Рішення

від 16.09.2024 по справі 520/13670/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 вересня 2024 року № 520/13670/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA UA 400000/2024/000076/2 від 25.03.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2024/000196 25.03.2024 року.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті 25.03.2024 р. рішення про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2024/000076/2 та картка відмови № UA400040/2024/000196 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду від 04.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА", код ЄДРПОУ 36456783, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

Під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та ADBA OTOMOTIV SAN. ve TIC. LTD. STI. було укладено контракт № 2 від 02 вересня 2022 року, відповідно до п. 1.1 якого продавець поставляє покупцю запасні частини до вантажних автомобілів. Кількість, асортимент, ціна, вартість і термін поставки кожної партії товару зазначається в окремих інвойсах, які є невід`ємною частиною даного договору, що передбачено положеннями п. 1.3 контракту. Як вказано в п. 2.1 контракту ціна за товар, який поставляється згідно даного контракту, визначається в доларах США і включає в себе вартість упаковки, маркування та завантаження. Також, відповідно до п. 3.2 контракту № 2 від 02.09.2022 р. покупець сплачує передплату в розмірі 50%. Крім того, в п. 3.2 контракту № 2 від 02.09.2022 р. вказано, що покупець сплачує залишок - 50% від вартості товару за 2 (два дні до дати завантаження товару).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 03.04.2023 р. до контракту № 2 покупець здійснює оплату прямим банківським перерахунком на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару згідно проформи інвойс наступним чином: передплата у розмірі 50% та залишок 50% - за 2 (два) дні до дати відвантаження товару. Постачальник зобов`язаний повідомити дату відвантаження товару.

У п. 4.1 контракту продавець поставляє товар окремими узгодженими партіями. Умови поставки визначаються згідно Інкотермс-2010 (Exworks Bursa, Turkey), які вказуються в інвойсах.

Сторони в додатковій угоді № 1 від 03.04.2023 до контракту погодили, що продавець поставляє товар окремими узгодженими партіями на умовах FCA-Bursa, Turkey згідно Інкотермс-2010.

Так, з метою митного оформлення товару №1: частини та пристрої до транспортних засобів загального призначення. Cv disc brake pads/Колодка гальмова дискова в зборі: 82P-B301 - 64 шт., 82P-B300/2 - 128 шт., 82P-B300 - 192 шт., 82P-B165 - 128 шт., 82PB171 - 64 шт., 82P-B174 - 64 шт., 82P-B228 - 64 шт. декларантом в інтересах позивача було подано до Хмельницької митниці Держмитслужби митну декларацію № 24UA400040008597U0 з пакетом документів, а саме: пакувальний лист № AD02024000000007 від 12.03.2024 (графа 44, код документа 0271); проформу інвойс № ADBA_000026 від 29.12.2023 на суму 20502,4 доларів США (графа 44, код документа 0325 - Інвойс № AD02024000000007 від 12.03.2024 на суму 20502,4 доларів США (графа 44, код документа 0380); міжнародну ТТН (CMR) № б/н від 14.03.2024 (графа 44, код документа 0730); сертифікат про походження товару № А1550695 від 14.03.2024 (графа 44, код документа 0861); платіжна доручення №6 від 14.03.2024 (графа 44, код документа 3001); банківські виписки від 22.03.2024 (графа 44, код документа 3001); рахунок на оплату № 1 від 06.03.2024 (графа 44, код документа 3004); прайс-лист б/н від 01.07.2023 (графа 44, код документа 3014); контракт № 2 від 02.09.2022 (графа 44, код документа 4104); договір про надання послуг митного брокера № 14/10 від 14.10.2014 (графа 44, код документа m4207); договір № 01/01-Л2 від 01.01.2024 надання експедиційних послуг в сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом (графа 44, код документа 4301); заявка № 1 від 06.03.2024 до договору № 01/01-Л2 від 01.01.2024 (графа 44, код документа 4301); заява декларанта у вигляді внесення коду про те, що тара не належить до товарів подвійного чи військового призначення (графа 44, код документа 5520); експортна декларація відправника (постачальника) № 24341300ЕХ00209715 від 14.03.2024 (графа 44, код документа 9610); довіреність на огляд від 22.03.2024 (графа 44, код документа 9000); лист № 22/03 від 22.03.2024 (графа 44, код документа 9000).

Під час розгляду справи встановлено, що при визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод (графа 42) ціна товару 20502,4 USD. Задекларована декларантом вартість товару склала 842608,88 грн. (20502,4 х 38,9234 + 44 585,76 (транспортні витрати).

Стосовно товару №2: запасні частини на вантажні автомобілі: вироби з вулканізованої металонаповненої гуми (крім твердої), для вантажних автомобілів. Пневморесора Air Springs двухсекційна (бублик): 823052 Convoluted Air Springs (2B-180) - 600 шт. для вантажних автомобілів (складаються в основному з гумового сильфону у вигляді балону, який під дією тиску повітря може змінювати свою форму), металевих тримачів (нижній, верхній, що містять підвід для стиснутого повітря та клапан) декларантом в інтересах позивача було подано до Хмельницької митниці Держмитслужби митну декларацію № 24UA400040008597U0 з пакетом документів, а саме: пакувальний лист № AD02024000000005 від 12.03.2024 (графа 44, код документа 0271); проформу інвойс № ADBA_00027 від 02.01.2024 на суму 11010,00 долари США (графа 44, код документа 0325); інвойс № AD02024000000005 від 12.03.2024 на суму 11010,00 долари США (графа 44, код документа 0380); платіжна інструкція № 9 від 12.03.2024 (графа 44, код документа 3001).

Стосовно товару №3: обладнання для фільтрування палива у двигунах внутрішнього згоряння: Filtre 82.040BF - 1000 шт. Фільтри паливні для вантажних автомобілів, грубого очищення для двигунів внутрішнього згорання вантажних автомобілів, в метал. корпусі у зборі з синтетичним матеріалом, що фільтрує, область застосуванняфільтрація олії від механічних примісів і води представником позивача вказано, що задекларовані товари за своєю характеристикою не належать до товарів військового призначення або товарів подвійного призначення.

Отже, декларантом в інтересах позивача стосовно товару №3 було подано до Хмельницької митниці Держмитслужби митну декларацію № 24UA400040008597U0 з пакетом документів, а саме: пакувальний лист № AD02024000000006 від 12.03.2024 (графа 44, код документа 0271); проформу інвойс № ADBA_00028 від 30.01.2024 на суму 6550,00 долари США (графа 44, код документа 0325); інвойс № AD02024000000006 від 12.03.2024 на суму 6550,00 долари США (графа 44, код документа 0380); платіжна інструкція № 10 від 12.03.2024 (графа 44, код документа 3001).

При визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод (графа 42) ціна товару 6550,00 USD. Задекларована декларантом вартість товару склала 261872,31 грн (6550,00 х 38,9234 + 6 924,04 (транспортні витрати).

За результатом обробки митної декларації відповідачем було складено повідомлення №844458 від 22.03.2024 р., в якому зазначено про необхідність подання, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідь на вказане повідомлення позивачем були надані наступні пояснення та документи, а саме ТОВ «ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА» було здійснено 100% оплату вартості товару, який проходить митне оформлення, про що свідчить: платіжна інструкція № 6 від 06.03.2024 на суму 20502,4 долари США, згідно проформи інвойс № ADBA_00026 від 29.12.2023 на суму 20502,4 долари США (графа 44, код документа 0325 та 3001); платіжна інструкція № 9 від 12.03.2024 на суму 11010,00 доларів США, згідно проформи інвойс № ADBA_00027 від 02.01.2024 на суму 11010,00 доларів США (графа 44, код документа 0325 та 3001); платіжна інструкція № 10 від 12.03.2024 на суму 6550,00 долари США, згідно проформи інвойс № ADBA_00028 від 30.01.2024 на суму 6550,00 доларів США (графа 44, код документа 0325 та 3001) (додавалась до митної декларації).

Крім того, на підтвердження здійснення 100% оплату вартості товару надано: виписку з банківського рахунку від 06.03.2024 року на суму 20502,4 долари США; виписку з банківського рахунку від 12.03.2024 на суму 11010,00 доларів США; виписку з банківського рахунку від 13.03.2024 на суму 6550,00 доларів США; ОСВ по рахунку 3712 за 01.03.2024 22.03.2024.

Своєю чергою надання транспортних послуг підтверджується наданими до митної декларації документами, а саме: договір № 01/01-Л2 від 01.01.2024 року (графа 44, код документа 4301); заявка № 1 на надання транспортних послуг від 06.03.2024 року (графа 44, код документа 4301); рахунок на оплату № 1 від 06.03.2024 року (графа 44, код документа 3004); довідка про транспортні витрати від 06.03.2024 (графа 44, код документа 3004).

Представником позивача у позовній заяві вказано, що оплата транспортних послуг на дату оформлення митної декларації не здійснювалась, оскільки термін оплати, згідно заявки № 1 на надання транспортних послуг від 06.03.2024 року по факту доставки вантажу.

Також представником позивача вказано, що страхування товару не здійснювалось.

Відповідачем 25.03.2024 року було прийнято рішення № UA 400000/2024/000076/2 про коригування митної вартості товару, згідно із яким збільшено вартість за одиницю товару №1 до 4,2300 USD, загальна сума 29034,72 USD, збільшено вартість за одиницю товару №3 до 6,7100 USD, загальна сума 7045,50 USD.

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2024/000076/2 від 25.03.2024 зазначено: «Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: вартість товарів, поставлених за даною МД перевищує вартість товарів, що поставляються по даному контракту. Перевізник товару, зазначений в СМR та особа, з якою укладено договір про надання експедиційних послуг різні. Банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою даних документів. Умови оплати зазначені в проформі не відповідають умовам оплати зазначеним в зовнішньоекономічному контракті, при цьому пунктом 3.3 цього контракту визначено, що в даному випадку необхідне надання специфікації, яка не подана до митного оформлення. Згідно 3.1.7 договору про надання експедиційних послуг замовником за свій рахунок здійснюється завантаження вантажу що підтверджується умовами поставки, що суперечить пункту 2.1 контракту, згідно якого завантаження включено до ціни товару, що також суперечить Інкотермс. Рахунок-фактура та проформа містить ознаки підробки печатки та підпису. Наявні розбіжності в частині умов поставки та місця їх зазначення (п.4.2 контракту). Поданий до митного оформлення прайс-лист 01.01.2024 а проформа від 29.12.2023. У митного органу наявні сумніви щодо включення складових митної вартості товарів, зокрема завантаження та транспортування, оскільки відповідно до наданого рахунку на перевезення, оскільки тариф на перевезення товару до кордону України складає 1,19 грн за 1 км, а після кордону України - 3,65 грн за 1 км. Окрім цього, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; комісійної та брокерської винагороди особи, з якою укладено договір про надання експедиційних послуг; витрат на страхування товарів. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки за попередні періоди декларантом самостійно коригувався рівень митної вартості товару 1 того ж виробника та торгівельної марки, зокрема за МД від 16.02.2022 №UА807170/2022/008631 до 4,23 дол. США/кг. Відповідно до цінової інформації, наявної у митного органу, митне оформлення подібних товарів №1 на інших митницях Держмитслужби, здійснюється за рівнем митної вартості від 4,23 дол. США/кг. Відповідно до цінової інформації, наявної у митного органу, митне оформлення подібних товарів №3 на інших митницях Держмитслужби, здійснюється за рівнем митної вартості від 6,71 дол. США/кг. Таким чином, документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ. Відповідно до ч. 2 та ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, завірені належним чином; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь декларантом надано додаткові документи, які не усувають розбіжності та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів. Згідно частини 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та ст.60) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні (подібні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 63 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 05.02.2024 №24UА100390401937U9 згідно якої за рівнем митної вартості 4,23 дол. США/кг здійснено митне оформлення частин до дискових гальм походженням з Туреччини/ Джерелом числового значення митної вартості товару №3 є МД від 06.02.2024 №24UА100190051894U4 згідно якої за рівнем митної вартості 6,71 дол. США/кг здійснено митне оформлення фільтрів для палива походженням з Туреччини. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні в зв`язку в зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості та в зв`язку з тим, що даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п.3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

На підставі прийнятого рішення № 400000/2024/000076/2 відповідачем було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000196.

Як зазначено представником позивача, загальний розмір коригування склав: 94730,79 грн (ввізне мито 28985,65 грн, ПДВ 65745,14 грн).

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 Митного кодексу України містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: вартість товарів, поставлених за даною МД перевищує вартість товарів, що поставляються по даному контракту; перевізник товару, зазначений в CMR та особа, з якою укладено договір про надання експедиційних послуг різні; банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою даних документів; умови оплати зазначені в проформі не відповідають умовам оплати зазначеним в зовнішньоекономічному контракті, при цьому пунктом 3.3 цього контракту визначено, що в даному випадку необхідне надання специфікації, яка не подана до митного оформлення; згідно із п.3.1.7 договору про надання експедиційних послуг замовником за свій рахунок здійснюється завантаження вантажу що підтверджується умовами поставки, що суперечить пункту 2.1 контракту, згідно якого завантаження включено до ціни товару, що також суперечить Інкотермс; рахунок-фактура та проформа містить ознаки підробки печатки та підпису; наявні розбіжності в частині умов поставки та місця їх зазначення (п.4.2 контракту); поданий до митного оформлення прайс-лист 01.01.2024 а проформа від 29.12.2023. У митного органу наявні сумніви щодо включення складових митної вартості товарів, зокрема завантаження та транспортування, оскільки відповідно до наданого рахунку на перевезення, оскільки тариф на перевезення товару до кордону України складає 1,19 грн за 1 км, а після кордону України 3,65 грн за 1 км. Окрім цього, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; комісійної та брокерської винагороди особи, з якою укладено договір про надання експедиційних послуг; витрат на страхування товарів. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 05.02.2024 №24UA100390401937U9, згідно якої за рівнем митної вартості 4,23 дол. США/кг здійснено митне оформлення частин до дискових гальм походженням з Туреччини. Джерелом числового значення митної вартості товару №3 є МД від 06.02.2024 №24UA100190051894U4, згідно якої за рівнем митної вартості 6,71 дол. США/кг здійснено митне оформлення фільтрів для палива походженням з Туреччини.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.

Стосовно висновків митного органу про те, що умови оплати зазначені в проформі не відповідають умовам оплати зазначеним в зовнішньоекономічному контракт, а саме пунктом 3.3 контракту визначено, що в цьому випадку необхідне надання специфікації, яка не подана до митного оформлення суд зазначає таке.

Вказане твердження митного органу свідчить про неповноту дослідження наданих платником документів, адже до митної декларації декларантом позивача було додано додаткову угоду №1 від 03.04.2023 року до контракту № 2 від 02.09.2022 року, відповідно до якої п.п. 3.2 п. 3 контракту викладено в наступній редакції: «Покупець сплачує прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника кожну партію товару згідно із проформою-інвойсом наступним чином: передплата 50%, залишок 50% за 2 (два) дні до дати відвантаження товару. Постачальник зобов`язаний повідомити дату відвантаження товару».

Крім того, пункт 3.3 контракту визначає необхідність укладання специфікації у випадку зміни форми оплати, проте як вбачається з платіжних інструкцій та банківських виписок зміна форми оплати не відбувалась, оскільки товар було сплачено прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що посилання на те, що згідно п.п. 3.1.7 договору про надання експедиційних послуг замовником за свій рахунок здійснюється завантаження вантажу що підтверджується умовами поставки, що суперечить пункту 2.1 контракту, згідно якого завантаження включено до ціни товару, що також суперечить Інкотермс, не є доведеними.

Так, згідно із пунктом 3.1.7 договору про надання експедиційних послуг № 01/01-Л2 від 01.01.2024 замовником за свій рахунок здійснюється завантаження вантажу.

В той же час, згідно до Додаткової угоди № 1 від 03.04.2023 до Контракту № 2 погодили, що продавець поставляє товар окремими узгодженими партіями на умовах FCA-Bursa, Turkey згідно Інкотермс-2010.

Згідно з основними правилами міжнародних перевезень Інкотермс-2000 на умовах поставки FCA (Free Carrier) або Франко-перевізник визначено, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Як вказано вище, зовнішньоекономічним контрактом та іншими документами, наданими декларантом до митного оформлення, передбачено умовами поставки FCA склад продавця Bursa.

Враховуючи, що складське приміщення, з якого відбувалось відвантаження товару, належить продавцю, а умовами зовнішньоекономічного контракту обрано місце поставки Bursa, то саме на продавця покладено витрати з навантажувально-розвантажувальних робіт, а тому й витрати за навантаження-розвантаження покладаються на продавця.

Крім того, суд зазначає, що виходячи з умов наведених вище угод завантаження товару включається в ціну товару або включається до ціни наданих послуг з перевезення, тобто ціна завантаження не відокремлюється, а тому вартість навантаження окремо не додається до вартості товару та послуг з перевезення, а тому вказана обставина не впливає на правильність визначення митної вартості товару.

Стосовно посилань відповідача на обставини того, що прайс-лист виданий 01.01.2024 року, а проформа 29.12.2023 року, суд зазначає, що останні не можуть вважатися судом належними, оскільки положеннями ч. 2 ст. 53 МК України до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості не віднесено прайс-лист.

Також, представником позивача вказано на помилковість посилань митного органу на обставини того, що вартість товарів, поставлених за спірною у цій справі митною декларацією перевищує вартість товарів, що поставляються по даному контракту з огляду на надання документів на підтвердження вартості товарів, включаючи прайс-лист, інвойси, рахунки.

Своєю чергою представником позивача вказано, що по попередній поставці того самого товару позивачем за тим же контрактом, митницею вже приймалось рішення про коригування митної вартості, яким так саме збільшено вартість за товар № 1. Проте, не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду для його оскарження.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. у справі № 520/25940/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000176/2 від 03 серпня 2023 року; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 400040/2023/000589 від 03 серпня 2023 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,м. Хмельницький,29010, код ЄДРПОУ43997560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" (ЄДРПОУ 36456783, вул. Слов`янська, буд. 8,м. Харків,61052,) суму судового збору у розмірі 3 515,41 грн. (три тисячі п`ятсот п`ятнадцять гривень сорок одна копійка).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 року апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі № 520/25940/23 залишено без змін.

Положеннями ч.4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Також під час розгляду справи встановлено, що стосовно посилань представника відповідача на обставини того, що перевізник товару, зазначений в CMR та особа, з

якою укладено договір про надання експедиційних послуг різні встановлено таке.

Матеріали справи свідчать на користь того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА", в якості замовника, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , в якості експедитора 01.01.2024 року укладено договір № 01/01-Л2 про надання експедиційних послуг в сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, згідно із умовами якого експедитор організовує на підставі інформації наданої замовником і оформленої у вигляді заявки за плату та за рахунок замовника транспортне перевезення вантажів шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи, що здійснює безпосереднє перевезення вантажів.

Отже, вказаним договором передбачено, що експедитор бере на себе зобов`язання з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, отже обов`язку безпосередньо здійснювати перевезення не встановлено.

Тобто, в даному випадку має місце організація перевезення вантажу, яка була надана позивачу, про що свідчить СМR від 11.03.2024 року, що в свою чергу не може свідчити про відсутність чи не підтвердження транспортних витрат.

Відповідно до заявки № 1 до договору № 01/01-Л2 від 01.01.2024 перевезення здійснювалось автомобілем марки MAN, водій: ОСОБА_2 за маршрутом м. Бурса, Туреччина - м. Хмельницький, Україна.

Вантажовідправник: ADBA OTOMOTIV SAN. ve TIC. LTD. STI., вантажоодержувач: ТОВ «ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА», термін доставки 22-25.03.2024/10:00.

З міжнародної товарно - транспортної накладної (CMR) від 11.03.2024 вбачається, що вантажовідправником вказано: ADBA OTOMOTIV SAN. ve TIC. LTD. STI, вантажоодержувачем: ТОВ «ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА».

Таким чином, в даному випадку має місце організація перевезення вантажу, яка була надана позивачу, про що свідчить CMR від 11.03.2024, що в свою чергу не може свідчити про відсутність чи не підтвердження транспортних витрат.

Суд також зазначає, що відповідно до заявки №1 від 06.03.2024 до договору №01/01-Л2 від 01.01.2024, довідки про транспортні витрати від 06.03.2024 року та рахунку на оплату №1 від 06.03.2024 перевезення за маршрутом м. Бурса, Туреччина - м. Хмельницький, Україна ватажу до 10 тон склала 90670,00 грн. Вказана вартість встановлена перевізником.

При цьому зазначено, що вантаж не страхувався, а умови поставки визначені як FCA м. Бурса.

Стосовно посилань представника відповідача на обставини того, що банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою даних документів суд зазначає таке.

Під час розгляду справи встановлено доводи представника позивача стосовно того, що позивачем до МД 24UA400040008597U0 було подано платіжні інструкції з відміткою банку. Крім того, надано виписку з банківського рахунку, яка відображає банківські операції, які зазначені у вказаних платіжних інструкціях.

Стосовно доводів відповідача щодо того, що в інформаційних базах даних митниці наявна інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів суд зазначає таке.

До суду не надано доказів того, що зазначене твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.

Позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення, то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2024/000076/2 від 25.03.2024 року, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000196 25.03.2024 року була прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2024/000076/2 від 25.03.2024 року, то з огляду на висновки суду у цій справі суд приходить до висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" (вул. Слов`янська, буд. 8, м. Харків, 61052) до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, (вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, 29010) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 400000/2024/000076/2 від 25.03.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000196 25.03.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" (вул. Слов`янська, буд. 8, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ - 36456783) сплачену суму судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, (вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, 29010, код ЄДРПОУ - 43997560).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.