Рішення

від 17.09.2024 по справі 280/7123/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2024 року о/об 10 год. 30 хв.Справа № 280/7123/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (проспект Маяковського, буд.20-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69036; код ЄДРПОУ 40311343)

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (надалі відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) скасувати як незаконне рішення відповідача №32 від 11.07.2024 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5000 грн. 00 коп. за порушення законодавства про рекламу; 2) скасувати як незаконне рішення відповідача №33 від 11.07.2024 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5000 грн. 00 коп. за порушення законодавства про рекламу.

У позовній заяві зазначено наступне: «… 11 липня 2024 року відповідачем стосовно позивача як рекламодавця за результатами проведеної перевірки винесено два рішення про накладення штрафів: - рішення №32 про накладення на позивача як рекламодавця штрафу в розмірі 5000 грн. 00 коп. за порушення вимог ч.1 ст.6 ЗУ «Про рекламу»; - рішення №33 про накладення на позивача як рекламодавця штрафу в розмірі 5000 грн. 00 коп. за порушення вимог ч.1 ст.6 ЗУ «Про рекламу». Вважаю зазначені рішення про накладення штрафів незаконними та такими, шо підлягають скасуванню судом, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про рекламу» мовою реклами є державна мова. Відповідно до ч.2 ст.27 ЗУ «Про рекламу», якою відповідач керувався при прийнятті оскаржуваних рішень, несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами. Виходячи з викладеного, особи, що не є рекламодавцями, не можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення законодавства про рекламу. Наголошую, шо позивач притягнутий до відповідальності відповідачем саме як рекламодавець. Відповідно до п.19 ч.1 ст.1 ЗУ «Про рекламу» рекламодавець - особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами. Тобто для притягнення особи до відповідальності необхідно встановити факт (час, місце та спосіб) замовлення такою особою виробництва та/чи розповсюдження реклами. Позивач є фізичною особою-підпригмцем з 01 січня 2012 року. Перед реєстрацією як ФОП позивач отримав у власність за договором нежитлове приміщення №1 за адресою: АДРЕСА_2 . Це приміщення бую отримане у власність позивачем як готовий бізнес салон другу та поліграфії «Полиграф Полиграфыч». Назву салону було надано попереднім власником приміщення, який, напевно, і замовляв всю рекламну продукцію цього салону та розміщував її на металевих щитах на вулиці поряд із приміщенням салону. Більш того, з моменту отримання у власність приміщення салону позивач не отримував у власність та не орендував жодної земельної ділянки поряд із салоном, на якій розміщені рекламні металеві щити попереднім власником. Також предметом договору про набуття у власність нежитлового приміщення салону чи предметом будь-якого іншого договору, стороною у якому є позивач, не були жодні металеві щити поза межами отриманого позивачем у власність нежитлового приміщення салону. З огляду на викладене, при ухваленні оскаржуваних рішень відповідачем не встановлено, що позивач має статус рекламодавця та може бути притягнутий до відповідальності за порушення законодавства про рекламу, якого фактично не вчиняв. У зв`язку з викладеним оскаржувані рішення безумовно підлягають скасуванню судом як незаконні та такі, що не грунтуються на фактичних обставинах справи, а ухвалені виключно на нічим не підтверджених припущеннях. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Ознайомившись з позовною заявою ФОП ОСОБА_1 . Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області заперечує проти позовних вимог з наступних підстав. … В рамках контролю за дотриманням законодавства про рекламу виявлено ознаки порушення вимог ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» щодо розміщення зовнішньої реклами, а саме: розміщення зовнішньої реклами магазину «Полиграф Полиграфыч»: «Полиграф Полиграфыч; Печатный салон; Дизайн любой сложности; Визитки; Буклеты; Плакаты; Листовки; Логотипы; Наружная реклама; Бигборды, Ситилайты», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита поряд зі входом до приміщення салону «Полиграф Полиграфыч», в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: 69000; АДРЕСА_3 . Також виявлено розміщення зовнішньої реклами магазину «Полиграф Полиграфыч»: «Шары; Упаковка; Подарки», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита поряд зі входом до приміщення салону «Полиграф Полиграфыч», в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: 69000; АДРЕСА_3 , з порушенням вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу». Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів. 24.06.2024 головним спеціалістом сектору контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ОСОБА_2 складено протоколи №32, 33 про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 . До протоколів додається фотофіксація. Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. … 01.07.2024 позивачу була направлена вимога про надання інформації, передбаченої ч.2 ст.26 ЗУ «Про рекламу», та запрошення на розгляд справи про порушення вимоги ч.1 ст.6 Закону України "Про рекламу", які отримані 09.07.2024. 10.07.2024 Головному управлінню від ФОП ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо порушення чинного рекламного законодавства: «Бізнес був придбаний разом з рекламними щитами, до яких не мав відношення зазначений ФОП, просимо зазначити, що рекламні щити вже демонтовані, згідно з вимогою». 11.07.2024 у приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відбувся розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 липня 2024 року №32, за порушення вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, у відповідності до вимог ч.2 та ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996, винесено рішення №32 про накладення накласти на рекламодавця, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три гривні 00 копійок. На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 липня 2024 року №33, за порушення вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, у відповідності до вимог ч.2 та ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996, винесено рішення №33 про накладення накласти на рекламодавця, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три гривні 00 копійок. … Позивач в позовній заяві зазначає, що придбав готовий бізнес, і напевно попередній власник замовив та розмістив вищезазначену рекламу, тому позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення законодавства про рекламу. Дане твердження спростовується наступним. Купівля готового бізнесу передбачає передачу не тільки приміщень, активів, але й готових та налагодження бізнес-процесів, справ, які налаштовані на формування грошових потоків та отримання прибутку. Позивач не надав до суду жодного документу, який би підтверджував купівлю готового бізнесу, а лише надав до суду документи на право власності на нежитлове приміщення: АДРЕСА_2 відповідно до договору дарування від 23.08.2011 року. Також на підтвердження своїх доводів не надав до суду будь-яких доказів про замовлення реклами іншим суб`єктом господарювання, припустивши, що напевно попередній власник є замовником реклами. Позивач підтверджує той факт, що саме від веде підприємницьку діяльність за вищезазначеною адресою с 01.01.2012 року по теперішній час. В приміщенні магазину, в якому веде підприємницьку діяльність позивач, надаються зазначені у рекламі послуги, дана реклама викликає у споживачів реклами обізнаність щодо товару та послуг, викликає інтерес щодо придбання такого товару та отримання послуг. Тобто, більше дванадцяти років позивач здійснює підприємницьку діяльність та здійснював повноваження власника рекламних конструкцій, володів та використовував у своїй діяльності для привернення уваги та залучення клієнтів. При візуальному огляді при проведенні поточного контролю рекламні конструкції знаходились в стані, придатному для використання, якісні властивості (колір, яскравість, чіткість та контрастність зображення) не погіршились с часом, незважаючи на погодні умови (атмосферні опади, зміна температури, сонячні промені тощо). Зазначені обставини спростовують доводи позивача про тривалість (понад 12 років) виготовлення та використання зазначених рекламних конструкцій. Відповідно до ч.2 розділу III типових правил благоустрою території населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 №310 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 18 грудня 2017р. за №1529/31397, підприємства, установи й організації на власних та закріплених територіях повинні здійснювати увесь комплекс робіт, спрямованих на забезпечення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, в тому числі очищувати опори ліній електропередач, стовбурів дерев, стовпів, парканів, будівель, інших елементів благоустрою від оголошень, реклам, вивішених у недозволених місцях. Оскільки позивачем не приймались ніякі дії для усунення порушення, це означає, що наявність рекламних засобів з сюжетом, в якому ілюстровано товари та послуги, реалізацією яких займається позивач, є свідомим вибором, отримувачем блага від досягнення цілі реклами в виді уваги, обізнаності та інтересу клієнтів-споживачів на сьогоднішній день є саме позивач. ФОП ОСОБА_1 не був позбавлений можливості здійснити заходи, спрямовані на очищення конструкцій від реклами, що знаходиться на залізних рекламних конструкціях біля салону-друкані «Полиграф Полиграфыч», де він здійснює підприємницьку діяльність. Якщо позивач не є власником конструкції реклами, не є замовником зовнішньої реклами, якою користується, мав би вжити дії по її демонтажу, а здійснив демонтаж рекламних щитів тільки після отримання вимоги Головного управління Держпродспоживслужби. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, доводи ФОП ОСОБА_1 про те, що зовнішня реклама була замовлена та розміщена іншим суб`єктом господарювання, є необгрунованими, саме позивач є рекламодавцем та розповсюджувачем реклами. … Оскільки, на нашу думку, справа про скасування рішень Головного управління про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є нескладною та не потребує великого обсягу витрачення адвокатом часу на виконання умов договору про представництво клієнта адвокатом, тому розрахунок суми судових витрат, який складається з вартості складання позовної заяви, підготовки документів про скасування рішень в сумі 3000,00 грн., є необгрунтованим. … Враховуючи вищевикладене, Головне управління вважає, що спірні рішення, від 11.07.2024 №32, 33 прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області від на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. За таких обставин, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є безпідставними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено наступне: «… Вважаю доводи відповідача необгрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду, з огляду на наступне. Як зазначалося в позовній заяві, позивач придбав нежитлове приміщення №1 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з наданим суду договором. Це приміщення було отримане у власність позивачем як готовий бізнес - салон другу та поліграфії «Полиграф Полиграфыч». Назву салону було надано попереднім власником приміщення, який, напевно, і замовляв всю рекламну продукцію цього салону та розміщував її на металевих щитах на вулиці поряд із приміщенням салону. З моменту отримання у власність приміщення салону позивач не отримував у власність та не орендував жодної земельної ділянки поряд із салоном, на якій розміщені рекламні металеві щити попереднім власником. Також предметом договору про набуття у власність нежитлового приміщення салону чи предметом будь-якого іншого договору, стороною у якому є позивач, не були жодні металеві щити поза межами отриманого позивачем у власність нежитлового приміщення салону. Виходячи з викладеного, позивач в розумінні чинного законодавства не є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами. Тобто позивач не є суб`єктом правопорушення у сфері реклами. Іншого відповідачем не підтверджено та суду жодних доказів протилежного не надано. …».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Рішенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 11.07.2024 за №32 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу зазначено: «… Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_4 ), на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 липня 2024 року №32, встановлено недотримання вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» 03.07.1996 №270/96-ВР, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , рекламодавцем зовнішньої реклами салону-друкарні «Полиграф Полиграфыч»: «Полиграф Полиграфыч; Печатный салон; Дизайн любой сложности; Визитки; Буклеты; Плакаты; Листовки; Логотипы; Наружная реклама; Бигборды, Ситилайты», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита поряд зі входом до приміщення салону-друкарні «Полиграф Полиграфыч», в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: 69000; місто Запоріжжя, вулиця Добролюбова, будинок 9/12. Керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», ВИРІШЕНО: 1.За порушення вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, у відповідності до вимог ч.2 та ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, накласти на рекламодавця, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_4 ) штраф у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три грішні 00 копійок. …».

У Рішенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 11.07.2024 за №33 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу зазначено: «… Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_4 ), на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 липня 2024 року №33, встановлено недотримання вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» 03.07.1996 №270/96-ВР, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , рекламодавцем зовнішньої реклами салону-друкарні «Полиграф Полиграфыч»: «Шары; Упаковка; Подарки», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита навпроти салону-друкарні «Полиграф Полиграфыч», в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: 69000; місто Запоріжжя, вулиця Добролюбова, будинок 9/12, яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита поряд зі входом до приміщення салону-друкарні «Полиграф Полиграфыч», в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: 69000; місто Запоріжжя, вулиця Добролюбова, будинок 9/12. Керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», ВИРІШЕНО: 1.За порушення вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, у відповідності до вимог ч.2 та ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, накласти на рекламодавця, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_4 ) штраф у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три гривні 00 копійок. …».

Судом досліджено: Свідоцтво платника єдиного податку Серії НОМЕР_2 ; Витяг №17105 з реєстру платників єдиного податку; Договір дарування від 23.08.2011; Витяг з Державного реєстру правочинів від 23.08.2011; Протокол №32 про порушення законодавства про рекламу від 24.06.2024; Протокол №33 про порушення законодавства про рекламу від 24.06.2024; фотофіксації; Рішення №32 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 26.06.2024; Рішення №33 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 26.06.2024; Лист ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 01.07.2024 за №33 «Про порушення законодавства про рекламу» на адресу ФОП ОСОБА_1 ; Лист ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 01.07.2024 за №32 «Про порушення законодавства про рекламу» на адресу ФОП ОСОБА_1 ; Лист ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 01.07.2024 за №Вих-5.4-08.1-10/2390 «Запрошення на розгляд» на адресу ФОП ОСОБА_1 ; Лист ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 01.07.2024 за №Вих-5.4-08.1-10/2391 «Запрошення на розгляд» на адресу ФОП ОСОБА_1 ; Пояснення ФОП ОСОБА_1 від 09.07.2024; інші документи, наявні у матеріалах даної адміністративної справи.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» мовою реклами є державна мова.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Як зазначено у ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу», у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що відповідачем доведено не дотримання позивачем вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» під час здійснення своєї підприємницької діяльності.

Судом прийнято до уваги наведене відповідачем у відзиві на позовну заяву.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті суб`єктом владних повноважень обґрунтовано, з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірними і не підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (проспект Маяковського, буд.20-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69036; код ЄДРПОУ 40311343) про скасування рішень відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача судових витрат з відповідача відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2024.

Суддя О.О. Прасов