Рішення

від 17.09.2024 по справі 520/17044/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 р. №520/17044/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна, буд. 6,м. Харків,61058) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», обласної МСЕК № 1, у вигляді Акту огляду МСЕК № 268 та Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 116108, відносно ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медикосоціальної експертизи», код ЄДРПОУ: 03327753, повторно розглянути справу позивача щодо встановлення групи інвалідності, з урахуванням всіх обставин та з обов`язковим повторним оглядом, зобов`язати винести рішення про надання позивачу відповідної групи інвалідності та надати акт огляду МСЕК з довідкою до неї.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що в результаті проходження МСЕК в КЗОЗ «Обласний центр медикосоціальної експертизи», позивачу було встановлено втрату професійної працездатності на 20 відсотків, яка пов`язана із захистом Батьківщини, а групу інвалідності, у свою чергу, встановлено взагалі не було. Позивач вважає, що прийнятий щодо нього Акт огляду МСЕК № 268 та Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 116108, є належним чином необґрунтованим, протиправним, прийнятим без вірної оцінки медичних документів, тож підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 25.06.2024 р. по справі відкрито спрощене позовне провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб, а також витребувано у выдповыдача копію Акту огляду МСЕК № 268 щодо ОСОБА_1 , та всі медичні документи, які стали підставою для прийняття органом МСЕК відповідного рішення, а саме Акту огляду МСЕК № 268 та Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 116108 відносно позивача.

Копія ухвали по справі була надіслана сторонам та отримана ними, що підтверджується звітом про доставку електронного листа.

Відповідач, Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", до суду надав відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих мотивів, що ОСОБА_1 був особисто оглянутий лікарями у складі комісії, були ретельно досліджені медичні документи, консультативні висновки які сформовані в медичній справі, кожен лікар заповнив в акті огляду стан здоров?я на момент огляду хворого у відповідності до історій хвороби хворого та медичних обстежень. Обласною комісією МСЕК №1 при огляді було встановлено, що ОСОБА_1 хворіє з 29.03.2023р. внаслідок мінно-вибухової травми відповідно до наказу МОЗ України від 2007 року травма легкого ступеню. За патологією захворювання які є у ОСОБА_1 не призвели до помірної виражених обмеження його життєдіяльності, а обмежують розлад здоров?я в легкому ступені, що в свою чергу не давало підстав для встановлення йому будь-якої групи інвалідності, а підлягало лише встановлення процентів втрати працездатності. На засіданні комісії ОСОБА_1 було роз?яснено рішення МСЕК та з яких підстав йому не визнали особою з інвалідністю.Таким чином, вважає, що рішення МСЕК прийнято законе і обґрунтовано з урухуванням медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров?я, на підставі медичних документів та за результатами об?єктивного обстеження позивача членами комісії.

Ухвалою суду від 10.09.2023 року повторно витребувано у Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" витребувані в ухвалі суду від 25.06.2024 року документи.

11.09.2024 року на адресу суду надійшли, на виконання вимог ухвали суду, витребувані документи від у Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи".

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 06.06.2022 року, має військове звання «матрос», наразі продовжує нести військову службу.

Під час проходження військової служби позивач отримував мінновибухові травми, остання з яких сталася 08.12.2022 року, 29.03.2023 року отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин лівої скроневої ділянки. В результаті зазначених поранень набув посттравматичну та дисциркуляторну гіпертонічну енцефалопатію 2 ст. з лікворно-венозною гіпертензією, вестибуло-атактичним, астенічним синдромами, що підтверджується Консультаційним висновком невропатолога, який був виданий в КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» Консультаційна поліклініка 23.02.2024 року.

18.12.2023 року позивачем також було отримано два Консультаційних висновки спеціалістів, а саме судинного хірурга, відповідно до якого ОСОБА_1 було діагностовано посттромбофлебітичний синдром правої нижньої кінцівки хронічне захворювання вен С3 стадії по СЕАР, а також висновок кардіолога, відповідно до якого позивачу було поставлено діагноз: гіпертонічна хвороба 2 (гіпертензивне серце) 1 ступінь, ризик 3, серцева недостатність 1 ступеня.

