Ухвала

від 17.09.2024 по справі 320/22518/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 вересня 2024 року м. Київ № 320/22518/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиці А.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправної та скасування державної реєстрації, визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин , Державної служби геології та надр України про визнання протиправної та скасування державної реєстрації, визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов?язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об?єкта РДГВН У- 17-312/1;

- визнати протиправним та скасувати протокол №3799 від 18.05.2017 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6278, виданий 29.08.2018 ДСП «УКБЗВ» з метою видобування глин, придатних для улаштування гідроізоляційних екранів при будівництві сховищ для захоронення і зберігання твердих радіоактивних відходів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду, представником позивача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено про те, що Вишгородська окружна прокуратура після ДЗК оскаржуваного протоколу та видачі дозволу не володіла інформацією про недотримання відповідачем вимог законодавства, які порушують інтереси держави. Позивач стверджує, що про факт порушення інтересів держави в даній справі прокурором встановлено 13.10.2023, після опрацювання та вивчення отриманого від Державної служби геології та надр України листа-відповіді від 11.10.2023 №6014/03-4/2-23 (вх. від 13.10.2023 №6420-23) про те, що інших спеціальних дозволів на користування надрами ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» та ДСП «Підприємство управління капітальним будівництвом зони відчуження» не видавалося. На думку позивача, оскільки факт порушення інтересів держави встановлено після отримання 13.10.2023 інформації та матеріалів з Держгеонадр, процесуальний строк для звернення до суду пропущений із поважних причин та підлягає поновленню судом.

На підставі викладених вище аргументів та висновків, представник позивача просив суд поновити позивачу строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Розглянувши подану позивачем до суду заяву про поновлення пропущеного строку, перевіривши доводи та аргументи зазначені позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з тим, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).

Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Щодо посилань позивача про те, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після отримання та вивчення позивачем 13.10.2023 інформації та матеріалів з Держгеонадр, суд зазначає, що вказані обгрунтування не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду та не можуть бути розцінені судом, як підстава поважності пропуску строку звернення з позовною заявою до суду. Суд зауважує, що посилання позивача на отримання 13.10.2023 ним всіх належних документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що у разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом.

Суд звертає увагу, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду не містить жодних обгрунтувань, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора отримати відомості, на підставі яких мало б бути подано позовну заяву раніше, у визначені законом терміни.

Прокурором не надано доказів, які б свідчили про неможливість з 2017 року вивчати стан дотримання законів у сфері надрокористування та виявляти факти порушення вимог природоохоронного законодавства при видачі ДСП «УКБЗВ» спеціального дозволу.

Інститут обмеження строку звернення до суду є однією з фундаментальних основ верховенства права і забезпечення правової визначеності суб`єктів правовідносин.

На думку суду, у разі пропуску строку звернення до суду на строк понад 6 (шість) років з моменту прийняття оскаржуваних рішень, поважність причин такого пропуску повинні бути на стільки важливими, ґрунтовними та вагомими, що поновлення таких строків, повинно переважати над ставленням під сумнів багаторічних суспільних відносини, що склалися за ці роки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22.

Окремо суд зазначає, що у даній справі позивач представляє інтереси держави. При цьому, у разі розгляду питань порушень інтересів держави строк на звернення до суду має обчислюватись саме з моменту коли порушення інтересів держави відбулось, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, або окремій посадовій особі. Обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту дізнання представником державного апарату про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий (майже безмежний) обсяг механізмів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.

Наведене свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.

Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини другої статті 123 КАС України та не можуть застосовуватись правила статті 121 КАС України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви Золочівської окружної прокуратури.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 122-123, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені керівником Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави.

2. Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави - повернути.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 КАС України з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.