Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
16 вересня 2024 р. Справа № 520/24761/24Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024, код ЄДРПОУ 34859512) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22;
- зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження, у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 щодо примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року № у справі 520/11406/22, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, оскільки адміністративний позов не оформлено у відповідності до вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Від позивача 11.09.2024 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду на виконання ухвали суду від 09.09.2024.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору є визнання протиправною бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 та зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження, у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 щодо примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року № у справі 520/11406/22, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.
Як вбачається з даних постанов, останні дії щодо виконавчого провадження ВП№71865246 були здійснені державним виконавцем 06.09.2023, проте до суду позивач звернувся 03.09.2024, тобто з порушенням передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 278 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденного строку, оскільки протиправна на думку позивача бездіяльність тривала більш ніж 11 місяців з моменту останньої процесуальної дії державного виконавця.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Передбачені законом строки звернення до суду з відповідними позовними заявами визначені з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були викладені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Верховний Суд неодноразово вказував, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідачів. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, де реалізація цього права зумовлена його власною поведінкою. Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Необізнаність чи байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Навіть об`єктивні та непереборні обставини, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не можуть розцінюватись як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процесуальних правил варто уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності. У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії'' визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. У рішенні "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд зазначив про те, що строки спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Позивач надав до суду заяву, в якій просить суд поновити строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи щодо оскарження протиправної бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що за станом здоров`я пропустив строк звернення до суду, а саме зазначає, що згідно ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та посвідчення серії НОМЕР_2 він належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни другої групи.
На підставі Висновку МРТ від 10 травня 2024 року Європейського радіологічного центру з 13 травня поточного року перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Барвінківська центральна міська лікарня» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області.
Про порушення прав позивачу стало відомо з інформації автоматизованої системи виконавчого провадження про хід виконавчого провадження № 71865246.
Проте, суд зазначає, що в підтвердження факту перебування на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Барвінківська центральна міська лікарня» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області та протягом якого періоду позивач не надав жодних доказів.
Також, позивач не надав жодних доказів в обґрунтування того, з якого часу позивачу стало відомо про порушення його прав.
Суд вважає неповажними наведені позивачем у заяві про поновлення строку обставини в обґрунтування пропущеного строку звернення до суду, оскільки вони не містять переконливих доводів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а також не містять жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення.
Таким чином, позивач так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 123, 169, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається, згідно ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Панов М.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121671561 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Панов М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні