 28.12.2023 року. Враховуючи задоволення позовних вимог частково, поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають 3028,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 11.12.2023 року, у цій частині слід ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні такої позовної вимоги.

Керуючись статтями 314, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року в справі №160/14586/24 скасувати у частині визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 11.12.2023 Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116) із земельного податку за 2017 рік з розрахунком річної суми земельного податку у розмірі 2078767,29 грн., та у цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Здійснити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з власних бюджетних коштів Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116) судові витрати у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова