Постанова

від 11.12.2024 по справі 280/7123/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7123/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (суддя Прасов О.О., повне судове рішення складено 17 вересня 2024 року) в справі № 280/7123/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 11 липня 2024 року №32 в розмірі 5000,00 грн та №33 в розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вважає, що позивач не є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами, тому не є суб`єктом правопорушення у сфері реклами та не може бути притягнутий до відповідальності за порушення законодавства про рекламу. Вказує, що назва салону залишилась від попереднього власника приміщення, позивач не отримував у власність та не орендував земельні ділянки перед салоном, на яких розміщені рекламні щити, позивач не є власником цих рекламних щитів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

У рішенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 11.07.2024 за №32 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу зазначено: «… Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_1 ), на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 липня 2024 року №32, встановлено недотримання вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» 03.07.1996 №270/96-ВР, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , рекламодавцем зовнішньої реклами салону-друкарні «Полиграф Полиграфыч»: «Полиграф Полиграфыч; Печатный салон; Дизайн любой сложности; Визитки; Буклеты; Плакаты; Листовки; Логотипы; Наружная реклама; Бигборды, Ситилайты», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита поряд зі входом до приміщення салону-друкарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: АДРЕСА_2 . Керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», ВИРІШЕНО: 1.За порушення вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, у відповідності до вимог ч.2 та ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, накласти на рекламодавця, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три грішні 00 копійок. …».

У рішенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 11.07.2024 за №33 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу зазначено: «… Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами відносно Фізичної особи-підприємця підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_1 ), на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 липня 2024 року №33, встановлено недотримання вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» 03.07.1996 №270/96-ВР, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , рекламодавцем зовнішньої реклами салону-друкарні «Полиграф Полиграфыч»: «Шары; Упаковка; Подарки», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита навпроти салону-друкарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: АДРЕСА_2 , яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита поряд зі входом до приміщення салону-друкарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: АДРЕСА_2 . Керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», ВИРІШЕНО: 1.За порушення вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, у відповідності до вимог ч.2 та ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, накласти на рекламодавця, Фізичну особу-підприємця підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження ФОП: АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три гривні 00 копійок. …».

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем доведено недотримання позивачем вимоги ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу» під час здійснення своєї підприємницької діяльності.

Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є друкування іншої продукції; виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, інше (а.с. 14).

ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення № 1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 50,3 кв.м на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. 23 серпня 2011 року за реєстровим № 1244 (а.с. 17-20).

ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області 24 червня 2024 року складено протоколи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 36-43):

№ 32 про наявність ознак порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу», відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 , рекламодавцем зовнішньої реклами «Полиграф Полиграфыч; Печатный салон; Дизайн любой сложности; Визитки; Буклеты; Плакаты; Листовки; Логотипы; Наружная реклама; Бигборды; Ситилайты», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита поряд зі входом до приміщення салону «Полиграф Полиграфыч», в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: АДРЕСА_2 ;

№ 33 про наявність ознак порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу», відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 , рекламодавцем зовнішньої реклами «Шары; Упаковка; Подарки», яка розташована на залізній конструкції у вигляді щита напроти канцелярії (салону) «Полиграф Полиграфыч», в якому надаються зазначені у рекламі послуги, за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області №№ 32, 33 від 26 червня 2024 року вирішено розпочати розгляд справи про порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу» відносно рекламодавця зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 (а.с. 43-44).

Рішенням № 32 від 11 липня 2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (а.с. 56) за порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу» відповідно до вимог ч. 2 та ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» накладено на рекламодавця ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 5 083,00 грн.

Рішенням № 33 від 11 липня 2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (а.с. 58) за порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу» відповідно до вимог ч. 2 та ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» накладено на рекламодавця ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 5 083,00 грн.

Спірним в справі є питання правомірності накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР), який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

У розумінні пункту 19 частини першої статті 1 Закону № 270/96-ВР рекламодавець - особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами.

За положеннями частини першої статті 6 Закону № 270/96-ВР мовою реклами є державна мова.

Частиною першою статті 27 Закону № 270/96-ВР встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 270/96-ВР2 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також крім тих, які віднесено до компетенції Національного банку України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України (частина п`ята статті 27 Закону № 270/96-ВР).

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 27 Закону № 270/96-ВР).

Враховуючи, що позивачем як рекламодавцем не дотримано встановлені законом вимог щодо змісту реклами в частині викладення реклами не державною мовою, суд визнає правомірними рішення відповідача про накладення на позивача штрафу спірними в цій справі рішеннями.

Доводи апелянта про те, що позивач не є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами, тому не є суб`єктом правопорушення у сфері реклами та не може бути притягнутий до відповідальності за порушення законодавства про рекламу, суд визнає цілком безпідставними.

Так, фактично такі доводи ґрунтуються на тому, що назва салону залишилась від попереднього власника приміщення, позивач не отримував у власність та не орендував земельні ділянки перед салоном, на яких розміщені рекламні щити, позивач не є власником цих рекламних щитів.

Проте ці аргументи апелянта суд відхиляє та вказує, що ОСОБА_1 є власником приміщення, в якому розташовано друкарський салон з 23 серпня 2011 року, видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є друкування іншої продукції, виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, інше, тобто реклама, яка виготовлена та розповсюджена із порушенням встановлених законом вимог щодо змісту реклами в частині викладення реклами не державною мовою, стосується безпосередньої діяльності позивача.

Крім того, будучі власником друкарського салону більше ніж 13 років, позивач не усунув порушення вимог закону, фактично користувався цією рекламою, тому відсутні підстави вважати, що позивач не є суб`єктом цього правопорушення, за яке на нього накладено штраф спірними рішеннями.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в справі № 280/7123/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в справі № 280/7123/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 11 грудня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов