Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
17 вересня 2024 р. справа № 520/19500/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 16 травня 2024 року №25823 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
У період з 12.08.2024 по 09.09.2024 суддя Біленський О.О. перебував у відпустці.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області на підставі пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» прийнято рішення від 16.05.2024 №25823, яким віднесено ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" до переліку ризикових платників податків. Позивач вважає вказане рішення протиправним, прийнятим на підставі формальних посилань на наявну податкову інформацію, без врахування наданих позивачем пояснень та документів на їх підтвердження, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення від 16.05.2024 №25823, про відповідність ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку. Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД", наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових. Дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних незалежно від джерела її отримання (чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації ПН/РК в ЄРПН) мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу. Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах Державної податкової служби, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Тож, висновки ГУ ДПС у Харківській області про наявність підстав для включення ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є обґрунтованими та правомірними.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилаючись на наявність обґрунтованих сумнівів (розумних припущень) стосовно можливих ризиків у вигляді мінімізації або маніпулювання податковим кредитом ПДВ під час провадження господарської діяльності ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" відповідач, при цьому, не навів жодного доказу в обґрунтування таких сумнівів, та не спростував жодного доводу позивача, викладених у позовній заяві. З урахуванням надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження під час оскарження рішення комісії, які на думку контролюючого органу не спростували обґрунтовані сумніви (розумні припущення), відповідач мав зазначити підстави неврахування пояснень та їх документального підтвердження, а також надати вмотивовані доводи правомірності рішення контролюючого органу, що в повній мірі відповідає принципу змагальності сторін та обов`язку доведення обставин справи. Однак, у відзиві на позовну заяву відповідачем не підтверджено наявність податкової інформації, яка слугувала підставою прийняття Рішення, не надано доказів її існування навіть в межах інформаційно-аналітичних систем контролюючого органу, не надано протокол засідання комісії, на якому було прийнято відповідне рішення, тощо. Відзив на позовну заяву відповідача містить виключно посилання на нормативно-правове регулювання діяльності комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, доводи позивача не спростовані, обґрунтування підстав віднесення до переліку ризикових не зазначено, причин неврахування пояснень та їх документального підтвердження не надано, що свідчить про формальне посилання контролюючого органу на наявність податкової інформації як підстави віднесення ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" до переліку ризикових платників ПДВ.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД", ідентифікаційний код юридичної особи - 25182226, місцезнаходження юридичної особи: вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Київська ДПІ) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.
16.05.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №25823 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підставою прийняття вказаного рішення податковим органом зазначено наступне: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків.
В якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у рішенні контролюючим органом зазначено здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей з наступними кодами УКТ ЗЕД: 1704905500, 2106909200, 3002490000, 3004490000, 3004500000, 3004, 8703801010, 8703231910 та отримання послуги (код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг №73.20) у період часу з 18.11.2023 по 16.05.2024.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивачем подано на адресу Комісії повідомлення за №73 від 22.05.2024 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платник податку.
Листом №27901/6/20-40-18-03-09 від 13.06.2024 Головне управління ДПС у Харківській області повідомило ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД", що прийняте 16.05.2024 рішення №25823 ґрунтується на підставі комплексного аналізу діяльності підприємства, реальності здійснення операцій, ланцюжку руху товару (робіт/послуг), тощо. Наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" у мінімалізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових платників.
03.06.2024 ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" подано до ДПС України скаргу за №81, за результатами розгляду якої Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №28126 від 04.06.2024, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - без змін.
Вважаючи рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 16.05.2024 №25823 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №1165).
Так, Порядком №1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".
Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскарженого рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Суд встановив, що зі змісту доводів, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, вбачається, що оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації.
Аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Крім того, суд зазначає, що доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано. При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарської діяльності.
Суд наголошує, що як в матеріалах справи, так і в спірному рішенні відсутні будь-які докази того, що відповідач у повному обсязі досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Крім того, відповідач також не надав суду, зокрема матеріалів для розгляду засідання комісії контролюючого органу, жодного доказу щодо порядку прийняття оскаржуваного рішення, протоколу засідання комісії.
Суд також звертає увагу, що податковий орган не конкретизував, яких саме документів не вистачає для підтвердження реальності здійснення тієї чи іншої операції. А тому, судом відхиляються такі доводи відповідача, у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 липня 2020 року у справі №240/6806/17.
Щодо посилання відповідача на накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi, суд зазначає, що позивачем разом із позовною заявою надано до суду доказі подання ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані із оподаткування (форма 20-ОПП), в тому числі стосовно використання складських приміщень.
Згідно Договору оренди від 01.09.2018 №6/09, укладеного з НВ ТОВ «ЕКОНТ СИСТЕМА» код ЄДРПОУ 22620683, ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" орендує складські та офісні приміщення загальною площею 2433,35 м2, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315.
Відповідно до Договору оренди від 01.04.2022 №01-04/2022-О, укладеного з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" орендує нежитлові приміщення загальною площею 247,3 м2 в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 для проведення комерційної діяльності.
Відповідно до Договору від 01.04.2022 №01-04/2022/С, укладеного з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" орендує нежитлові приміщення загальною площею 502,3 м2 в будівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. Клима Савури, буд. 6а для проведення комерційної діяльності.
Відповідно до Договору оренди нерухомого майна від 01.03.2021 Інститут проблем математичних машин і систем НАН України (код ЄДРПОУ 05417503) передав у строкове платне користування - офісні приміщення, розміщенні на другому поверсі будівлі загальною площею 325,3 кв.м., приміщення загального користування, розмішене на другому поверсі будівлі площею 74,7 кв.м. та складське приміщення, розміщене на першому поверсі будівлі площею 115,4 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 42.
Відповідно до витягу з ліцензійного реєстру провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" отримало ліцензії та використовує аптечні склади №2 (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків) та №3 (вул. Гайова, буд. 48а, м. Тернопіль), у тому числі для тимчасового зберігання лікарських засобів.
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що позивач має орендовані складські приміщення для провадження господарської діяльності, що спростовує доводи відповідача про вiдсутність (недостатність) орендованих складських примiщень.
Розглядаючи доводи податкового органу щодо постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків, суд зазначає наступне.
Як вбачається із наданих суду документів, операції з придбання послуг/товарів на митній території України за УКТ ЗЕД 8703801010 та 8703231910, відбувались з АТ «Укрексімбанк», відповідно до Лізингового договору №23-72LL001 від 07.12.2024, у п.1.1. якого сторонами погоджено, що Лізингодавець, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (скорочено АТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 00032112), зобов`язується набути за договором купівлі-продажу у власність об`єкт фінансового лізингу у продавця відповідно до Заяви про надання послуг фінансованого лізингу (Додаток №2 до цього договору) та інших умов цього Договору і передати відповідно актом приймання-передачі (Додаток 3), об`єкт фінансового лізингу у платне володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк та на умовах, обумовлених цим Договором, а Лізингоодержувач (ТОВ "Конарк Інтелмед") зобов`язується прийняти Об`єкт фінансового автомобіль CITROЁN C-Elysee LIVE, 2023 року в кількості 1 шт.
Також, відповідно до п. 1.1. Договору фінансового лізингу №23-72LL002 від 07.12.2023, Лізингодавець, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (скорочено АТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 00032112), зобов`язується набути за договором купівлі-продажу у власність об`єкт фінансового лізингу у продавця відповідно до Заяви про надання послуг фінансового лізингу (Додаток №2 до цього договору) та інших умов цього Договору і передати відповідно актом приймання-передачі (Додаток 3), Об`єкт фінансового лізингу у платне володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк та на умовах, обумовлених цим Договором, а Лізингоодержувач (ТОВ «Конарк Інтелмед») зобов`язується прийняти автомобіль AUDI Q8 Spb e-tron 55 quattro advanced, в кількості 1 шт.
Згідно пояснень, які надавались ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" ГУ ДПС у Харківській області, придбання транспортних засобів обумовлено необхідністю зберігати високу мобільність менеджерів з продажу товарів. Через високу інтенсивність переміщень працівників, компанія періодично оновлює автомобільний парк.
З метою належного підтвердження дійсного факту використання придбаних транспортних засобів в межах господарської діяльності позивачем надано суду копії фіскальних чеків на придбання палива, акти списання палива та подорожні листи.
За наведених обставин ГУ ДПС у Харківській області не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права підприємства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, суд виходить з наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги від 19.06.2024 №1906/24-ПД-01, Додаткову угоду №1 від 14.08.2024 до Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору, обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу, надану згідно з п. 2.1. цього договору, встановлюється за взаємною домовленістю Сторін та визначається у додаткових угодах до цього договору.
Пунктом 5.6. Договору встановлено, що оплата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на безготівковий рахунок Адвокатського об`єднання у строк, узгоджений Сторонами, але не пізніше 5 (п`яти) банківській днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг, якщо інший порядок оплати не визначений у додатковій угоді до цього договору.
Положеннями пунктів 1, 2 Додаткової угоди №1 встановлено, що Сторони дійшли взаємної згоди про те, що відповідно до умов Договору Адвокатське об`єднання надає послуги з консультування та подальшого судового оскарження прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області Рішення «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості» від 16.05.2024 №25823.
Опис робіт (надання послуг):
1. Первинна консультація із дослідженням підстав відповідності критеріям ризиковості - 1 000 грн.;
2. Підготовка проекту повідомлення «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо невідповідності ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» критеріям ризиковості - 3 000 грн.;
3. Підготовка проекту скарги до Державної податкової служби України на рішення «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості» від 16.05.2024 №25823 - 3 000 грн.;
4. Підготовка позовної заяви - 7 000 грн.;
5. Підготовка відповіді на відзив Головного управління ДПС у Харківській області, у справі №520/19500/24 - 1 500 грн.;
6. Підготовка додаткових пояснень у справі №520/19500/24 - 1 500 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Таким чином, у КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
Суд зазначає, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Суд зауважує, що в межах даної справи досліджувалось питання правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що відноситься до категорії справ незначної складності, Верховним Судом визначена стала позиція щодо спірних правовідносин. Також, суд звертає увагу, що розгляд справи проводився у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин.
Крім того, позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), витрат часу на надання правничої допомоги, як того вимагає ч. 4 ст. 134 КАС України, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що сума на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги саме у розмірі 17 000,00 грн. в даному випадку є необґрунтованою та завищеною.
Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД".
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №25823 від 16.05.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (код ЄДРПОУ 43983495) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121671706 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Біленський О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні