Рішення
від 17.09.2024 по справі 440/9070/24
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9070/24Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області в особі територіального підрозділу - Миргородського відділу УДМС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області в особі територіального підрозділу - Миргородського відділу УДМС у Полтавській області, відповідно до якої просить:

визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби у Полтавській області в особі територіального підрозділу - Миргородського відділу УДМС у Полтавській області, щодо видачі її сину паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, та зобов`язати Управління державної міграційної служби у Полтавській області в особі територіального підрозділу - Миргородського відділу УДМС у Полтавській області оформити та видати її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Миргородським відділом УДМС у Полтавській області відмовлено у наданні адміністративної послуги, яка полягає в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, без зазначення жодних підстав для відмови, зокрема, конкретного документа, якого заявнику не вистачило. Зважаючи на те, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, відсутність у особи паспорта є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації та фактично позбавляє особу громадянства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву представник Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що у позивача відсутнє порушене право чи законний інтерес на момент звернення до суду, так як позивач звернувся з питанням оформлення паспортного документу до настання правосуб`єктності в даних правовідносинах (до досягнення 16 річного віку). Територіальним підрозділом було встановлено, що на момент звернення заявнику виповнилося 14 років, тому його звернення до УДМС з заявою про документування паспортом громадянина України у формі книжечки у відповідності до чинних нормативно-правових актів є передчасним. Постановою ВРУ "Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" Документ 2503-ХІІ, поточна редакція від 01.01.2019, на яку посилається позивач, у пункті 2 зазначено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Позивачу була надана письмова відповідь на звернення, а також консультації працівниками територіального підрозділу як отримати паспорт громадянина України зразка 1994 по досягненню 16-річного віку /а.с. 25-28/.

У відповіді на відзив, позивач просила задовольнити позовні вимоги, посилаючись на раніше наведені аргументи /а.с. 39-48/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

18.06.2024 за вх. № КО-7/6/5332-24 до Миргородського відділу надійшла заява довільної форми щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки його ОСОБА_2 . До заяви додано заяву про видачу паспорта відповідно до Додатку 1 до Тимчасового порядку, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копію паспорту матері ОСОБА_1 , фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см., копію свідоцтва про народження, копії сторінок паспорта матері, копію витягу з реєстру територіальної громади /а.с.28-34/.

Листом від 12.07.2024 за вих. № КО-7/6/5332-24/5332/8-24 Миргородський відділ Управління державної міграційної служби України в Полтавській області повідомив позивача про те, що відповідно до тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 №456, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 та на підставі постанови Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992, якою затверджено Положення про паспорт громадянина України, пунктами 1, 2, 3 якого визначено, зокрема, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, паспорт видається кожному громадянину України Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку /а.с. 35/.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до приписів статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Згідно зі статтею 22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 №2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення ч.2 статті 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Суд зауважує, що в спірному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.

Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя також узгоджується із міжнародно-правовими актами.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Приватне життя «охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (див. п.25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «C. проти Бельгії» від 07 серпня 1996 року (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції «захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом» (див. п.61 рішення ЄСПЛ у справі «Pretty проти Сполученого Королівства» (справа № 2346/02, ECHR 2002 та п.65. рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11).

Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було «необхідним у демократичному суспільств» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (див. рішення ЄСПЛ у справі «Ельсхольц проти Німеччини».

Отже, особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції або на її честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Частиною третьою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) передбачено, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Разом з тим, на цей час діє Положення про паспорт громадянина України, яке затверджене постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 (далі Положення №2503-ХІІ), відповідно до пункту другого якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з пунктом 3 Положення №2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У постанові від 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 висловила правову позицію, згідно з якою особа не позбавлена можливості отримання паспорта у вигляді книжечки замість паспорта у вигляді ID-картки.

Судовим розглядом встановлено, що станом на час звернення позивача до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виповнилося 16 років.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону №5492-VI, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Отже, з прийняттям Закону №5492-VI, паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов`язком особи, яка досягла 14 років, його отримати.

Відсутність паспорту громадянина України з 14 років перешкоджає такій особі у реалізації її гарантованих Конституцією України прав та свобод.

У свою чергу паспорт громадянина України у формі книжечки, як це передбачено Положенням №2503-ХІІ, видається з 16 років.

Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З огляду на те, що Закон №5492-VI має вищу юридичну силу ніж Положення №2503-XII, то у спірних правовідносинах щодо віку видачі паспорту громадянина України необхідно застосувати приписи статті 21 Закону №5492-VI.

Також, суд акцентує увагу на тому, що положення статті 21 Закону України № 5492-VI мають імперативний характер щодо зобов`язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.

Оскільки чинна редакція Закону №5492-VI не передбачає альтернативи паспортам з безконтактним електронним носієм дітям з 14 до 16 років і не може забезпечити реалізацію такого права, то це право має реалізовуватися у спосіб, передбачений Положенням №2503-XII, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитиною 16 років.

Питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом дослідження Верховного Суду за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 та у подальшому підтримано у постановах від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21 та від 09.11.2023 у справі № 380/16510/22 за подібних правовідносин із справою, що розглядається. Висновки, наведені у вказаних постановах, є релевантними до обставин цієї справи.

Отже, Миргородський відділ Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області протиправно відмовив ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Таким чином, суд для належного захисту порушених прав позивача дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування відмови Миргородського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; зобов`язання Миргородський відділ Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн /а.с.20, 22/.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 25 квітня 2002 року) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області (вул. Юліана Матвійчука, буд.63, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 37829297) в особі територіального підрозділу - Миргородського відділу УДМС у Полтавській області (вул. Анатолія Карбана, буд.14-а м. Миргород, Полтавська область, 37602) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Миргородського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Зобов`язати Миргородський відділ Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби у Полтавській області (вул. Юліана Матвійчука, буд.63, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 37829297) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 25 квітня 2002 року) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч. ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.09.2024
Оприлюднено19.09.2024
Номер документу121671156
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —440/9070/24

Постанова від 30.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 11.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 11.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 23.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Рішення від 17.09.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.Г. Ясиновський

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.Г. Ясиновський

Ухвала від 02.08.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.Г. Ясиновський

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні