Рішення

від 17.09.2024 по справі 440/18180/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18180/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення 23 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування» від 13 червня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в супереч своїх повноважень, прийнято рішення Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.06.2023 про скасування рішення шостої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району «Про розгляд та затвердження акту постійної комісії з питань земельних відносин на території сільської ради», з порушенням процедур та порядку для прийняття рішення про скасування рішень Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування. Зазначено, що рішення Терешківської сілької ради Полтавського району Полтавської області «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування» від 13.06.2023р. порушує право гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вільного доступу до їх земельної ділянки зі сторони проїду. Гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , на підставі вказаного рішення вживають заходи щодо отримання у приватну власність земельної ділянки - проїзд, перекриття її зі сторони дороги, та унеможливлюють вільний доступ позивачам до їх земельної ділянки, мотивуючи це тим, що проїзд (спірна земельна ділянка) не є землями комунальної власності та не відносяться до земель загального користування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення. Роз`яснено позивачам, що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №440/18180/23 скасовано. Направлено справу №440/18180/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

1507.2024 представником позивачів надано до суду оригінал позовної заяви з додатками, примірник позовної заяви з доданими до неї матеріалами для відповідача, а також квитанції про сплату судового збору кожним з позивачів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що згідно адміністративного позову позивачі гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просять суд визнати протиправним та спасувати пункту 2 рішення 23 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування» від 13 червня 2023 року. Зміст пункту 2 рішення 23 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради звучить наступним чином: «2. Донести до відома гр. ОСОБА_5 , про скасування рішення 11 сесії 08 І стикання від 11.11.2021р. «про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для іншої житлової забудови в с. Копили на території Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області». Даний пункт не відповідає рішенню сесії сільської ради від 13 червня 2023р.. а саме: «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування», яке було прийняте на засіданні 24 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради. Отже, пункту 2 рішення 23 сесії 8 стикання Терешківської сільської ради не стосується позовних вимог позивачів і не є предметом позову.

Вказував на те, що на момент виходу постійної комісії з питань земельних відносин території сільської ради, 16.03.2016, не був розроблений і затверджений генеральний план с. Копили, комісія вирішила залишити проїзд шириною 2.75м. довжиною 21.65м. у комунальній власності сільської ради (землі загального користування). Даний акт був затверджений на засіданні 6 сесії 7 скликання Терешківської сільської ради від 12.05.2016. Згідно розробленої і затвердженої містобудівної документації, а саме: генерального плану с. Копили, на 13 позачерговій сесії 7 скликання від 23.03.2017 року, визначена зона садибної житлової забудови, де і розташована окрема житлова ділянка за адресою АДРЕСА_1 . З цього випливав, що «проїзд» чи «під`їзд» за адресою АДРЕСА_1 по генеральному плану не значиться і дана земельна ділянка не відноситься до категорії земель загального користування.

Терешківська сільська рада вважає, що рішення 24 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради від 13.06.202.3р. «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування» в п. 2 вважати таким, що втратило чинність рішення 6 сесії 7 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12.05.2016р. «Про розгляд та затвердження акту постійної комісії з питань земельних відносин на території сільської ради» в с.Копили вул. М.Ярошенка. 13-а на території Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області» прийняте правомірно, жодним чином не порушує права, свободи або законні інтереси позивачів.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5324085908:08:004:0227, площею 0,0508га, розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Суміжним землекористувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 5324085908:08:004:0213 площею 0,0515га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 є гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 .

Також, суміжним землекористувачем є власник земельної ділянки з кадастровим номером 5324085908:08:004:0127 площею 0,0588га, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , - ОСОБА_6 .

Відповідно до відомостей з державної кадастрової карти України та Кадастрової зйомки земельних ділянок в межах АДРЕСА_1 на території Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, між вищевказаними трьома земельними ділянками знаходиться земельна ділянка без кадастрового номеру, довжиною 21,65м, шириною 2,75м, яка виконує функцію під`їзду до кожної з вищевказаних земельних ділянок.

Як вбачається з позовної заяви, власники земельної ділянки, кадастровий номер 5324085908:08:004:0213, та будинку гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_7 перегородили проїзд металевим парканом, який зачиняється на ключ, тим самим унеможливили проїзд до земельної ділянки з кадастровим номером 5324085908:08:004:0227, яка належить позивачам.

На момент переходу права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 складовою було лише №2 огорожа та №3- ворота огорожі. Після оформлення права власності за договорами купівлі-продажу від 04.03.2016, гр. ОСОБА_8 і гр. ОСОБА_3 виготовили новий технічний паспорт 26.04.2016, в якому з`являється огорожа №4 (вздовж спірної ділянки), яка при цьому у договорах купівлі-продажу від 04.03.2016 відсутня, а огорожа №2 взагалі переміщена.

16 березня 2016 року постійною комісією з питань земельних відносин території сільської ради, в складі члена постійної комісії ОСОБА_9 , землевпорядника Терешківської сільської ради Щербак В.О., депутата ОСОБА_10 , члена постійної комісії з питань навколишнього середовища, екології та благоустрою територій сільської ради ОСОБА_11 , було проведено обстеження земельної ділянки розташованої на території Терешківської сільської ради в с.Копили - проїзду (спірної земельної ділянки).

За результатами обстеження було складено Акт, затверджений сільським головою ОСОБА_12 , відповідно до якого, комісія, з метою вирішення спірного питання) прийняла рішення про залишення проїзду (шириною 2,75 довжиною 21,65м) у комунальній власності сільської ради (землі загального користування) /а.с. 106/.

Рішенням шостої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12 травня 2016 року "Про розгляд та затвердження акту постійної комісії з питань земельних відносин на території сільської ради" в АДРЕСА_1 на території Терешківської сільської ради Полтавського району полтавської області" затверджено акт постійної комісії з питань земельних відносин на території сільської ради в АДРЕСА_1 , щодо залишення проїзду (шириною 2,75 м, довжиною 21,65 м) у комунальній власності сільської ради (землі загального користування) /а.с. 105/.

09.12.2022 року постійною комісією з питань земельних відносин, навколишнього середовища, екології та благоустрою території Терешківської сільської ради повторно проведено обстеження проїзду до присадибної ділянки по АДРЕСА_3 , де зареєстровано у спільну часткову власність нерухоме майно на гр. ОСОБА_3 - 1/2, та гр. ОСОБА_8 - 1/2, про що складено акт від 09.12.2022 /а.с. 118-119/.

За результатами вивчення ситуації комісія вважає:

1. Громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_8 відповідно до цивільно - правової угоди зареєстрованої згідно чинного законодавства мають у власності майно (було придбано за власні кошти) на огороженій окремій земельній ділянці, що має єдиний спосіб під`їзду та проходу до житлового будинку та господарських споруд;

2. Громадянка ОСОБА_1 що проживає за адресою АДРЕСА_3 , дружина власника земельної ділянки ОСОБА_2 , що є власником земельної ділянки по суміжній межі. Ділянка на якій проживає подружжя забезпечена територією з окремим в`їздом та воротами до свого подвір`я, має прибудинкову територію, дає можливість обслуговувати житловий будинок, господарські споруди, задовольняти господарські потреби на подвір`ї;

3. Згідно затвердженого на 13 позачерговій сесії 07 скликання від 23 березня 2017 року генерального плану с. Копили Терешківської сільської ради розташування земель загального користування в межах індивідуальної садибно житлової забудови не заплановано, (відсутня необхідність для соціальної доступності-до. спірної земельної ділянки);

Пунктом 4 вказаного акту рекомендовано до скасування (керуючись п.15 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування") рішення шостої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12 травня 2016 року "Про розгляд та затвердження акту постійної комісії, та землі загального користування" у зв`язку з оформленим правом власності на об`єкт нерухомого майна від 04.03.2016.

Пунктом 2 рішення 24 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування» від 13 червня 2023 року, в частині визнано таким, що втратило чинність рішення шостої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12 травня 2016 року "Про розгляд та затвердження акту постійної комісії з питань земельних відносин на території сільської ради" в АДРЕСА_1 на території Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області" /а.с. 149/.

Вважаючи протиправним п. 2 рішення 24 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

У свою чергу правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовані Земельним кодексом України.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що ради є органами місцевого самоврядування, які представляють інтереси відповідних територіальних громад та здійснюють повноваження, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування визначено, зокрема, землю, що є у комунальній власності територіальної громади села. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частини 3 та 5 статті 16 Закону).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 вищевказаного Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5, 14 ст.46 Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2, 3, 10ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Також повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України (надалі по тексту також - ЗК України, Кодекс).

Зокрема, за змістом пунктів "а" і "б" частини 1 коментованої статті Кодексу до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Стаття 38 Земельного кодексу України визначає, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_13 , ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 24.12.2010 за р. №1-3400, ОСОБА_2 належить 1/2 частка у праві власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано КП "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району" 15.02.2011, реєстраційний номер: 28061897.

У подальшому, земельна ділянка була розділена згідно з договором про поділ домоволодіння від 28.09.2018, укладеного між ОСОБА_13 та позивачем ОСОБА_2 , рішення 41-ї позачергової сесії 6 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району від 02.10.2015 про присвоєння адрес, останній отримав у власність об`єкт 2: АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку (незавершена реконструкція) Б1 загальною площею 56,3 кв.м., житловою площею 25,5 кв.м.; погріб б3, ворота з хвірткою №1, частина огорожі №2,частина огорожі №4, огорожа №5, свердловина (1/2 частина) №6, вигріб №7, розташований на земельній ділянці площею 0,106 га, кадастровий номер 5324085908:08:004:0208, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_13 , ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності. Цей договір про поділ домоволодіння укладається одночасно з договором про поділ земельної ділянки /а.с. 89-91/.

Поряд із тим, відповідно до зарису земельної ділянки до акту встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки від 05.07.2016, складеного на замовлення гр. ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , та підписаного землевпорядником Терешківської сільської ради ОСОБА_14 , спірна земельна ділянка довжиною 21,95 м визначена, як землі загального користування - вулиця (опис меж від "Е" до "А") /а.с.103-104/.

Підтвердження визначеному статусу спірної земельної ділянки, як проїзд, наявне і у акті-схемі від 10.05.2016, складеного землевпорядником Терешківської сільської ради Щербак Н.В., затвердженого сільським головою ОСОБА_12 , в якому при обмірі земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зазначено проїзд (загального користування) 21,65 м /а.с. 107/.

Крім того, відповідно до кадастрової зйомки земельних ділянок в межах с. Копили, вулиця Миколи Ярошенка на території Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 159/ між земельними ділянками ОСОБА_2 (кадастровий номер 5324085908:08:004:0227, площею 0,0508га, ділянка №1), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (кадастровий номер 5324085908:08:004:0213 площею 0,0515 га, ділянка №2) та ОСОБА_6 (кадастровий номер 5324085908:08:004:0127 площею 0,0588га, ділянка №3) знаходиться земельна ділянка без кадастрового номеру, площею 0,0065 га, яка виконує функцію під`їзду до кожної з вищевказаних земельних ділянок.

Таким чином, на момент виникнення у позивача права власності на належну йому земельну ділянку, спірна земельна ділянка довжиною 21,65м, шириною 2,75 м була визначена проїздом, що робить неможливим твердження відповідача про неможливість її віднесення до статусу - проїзду.

Відносно твердження представника відповідача про відсутність дороги на Генеральному плані, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.42 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Генеральний план вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житлової, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів.

Генеральний план міста або села - документ місцевого значення, в якому відображені перспективи розвитку території населеного пункту. Генплан визначає межі функціональних зон територій, пріоритетність і черговість забудови місцевості, потреби в землях певного призначення, містить інформацію та схеми розташування житлових і нежитлових об`єктів, відображає інфраструктуру населеного пункту тощо.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план планування території визначає в тому числі: порядок організації транспортного і пішохідного руху; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (ч.4 ст. 19 Закону).

Отже, генеральний план населеного пункту не завжди може містити зображення всіх проходів чи проїздів, особливо тих, які відносяться до пішохідних. Відповідні пішохідні проходи чи невеликі проїзди підлягають обов`язковому відображенню лише в детальному плані території (якщо такий розроблявся). Таким чином, сама по собі відсутність плану земельно-господарського устрою території відповідного населеного пункту не може безумовно свідчити про те, що такого проїзду насправді не існувало.

Згідно викопіювання з Генерального плану с. Копили вбачається, що спірний проїзд до земельної ділянки відсутній, однак як зазначено судом вище останній може бути не зазначений на плані.

Крім того, самим відповідачем не заперечувалось, що спірна земельна ділянка використовувалась для загального користування власниками домоволодіння по АДРЕСА_4 як проїзд до їх домоволодіння.

Наявність окремого в`їзду на ділянку, на якій проживає подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , для обслуговування житлового будинку, господарських споруд, не може слугувати підставою для позбавленння вищевказаного права позивачів, оскільки останні протягом тривалого часу користувалися даною земельною ділянкою для проїзду та проходу.

Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до частини 2 статті 83 цього Кодексу, у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з пунктом "а" частини 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Отже, суд дійшов висновку, що запитувана земельна ділянка є проїздом та не може бути виділена для будівництва чи інших потреб в силу положень частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином на підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що п. 2 рішення 24 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування» від 13 червня 2023 року прийнято без врахування усіх фактичних обставин, що мають значення для його прийняття, та усупереч інтересів постійних землекористувачів спірної земельної ділянки - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Враховуючи наведене вище, вимоги позивачів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальній сумі 2422,40 грн. (1211,20 грн + 1211,20 грн), при тому, що розмір судового збору за подання цього позову становить 2147,20 грн. (1073,60 грн + 1073,60 грн.)

Враховуючи, позов підлягає до повного задоволення, судові витрати позивачів зі сплати судового збору на вказану суму належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Водночас, суд зауважує, що решту надміру сплаченого позивачем судового збору останньою може бути повернуто за рахунок коштів Державного бюджету України за результатами подання до суду відповідного клопотання.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачами до позовної заяви не надано доказів понесення витрат на правову допомогу, таким чином, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Шевченка, 1-А,Терешки,Полтавський район, Полтавська область,38762) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення 24 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації земель загального користування» від 13 червня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва