Рішення

від 17.09.2024 по справі 460/8252/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2024 року м. Рівне№460/8252/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р за участю секретаря судового засідання Рубіної Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Савчук О.В, відповідача: представник Олійник А.Г, третьої особи на стороні відповідача: представник не прибула, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненської міської ради доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Рівненської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.07.2024 ВП №73519485 за невиконання рішення суду у справі №460/52298/22, яким зобов`язано Рівненську міську раду вжити невідкладних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Віденській, 10 у м. Рівне, Рівненської області.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення від 15.02.2023 по справі №460/52298/22 Рівненська міська рада вжила невідкладних законних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Відінській, 10, м. Рівне, Рівненської області, а саме: Рівненською міською радою було подано позовну заяву до Господарського суду Рівненської області про зобов`язання передати у комунальну власність майно гуртожитку за адресою: вул. Віденська, 10, м. Рівне, Рівненської області. Однак, вказує, що з незалежних від позивача причин такий позов залишено без задоволення.

Таким чином, позивач вважає, що органом місцевого самоврядування вжито невідкладних законних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Відінській, 10, м. Рівне, Рівненської області, а тому постанова державного виконавця щодо накладання штрафу є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав виконання судового рішення боржником.

При цьому, Рівненська міська рада зазначає, що державним виконавцем у відповідності до норм, зазначених в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», не вчинялось дій щодо перевірки виконання рішення від 15.02.2023 року по справі №460/52298/22, ухваленого Рівненським окружним адміністративним судом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив та просив повністю відмовити у його задоволенні. На обґрунтування поданого відзиву зазначив, що боржником при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі №460/52298/22 не було надано належних обґрунтувань невиконання такого судового рішення. На думку відповідача, боржник не довів, що він вичерпав всі можливі способи виконання судового рішення, а тому державним виконавцем 17.07.2024 винесено постанову про накладення на боржника штрафу №73519485 на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в сумі 5100,00 грн.

У відповіді на відзив позивач вказав, що вжиті заходи щодо виконання судового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі №460/52298/22 свідчать про його фактичне виконання в повному обсязі та наявність підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», для закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою від 22.04.2024 позовну заяву Рівненської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.07.2024 ВП №73519485 прийнято до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №460/8252/24. Судове засідання призначено на 26.08.2024.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 03.09.2024.

03.09.2024 розгляд справи відкладено на 17.09.2024.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену в позовній заяві та у відповіді на відзив, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судове засідання третя особа не прибула, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Заслухавши думку учасників, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/52298/22 постановлено, зокрема: визнати протиправною бездіяльність Рівненської міської ради та Виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо зволікання з процесом передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований у АДРЕСА_2 ; зобов`язати Рівненську міську раду вжити невідкладних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Відінській, 10 у м. Рівне, Рівненської обл.; зобов`язати Виконавчий комітет Рівненської міської ради вжити невідкладних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Відінській, 10 у м. Рівне, Рівненської обл.

21 вересня 2023 року судом виданий виконавчий лист №1 про зобов`язання Рівненської міської ради вжити невідкладних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Відінській, 10 у м. Рівне, Рівненської обл.

05.12.2023 року ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був пред`явлений виконавчий лист №460/52298/22, виданий 21.09.2023 Рівненським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Рівненської міської ради вжити невідкладних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Відінській, 10 у м. Рівне, Рівненської обл.

Постановою державного виконавця від 20.12.2023 було відкрито виконавче провадження №73519485 з примусового виконання вказаного вище виконавчого документу, у пункті 2 якої зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

02.01.2024 державним виконавцем направлена вимога за вих. №8 до Рівненської міської ради про надання інформації щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/52298/22 з наданням підтверджуючих документів.

15.07.2024 державним виконавцем повторно направлена вимога за вих. №19993 до Рівненської міської ради щодо виконання вказаного вище рішення.

17.07.2024 державним виконавцем винесено постанову №73519485 про накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі №460/52298/22 у розмірі 5100 грн.

Не погодившись постановою про накладення штрафу органу державної виконавчої служби, Рівненська міська рада звернулася з даним позовом до суду.

Натаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що не виконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішенням про накладення штрафу має бути встановлено факт не виконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 №554/13475/15-ц.

Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства слід зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. При цьому, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.09.2019 по справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 по справі № 420/70/19.

Як вже було зазначено вище по тексту судового рішення 02.01.2024 державним виконавцем направлена вимога для позивача за вихідним номером 8 про надання інформації щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/52298/22 з наданням відповідних підтверджуючих документів, яка залишена останнім без реагування.

В свою чергу, на другу вимогу державного виконавця від 15.07.2024 за вихідним номером 19993 про надання інформації щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/52298/22 з наданням відповідних підтверджуючих документів позивач своїм листом від 24.07.2024 №16-08-929/24-5323/24 повідомив відповідача, що Рівненською міською радою було вжито невідкладних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Віденській, 10 у м. Рівне, Рівненської області, а саме у серпні 2023 року Рівненська міська рада звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-6», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, про зобов`язання передати у комунальну власність територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради на безкомпенсаційній основі (безоплатно) об`єкт нерухомого майна, а саме - частину гуртожитку по вул. Відінській, 10 у місті Рівному, який складається із 95 житлових кімнат та приміщень загального користування.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.11.2023 у справі №918/841/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024, в задоволенні позову Рівненської міської ради відмовлено повністю. При цьому, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції виходили з того, що на момент розгляду справи №918/841/23 об`єкт нерухомості, який позивач просив передати у комунальну власність територіальній громаді міста Рівного не перебуває у власності ТОВ «Житлобуд-6. Право власності на це майно 07.04.2023 було зареєстрованое за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клесівський кар`єр», що унеможливлює задоволення такої вимоги як зобов`язання ТОВ «Житлобуд-6» передати у власність об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що формальне звернення до господарського суду з позовом до неналежного відповідача про зобов`язання передати у комунальну власність територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради на безкомпенсаційній основі (безоплатно) об`єкт нерухомого майна, а саме - частину гуртожитку по АДРЕСА_2 , не може вважатися вжиттям належних невідкладних заходів щодо виконання судового рішення у справі №460/52298/22 в частині передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Віденській, 10 у м. Рівне, Рівненської області.

Згідно ст. 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 4. п. а ч. 1 ст. 38 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Приписами п. 15 ч. 4. ст. 42 даного Закону встановлено, що сільський, селищний, міський голова звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів

За змістом ч. 4 ст. 71 цього ж Закону, органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що на момент оскарження постанови відповідача про накладення штрафу від 17.07.2024 ВП №73519485 за невиконання рішення суду у справі №460/52298/22, позивачем так і не вжито заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Віденській, 10 у м. Рівне, Рівненської області, в тому числі, й щодо подання позову до належного відповідача (власника об`єкту нерухомого майна).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що 21.08.2024 Рівненська міська рада звернулася до суду із заявою, у якій, посилаючись на положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, просила роз`яснити рішення у справі №460/52298/22, зазначивши в ухвалі суду, які невідкладні заходи щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Відінській, 10 у м. Рівне, Рівненської обл. має вжити Рівненська міська рада та Виконавчий комітет Рівненської міської ради? Чи вжила невідкладні законні заходи щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку Рівненська міська Рада та Виконавчий комітет Рівненської міської ради у розумінні рішення від 15 лютого 2023 року по справі №460/52298/22, подавши до Господарського суду Рівненської області позовну заяву про зобов`язання передати майно у комунальну власність, гуртожитку за адресою: вул. Віденська, 10, м. Рівне, Рівненської обл. (справа №918/841/23)?

Однак, ухвалою суду від 27.08.2024 заяву Рівненської міської ради про роз`яснення судового рішення у справі №460/52298/22 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-6", про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, залишено без задоволення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд вважає, що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 17.07.2024 ВП №73519485 позивачем без поважних причин не було виконано в повному обсязі рішення суду у справі №460/52298/22, яким зобов`язано Рівненську міську раду вжити невідкладних заходів щодо передачі у власність територіальних громад гуртожитку, що розташований по вул. Віденській, 10 у м. Рівне, Рівненської області, а відтак оспорюване рішення суб`єкта владних повноважень винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що перевчені чинним законодавством України.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову Рівненської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.07.2024 ВП №73519485 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Рівненська міська рада (вул. Соборна, буд. 12А,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 04057758)

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, буд. 29,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

Суддя Олег ГРЕСЬКО