09 квітня 2024 року на Обласну МСЕК №1 надійшло направлення на медико-соціально-експертизну комісію разом з медичними документами обстеження ОСОБА_1

17.04.2024 року позивачу було здійснено первинний огляд та проведено МСЕК, про що було складено відповідний акт огляду МСЕК № 268 та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 116108.

Відповідно до довідки від 17.04.2024 року, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках складає 20 відсотків з 17.04.2024 року. Було встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням військової служби, а травма пов`язана іх захистом Батьківщини. Датою встановлення страхового випадку зазначено довідку ВЛК № 10151 від 31.08.2023 року, а підставою прийняття відповідного рішення став Акт огляду МСЕК № 268.

Вважаючи акт огляду МСЕК № 268 та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 116108 протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до абзаців 4, 8 статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) інвалідність - це міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону № 2961-IV залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317, встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 3 Положення).

Експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 17 Положення).

Пунктом 11 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317, передбачено, що ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров`я яких пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання.

Відповідно до Пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Пунктом 2.2. Інструкції №561 про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 (далі - Інструкція №561), регламентовано, що критерії життєдіяльності людини - це здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

У свою чергу вказаною Інструкцією №561 визначено, що ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.

Так, помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності (абз. 20 п. 2.2 Інструкцією №561).

Виражене обмеження життєдіяльності обумовлюється порушенням функцій органів та систем організму, що полягає у вираженому порушенні можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності (абз. 20 п. 2.2 Інструкцією №561).

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №561 повторний огляд інвалідів проводиться згідно з пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Як встановлено комісією МСЕК, за результатами огляду позивача, ОСОБА_2 хворіє з 29.03.2023р. внаслідок мінно-вибухової травми відповідно до наказу МОЗ України від 2007 року травма легкого ступеню.

За патологією захворювання які є у ОСОБА_1 не призвели до помірно вираженого обмеження його життедіяльності, а обмежують розлад здоров?я в легкому ступені, що в свою чергу не давало підстав для встановления йому будь-якої групи встановленя процентів втрати працездатності.

Тому, Обласною медико-соціально-экспертною комісією №1, група інвалідності позивачу не встановлено, встановлено первісно одноразово:

20% втрати працездатності, згідно довідки військової частини № НОМЕР_2 - військово-лікарської комісії № 8898 від 25 липня 2023 року захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби.

20 % вірити працездатності, згідно довідки військової частини НОМЕР_2 - нійськово-лікарської комісії № 10151 від 31 серпня 2023 року відповідно до наказу МОЗ України від 2007 року травма легкого ступеню, травма, ТАК, пов`язана з захистом Батьківщини.

Про що було складено оскаржувані у цій справі акт огляду №268 від 17.04.2024р. та довідку про встановлення відсотків втрати працездатності серія 12 АДА № 116108.

Суд зазначає, що фактично звернення позивача до суду з даним позовом направлено на вирішення питання щодо надання позивачу відповідної групи інвалідності.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 17 грудня 2018 року у справі № 819/3211/15, від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі № 200/14695/19-а, від 30 квітня 2021 року у справі № 160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

При цьому, в постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про те, що у даній справі у суду відсутні підстави для здійснення власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо відсутності підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням МСЕК.

Разом із тим, позивачем не оскаржується процедура прийняття відповідачем відповідного висновку (акту та довідки), а судом рамках розгляду даної справи не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відтак, у суду відсутні підстави для визнання незаконними рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», обласної МСЕК № 1, у вигляді Акту огляду МСЕК № 268 та Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 116108, відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями частин 1 та 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна, буд. 6,м. Харків,61058) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 17.09.2024 року.

Суддя Бідонько А.В.