Постанова

від 27.11.2024 по справі 520/24761/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 р. Справа № 520/24761/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024, по справі № 520/24761/24

за позовом ОСОБА_1

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 № 520/11406/22;

- зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні № 71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 № 520/11406/22 щодо примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 520/11406/22, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що починаючи з вересня 2023 державним виконавцем не вчинялось жодної дія в рамках виконавчого провадження № 71865246. Стосовно дотримання строків звернення до суду позивач зазначав, що відмова суду у прийнятті заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження поважності таких причин.

11.09.2024 позивач подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, у якій зазначив, що про порушення своїх прав йому стало відомо з інформаційної автоматизованої системи виконавчого провадження про хід виконавчого провадження № 71865246. Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку звернення до суду позивач зазначав, що при застосуванні процесуальних норм судам слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду та повернення позовної заяви позивачу.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що дії стосовно виконавчого провадження № 71865246 були вчинені відповідачем 06.09.2023, до суду позивач звернувся лише 03.09.2024, тобто з порушенням встановленого п. 1 ч. 1 ст. 278 КАС України десятиденного строку, при цьому причин поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом позивач не навів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, предметом даного позову є протиправна бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 71865246, яка полягає у невжитті заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», відкритому з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 520/11406/22.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 в позовній заяві вказував, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Солдаткіна К.С. від 23.05.2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 520/11406/22, постановою від 27.06.2023 накладено на боржника штраф у розмірі 5100 грн., постановою від 06.09.2023 на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн.

В подальшому, починаючи з 06.09.2023, як зазначив позивач, жодних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні № 71865246 державним виконавцем вчинено не було, чим обумовлено звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, суд першої інстанції початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом пов`язував із моментом прийняття державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови від 06.09.2023 про накладення штрафу.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що 03.09.2024 із адміністративним позовом у даній справі позивач звернувся поза межами десятиденного строку, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 278 КАС України десятиденного строку, не навівши обґрунтувань з якого часу йому стало відомо про порушення своїх прав.

Втім колегія суддів із такими висновками не погоджується, оскільки судом першої інстанції не враховано, що предметом даного позову є не правомірність постанов державного виконавця, винесених у вказаному виконавчому провадженні, зокрема постанови від 06.09.2023 про накладення штрафу, а саме протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення за виконавчим листом № 520/11406/22, виданим 01.05.2023 Харківським окружним адміністративним судом, у виконавчому провадженні № 71865246.

Отже фактично спірні правовідносини виникли з огляду на триваючий стан порушення прав бездіяльністю державного виконавця, на яку посилається позивач у позовній заяві.

Так, триваюче порушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом.

Триваючі порушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності, яка припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє порушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.

Отже, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби є триваючим порушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження відкладається.

При цьому, при вирішенні питання дотримання строків звернення до суду із оскарженням такої бездіяльності вирішальним є питання того, чи триває вона на момент звернення до суду, чи вже є завершеною.

Втім, судом першої інстанції обставини здійснення виконавчого провадження, зокрема його закінчення, досліджені не були.

Таким чином, оскільки у даному випадку предметом спору фактично є триваюче порушення, яке на момент звернення позивача до суду не припинило існувати, зокрема матеріали справи не містять доказів протилежного, висновки суду першої інстанції про недотримання позивачем строку звернення до суду є передчасними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, з огляду на що ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі № 520/24761/24 - скасувати.

Адміністративну справу № 520/24761/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов